Рішення № 77628179, 18.10.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3184/18

(2/199/1875/18)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18 жовтня 2018 року

м. Дніпро

справа №199/3184/18

провадження № 2/199/1875/18

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

за участю секретаря Терентієвої Я.О.,

за участю учасників справи:

представника позивача ОСОБА_1,

представника Дніпровської міської ради – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро цивільну справу за позовом Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі - Дніпровської міської ради до ОСОБА_3, де треті особи – Приватне підприємство «Цесія», Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району, про витребування майна,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року Перший заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою в інтересах держави в особі - Дніпровської міської ради до ОСОБА_3, де треті особи – Приватне підприємство «Цесія», Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району, про витребування майна.

В обґрунтування позову зазначивши, що в ході здійснення представницьких повноважень прокуратурою області встановлено факт безпідставного вибуття з комунальної власності територіальної громади м.Дніпро об’єктів нерухомого майна шляхом їх відчуження на користь приватних підприємств, в тому числі нежитлового приміщення №110, що розташоване за адресою: вул. Дарницька, 21 в м. Дніпро.

Зазначене нежитлове приміщення перебувало на балансі Виробничого ремонтного житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району м.Дніпропропетровська, яке було зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 13.09.1991.

Рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів №46 від 27.11.1991 «Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів», яке доповнено рішенням Дніпропетровської міської ради № 26/23 від 26.09.2001 затверджено перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Дніпро.

Факт належності об’єктів, зазначених у переліках (розділи І - XIII), що додаються до рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 46 від 27.11.1991 територіальній громаді м. Дніпропетровська встановлено рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 200/5829/13-ц від 14.05.2013 за заявою Дніпропетровської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення.

Державна реєстрація права комунальної власності територіальної громади міста на нежитлове приміщення №110, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Дарницька, 21 проведена Дніпропетровським міським управлінням юстиції 22.07.2013, реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна – 114455412101.

Рішенням Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.2011, об’єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема, ВРЖЕП АНД району, передано на баланс КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю».

Вказане обґрунтовувалось реорганізацією комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, необхідністю забезпечення ефективності управління комунальним майном та пов’язувалось з визначенням єдиного підприємства наділеного повноваженнями з управління комунальним майном та корпоративними правами територіальної громади міста в особі КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю».

06.08.2012 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі № 38/5005/6637/2012 про банкрутство ВРЖЕП АНД району.

Проте, на час відкриття провадження у справі про банкрутство рішення сесії Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.2011 ВРЖЕП АНД району в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно обліковувалося на балансі підприємства за відсутності правових підстав.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 у справі №38/5005/6637/2012 ВРЖЕП АНД району визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

На підставі вказаної постанови ліквідатором ВРЖЕП АНД району призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4, яким, всупереч нормам чинного законодавства та рішення Дніпропетровської міської ради з питань управління об’єктами комунальної власності, нежитлове приміщення №110, що розташоване за адресою: вул. Дарницька, 21 в м. Дніпро з метою продажу було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано шляхом проведення Товарною біржею «Регіональна універсальна біржа» торгів з продажу зазначеного майна та переможцем у яких визначено ПП «Цесія».

На підставі протоколу проведення біржових торгів 29.07.2013 між ВРЖЕП АНД району та ПП «Цесія» укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення №110, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул.Дарницька, 21, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі під №1289.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2018 у справі №38/5005/6637/2012 про банкрутство ВРЖЕП АНД району задоволено скаргу прокуратури області на дії ліквідатора та визнано неправомірними його дії щодо включення до ліквідаційної маси банкрута ряду об’єктів нерухомого майна комунальної власності, продажу його з відкритих біржових торгів та визнано недійсними договори купівлі-продажу укладені на їх підставі.

Зокрема, рішенням суду визнано неправомірними дії ліквідатора ВРЖЕП АНД району арбітражного керуючого ОСОБА_4 щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нежитлового приміщення №110, що розташоване, за адресою: вул. Дарницька, 21 в м.Дніпро та продажу його з відкритих біржових торгів, визнано недійсними результати біржових торгів, проведені 27.12.2012 Товарною біржею «Регіональна універсальна біржа» з продажу нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення №110, що розташоване за адресою: вул. Дарницька,21 в м. Дніпро, та визнано недійсним договір купівлі-продажу №1289 від 29.07.2013, зареєстрованого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, укладеного між ліквідатором-арбітражним керуючим ОСОБА_6 та ПП «Цесія».

З урахуванням, положень ч. 4 ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2018 у справі № 38/5005/6637/2012 є такою, що набрала законної сили.

Вказане нерухоме майно ПП «Цесія» було відчужено на користь ОСОБА_7 за договором купівлі-продажу №279 від 07.08.2013, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_8

Враховуючи, що договір купівлі-продажу №1289від 29.07.2013, за яким ПП «Цесія» набуло право власності на спірний об’єкт нерухомого майна визнано недійсним, вказане свідчить про вибуття майна поза волею власника.

