Рішення № 77629552, 26.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2018 р. № 2040/6687/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Панова М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Кравчені Т.І.,

представників позивача - Корольової В.Є., Рябініної Ю.А.,

представників відповідача - Масалітіної Д.Ю., Майорової Л.П., Ємець О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Харківводоканал" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000315016 від 18.05.2018 в частині зменшення від'ємного значення з податку на прибуток підприємств у розмірі 1575850 грн.; визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000225016 від 18.05.2018 щодо донарахування податку на додану вартість на загальну суму 812293,50 грн. в повному обсязі; визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000295016 від 18.05.2018 щодо накладення штрафних санкцій за неперерахування податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 124197772,01 грн. в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення винесені всупереч вимогам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували та просили відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що податкові повідомлення-рішення є правомірними та прийнятими з дотриманням вимог законодавства.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Харківським управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проведено планову виїзну перевірку Комунального підприємства "Харківводоканал" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2017.

За висновками даної перевірки було складено Акт перевірки від 27.04.2018 №24/28-10-50-16-06/03361715.

За результатами проведеної перевірки відповідачем встановлено завищення суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток підприємств у розмірі 5151472 грн.; заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 812293,50 грн.; не нарахування (несплату) до або під час виплати заробітної плати податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 138851788,40 грн. в період січня - серпня 2017 року.

На підставі вищезазначених висновків, відповідачем було складено та винесено у відповідності Комунального підприємства "Харківводоканал" оскаржувані податкові повідомлення - рішення.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем було подано скаргу, втім листом від 25.07.2018 №24450/6/99-99-11-01-02-25 відповідачем у її задоволенні - відмовив, а висновки оскаржуваних податкових повідомлень-рішень залишив без змін.

Щодо порушень в частині податку па додану вартість (податкове повідомлення-рішення №0000225016 від 18.05.2018) та податку на прибуток підприємств (податкове повідомлення-рішення №0000315016 від 18.05.2018), суд зазначає наступне.

Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень стали, на думку відповідача, фіктивні та нереальні господарські правовідносини позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ельпласт - Харків», які виникли з Договору поставки №100/5-ПЦ/10 від 25.05.2010.

Так, предметом Договору поставки є будівельні матеріали, у тому числі труба ПЕ SDR 17 110x6.6 бух питева та труба 1020x12 в гумово-бітумній ізоляції, які були придбані КП «Харківводоканал» кількістю 165,48 пог.м на загальну суму 1557705,60 грн., у т.ч ПДВ у розмірі 259617,60 грн.

При цьому, аналізуючи походження позначених будівельних матеріалів, фіскальний орган, встановив, що безпосереднім виробником сталевої труби в гумово - бітумній ізоляції є ПрАТ «Харцизьський трубний завод», однак при цьому зауважив, що всі первинні документи по господарським операціям ПрАТ «Харцнзький трубний завод» знаходяться на непідконтрольній Україні території, а від так не були перевірені фіскальним органом.

На думку відповідача, відсутність реальних господарських операцій по постачанню труби 1020x12 в гумово - бітумній ізоляції підтверджено Актом документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ельпласт - Харків» від 13.11.2017 №19537/20-40-14-11-11/33608699, проведеної Головним управлінням ДФС у Харківській області з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Укртехбуд» (податковий номер 35247879) за грудень 2015 року, з ТОВ «Крафсофпроект» (податковий номер 40073839) за липень та серпень 2016 року, з ТОВ «Вартіс» (податковий номер 34350636) за вересень 2016 року, за податковою інформацією Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 20.09.2016 №187/10-08-14-02/40073839 щодо ТОВ «Крафсофпроект» за звітний період декларування ПДВ за липень - серпень 2016 року та податковою інформацією ГУ ДФС у Запорізькій області №417/08/-29-12-01 від 02.06.2017 щодо ТОВ «Спецремпідряд» за звітний період декларування лютий 2017 року.

