Рішення № 77630166, 05.11.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 року справа № 2340/3715/18

17 годин 10хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді – Трофімової Л.В., за участі секретаря – Безпалого А.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу № 2340/3715/18

за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 3932109) [представник позивача – не прибув]

до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 18002, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) [відповідач – не прибув]

про стягнення податкового боргу, прийняв рішення.

17.09.2018 Головне управління ДФС у Черкаській області, звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ФОП ОСОБА_1, просить: стягнути з ФОП ОСОБА_1 податковий борг на користь бюджету у сумі 82064 грн. 79 коп.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що всупереч вимог чинного законодавства, відповідач не виконує обов’язку зі сплати податків, тому обліковано податковий борг у сумі 82064 грн. 79 коп.

Позивач у прохальній частині позовної заяви просив здійснити розгляд справи без участі його представника.

05.11.2018 відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання (а.с.61), за допомогою засобів електронного зв’язку направив до суду заяву про визнання позову, відповідно до якої повідомив, що визнає позов та просив розгляд справи здійснити за його відсутності (а.с.69).

Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті. Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

Фізичну особу – підприємця ОСОБА_1 зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності 19.08.2005 (а.с.5). 23.08.2005 відповідача узято на облік як платника податків в ДПІ у м. Черкасах. 19.08.2005 ФОП ОСОБА_1 взято на облік як платника єдиного внеску (а.с.5).

Відповідно до частини 4 статті 47 та частини 1 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом – Кодекс №2755-VI).

Щодо доводів позивача про несвоєчасну сплату відповідачем податкового боргу, судом враховано, що згідно частини 1 статті 6 Кодексу №2755-VI податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до статті 9 Кодексу №2755-VI до загальнодержавних податків належать податок на доходи фізичних осіб та податок на додану вартість.

Кодексом №2755-VI визначено обов’язок відповідача як платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (статті 16). Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Кодексу №2755-VI не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Кодексу №2755-VI платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 46.1 статті 46 Кодексу №2755-VI встановлено, що податкова декларація - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу №2755-VI у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що відповідачем подано податкові декларації з ПДВ:

- від 21.11.2016 №9198426081 за вересень 2016 року відповідно до якої самостійно визначено податкове зобов'язання у сумі 12462 грн., за терміном сплати 30.10.2016 (а.с.8), враховуючи часткову сплату у сумі 1101,74 грн. заборгованість становить 11360,26;

- від 21.11.2016 №9223899947 за жовтень 2016 року відповідно до якої самостійно визначено податкове зобов'язання у сумі 12774 грн., за терміном сплати 30.11.2016 (а.с.7).

Згідно статті 75 Кодексу №2755-VI контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, що проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Кодексу №2755-VI у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно пункту 203.2 Кодексу №2755-VI сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі акту перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов’язань до бюджету ФОП ОСОБА_1 від 19.09.2017 № 7177/23-00-13-0227/1 (а.с.21) прийнято податкове повідомлення-рішення (надалі - ППР) від 21.09.2018 № НОМЕР_2 (а.с.20), згідно якого за порушення граничного строку сплати сум грошового зобов’язання з податку на додану вартість застосовано штраф у розмірі 20 % у сумі 16263,33 грн. (а.с.20) та від 21.09.2017 № НОМЕР_3 (а.с.19), згідно якого за порушення граничного строку сплати сум грошового зобов’язання з податку на додану вартість застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 3845,87 грн. Зазначені ППР направлено на адресу відповідача, проте повернуто за закінченням терміну зберігання (а.с.24)

На підставі акту камеральної перевірки порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних від 24.04.2018 № 001680/23-00-13-07/НОМЕР_1 (а.с.12) прийнято ППР від 24.04.2018 № НОМЕР_4 (а.с.11), згідно якого за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних застосовано штраф у сумі 990,01 грн. Зазначене ППР направлено на адресу відповідача, проте повернуто за закінченням терміну зберігання (а.с.10)

На підставі акту камеральної перевірки порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних від 26.02.2018 №000561/23-00-13-07/НОМЕР_1 (а.с.15) прийнято ППР від 25.10.2017 № НОМЕР_5 (а.с.14), відповідно до якого за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних застосовано штраф у сумі 21478,04 грн. Зазначене ППР направлено на адресу відповідача, проте повернуто за закінченням терміну зберігання (а.с.18).