Оскільки, спірне нерухоме майно було відчужене ПП «Цесія», Дніпропетровська міська рада як власник спірного майна, яке вибуло з її власності поза її волею, має право на його витребування шляхом пред’явлення віндикаційного позову на підставі ст. 388 ЦК України.

Враховуючи викладене, позивач просить суд витребувати від ОСОБА_3 на користь територіальної громади м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради нежитлове приміщення № 110, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Дарницька,21, реєстраційний номер об’єкта – 114455412101 загальною площею 86,3 кв.м. та стягнути з відповідача судові витрати.

Представник позивача – прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 в судовому засіданні надала аналогічні викладених в позовній заяві пояснення, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник Дніпровської міської ради ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення); за ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвали заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про місце, дату та час судового розгляду справи був сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання відзиву на позов, у зв’язку з чим суд за згодою представника позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Треті особи в судове засідання не з’явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомили.

Вислухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що в ході здійснення представницьких повноважень прокуратурою області встановлено факт безпідставного вибуття з комунальної власності територіальної громади м. Дніпро об’єктів нерухомого майна шляхом їх відчуження на користь приватних підприємств, в тому числі нежитлового приміщення №110, що розташоване за адресою: вул. Дарницька, 21 в м. Дніпро.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 46 від 27.11.1991 «Про комунальну власність Дніпропетровської міської ради народних депутатів», яке доповнено рішенням Дніпропетровської міської ради № 26/23 від 26.09.2001 затверджено перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська.

Факт належності об’єктів, зазначених у переліках (розділи І - XIII), що додаються до рішення Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 46 від 27.11.1991 територіальній громаді м.Дніпропетровська встановлено рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 200/5829/13-ц від 14.05.2013 за заявою Дніпропетровської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення.

На підставі рішень Дніпропетровської міської ради народних депутатів № 46 від 27.11.1991 та рішення Дніпропетровської міської ради № 26/23 від 26.09.2001 відділом Дніпропетровського міського управління юстиції 08.07.2013 проведено державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення № 110, що розташоване за адресою: вул. Дарницька, 21, м. Дніпро (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна - 114455412101).

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).

Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції пленарного засідання міської ради відноситься прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

У подальшому, рішенням Дніпропетровської міської ради № 16/9 від 02.03.2011, об’єкти нерухомого майна з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, зокрема ВРЖЕП АНД району передано на баланс КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю».

Вказане обґрунтовувалось реорганізацією комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, необхідністю забезпечення ефективності управління комунальним майном та пов’язувалось з визначенням єдиного підприємства наділеного повноваженнями з управління комунальним майном та корпоративними правами територіальної громади міста в особі КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю».

Водночас, 06.08.2012 ухвалою господарського суду Дніпропетровської області відкрито провадження у справі № 38/5005/6637/2012 про банкрутство ВРЖЕП АНД району.

Проте, на час відкриття провадження у справі про банкрутство рішення сесії Дніпропетровської міської ради №16/9 від 02.03.2011 ВРЖЕП АНД району в повному обсязі виконано не було, внаслідок чого нерухоме майно обліковувалося на балансі підприємства за відсутності правових підстав.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2012 у справі 38/5005/6637/2012 ВРЖЕП АНД району визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

На підставі вказаної постанови ліквідатором ВРЖЕП АНД району призначено арбітражного керуючого ОСОБА_4, яким, всупереч нормам чинного законодавства та рішенням Дніпропетровської міської ради з питань управління об’єктами комунальної власності, нежитлове приміщення № 110, що розташоване за адресою: вул. Дарницька, 21 вм. Дніпро з метою продажу було включено до ліквідаційної маси підприємства-банкрута, а в подальшому реалізовано шляхом проведення Товарною біржею «Регіональна універсальна біржа» торгів з продажу нежитлового приміщення № 110, що розташоване за адресою: вул. Дарницька, 21 вм. Дніпро, загальною площею 86,3 кв. м., оформлених протоколом № 47 від 27.12.2012, та переможцем яких визначено ПП «Цесія».

На підставі протоколу № 47 проведення біржових торгів з купівлі-продажу нежитлового приміщення № 110, що розташоване за адресою: вул. Дарницька, 21 вм. Дніпро, 29.07.2013 між ВРЖЕП АНД району та ПП «Цесія» укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 110, що розташоване за адресою: вул. Дарницька, 21 вм. Дніпро, загальною площею 86,3 кв. м. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстровано в реєстрі за № 1289, про що внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2018 у справі №38/5005/6637/2012 про банкрутство ВРЖЕП АНД району задоволено скаргу прокуратури області на дії ліквідатора та визнано неправомірними його дії щодо включення до ліквідаційної маси банкрута ряду об’єктів нерухомого майна комунальної власності, продажу його з відкритих біржових торгів та визнано недійсними договори купівлі-продажу укладені на їх підставі.

