Рішення № 77629942, 05.11.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2240/2945/18

РІШЕННЯ

іменем України

05 листопада 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

за участю:секретаря судового засідання Нетичай Ю.В. представника позивача: ОСОБА_1, представника відповідача: ОСОБА_2, представника третьої особи: ОСОБА_3, розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міронекс" до Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, третя особа ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, третя особа ОСОБА_4, в якому просить визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області та зобов'язати відповідача розглянути на черговому засіданні виконкому питання щодо знесення (демонтажу) неправомірно встановленого кіоску по вул. Острозького 12/2 з прийняттям відповідного рішення про знесення кіоску чи відмови у знесенні у відповідності до п. 12.3 Правил благоустрою, забезпечення чистоти і порядку, додержання тиші в громадських місцях на території м. Старокостянтинів, затверджених рішенням 31-ї сесії міської ради 15.03.2006 року.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві та у відповіді на відзив позивач зазначив, що 28 лютого 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Міронекс" набуло право власності на цілісний майновий комплекс готель "Случ" по вулиці К.Острозького, 10 в місті Старокостянтинів Хмельницької області на підставі договору купівлі-продажу №268, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 Належні позивачу приміщення знаходяться у підвалі, на першому поверсі, другому поверсі вказаної будівлі, та окремо розташовані приміщення гаражів.

Вказав, що після придбання вказаного приміщення позивачем виявлено незаконність перебування встановлених малих архітектурних форм біля даного приміщення, що змусило Товариство з обмеженою відповідальністю "Міронекс" звернутись з позовом до суду.

Зазначив, що постановою Старокостянтинівського районного суду від 02 лютого 2017 року у справі №683/2953/15-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, задоволено позов TOB "Міронекс" до виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, третя особа ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування дозволу №5 від 20 червня 2006 року на розміщення малої архітектурної форми, що належала ОСОБА_4

Вказав, що МАФ, який встановлений по скасованому дозволу в даний час знаходиться на цьому самому місці і в ньому здійснюється підприємницька діяльність. Зауважив, що Старокостянтинівський виконавчий комітет не виконує рішення суду та не приймає ніяких заходів та рішень стосовно демонтажу вказаної малої архітектурної форми.

Таку бездіяльність відповідача вважає протиправною, тому звернувся в суд з вказаними позовними вимогами.

Ухвалою від 04.09.2018 року відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

29.10.2018 року, враховуючи подане представником відповідача письмове клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_4, як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, оскільки рішення у справі може вплинути на її права, свободи, інтереси, протокольною ухвалою суд залучив ОСОБА_4 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що подані позивачем звернення про необхідність прийняття рішення щодо знесення кіоску "Тютюнові вироби" за адресою м. Старокостянтинів, вул. Острозького, 12/2, що належить ОСОБА_4, виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради розглянуті, про що надані письмові відповіді заявнику (20.06.2017 вих.№34, 10.07.2017 вих.№42, 17.05.2018 вих.№47/20-22-1184/2018) та вказане питання включено до порядку денного засідання виконавчого комітету міської ради в червні 2018 року.

Вказав, що 21.06.2018 року за результатами розгляду проекту виконавчим комітетом міської ради не прийнято рішення щодо знесення кіоску "Тютюнові вироби" за адресою м. Старокостянтинів, вул. Острозького, 12/2, оскільки встановлено, що за зверненнями ОСОБА_4 сесією Старокостянтинівської міської ради прийнято рішення №31 п.10 від 25.04.2014 року "Про поновлення договору оренди земельної ділянки" та №34 п.3 від 03.03.2017 року "Про продовження договору оренди земельної ділянки фізичній особі", відповідно до яких ОСОБА_4 поновлено договір оренди земельної ділянки площею 7,5 кв.м. по вул. Острозького, 12/2 в м. Старокостянтинові, про що 25.04.2014 року та 03.03.2017 року укладено відповідні договори.

