Рішення № 77630295, 30.10.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2018 року м. Чернігів Справа № 2540/3071/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Д’якова В.І.,

за участю секретаря - Федорок К.М.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представник відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі- ГУ НП в Чернігівській області, відповідач), в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 1436 від 26.07.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського Носівського ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області», яким на оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Носівського ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 208 о/с 27.07.2018 року «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Носівського ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_1; поновити ОСОБА_1 з 28.07.2018 року на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Носівського відділення поліції Ніжинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області; стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 28.07.2018 року по день винесення судового рішення.

Обґрунтовуючи вимоги, позивачем зазначено, що він направив рапорт про надання йому відпустки по догляду за дитиною до трьох років з 09.07.2018, так як його дружина вийшла на роботу, до рапорту було долучено копію свідоцтва про народження дитини та довідку з місця роботи дружини про перебування на посаді. Крім того, 09.07.2018 по телефону позивач повідомив начальника Носівського ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області підполковника поліції ОСОБА_4 про перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку з 09.07.2018 на яку, він має право згідно чинного законодавства та у відповідача не було правових підстав для ненадання позивачу вказаної відпустки. А тому позивач, вважає оскаржуваний наказ протиправним, таким, що грубо порушує права та законні інтереси позивача, прийнятий не у порядок та не у спосіб, передбачені нормами чинного законодавства, а отже підлягає скасуванню, а позивач підлягає поновленню на роботі з виплатою заробітної плати з час вимушеного прогулу.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.09.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження під головуванням судді Д'якова В.І. у відкритому засіданні на 30 жовтня 2018 року о 11:00 год.

Позивач та його представник у судовому засіданні 30.10.2018 позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві з наданням додаткових пояснень, та просили суд їх задовольнити.

Представник ГУ НП у Чернігівській області у судовому засіданні проти задоволення позивних вимог заперечував, просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позов (а.с. 62-66), оскільки у оскаржуваних правовідносинах діяли у межах та у спосіб, передбачені чинним законодавством України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

До 06.11.2015 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України.

Наказом УМВС в Чернігівській області від 06.11.2015 позивач був звільнений зі служби в органах внутрішніх справ України у зв’язку з переходом у встановленому порядку на службу до Національної поліції України.

З листопада 2015 року позивач проходив службу в органах Національної поліції України.

Наказом ГУНП в Чернігівській області № 157 о/с від 05.06.2018 позивач призначений на посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Носівського відділення поліції Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області.

02.07.2018 рекомендованим листом із повідомленням на адресу ГУНП в Чернігівській області позивачем було направлено рапорт із проханням надати йому відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2018. До рапорту було додано копію свідоцтва про народження дитини серії І-ЕЛ № 180510 та довідку із ЧОГО «Відродження нації» від 02.07.2018 року про те, що дружина позивача ОСОБА_5 працює у вказаній організації з 02.10.2012 та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не перебуває (а.с. 21).

Про направлення рапорту до ГУНП в Чернігівській області із проханням надати відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного позивач усно повідомив начальника Носівського ВП Ніжинського ВН ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_6 Окрім того доповів йому про те, що з 09.07.2018 в зв’язку із збільшенням зайнятості дружини на роботі, вона не зможе доглядати за дитиною, догляд буду здійснювати він, тим паче, що з цього часу я маю вже знаходитися у відпустці.

09.07.2018 позивач не вийшов на службу, так як вважав, що з цього часу знаходжуся у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, так як ним було надано для цього всі необхідні документи.

Однак від начальника Носівського ВП Ніжинського ВН ГУНП в Чернігівській області позивач дізнався, що відсутній наказ про надання позивач відпустки і позивач має знаходитися на службі. У відповідь я йому повідомив, що не можу вийти на службу, адже доглядаю за дитиною, що мені немає на кого її залишити, у зв’язку із відсутністю близьких родичів у м. Чернігові та м. Носівка, та із перебуванням дружини на роботі через збільшення у неї зайнятості з 09.07.2018, а також тим, що дитина ще не відвідує дошкільні навчальні заклади.

Надалі, позивачем було отримано лист за підписом начальника управління кадрового забезпечення ГУНП в Чернігівській області від 16.07.2018 року про те, що для прийняття рішення по рапорту про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про відпустки» позивачу необхідно надати довідку з місця роботи дружини чи інших органів соціального захисту щодо припинення виплати допомоги по догляду за дитиною (із зазначенням дати).

Наказом ГУНП в Чернігівській області № 1436 від 26.07.2018 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського Носівського ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області» позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 16).

