Рішення № 77628825, 05.11.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2018 р. № 1440/1938/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши у в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54007 до відповідача:Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв,54001 про:стягнення середньої заробітної плати у сумі 12246,67 грн. за час вимушеного прогулу з 20.07.2018,

ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

стягнути з Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області (надалі - Управління або відповідач) на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату у розмірі 12 246,67 грн., відповідно до кількості календарних днів за час вимушеного прогулу на посаді заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з 20.07.2018;

стягнути з Управління на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказав, що відповідач не виконав рішення суду про поновлення позивача на посаді, тому, згідно зі статтею 236 Кодексу законів про працю України, зобов'язаний виплатити йому середній заробіток за час затримки. Згідно з позовом, сума середньомісячного грошового утримання позивача за два останні місяці до протиправного звільнення 22.12.2016 дорівнює 12 246,67 грн., і цей факт був встановлений судом при розгляді справи № 814/2851/16.

На пропозицію суду позивач 05.09.2018 подав письмові пояснення (арк. спр. 23), в яких зазначив таке. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.05.2016 у справі № 814/2851/16 з Управління на користь позивача було стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу з 23.12.2016 по 31.05.2017; рішенням від 19.07.2018 у справі № 814/494/18 (не набрало законної сили) Миколаївський окружний адміністративний суд стягнув з Управління на користь позивача грошове забезпечення за період з 01.06.2017 по 19.07.2018. Виходячи з цього, позивач просив суд стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 20.07.2018.

У відзиві на позовну заяву (арк. спр. 24-26) Управління вказало таке. Заробітна плата, відповідно до статті 94 Кодексу законів про працю України, виплачується працівникові за виконану ним роботу, тобто фактично відпрацьований час та фактичне виконання роботи. У поясненнях від 10.08.2018 (арк. спр. 27-28) ОСОБА_1 зазначив, що з 23.12.2016 він не перебуває в службових відносинах з ГУНП в Миколаївській області, не працює в поліції, не мав повноважень та не виконував функцій держави, що підтверджує той факт, що позивач з 01.06.2017 фактично не працює та не виконує роботу. Відповідач заперечив вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши, що позивач не надав доказів сплати вартості наданих йому адвокатом послуг.

У відповіді на відзив (арк. спр. 31-32) позивач зазначив, що відповідач жодним чином не спростував позовні вимоги.

Зміст поданих відповідачем заперечень на відповідь на відзив (арк. спр. 35-37) співпадає зі змістом відзиву на позовну заяву. Додатково Управління повідомило, що, згідно з довідкою УФЗБО ГУНП в Миколаївській області від 18.09.2018 (№ 410/28/1-2018, арк. спр. 38), сума середньоденного грошового забезпечення ОСОБА_1 за період квітень-травень 2017 року дорівнює 344,26 грн., сума середньомісячного грошового забезпечення - 10 500 грн.

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав, представник відповідача просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Наказом Управління від 22.12.2016 № 356 о/с ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2017 у справі № 814/2851/16 наказ Управління від 22.12.2016 № 356 о/с було визнано протиправним та скасовано; полковника поліції ОСОБА_1 було поновлено на службі в поліції на посаді заступника начальника Головного управління - начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в Миколаївській області з 23.12.2016; з Управління на користь ОСОБА_1 було стягнуто заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 23.12.2016 по 31.05.2017.

Наказом Управління від 08.09.2017 № 224 о/с ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції.

Рішенням від 21.02.2018 у справі № 814/1440/17 (набрало законної сили 31.05.2018) Миколаївський окружний адміністративний суд визнав протиправним та скасував наказ Управління від 08.09.2017 № 224 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Рішенням від 19.07.2018 у справі № 814/494/18 (не набрало законної сили) Миколаївський окружний адміністративний суд стягнув з Управління на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.06.2017 по 19.07.2018.

Та обставина, що позивач не був фактично поновлений на посаді, відповідачем не заперечується.

Згідно зі статтею 236 Кодексу законів про працю України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

З урахуванням наведеного, суд визнав обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення грошового забезпечення за період з 20.07.2018 по день прийняття судом рішення - 05.11.2018.

Середній заробіток позивача, що був обчислений виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи (жовтень та листопад 2016 року), склав 12 246,67 грн. Отже, середньоденний заробіток, відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», дорівнює 583,17 грн. Відповідно, сума грошового забезпечення за період з 20.07.2018 по 05.11.2018 (75 робочих днів) складає 43 737,75 грн.

Викладені у запереченнях на відповідь на відзив доводи відповідача про те, що при визначенні суми стягнення не підлягає врахуванню такий показник, як премія, суд відхилив. Згідно з пунктом 6 розділу ІІІ затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 «Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання», поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи (відповідно, і до судових витрат).

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

У відповідності до наданих позивачем доказів (договір від 16.02.2018 про надання правової допомоги, арк. спр. 16; акт здачі-прийнятті робіт (надання послуг) від 13.08.2018, арк. спр. 17) позивач має сплатити адвокату за надання правничої допомоги 4 300 грн.

У відзиві на позовну заяву Управління вказало, що позивач мав сплатити адвокату вартість послуг до 30.08.2018.

Оскільки, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, до розміру відповідних витрат підлягає включенню не лише вартість сплачених послуг, а й вартість послуг, що підлягає сплаті, суд дійшов висновку про те, що відсутність в матеріалах справи доказу сплати позивачем суми 4 300 грн. є підставою для відмови у задоволенні відповідної вимоги.

Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідач не заявив.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць виконуються негайно. Сума стягнення за один місяць (з 20.07.2018 по 19.08.2018, кількість робочих днів - 21) складає 12 246,57 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 132, 134, 139, 241-243, 246, 250, 255, 262, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54007, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) задовольнити.

2. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54007, РНОКПП НОМЕР_1) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу без урахування (утримання) податків і зборів за період з 20.07.2018 по 05.11.2018 в сумі 31 491,18 грн. (тридцять одна тисяча чотириста дев'яносто одна грн. 18 коп.) без врахування грошового забезпечення за один місяць за період з 20.07.2018 по 19.08.2018, що підлягає негайному виконанню.

3. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54007, РНОКПП НОМЕР_1) грошове забезпечення за один місяць в сумі 12 246,57 грн. (дванадцять тисяч двісті сорок шість грн. 57 коп.), без урахування (утримання) податків і зборів.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54007, РНОКПП НОМЕР_1) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 300 грн. (чотири тисячі триста грн.).

5. Рішення суду в частині стягнення грошового забезпечення за один місяць в сумі 12 246,57 грн. (дванадцять тисяч двісті сорок шість грн. 57 коп.), без урахування (утримання) податків і зборів, у межах загальної суми стягнення 43 737,75 грн. підлягає негайному виконанню.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна