Рішення № 77630290, 05.11.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/623/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораш В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Чернівецькій облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31963989, вул. Головна, 205, м. Чернівці, Чернівецька область, 58018) до Головного управління ДФС у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39579145, вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58013) про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2018 року до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дочірнього підприємства "Чернівецькій облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (позивач) до Головного управління ДФС у Чернівецькій області (відповідач) з такими позовними вимогами:

визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 18.06.2018 року №007556540.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що із прийнятим ОСОБА_1 управлінням ДФС у Чернівецькій області податковим повідомленням-рішенням від 18.06.2018 року №007556540 не погоджується та вважає його протиправним.

Зокрема, зазначав, що ОСОБА_1 управлінням ДФС у Чернівецькій області при винесенні податкового повідомлення-рішення від 18.06.2018 року №007556540 нараховано штраф за затримку перерахування вже нарахованих штрафів, що не відповідає положенням ст. 126 Податкового кодексу України. Тобто, вказував, що фактично спірним податковим повідомленням-рішенням застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату раніше визначених штрафних санкцій.

Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами, надав суду письмовий відзив проти позову, в якому зазначав, що не погоджується із твердженням позивача про те, що застосування штрафних санкцій за затримку перерахування нарахованих штрафних санкцій таким, що не відповідає нормам ст. 126 Податкового кодексу України.

Посилаючись на ст. 14 Податкового кодексу України, якою визначено поняття грошового зобов'язання, вказував, що ст. 126 Податкового кодексу України передбачає відповідальність за несплату узгодженої суми грошового зобов'язання — суми коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Вважає, що позивач безпідставно ототожнює податкове та грошове зобов'язання, яке за визначеннями п.п. 14.1.39 та п.п. 14.1.156 ст. 14 Податкового кодексу України є різними поняттями.

Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.07.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання по справі на 06 вересня 2018 року о 11:00 год.

У зв'язку із поданням 05.09.2018 року представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, судове засідання призначено на 09.10.2018 року.

Ухвалою суду від 09.10.2018 року, занесеною до протоколу судового засідання відкладено розгляд справи у зв'язку із неявкою представника позивача на 19.10.2018 року на 11:00 год.

В судове засідання призначене на 19.10.2018 року учасники справи не з'явилися, хоча були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи.

Водночас, 19.10.2018 року від позивача надійшла до суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника в порядку письмового провадження. Вказував, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

19.10.2018 року від представника відповідача надійшла до суду заява, в якій також просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

На підставі п.п.19-1, п.п.19-1.1.2 п. 19-1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, відповідно до наказу Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 06.02.2017 р. №58 державним ревізором-інспектором відділу адміністрування ПДВ управління податків і юридичних осіб Чернівецької ОДПІ ОСОБА_2, головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування та контролю за відшкодуванням ПДВ управління податків і юридичних осіб Головного управління ДФС у Чернівецькій області ОСОБА_3 проведено камеральну перевірку щодо несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість поданої податкової звітності з податку на додану вартість.

Вказану перевірку проведено з 24.04.2017 р. по 24.04.2017 р. у приміщенні Чернівецької ОДПІ у Чернівецькій області. м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А.

За результатами перевірки ОСОБА_1 управлінням Державної фіскальної служби у Чернівецькій області складено акт про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №1043/24-13-12-01/31963989 від 24.04.2017 р., в якому зафіксоване порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість (а.с. 19-20).

На підставі акта про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №1043/24-13-12-01/31963989 від 24.04.2017 року, 04.05.2017 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0005861201, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20 % у сумі 142000,00 грн (а.с. 21).

Як вбачається із матеріалів справи, у період з 05.06.2018 року по 05.06.2018 року у приміщенні Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. Героїв Майдану, 200-А) на підставі п.п.19-1, п.п.19-1.1.2 п. 19-1 ст. 19-1, п.п. 20.1.4, п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування ПДВ та камеральних перевірок податкової звітності Чернівецького управління Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області ОСОБА_2 проведено камеральну перевірку щодо несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно поданої податкової звітності з податку на додану вартість та не своєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення.

За результатами перевірки ОСОБА_1 управлінням Державної фіскальної служби у Чернівецькій області складено акт про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №2568/24-13-54-01/31963989 від 05.06.2018 року, в якому зафіксоване порушення позивачем п. 57.3 ст. 57, п. 57.1 ст. 57 та п. 203.2 ст.203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість (а.с. 15-16).

Судом встановлено, що при перевірці працівниками відповідача використано наступні документи: податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2017 р. (від 19.05.2017 р. №9092510155); 04.05.2017 р); податкове повідомлення-рішення №0005861201 від 04.05.2017 р.; дані з системи електронного адміністрування податку на додану вартість; АІС ”Податковий блок”.

На підставі акта про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість №2568/24-13-54-01/31963989 від 05.06.2018 р., 18.06.2018 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0075565401, яким за затримку на 373 373 365 373 календарних днів сплати/за несплату (неперерахування) фізичною особою грошового зобов'язання/авансових внесків єдиного податку в сумі 306920,35 грн позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 61384,07 грн (а.с. 17).