Зауважив, що при наявності чинного рішення сесії міської ради щодо надання ОСОБА_4 в оренду земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, виконавчий комітет міської ради не вправі на даний час прийняти рішення про знесення об'єкта торгівлі на вказаній земельній ділянці. Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи - ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши суду пояснення, в якому зазначив, що рішенням 30 сесії Старокостянтинівської міської ради №34 п.2 від 03.02.2006 року надано дозвіл на підготовку проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_4 та надано дозвіл на видачу архітектурно-планувального завдання та дозвіл на проектно-вишукувальні роботи. 21.02.2006 року було видано архітектурно-планувальне завдання №14 від 21.02.2006 року.

Вказав, що 18.04.2006 року Хмельницькою регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" у Державному реєстрі земель зроблено запис №040674700027 про державну реєстрацію договору оренди землі між Старокостянтинівською міською радою та ФОП ОСОБА_4 про оренду земельної ділянки площею 7,5 кв.м. за адресою м. Старокостянтинів, вул. К. Острозького, 10, бокс 1/1.

Зазначив, що оскаржуваний дозвіл №5 від 20.06.2006 року на розміщення малої архітектурної форми на встановлення МАФ у м. Старокостянтинів, вул. К. Острозького, 10, бокс 1/1 для торгівлі тютюновими виробами ФОП ОСОБА_4 прийнятий в експлуатацію згідно з Актом технічної комісії про прийняття стаціонарної малої архітектурної форми в експлуатацію від 19.05.2009 року та погоджений усіма компетентними службами, в т.ч. Державного санітарно-епідеміологічного нагляду, Державного пожежного нагляду, Державного архітектурно-будівельного контролю без жодних зауважень та претензій.

Вказав, що 09.08.2007 року виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради для ФОП ОСОБА_4 видано Дозвіл на розміщення об'єкту торгівлі, громадського харчування, сфери послуг та побуту реєстраційний №326 на МАФ роздрібна торгівля продовольчими товарами та тютюновими виробами. Просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача із заявами від 24.05.2017 року, від 30.08.2017 року та від 20.04.2018 року про винесення на розгляд виконкому Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області питання знесення в 10-денний строк самовільно встановленого кіоску по вулиці Острозького, 12/2 в місті Старокостянтинів Хмельницької області, належного ОСОБА_4, та прийняття по ньому рішення відповідно до чинного законодавства.

Відповідач листами від 20.06.2017 року №34, від 10.07.2017 року №42 та від 17.05.2018 року №47/20-22-1184/2018 повідомив позивача, що відповідно до пункту 2.1 Порядку розміщення тимчасових, споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року №244, підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив'язки ТС. Згідно частини третьої пункту 12.3 Правил благоустрою, забезпечення чистоти і порядку, додержання тиші в громадських місцях на території міста Старокостянтинів, затверджених рішенням Старокостянтинівської міської ради №13 від 15.03.2006 року, знесення самовільно встановлених тимчасових споруд проводиться згідно рішення міськвиконкому про їх знесення. Знесення проводиться як силами власників тимчасових споруд, так і силами комунальних служб. Терміни демонтажу тимчасових споруд та контроль за їх демонтажем може бути визначено відповідним рішенням виконавчого комітету міської ради.

Також, відповідач повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Міронекс", що питання стосовно демонтажу тимчасової споруди по вул. Острозького, 12/2, виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради винесе на розгляд чергового засідання виконкому, яке заплановано орієнтовно на 08.06.2018 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Відповідно частини 2 до статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить: 1) забезпечення виконання місцевих програм та здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 2) організація забезпечення на території населеного пункту чистоти і порядку, дотримання тиші в громадських місцях; 3) організація місць відпочинку для населення; 4) затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів; 5) здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо; 6) визначення місць стоянок транспортних засобів та майданчиків для паркування на об'єктах благоустрою; 7) визначення графіків роботи зовнішнього освітлення території; 8) визначення на об'єктах благоустрою місць розміщення громадських вбиралень; 9) залучення на договірних засадах коштів і матеріально-технічних ресурсів юридичних та фізичних осіб для здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 10) визначення обсягів пайової участі власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення в утриманні об'єктів благоустрою; 11) визначення в установленому порядку розміру відшкодувань юридичними та фізичними особами за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, спричинені порушенням законодавства у сфері благоустрою та охорони навколишнього природного середовища; 12) інформування населення про здійснення заходів з благоустрою населених пунктів; 13) участь у проведенні щорічного всеукраїнського конкурсу "Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку"; 14) видача дозволу на порушення об'єктів благоустрою у випадках та порядку, передбачених цим Законом.