В ході проведеного аналізу було встановлено, що ТОВ «Крафсофпроект» було закуплено у ТОВ «Васабі Торг» та ТОВ «Комрейд ЛТД» труби 1020x12 в гумово - бітумній ізоляції. При цьому, в період липень - серпень 2016 року, ані ТОВ «Васабі Торг» ані ТОВ «Комрейд ЛТД» закупівлю таких труб не здійснювали, а звичайний асортимент товарів, які вони використовують в своїй господарській діяльності, до будівельних матеріалів не належить.

Разом з тим, Актом перевірки встановлено, що під час виробництва спірного будівельного матеріалу також брало участь ТОВ «ЛАД і К». Відповідно до копії паспорта на трубу сталеву від 02.08.2016 №17, назване підприємство проводило зовнішню ізоляцію труб на замовлення ТОВ «Крафсофпроект». Відсутність в електронному реєстрі звітності та зареєстрованих податкових накладних взаємовідносин між ТОВ «Крафсофпроект» та ТОВ «ЛАД і К» за період 01.01.2015 по 30.09.2017, дає підстави контролюючому органу вважати, що така господарська операція не була направлена на настання реальних наслідків, а була відображена лише в документах.

Згідно приписам п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи виключно з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, винятковою підставою, яка унеможливлює віднесення до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, визначена п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України та полягає у не підтвердженні таких сум податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Отож, викладені норми вказують на те, що витрати платника податків, які мають значення для податкового обліку, повинні мати зв'язок з його господарською діяльністю та підтверджені відповідними первинними документами, обов'язок ведення яких встановлений правовими нормами.

Втім реальність спірних господарських операцій підтверджена належними документальним підтвердженням, яке безпосередньо вказує на юридичну обґрунтованість використання труб 1020x12 в гумово - бітумній ізоляції, а також посвідчують ТОВ «Ельпласт - Харків» як належного та спроможного постачальника таких будівельних матеріалів, а відтак свідчать про помилковість висновків фіскального органу.

Представником позивача в судовому засіданні зазначено, що, КП «Харківводоканал» має потребу в реконструкції водоводу №2, яка полягає в перекладці технічно-зношеної зовнішньої мережі водопроводу по вул. Леніна смт. Велика Рогань, побудові нових водопровідних камер з встановленням нової запірно - регулюючої арматури в них, з переключенням існуючих водопровідних мереж на знову укладені ділянки мереж водопроводу. Реконструкція водопроводу здійснюється у зв'язку із необхідністю заміни існуючого водопроводу, який знаходиться в аварійному стані та строк служби якого вичерпаний, на новий.

Для реалізації поставлених завдань, позивач уклав Договір підряду на проведення проектних робіт від 29.02.2016 №144/2-ПД/16 з ТОВ «НПП Промінвестпроект», за яким розроблення проектної документації «Реконструкція водоводу № 2», відповідно до Акту №1 здачі - приймання робіт було виконано 30.06.2016 та профінансовано в повному обсязі.

Водночас, зі змісту «Пояснювальної записки» до Робочого проекту (Том №7), проектувальником, ТОВ «НПП Промінінвестипроект», самостійно було визначено необхідність використання сталевих труб гумово - бітумній ізоляції 1020 х 12,0 по ГОСТ 10704-91 «Трубыстальные электросварные прямошовные», виробництва компанії ТОВ «Ельпласт» під час реконструкції водоводу для посиленого захисту сталевого трубопроводу від корозії, використовувати сталеві труби.

Необхідність використання вказаних будівельний матеріалів також відображена в Том №2 Робочого проекту в розділі «Проект організації будівництва», в якому проектувальник здійснює свої розрахунки опираючись на технічну необхідність використання при реконструкції сталевих груб в гумово - бітумній ізоляції 1020x12,0 по ГОСТ 10 704-91 «Трубы стальне электросварныепрямошовные», виробництва компанії «Ельпласт» довжиною близько 450,0 м. (п. 1.4 Характеристика мереж, споруд, що зводяться). При цьому проектувальник зазначає, що влаштування піщаної основи та трубопроводу зі сталевих труб в гумово - бітумній ізоляції 1020x12,0 по ГОСТ 10 704-91 «Трубыстальные электросварные прямошовные», виробництва компанії «Ельпласт» необхідно виконувати шляхом вкладання цих труб в траншею та виконання їх стикування. Стикування труб здійснюється зварюванням з обробкою стикових ділянок захисними покриттями (п. 1.7 Обґрунтування методів виконання основних будівельно - монтажних робіт).

