Рішення № 77629488, 22.10.2018, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 179/2267/17

провадження № 2/179/216/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2018 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: відділ державної реєстрації Магдалинівської районної державної адміністрації, Магдалинівська селищна рада про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання права власності на квартиру,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: відділ державної реєстрації Магдалинівської районної державної адміністрації, Магдалинівська селищна рада про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання права власності на квартиру.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилалася на те, що 30 червня 2017 року між сторонами була укладена усна угода стосовно купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Квартиру сторонами було оцінено в 140 000 грн., і вказана сума 30 червня 2017 року була передана позивачем відповідачеві, про що свідчить її розписка. ОСОБА_3, пообіцяла позивачеві, що в термін до 30 вересня 2017 року, після оформлення всіх необхідних документів, нотаріально посвідчить договір купівлі-продажу квартири, але не виконала своєї обіцянки. Відповідач ухиляється від посвідчення угоди у нотаріуса, посилаючись на погане самопочуття та відсутність коштів.

Вартість квартири була узгоджена сторонами, позивач повністю виконала своє зобов’язання, передала відповідну суму грошей, а відповідач передала ключі та правовстановлюючі документи.

Виходячи з наведеного, позивач звертається до суду та прохає визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири укладений між сторонами 30 червня 2017 року та визнати за нею право власності на вказану квартиру.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явилася, раніше надіслала до суду заяву, в якій прохала розглянути справу без його участі, оскільки є особою похилого віку та має проблеми зі здоров’ям, позов визнає в повному обсязі.

Представники третіх осіб - в судове засідання не з’явилися, надавши до суду заяви, в яких прохали розглянути справу без їхньої участі.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Згідно із ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України, договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Статтею 657 ЦК України, встановлено, що договір купівлі-продажу житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 521096, номер запису про право власності (а. с. 8).

30 червня 2017 року між сторонами була укладена угода стосовно купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1. Квартиру сторонами було оцінено в 140 000 грн., та вказана сума 30 червня 2017 року була передана позивачем відповідачеві, про що свідчить її розписка. У вказаній розписці ОСОБА_3 зобов’язувалася в термін до 30 вересня 2017 року посвідчити договір нотаріально (а. с. 7). Однак ОСОБА_3 договір купівлі-продажу у визначений строк не з’явилася до нотаріуса для посвідчення правочину.

Однією з умов застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин.

Відповідно до п. 13 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року при розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з'ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення не може бути підставою для застосування ч. 2 ст. 220 ЦК України.

Як вбачається з пояснень представника позивача, у ОСОБА_3 не має можливості нотаріального завірення договору купівлі-продажу, через погане самопочуття та скрутне матеріальне становище. Неявка відповідача до суду пов’язана із її похилим віком та проблемами зі здоров’ям, згідно її заяви від 08.02.2018 року (а. с. 21).

Судом встановлені обставини тимчасової неможливості здійснення ОСОБА_3 нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, у зв’язку із проблемами зі здоров’ям та відсутності у неї коштів на таке посвідчення, однак вказані обставини не можуть свідчити про безповоротне ухилення відповідача від нотаріального посвідчення правочину та з чого вбачається втрата можливості з будь-яких причин його посвідчити, що є обов’язковими умовами для визнання правочину дійсним згідно зі ст. 220 ЦК України.

Оскільки відсутні підстави для визнання дійсним договору купівлі продажу квартири, у зв’язку із чим відсутні підстави для визнання права власності на квартиру, тому суд вважає, що необхідно відмовити у задоволенні вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 259, 264-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 203, 639, 640, 657 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: відділ державної реєстрації Магдалинівської районної державної адміністрації, Магдалинівська селищна рада про визнання дійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання права власності на квартиру – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01 листопада 2018 року.

Суддя Т.А.Ковальчук