Згідно статті 34 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Правила включають: 1) порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою; 2) вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; 3) вимоги до утримання зелених насаджень на об'єктах благоустрою - територіях загального користування; 4) вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; 5) вимоги до санітарного очищення території; 6) розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; 7) порядок розміщення малих архітектурних форм; 8) порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; 9) інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

На виконання вищезазначених нормативно-правових актів, рішенням 31-ї сесії Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області від 15.03.2006 року прийняті Правила благоустрою, забезпечення чистоти і порядку, додержання тиші в громадських місцях на території м. Старокостянтинів.

Так, п.12.3 вказаних Правил, визначено, що знесення самовільно встановлених кіосків, а також інших малих архітектурних форм, як і при не проведенні щорічної перереєстрації проводиться згідно рішення міськвиконкому про їх знесення. Знесення проводиться як власними силами, так і силами комунальних служб (за рахунок власника споруди).

Згідно ст.30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження, в тому числі, організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, б) делеговані повноваження, зокрема, здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, транспорту, зв'язку, за технічним станом, використанням та утриманням інших об'єктів нерухомого майна усіх форм власності, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об'єктах; прийняття рішень про скасування даного ними дозволу на експлуатацію об'єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, екологічних, санітарних правил, інших вимог законодавства.

В силу ч.ч. 1, 2 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави суду дійти до висновку, що законодавством регламентований обов'язок органу місцевого самоврядування (міськвиконкому) розглянути на черговому засіданні міськвиконкому звернення особи про знесення самовільно встановлених кіосків, а також інших малих архітектурних форм, та прийняти відповідне рішення.

Проте, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, відповідно до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області про розгляд заяви позивача від 20.04.2018 року про знесення кіоску, який знаходиться в м. Старокостянтинові по вул. Острозького 12/2 чи відмови у його знесенні не приймалось.

Згідно поданих відповідачем заперечень суд не вбачає нормативного обґрунтування дій відповідача, щодо внесення на чергове засідання виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області питання стосовно знесення кіоску, який знаходиться в м. Старокостянтинові по вул. Острозького 12/2 чи відмови у його знесенні.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог, а отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 1762,00 грн. В зв'язку з задоволенням позовних вимог, на користь позивача необхідно присудити 1762,00 грн. судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно ч.2 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч.ч.3, 4, 5 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно п.2 ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

На підтвердження понесених витрат по наданню правової допомоги позивач надав суду розрахунок сум судових витрат, понесених та тих, що очікується понести ТОВ "Міронекс" під час підготовки до слухання та слухання справи №2240/2945/18, договір про надання правової допомоги №9/16 від 08.07.2016 року укладений між позивачем та адвокатським бюро ОСОБА_6, платіжне доручення №2631 від 29.08.2018 року на суму 4050,00 грн.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області на користь позивача витрати по наданню правової допомоги у розмірі 4050,00 грн.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області щодо розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Міронекс" від 20 квітня 2018 року та зобов'язати Виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області розглянути на черговому засіданні виконкому звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Міронекс" від 20 квітня 2018 року та прийняти рішення щодо знесення кіоску, який знаходиться в м. Старокостянтинів, вул. Острозького 12/2 чи відмови у його знесенні.

Стягнути з Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міронекс" судові витрати в сумі 5812,00грн (п'ять тисяч вісімсот дванадцять грн) в тому числі 1762,00грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн) за судовий збір.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 06 листопада 2018 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Міронекс" (вул. Марини Раскової, 23, офіс 624, м. Київ, 02002 , код ЄДРПОУ - 38807122) Відповідач:Виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області (вул. К. Островського, 41, м. Старокостянтинів, Хмельницька область, 31100 , код ЄДРПОУ - 04060766) Третя особа:ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, 31100 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1)

Головуючий суддя ОСОБА_7