Загальна заборгованість відповідача зі сплати ПДВ становить 66711,51 грн.

Судом встановлено, що відповідачем подано податкову декларацію про майновий стан і доходи від 04.02.2016 № НОМЕР_6 відповідно до якої самостійно визначено зобов’язання з доходів фізичних осіб за 2015 рік у сумі 13704,73 грн. за терміном сплати 19.02.2016.

Відповідно до пункту 119.2 статті 119 Кодексу №2755-VI неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

З матеріалів справи встановлено, що на підставі акта камеральної перевірки податкової звітності від 15.09.2017 № 7135/23-00-13-0226/1 прийнято ППР від 25.10.2017 № НОМЕР_7, відповідно до якого за неподання звіту за формою 1-ДФ застосовано штраф у сумі 510 грн. Зазначене ППР направлено на адресу відповідача, проте повернуто за закінченням терміну зберігання (а.с.9).

Згідно пункту 42.2 статті 42 Кодексу №2755-VI документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до пункту 45.1 статті 45 Кодексу №2755-VI платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Кодексу №2755-VI ППР вважається належним чином врученим фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Зазначені ППР відповідачем, у встановлений чинним законодавством строк, не оскаржено, у зв'язку з чим, зобов'язання, визначені у ППР від 21.09.2018 № НОМЕР_2, від 21.09.2017 № НОМЕР_3, від 24.04.2018 № НОМЕР_4 та від 25.10.2017 № НОМЕР_5 вважаються узгодженими. Загальна заборгованість із сплати податку на доходи фізичних осіб становить 14214,73 грн.

Відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 «інші перехідні положення» Кодексу №2755-VI тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Судом встановлено, що відповідно до декларації про майновий стан і доходи від 04.02.2016 № НОМЕР_6 відповідачем самостійно визначено зобов’язання з військового збору за 2015 рік у сумі 1370,47 грн. терміном сплати 19.02.2016. Враховуючи часткову сплату, заборгованість становить 1138,55 грн. У зв’язку з несвоєчасною сплатою відповідачеві нараховано пеню у сумі 8,08 грн.

Загальна сума заборгованості відповідача становить 82064,79 грн. (66711,51+14214,73+1138,55).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу №2755-VI податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Кодексу № 2755-VI орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Кодексу №2755-VI у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 59.5 статті 59 Кодексу №2755-VI передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Орган влади зобов’язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ у справі Suominen проти Фінляндії, № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Межі, до яких суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може різнитися залежно від природи рішення та оцінюватися у контексті обставин кожної справи (рішення ЄСПЛ у справі Ruiz Torija et Hiro Balani проти Іспанії, № 18390/91, п.29 від 09.12.1994).

У зв’язку з несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов’язання в установлені строки, позивачем на адресу відповідача направлено податкову вимогу форми «Ф» від 24.07.2014 № 6254-17 (а.с.36).

Згідно частини 4 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно пункту 87.11 статті 87 Кодексу №2755-VI орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Пунктом 87.2 статті 87 Кодексу №2755-VI визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Кодексу №2755-VI контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, що перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Зважаючи на обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, докази щодо їх підтвердження, керуючись актами законодавства щодо цих правовідносин, враховуючи заяву відповідача від 05.11.2018 про визнання позову, суд дійшов висновку, що у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду з відповідача у рахунок погашення податкового боргу коштів у сумі 82064,79 грн. та знаходить позов таким, що належить задовольнити.

Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв'язку з відсутністю підтверджених відповідними доказами витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 73-78, 139, 242-245, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 18002, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) у дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу у сумі 82064 (вісімдесят дві тисячі шістдесят чотири) грн. 79 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтей 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції апеляційної скарги до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5. пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

позивач: Головне управління ДФС у Черкаській області [вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 39392109]

відповідач: фізична особа – підприємець ОСОБА_1 [АДРЕСА_1, 18002, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1]

Повне судове рішення складено 05.11.2018

Суддя Л.В. Трофімова