Разом з тим, складуючи пп. 2 Відомість основних будівельних матеріалів, виробів, конструкцій: «Реконструкція водовідводу № 2» (Комунальне підприємство «Харківводоканал»), проектувальник розрахунковим шляхом дійшов до висновку, що для виконання будівельних робіт за проектом потрібні труби сталеві електрозварні прямошовні та спірально шовні з опором розриву не менше 38 кгс/мм2, зовнішній діаметр 1020 мм. товщина стінки 12 мм довжиною 502,0 м.

За таких обставин, при виборі постачальника труб для здійснення реконструкції водоводу №2 по вул. Леніна смт. Велика Рогань, КП «Харківводоканал» враховував передусім технічні характеристики будівельних матеріалів визначені ТОВ «НПП Промінвестпроект» та саме тому, підприємство закупило у ТОВ «Ельпласт - Харків» труби 1020x12 в гумово - бітумній ізоляції кількістю 165,48 пог.м на загальну суму 1557705,60 грн., у т.ч ПДВ у розмірі 259617,60 грн.

Надаючи оцінку вказаним обставинам суд звертає увагу, що оплата труб по Договору поставки підтверджена платіжними дорученнями від 12.08.2016 №10287, 10288, від 18.08.2016 №6619, 6620, 6621, від 19.08.2016 №10553, 10554, 10573, від 22.08.2016 №10574, 10575, 10576, від 25.08.2016 №10659, 10660, від 26.08.2016 №10864, 10865, від 29.08.2016 №10889, 10890, 10891, 10892, від 31.08.2016 №11059, 11060, від 02.09.2016 №7111, 7112, від 05.09.2016 №11209, 11208, від 06.09.2016 №11330, 11331, від 07.09.2016 №11493, 11494, від 09.09.2016 №11556. В свою чергу КП «Харківводоканал» отримало від ТОВ «Ельпласт - Харків» видаткові накладні від 27.07.2016 №РН-0000173, від 04.08.2016 №РН-0000186, від 18.08.2016 №РН-0000205 та податкові накладні від 27.07.2016 №23, від 04.08.2016 №13, від 18.08.2016 №32.

Також, доставка труб, відбувалася на підставі товарно - транспортних накладних від 27.07.2016 №76, від 04.08.2016 №81, від 18.08.2016 №95, що додатково підтверджується Карткою складського обліку матеріалів, накладних вимог на відпуск/внутрішнє переміщення/ матеріалів від 27.02.2017 №188 та від 10.01.2017 №24 та Матеріальними звітами приходу - витрати матеріалів КВ «Донець» КП «Харківводоканал» за січень 2017, лютий 2017, травень 2017 року та підтверджують факт використання труб в господарській діяльності позивача.

Також, операція з придбання та використання в господарській діяльності труби ПЕ SDR 17 110x6,6 бух питева беззаперечно підтверджена первинними документами, які відображають повний цикл руху вказаних труб, починаючи з моменту їх придбання, транспоргування, оприбуткування на складах КП «Харківводоканал» та закінчуючи використанням цих труб при ремонті водопроводів.

Отже, вказана труба була придбана на підставі Договору поставки з ТОВ «Ельпласт- Харків». Факт придбання підтверджено платіжним дорученням №3389 від 31.03.2016 на суму 18144,00 грн. За цією операцією ТОВ «Ельпласт - Харків» на адресу КП «Харківводоканал» було видано видаткову накладну від 23.03.2016 №РН-0000052 та податкову накладну від 23.03.2016 №18, яка пройшла реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних та жодних зауважень з боку податкової служби не отримала. Труби ПЕ SDR 17 110x6,6 бух питва були доставлені на Підприємство відповідно до товарно - транспортної накладної від 23.03.2016 №18. Після отримання вони були оприбутковані на склад за прибутковим ордером №91 с.

