Постанова № 7763086, 13.07.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.07.2009 р.                                                                                 Справа № 2а - 390/09/1470

           м.Миколаїв

17:45

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Мавродієвої М.В., при секретарі судового засідання Вандар Н.А.,

за участю представників:

позивача: Коновалова М.Є. –дов. №52 від 20.03.2009,

відповідача: Кравчука О.І. –дов. №11007/9/10-000 від 15.12.2009,

ІІІ особи: Ніколенко Г.Д. –дов. №07-09/4849 від 20.06.2008,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТОВ науково-виробнича фірма "Композитні рішення", вул. Доктора Самойловича, 35, а/с 135,Миколаїв,54051 доДПІ у Корабельному районі м. Миколаєва, вул. Артема, 1-А,Миколаїв,54000

ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Миколаївська митниця (вул. Московська, 57-а, м. Миколаїв, 54030),

провизнання пртиправним і скасування рішення № 0000042200 від 17.03.2009 р., в с т а н о в и в:           Позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірним та скасування рішення №0000042200 від 17.03.2009.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що встановлений ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» граничний строк ввезення товару за зовнішньоекономічним контрактом закінчився 20.01.2009. Відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України, який відбувся 15.01.2009 через Південну митницю із зазначенням дати ввезення в Україну на коносаменті перевізника в порту розвантаження. ВМД була оформлена позивачем 04.03.2009. Однак, ВМД не є єдиним документом, яким засвідчується факт та дату фактичного переміщення товарів через митний кордон, а є документом, що містить відомості про товари, які переміщуються, мету переміщення та визначення митного режиму. Митне оформлення товару відбувається вже після фактичного переміщення товару через митний кордон. Оскільки перетин товаром позивача митного кордону України відбувся 15.01.2009, то штрафні санкції у сумі 193693,5 грн. позивач вважає нарахованими безпідставно.

          Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що документом, який засвідчує факт поставки товару за імпортною операцією є належним чином оформлена вантажно-митна декларація.

          Миколаївська митниця, залучена судом під час розгляду справи в якості ІІІ особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, підтримала позицію відповідача.

          Під час розгляду справи, представники сторін та ІІІ особи підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

          Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 13.07.2009 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

11.03.2009 Державною податковою інспекцією у Корабельному районі м.Миколаєва було проведено невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми«Композитні рішення»(ТОВ НВФ «Композитні рішення») з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом №СS-Pultrex 1 від 09.04.2008 з компанією нерезидентом Pultrex Со. Ltd (Великобританія) за період з 09.04.2008 по 04.03.2009, за результатами якої складено акт №416/22/35320885 від 11.03.2009.

Актом перевірки встановлені порушення ст.2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(далі - Закон №185/94-ВР) в частині несвоєчасного надходження товару при виконанні контракту №СS-Pultrex 1 від 09.04.2008, а саме припущено перевищення граничного терміну (180 днів) поставки товару на строк 43 дні; сума недопоставленого імпортного товару становить 195000,0 дол. США, у зв’язку з чим підприємству нарахована пеня (додаток №3 до акту перевірки) (а.с.40-44).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято рішення №0000042200 від 17.01.2009 (а.с.45), яким до ТОВ НВФ «Композитні рішення», застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 193693,50 грн.

Позивач не погодився з вищевказаним рішенням та оскаржив його до суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.2 Закону №185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Статтею 4 Закону №185/94-ВР передбачено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно до контракту №СS-Pultrex 1 від 09.04.2008 укладеного між позивачем та компанією нерезидентом Pultrex Со. Ltd (Великобританія), нерезидент зобов’язався поставити покупцю товар на умовах CFR Одеса у відповідності до положень Інкотермс 2000.

На виконання умов контракту позивач 24.07.2008 здійснив передплату у сумі 195000,0 дол. США, що зафіксовано у акті перевірки та не заперечується представниками сторін. Таким чином, законодавчо встановленим терміном поставки імпортної продукції є 20.01.2009.

Як вбачається з матеріалів справи, товар, що поставлявся в адресу покупця за контрактом №СS-Pultrex 1 від 09.04.2008 перетнув митний кордон України 15.01.2009, що підтверджується штампом Південної митниці на коносаменті (а.с.15-17). Відповідно до CMR №№1138, 1139, 1140 (а.с.22-24) під митним контролем Південної митниці товар перебував з 23.01.2009, а під митним контролем Миколаївської митниці товар знаходився з 26.01.2009, що засвідчено відтиском штампів митниць. 04.03.2009 позивачем було оформлено ВМД IM-40 (а.с.26-28).

Згідно ст.1 Закону України від 16.04.1991 №959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність»(далі –Закон №959-ХІІ), імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Момент здійснення експорту (імпорту) –момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується від продавця до покупця.

Стаття 1 Закону №959-ХІІ дійсно визначає момент здійснення імпорту, який співпадає з моментом перетину товаром митного кордону або переходом права власності на зазначений товар від продавця до покупця.

Однак, Закон №185/94-ВР пов’язує закінчення відстрочення поставки із здійсненням такої поставки, а не з моментом імпорту товару.

Поняття «здійснення поставки»визначено в нормативно-правовому акті, а саме в Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою НБУ №136 від 24.03.1999 (надалі –Інструкція).

Згідно п.1.1 Інструкції здійсненням поставки у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція підлягає митному оформленню –є оформлення ВМД.

До того ж банк, як це передбачено п.3.3 Інструкції, знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту на підставі ВМД (типу IM-40 «Імпорт») та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД.

З матеріалів справи вбачається, що ВМД була належним чином оформлена 04.03.2009.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що товар за контрактом поставлений на митну територію України з порушенням терміну встановленого ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»на строк сорок три дні (з 20.01.2009 по 04.03.2009).

Отже відповідач правомірно застосував до ТОВ НВФ «Композитні рішення»пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 193693,50 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст.ст.71, 86, 98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                                                                                           М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 31 грудня 2009 року.