Наказом ГУНП в Чернігівській області № 208 о/с від 27.07.2018 ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 ст. 77 (у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту ОВС) Закону України «Про Національну поліцію» (а.с. 20).

Вважаючи наказ ГУНП в Чернігівській області № 1436 від 26.07.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського Носівського ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області» та наказ ГУНП в Чернігівській області № 208 о/с від 27.07.2018 року в частині звільнення його зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» протиправними та таким, що підлягають скасуванню позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію", відповідно до ст.3 якого у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_2 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

За правилами пунктів 1, 2, 6 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з п.9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 року № 901 VIII до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22.04.2006року № 3460-ІV (із наступними змінами), відповідно до п.5 ст.12 якого на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, серед яких: звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (зі змінами та доповненнями) з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.

Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни.

Отже, службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об'єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв'язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов'язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника ОВС і його ставлення до вчиненого.

Як вбачається з матеріалів справи 12.07.2018 до ГУНП в Чернігівській області надійшов рапорт начальника Носівського ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області підполковника поліції ОСОБА_4 щодо відсутності на службі без поважних причин оперуповноваженого СКП Носівського ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_1 з 09.07.2018.

На підставі даного рапорту, наказом начальника ГУНП в Чернігівській області № 1269 від 12.07.2018 було призначено службове розслідування (а.с. 68).

Проведеним службовим розслідуванням установлено, що під час перевірки наявності особового складу на робочих місцях було виявлено відсутність без поважних причин на робочому місці оперуповноваженого СКП Носівського ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_1

Відсутність на службі без поважних причин майора поліції ОСОБА_1 підтверджується актами «Про відсутність на службі» від 09.07.2018 вих. № 4467/124/45-2018 та від 10.07.2018 вих. № 4482/124/45-2018, а також поясненнями підполковника поліції ОСОБА_4, капітана поліції ОСОБА_7 та майора поліції ОСОБА_8

У ході службового розслідування опитаний оперуповноважений сектору кримінальної поліції Носівського ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області майор поліції ОСОБА_1 пояснив, що 02.07.2018 він рекомендованим листом на адресу ГУНП в Чернігівській області направив рапорт про надання йому відпустки по догляду за дитиною до трьох років, так як його дружина вийшла на роботу. До рапорту було долучено копію свідоцтва про народження дитини та довідку з місця роботи дружини про перебування на посаді, у рапорті було зазначено час відпустки з 09.07.2018.

Даний рапорт посадовими особами ГУНП в Чернігівській області було отримано 03.07.2018, у подальшому 09.07.2018 по телефону як пояснює позивач, ним було повідомлено начальника Носівського ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області підполковника поліції ОСОБА_4 про перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку.

З 09.07.2018 по 25.07.2018 позивач не виходив на роботу, оскільки вважав, що перебуває у відпустці.

Під час службового розслідування було встановлено, що до ГУНП в Чернігівській області за вх. № 1176-Р від 04.07.2018 надійшов рапорт оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Носівського ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_1, з додатками (копія свідоцтва про народження дитини та довідка ЧОГО «Відродження нації»), у якому зазначено, що відповідно до ч. З ст. 18 Закону України «Про відпустки» та ч. 7 ст. 179 КЗпП України, останній просить надати йому відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, даний рапорт було розглянуто та 16.07.2018 за вих. № 2269/124/20/01-2018 майору поліції ОСОБА_1 було повідомлено, що відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про відпустки» (особам, зазначеним у частині третій статті 18 цього Закону (крім осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку у встановленому законодавством порядку, прийомних батьків і батьків-вихователів), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати)) йому необхідно надати довідку з місця роботи дружини чи інших органів соціального захисту щодо припинення виплат допомоги по догляду за дитиною (із зазначенням дати).

На момент проведення службового розслідування та згідно повідомлення ГУНП № 2269/124/20/01-2018 від 16.07.2018 майор поліції ОСОБА_1 до ГУНП в Чернігівській області жодних документів з приводу припинення виплат допомоги по догляду за дитиною або відсутності вказаних виплат (із зазначенням дати) не надав.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

У свою чергу п. 2 ст. 92 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає, що поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР, позивач повинен був подати довідку з місця роботи дружини чи інших органів соціального захисту щодо припинення виплат допомоги по догляду за дитиною (із зазначенням дати), окрім раніше поданої ним довідки щодо виходу матері дитини на роботу.

Всупереч даним положенням, позивач жодної інформації, щодо припинення виплат або неотримання соціальної допомоги, в цілому, взагалі не подав.