В подальшому, ці труби, відповідно до накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 28.04.2016, від 14.06.2016, від 22.06.2016, від 30.06.2016 були розподілені по ділянках всередині Підприємства для виконання ремонтних робіт.

Таким чином, суд приходить до висновку, що всі документи, які відображають рух активів КП «Харківводоканал» повністю відповідають визначенню первинного документа в розумінні абз.11 ст. 1 Закону України віл 16.07.1999 № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки на їх підставі ведеться бухгалтерський облік, який є базою для формування фінансової, податкової, статистичної та іншої звітності (ч. 2 ст. 3 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), що слугує свідченням реальності проаналізованих господарських операцій.

Отож, доведення факту зміни майнового стану КП «Харківводоканал» шляхом закупівлі вказаних будівельних матеріалів, існування факту господарського використання труб та обґрунтування фактичного руху активів безумовно свідчить про юридичну спроможність та господарську аргументованість реальності аналізованих господарських операцій.

Такого ж самого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 29.03.2018 по справі №820/7335/14, де розглядаючи спір КП «Харківводоканал» з фіскальним органом та скасовуючи податкові повідомлення-рішення суд зауважив, що «...правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту та складу витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, які містять достовірні відомості про зміст та обсяг господарської операції. Висновки відповідача ґрунтуються на матеріалах перевірок контрагентів позивача, а не аналізі суті та наслідків господарських операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи...».

Таким чином, викладене обумовлює підстави для висновку про те, що податкове повідомлення-рішення від 18.05.2018 №0000225016 та податкове повідомлення-рішення від 18.05.2018 №0000315016 винесені контролюючим органом без врахування всіх об'єктивних обставин спірних правовідносин, а також без належних на те законодавчих підстав.

Щодо недотримання обов'язку перерахування сум податку на доходи фізичних осіб (податкове повідомлення-рішення №0000295016 від 18.05.2018), суд зазначає наступне.

Під час проведення перевірки контролюючим органом було встановлено не перерахування (несплату) до або під час виплати заробітної плати податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 138851788,40 грн. в період січня-серпня 2017 року; несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 192531511,27 грн. за період січень 2015 по вересень 2017 років.

Судом встановлено, що рішеннями Харківської міської ради від 23.12.2015 №100/15, від 14.09.2016 №374/16 та від 20.12.2017 №949/17 було внесено зміни до кошторисів витрат на виконання «Програми розвитку і реформування житлово-комунального господарства м. Харкова на 2011-2020 рр.», якими було надано фінансову підтримку КП «Харківводоканал», зокрема: на 2015 рік у розмірі 66400 000 грн.; на 2016 рік у розмірі 104500000 грн.; на 2017 рік у розмірі 110000000 грн.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням №0000295016 від 18.05.2018 дії позивача кваліфіковано за ст. 127 Податкового кодексу України, як несплату (неперерахування) ПДФО до або під час виплати доходу.

Відповідно п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно п. 126.2 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі порушення платником податків строку сплати до бюджету узгодженого грошового зобов'язання, передбаченого абзацом другим підпункту 222.1.2 пункту 222.1 статті 222 цього Кодексу, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) фізичній особі податкове/податкові повідомлення-рішення з податку на майно у строки, встановлені відповідними нормами цього Кодексу, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.

Відповідно п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу. Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169.4 статті 169 цього Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу.

Суд зазначає, що на стор. 91 Акту перевірки, відповідач самостійно визначає порушення у розрізі податку на доходи фізичних осіб саме як несплату у строки визначені ст.168 ПК України податкових зобов'язань з податку на доходи Фізичних осіб. Пояснення такому висновку містяться в абз. 2 стор. 92 Акту перевірки, де контролюючим органом зафіксовано, що станом на 01.01.2015 за даними попередньої перевірки сальдо розрахунків з бюджетом по ПДФО становило по Кт 6410, 6411 - 69953596,26 грн., яке складалося із простроченої заборгованості з податку на загальну суму 66988786,38 грн. за серпень 2012 року - листопад 2014 року та суми податку 2964809,88 грн. за грудень 2014 року, термін сплати якого станом на 01.01.2015 не настав.». Отож станом на 01.01.2015 у КП «Харківводоканал» був наявний податковий борг з податку на додану вартість, а відтак будь-які платежі незалежно від часу їх сплати, автоматично направлялись на сплату податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, в порядку п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України. При цьому направлення сум податку на доходи фізичних осіб на сплату податкового борг формує недоїмку в поточномуперіоді, яка також сплачується з пропущенням строків.

