Рішення № 77628478, 24.10.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/3446/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 року

зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Козак О.М.

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Стець Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №740/103 від 20.04.2018 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах;

- зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 19.02.2018 та провести відповідні виплати.

Ухвалою від 06.08.2018 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 18.10.2018 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася до Галицького об'єднаного Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з роботою із шкідливими і важкими умовами праці на ВО «Полярон», правонаступником якого є ДВО «Полярон» та додала всі необхідні для цього документи. Проте, відповідач за результатами розгляду заяви прийняв рішення про відмову у призначені пенсії за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №740/103 від 20.04.2018.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що до пенсійної справи позивач долучила довідку, яка підтверджує особливий характер роботи або умов праці, необхідні для призначення пенсії, довідку про фактичні вихідні, в яких відрізняються підписи генерального директора. Крім цього, відповідач зазначає, що у копії наказу про відпустку №137 від 31.010.1996 зазначена професія позивача відкатник, а у копії наказу про відпустку №1905 від 05.10.1993 професія не зазначена. Оскільки пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 призначаються достроково, під час призначення цього виду пенсії проводиться перевірка первинних документів, які слугували підставою для видачі, зокрема уточнюючі довідки, яка підтверджує особливий характер роботи. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що подані позивачем документи потребують перевірки. В процесі проведення перевірки відповідач встановив, що прохідна підприємства ВО «Полярон», яке видало довідку, закрита, пройти на територію неможливо, телефон не відповідає, адреса та телефон голови ліквідаційної комісії та генерального директора невідомі. Тому, відповідач на час прийняття оскарженого рішення не мав підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Позивач подала до суду відповідь на відзив, в якому зазначила, що аргументи відповідача щодо відмови у призначенні пенсії у зв'язку з тим, що у копії наказу про відпустку №137 від 31.10.1996 зазначена професія відкатник, а у копії наказу про відпустку №1905 від 05.10.1993 професія не зазначена, є безпідставними, оскільки назва посади позивача «відкатник-вакуумник» в трудовій книжці записана у повній відповідності до назви, визначеної Класифікатором професій. Окрім того, в особовій карточці професія позивача з 14.01.1986 зазначена відкатник-вакуумник, а з 01.04.1986 і до дня звільнення - робота відкатник-вакуумник. Позивач, також зазначає, що підписи генерального директора відрізняються на довідці, яка підтверджує особливий характер роботи або умови праці для призначення пільгової пенсії та довідці про фактичні вихідні тому, що такі підписувались під час ліквідації підприємства.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали. Просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила. Просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, з наступних підстав.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта.

19.02.2018 ОСОБА_1 звернулася до Галицького об'єднаного Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до підп.2 п. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з роботою із шкідливими і важкими умовами праці на ВО «Полярон», правонаступником якого є ДВО «Полярон». До заяви позивач долучила необхідні документи на підтвердження трудового стажу на посаді, яка входить до Списку №2.

Суд встановив, що на час звернення до відповідача за призначенням пенсії на пільгових умовах за Списком №2 вік ОСОБА_1 становив 51 рік 6 місяців 9 днів.

За результатами розгляду заяви відповідач прийняв рішення про відмову позивачу у призначені пенсії за віком відповідно до підп. 2 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №740/103 від 20.04.2018.

Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови в призначенні пенсії, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ зокрема, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених вказаним Законом.

Статтею 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Стаття 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з п.б ч. 2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Процедура подання документів для оформлення пенсій визначається Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1 Порядку №22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Згідно з пунктом 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01.01.2004, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 1 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 вказаного розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).

Процедура застосування Списків №1 і №2 визначена, Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок №383)

Відповідно до п. 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація (п. 4.2 Порядку №383).

Відповідно до пункту 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 вказаного Порядку.

Пунктом 10 вказаного Порядку№383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Разом з цим, атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 01.08.1992 №422 та, розробленими на виконання постанови №442, Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативно-правових актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з п.4 Порядку №383 та підп.1.5 п. 1 Методичних рекомендацій, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку №383 дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» ст.13 Закону України « Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №732/2003/14.