Не погоджуючись із прийнятим ОСОБА_1 управлінням Державної фіскальної служби у Чернівецькій області податковим повідомленням-рішенням №0075565401 від 18.06.2018 р. позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (далі - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Статтею 75 ПК України визначені види перевірок.

Так, відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки визначений ст. 76 ПК України, згідно якої камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Отже, ПК України розмежовує поняття податкового зобов'язання і грошового зобов'язання. Податкове зобов'язання визначається у разі відсутності порушення норм податкового законодавства платником податків в податковій декларації; грошове зобов'язання визначається у разі порушення норм податкового законодавства, зокрема, контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні та може включати в себе штрафні санкції.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний зокрема сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 38.1 ст. 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Порядок надання податкової декларації з податку на додану вартість та строки розрахунків з бюджетом визначено ст. 203 ПК України.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 203.2 ст. 203 ПК України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Підпунктом 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Судом встановлено, що 04.05.2017 р. відповідачем за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість винесено податкове повідомлення-рішення №0005861201, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 20 % у сумі 142000,00 грн.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, у зв'язку із несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно поданої податкової звітності з податку на додану вартість та не своєчасною сплатою узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно податкового повідомлення-рішення №0005861201 від 04.05.2017 р. у період з 05.06.2018 р. по 05.06.2018 р. посадовою особою Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області проведено камеральну перевірку Дочірнього підприємства "Чернівецькій облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України".

За результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, 18.06.2018 р. відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0075565401, яким за затримку на 373 373 365 373 календарних днів сплати/за несплату (неперерахування) фізичною особою грошового зобов'язання/авансових внесків єдиного податку в сумі 306920,35 грн позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 61384,07 грн.

Тобто, фактично оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення №0075565401 від 18.06.2018 р. винесене ОСОБА_1 управлінням Державної фіскальної служби у Чернівецькій області за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного ОСОБА_1 управлінням Державної фіскальної служби у Чернівецькій області податковим повідомленням-рішенням №0005861201 від04.05.2017 р.

Позивач вважає застосування до нього штрафних санкцій за затримку перерахування нарахованих штрафних санкцій, визначених у податковому повідомленні-рішенні №0005861201 від 04.05.2017 р. таким, що не відповідає нормам ст. 126 ПК України, а тому на думку останнього винесене ОСОБА_1 управлінням Державної фіскальної служби у Чернівецькій області податкове повідомлення-рішення №0075565401 від 18.06.2018 р. є протиправним.

Щодо вказаного твердження позивача варто зазначити наступне.

Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податків установлена ст. 126 ПК України.

Відповідно до пункту 126.1 вказаної статті, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Тобто, із указаної норми вбачається, що платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, у разі якщо такий платник податків не сплачує, зокрема, узгоджену суму грошового зобов'язання.

Як зазначалось вище, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Із аналізу вказаної норми, зокрема, диспозиції статті видно, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію. Отже, законодавцем віднесено штрафну санкцію до грошового зобов'язання, за несплату якої настає відповідальність у вигляді штрафу передбачена ст. 126 ПК України.

Тому посилання позивача, що ОСОБА_1 управлінням Державної фіскальної служби у Чернівецькій області накладено на нього штраф за не сплату штрафних санкцій є безпідставними, оскільки штрафна санкція належить до грошового зобов'язання у відповідності до ст. 14 ПК України.

Таким чином, суд вважає, що під час проведення камеральної перевірки позивача ОСОБА_1 управління ДФС у Чернівецькій області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому до позивача правомірно у відповідності до ст. 126 ПК України застосовано штраф за не сплату узгодженої суми грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що прийняте ОСОБА_1 управлінням Державної фіскальної служби у Чернівецькій області за результатами камеральної перевірки Дочірнього підприємства "Чернівецькій облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" податкове повідомлення-рішення від 18.06.2018 року №007556540 винесено правомірно.

При цьому варто зазначити, що позивач помилково ототожнює поняття грошового зобов'язання та податкового зобов'язання, оскільки грошове зобов'язання є ширшим, ніж поняття податкового зобов’язання та включає в себе як податкове зобов'язання разом із штрафною санкцією так і окремо штрафну санкцію.

Отже, вказані доводи позивача є безпідставними та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Згідно частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно частин першої – третьої статі 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про правомірність дій та рішення відповідача, а отже і про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи те, що в задоволенні позовних вимогах відмовлено повністю, в силу приписів статті 139 КАС України судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "Чернівецькій облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31963989, вул. Головна, 205, м. Чернівці, Чернівецька область, 58018) до Головного управління ДФС у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 39579145, вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58013) про скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач - Дочірнє підприємство "Чернівецькій облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31963989, вул. Головна, 205, м. Чернівці, Чернівецька область, 58018).

Відповідач - ОСОБА_1 управління ДФС у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ 31964191, вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, Чернівецька область, 58013)

Суддя В.О. Григораш