З цього приводу суд зазначає, що критичними вбачаються, згідно правового висновку Верховного Суду, який викладений в постанові від 04.04.2018 по справі №815/5491/16, в якій зазначено що у разі перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату боргу з поточних зобов'язань у порядку п. 87.9 ст. 89 Податкового кодексу України, такі правовідносини кваліфікуються за ст. 126 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, фактичні дані, які встановлені в Акті перевірки посвідчують саме несвоєчасну сплату на доходи фізичних осіб, що очевидно не відповідає висновкам оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У своїх постановах від 27.03.2018 по справі №П/811/618/17 та від 19.09.2018 по справі №802/808/16-а Верховний Суд зазначив, що положення ст. 127 Податкового кодексу України є мірою відповідальності за несплату (неперерахування) податку до або під час виплати доходу на користь іншого платника, при цьому розмір штрафних санкцій визначається залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу.

Натомість коли актом перевірки встановлено факт несвоєчасної сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків визначених ПК України такий платник податку притягується до відповідальності за ст. 126 Податкового кодексу України, а розмір штрафної санкції ставиться у залежність від часу затримки такої сплати (тотожна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 10.11.2015 по справі №21-2919а15 та від 22.03.2016 по справі №21-3694а15).

З положень Акту перевірки вбачається, що податковим органом було встановлено порушення Податкового кодексу України саме у вигляді несвоєчасної сплати ПДФО до бюджету по самостійно визначеним податковим зобов'язанням, відтак дії позивача підлягають правовій кваліфікації за диспозицією ст. 126 Податкового кодексу України.

При цьому, санкція норми ст. 126 Податкового кодексу України передбачає застосування до платника податків штрафу у випадку несплати ним узгодженої суми грошового зобов'язання безвідносно до підстав її виникнення. Будь-яких винятків до випадків застосування контролюючим органом норм пункту 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, стаття 126 не містить.

Крім того, суд зазначає, що наполягаючи на правоті податкового повідомлення-рішення від №0000225016 від 18.05.2018 в частині заниженні показників податкових зобов'язань з податку на додану вартість з урахуванням понаднормативних витрат та втрат води у 2015-2016 роках, фіскальний орган опирається на зміст Акту перевірки від 27.04.2018 №24/28-10-50-16-06/03361715, де в абз. 3 стор. 62 Акту на думку податкового органу «...понаднормативні витрати і втрати води ніколи не будуть компенсовані доходами, тобто вони є поза господарською діяльністю підприємства...». Проте позначений довід вбачається необґрунтованим з тих підстав, що відповідач по суті зменшив податковий кредит КП «Харківводоканал», який і фактично не використаний та не заявлений в податкових деклараціях, а відтак відповідач був позбавлений права на зменшення таких сум податкового кредиту.

Вказуючи на заниження КП «Харківводоканал» податкових зобов'язань за листопад 2016 на суму 104017 грн., за вересень 2017 на суму 174870 грн. (усього 278887 грн.) відповідач припустився хибного трактування приписів п. 189.1 ст. 189, абз. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого дійшов до помилкового висновку, що оскільки понаднормативні витрати і втрати води ніколи не будуть компенсовані доходами, бо вони є поза господарською діяльністю, то і відповідно ПДВ, нарахований КП «Харківводоканал» при їх придбанні, не може бути пов'язаний із веденням господарської діяльності, а відтак підлягає зменшенню.