Суд встановив, що разом із заявою про призначення пенсії за Списком №2 позивач подала такі документи: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; копія паспорта; трудову книжку НОМЕР_2; атестат про середню освіту НОМЕР_3; диплом НОМЕР_4; атестати НОМЕР_5 від 16.03.1990 та НОМЕР_6 від 09.07.1992; довідку, яка підтверджує особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії №87 від 10.2004; виписку із наказу від 13.09.1994 №228 «Результати атестації робочих місць за умовами праці»; копію наказу ВО «Полярон» від 13.09.1994 №228 з додатком №1 «Перелік професій (посад), який дає право на державну пенсію на пільгових умовах по списку №1 та по списку №2» та додаток №2 «Перелік професій (посад), які не підтвердили право на пільгове пенсійне забезпечення на 01.08.1994»; довідку №705 від 31.12.2014 про заробітну плату для обчислення пенсії; довідку №706 від 31.12.2014 про фактично відпрацьований час на посаді відкатника-вакуумника; висновок державної експертизи умов праці №822 про результати експертизи якості атестації робочих місць за умовами праці на ВО «Полярон» та правильності застосування Списку №2 на робочому місці відкатника-вакуумника; копію наказу №654 про прийняття на роботу; копії наказів №137 від 31.10.1996 та №34 від 11.05.1999 про надання відпустки по догляду за дитиною; копію особової карточки №654; довідку Головного управління ДФС у Львівській області №6023/10/13-01-13-11-05; копію свідоцтва про шлюб І-СГ №340211; копії свідоцтв про народження дітей НОМЕР_7 та НОМЕР_8.

Згідно із записами у трудовій книжці ОСОБА_1 працювала у ВО «Полярон» на роботі з шкідливими та важкими умовами праці 18 років 11 місяців 23 дні.

Відповідно до довідки №87, яка підтверджує особливий характер роботи або умови праці, необхідні для призначення пільгової пенсії, позивач працювала повний робочий день з 01.04.1986 по 31.07.1997 11 років 03 місяці 30 днів на виробництві електронної техніки та радіоапаратури на посаді відкатника-вакуумника поз.2170100а-16373, що передбачено Списком №2.

Суд встановив, що приймаючи оскаржене рішення, відповідач обґрунтував відмову тим, що до матеріалів справи позивач не надала розпоряджень про переведення її відкатником-вакуумником, присвоєння кваліфікації від 24.04.1986, від 24.10.1987, від 03.05.1990, від 13.08.1992.

Суд вважає таке обґрунтування відмови в призначені ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах безпідставним, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства позивач надала оформлену трудову книжку, в якій є відповідні записи про переведення та присвоєння кваліфікації. Також, позивач надала виписку із наказу ВО «Полярон» від 13.09.1994 №228 «Результати атестації робочих місць за умовами праці», відповідно до якого робоче місце відкатника-вакуумника віднесено до Списку №2, згідно з результатами атестації робочих місць. Суд зазначає, що надання інших документів, за наявності трудової книжки, законодавством не передбачено.

Суд відхиляє аргументи відповідача щодо сумнівів в довідці, яка підтверджує особливий характер роботи або умови праці для призначення пільгової пенсії від жовтня 2004 року №87 та довідці про фактичні вихідні від 31.12.2014 №706, з тих підстав, що в них відрізняються підписи генерального директора, оскільки в разі існування сумнівів в достовірності підписів на документах, він мав право звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення.

Суд також відхиляє аргументи відповідача щодо відмінностях в назві професії в двох розпорядженнях про надання відпусток, оскільки відмінності в наказах про відпустку є опискою, яка не впливає на зміст вказаних документів, та спростовуються іншими доказами, зібраними у справі.

З огляду на вказане, суд вважає, що рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №740/103 від 20.04.2018 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені пенсії на пільгових умовах є протиправним, а тому таке необхідно скасувати.

З метою відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 19.02.2018 та провести відповідні виплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань сплачений позивачем судовий збір на суму 1409,60 грн.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №740/103 від 20.04.2018 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 19.02.2018 та провести відповідні виплати.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір в сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 05.11.2018.

Суддя А.Г. Гулик