А відповідач у свою чергу був позбавлений можливості прийняти остаточне рішення про надання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку через те, що не вистачає всіх документів, передбачених відповідним діючим законодавством.

Разом з тим, згідно ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень; рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до наказу № 1235 від 23.11.2016, яким затверджено Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції», відповідно до Розділу II підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності: надання відпусток відповідно до законодавства.

Але, так як, у даному випадку, не було дотримано норм ч. 4 ст. 20 Закону України «Про відпустки» позивачу не було надано відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2018.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що посилання позивача, про те, що він був у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2018 і тому не вийшов на службу не відповідають дійсності так як рішення, оформлене письмовим наказом по особовому складу на підставі відповідних документів, а саме наказ про надання ОСОБА_1 відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не приймався та підстави невиходу ОСОБА_1 з 09.07.2018 були відсутні.

Відповідно до п. 24 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» у даному випадку прогулом без поважної причини визнається: перебування працівника без поважних причин більше трьох годин протягом робочого дня поза межами організації чи структурного підрозділу де він відповідно до трудових обов’язків має виконувати доручену йому роботу.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов’язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейських; професійно виконувати свої службові обов’язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов’язків, наказів керівництва.

Законом України 23.12.2015 № 901-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту ОВС України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і Законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460 - IV, службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника поліції, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, дотримуватися норм професійної та службової етики, тощо.

Відповідно до Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 поліцейські повинні неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Працівник поліції, керуючись Присягою, відповідно до службового обов’язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе моральне зобов’язання бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби. При прийнятті на службу до Національної поліції майор поліції ОСОБА_1 прийняв Присягу працівника поліції.

Тому службовим розслідуванням було встановлено факт відсутності на службі майора поліції ОСОБА_1 без поважних причин (вчинення прогулів) 09. 10. 11, 12, 13, 16. 17, 18. 19. 20. 23, 24. 25 липня 2018 року, чим останній грубо порушив службову дисципліну, положення статті 1 та вимоги статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІV, вимоги ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», Правила етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, Присягу поліцейського.

Причиною порушення службової дисципліни майором поліції ОСОБА_1 є особиста недисциплінованість та безвідповідальне ставлення до вимог наказів Національної поліції України та ГУНП в Чернігівській області.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено види дисциплінарних стягнень, до яких належать: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися: тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

У відповідності до ст. 14 вище вказаного закону про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ. Зміст наказу доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під підпис. У разі звільнення, з посади або звільнення з органів внутрішніх справ особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу.

Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ, як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Імперативних обмежень щодо встановлення того чи іншого виду дисциплінарної відповідальності законодавцем не встановлено, однак при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

Визначення виду дисциплінарного стягнення належить безпосередньо до дискреційних повноважень органу, який вільний у виборі останнього.

Тому на підставі висновку службового розслідування начальником ГУНП в Чернігівській області було підписано наказ № 1436 від 26.07.2018 про притягнення до дисциплінарної відповідності у вигляді звільнення зі служби в поліції оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Носівського ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_1

Враховуючи викладене, дії відповідача щодо винесення наказу № 1436 від 26.07.2018 про притягнення до дисциплінарної відповідності у вигляді звільнення зі служби в поліції оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Носівського ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_1 вчинено в межах і в спосіб, передбачений законом та без порушення норм законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, а отже, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування вказаного наказу.

Щодо стосується, вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 208 о/с 27.07.2018 року «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Носівського ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_1, суд зазначає наступне.

Наказ № 1436 від 26.07.2018 про притягнення до дисциплінарної відповідності у вигляді звільнення зі служби в поліції оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Носівського ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_1, який визнано судом правомірним, було реалізовано шляхом видання наказу ГУНП в Чернігівській області від 27.07.2018 № 208 по особовому складу, а отже у суду наявні правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування вказаного наказу.

Що стосується вимог про поновлення поновити ОСОБА_1 з 28.07.2018 року на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Носівського відділення поліції Ніжинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області; стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 28.07.2018 року по день винесення судового рішення, то вони є похідними від вимог про визнання протиправними та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 1436 від 26.07.2018 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського Носівського ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області», яким на оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Носівського ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції та наказу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області № 208 о/с 27.07.2018 року «По особовому складу» в частині звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Носівського ВП Ніжинського ВП ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_1, у задоволенні яких судом було відмовлено, а отже у задоволенні вказаних вимог також необхідно відмовити.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень надав належні і достатні докази, які спростували доводи позивача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,14030, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (просп. Перемоги, буд. 74, м. Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 40108651) про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне рішення складено 05 листопада 2018 року.

Суддя В.І. Д'яков