Підґрунтям для такої позиції Офісу стали висновки актів перевірок Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 21.11.2016 №192 за 2015 рік та від 22.12.2017 №238 за 2016 рік та акті перевірки Північно - східного офісу Державної аудиторської служби України від 01.03.2017 №06-12/2, якими зафіксовано відхилення фактичного рівня поточних індивідуальних нормативів використання питної води від передбаченого у встановлених тарифах.

Проте, поза увагою відповідача залишився той факт, відповідно до п. 187.10 ст. 187 Податкового кодексу України КП «Харківводоканал», як підприємство, що здійснює послуги з водопостачання та водовідведення визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом. За умовами п.п. 14.1 266 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України особливість вказаного методу полягає в тому, що датою виникнення податкових зобов'язань за цим методом є дата зарахування коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених йому товарів (послуг).

Відповідачем було самостійно зафіксовано (стор. 64 акту перевірки), що найбільш питоме навантаження у складі загальної собівартості реалізованої води мають витрати на електроенергію на технологічні потреби, яке становить 41,42%. Тобто, основним постачальником позивача, за операціями за яким він набуває право на податковий кредит є АК «Харківобленерго». Вказаний контрагент, як постачальник електричної енергії, відповідно до умов п. 44 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПКУ з 01.01.2016 також має право на визначення дати виникнення податкових зобов'язань за касовим методом. Тобто, податкові накладні АК «Харківобленерго» на постачання електроенергії складаються по факту сплати послуг, а податковий кредит КП «Харківводоканал» нараховується у таких періодах у разі здійснення оплати.

Враховуючи дані Актів звірок з АК «Харківобленерго» за договорами про постачання електричної енергії є очевидним, що кредиторська заборгованість позивача станом на 01.10.2017 (кінець періоду, що перевірявся) складає за договором від 03.01.2008 №1 в сумі 737083045,05 грн. та за договором від 07.05.2004 №4 в сумі 198795669,42 грн., з яких заборгованість за 2016 рік складає 255445726,85 грн. та 64440374,81 грн. відповідно.

Тобто, показники податкового кредиту, визначені у податкових деклараціях КП «Харківводоканал» з ПДВ за період січень - грудень 2016 року, не могли містити та не містили усієї суми податкового кредиту, який належить позивачу за операціями з постачання електричної енергії. Вказане було проігноровано відповідачем, внаслідок чого при визначенні матеріальної складової врахованих у складі податкового кредиту КП «Харківводоканал» сум понаднормативних витрат в втрат води за 2016 рік відповідач оперував хибними показниками, що призвело до помилкового висновку про завищення позивачем суми податкового кредиту.

Тотожна ситуація відбулася при визначенні податкового кредиту у 2015 році. Оскільки КП «Харківводоканал» веде податковий облік з ПДВ за касовим методом, то податковий кредит зі спожитих послуг електроенергії визначався у 2015 році за податковими накладними АК «Харківобленерго» (які до 01.01.2016 виписувались «по першій подів») тільки впродовж 60 календарних днів з дати сплати.

Крім того, опираючись на висновки Акту перевірки НКРЕКП від 22.12.2017 №238, який охоплював наслідки господарської діяльності КП «Харківводоканал» за 2016 рік та зазначаючи про заниження податкових зобов'язань у 2016 році, відповідач безпідставно вказує періодом порушення саме вересень 2017 року, що вказує на невідповідність висновків акту перевірки фактичним обставинам.

Суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У судовому засіданні відповідачем не доказано правомірності спірних рішень, проте, позивачем належними та допустимими доказами доведена їх протиправність.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Комунального підприємства "Харківводоканал" підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Комунального підприємства "Харківводоканал" (вул. Шевченка, буд. 2, м. Харків, 61013, ЄДРПОУ 03361715) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (вул. Дегтярівська, буд. 11 Г, м. Київ, 04119, ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0000315016 від 18.05.2018 в частині зменшення від'ємного значення з податку на прибуток підприємств у розмірі 1575850 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0000225016 від 18.05.2018.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №0000295016 від 18.05.2018.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 05 листопада 2018 року.

Суддя М.М.Панов