Зокрема, рішенням суду визнано неправомірними дії ліквідатора ВРЖЕП АНД району арбітражного керуючого ОСОБА_4 щодо включення до ліквідаційної маси підприємства-банкрута нежитлового приміщення № 110, що розташоване за адресою: вул. Дарницька, 21 вм.Дніпро та продажу його з відкритих біржових торгів, визнано недійсними результати біржових торгів, проведених 27.12.2012 Товарною біржею «Регіональна універсальна біржа» з продажу нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення № 110, що розташоване за адресою: вул. Дарницька, 21 вм. Дніпро, загальною площею 86,3 кв. м., оформлених протоколом № 47 від 27.12.2012 та визнано недійсним договір купівлі-продажу № 1289 від 29.07.2013, зареєстрованого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, укладеного між ліквідатором-арбітражним керуючим ОСОБА_6 та ПП «Цесія» з відчуження нежитлового приміщення № 110, що розташоване за адресою: вул. Дарницька, 21 вм. Дніпро, загальною площею 86,3 кв.м.

З урахуванням, положень ч. 4 ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 31.01.2018 у справі № 38/5005/6637/2012 є такою, що набрала законної сили.

Відповідно до положень ст. 321, ч. 1 ст. 319 та ст. 658 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном; право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК України майно не може бути витребуване у нього (ч. 1 ст. 330 ЦК України).

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Стаття 388 ЦК України передбачає випадки та обставини, при яких власник має право витребувати своє майно від добросовісного набувача.

Пунктом 3 ч. 1ст.388 ЦК України визначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом наведеної норми випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. У той же час покупець не може бути визнаний добросовісним набувачем, якщо на момент укладення відплатної угоди щодо спірного майна мали місце претензії третіх осіб, про які покупцю було відомо і які згодом були в установленому порядку визнані правомірними.

Враховуючи вищевказане, а також те, що при реалізації спірного майна не було дотримано процедуру його відчуження, останнє вибуло від власника поза волею останнього, а тому підлягає поверненню у власність територіальної громади м. Дніпро.

Згідно вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Частиною 3 ст. 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Як роз’яснено в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» та п. 21 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» норма ч. 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Аналогічні висновки щодо можливості витребування нерухомого майна, що вибуло поза волею власника, викладені в постановах Верховного Суду України від 30.09.2014 у справі №43/440-6/231, від 11.06.2014 у справі №6- 52цс14 та від 08.06.2016 у справі № 6-3089ц15.

Крім того, у постанові від 18.09.2013 у справі № 6-92цс13 Верховний Суд України висловив свою думку щодо застосування положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини у справах про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Так, основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено у статті 1 Першого Протоколу, зокрема, зазначено на необхідність дотримання обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Розглядаючи питання щодо застосування до спірних правовідносин статті 1 Першого Протоколу до Конвенції та практики ЄСПЛ, що є джерелом права в Україні, колегія суддів приймає до уваги те, що предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого Протоколу до Конвенції є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

Оцінюючи можливість захисту права особи за статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції ЄСПЛ, суд загалом перевіряє доводи держави про те, що втручання в право власності відбулося у зв’язку з обґрунтованими сумнівами щодо законності набуття особою права власності на відповідне майно (рішення та ухвали ЄСПЛ у справах «Раймондо проти Італії» від 22 лютого 1994 року, «Філліпс проти Сполученого Королівства» від 5 липня 2001 року, «Аркурі та інші проти Італії» від 5 липня 2001 року, «Ріела та інші проти Італії» від 4 вересня 2001 року, «ОСОБА_5 проти Російської Федерації» від 6 листопада 2008 року).

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Оскільки, спірне нерухоме майно було відчужене ТОВ «РЕНЕССАНС-КЛУБ», Дніпровська міська рада як власник спірного майна, яке вибуло з її власності поза її волею, має право на його витребування шляхом пред’явлення віндикаційного позову на підставі ст. 388 ЦК України.

Відповідно до ст. 318 ЦК України одним з суб’єктів права власності є територіальна громада міста, яка реалізує свої повноваження власника через відповідну міську раду (ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Згідно з ч. 7 ст. 319 ЦК України діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов’язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 ЦК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб’єктів. Об’єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб’єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб’єктів. Об’єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб’єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

При цьому, згідно з п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Отже, лише за наявності волевиявлення органу місцевого самоврядування, оформленого рішенням, прийнятим виключно на пленарному засіданні Дніпропетровської міської ради, можливе розпорядження спірним нерухомим майном.

Враховуючи положення ст. 136 ГК України, п. 30 ч. 1 ст. 26, ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» спірне нерухоме майно вибуло з власності Дніпропетровської міської ради поза волею власника іншим шляхом, а саме включення до ліквідаційної маси за відсутності правових підстав, що в свою чергу свідчить про наявність підстав для витребування вказаного майна у ОСОБА_3 як добросовісного набувача в порядку ч. 1 ст. 388 ЦК України.

Фактично звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання набуття у власність об’єктів нерухомості комунальної власності та дотримані конституційного принципу рівності усіх перед законом.

В силу положень ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб передбачений ст. 16 ЦК України, яким зокрема, є визнання права, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»).

Таким чином, враховуючи, що спірне нежитлове приміщення вибуло з власності територіальної громади м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради поза волею власника, наявні підстави для повернення вказаного майна шляхом його витребування від добросовісних набувачів.

Враховуючи вище викладене, суд вважає за необхідним витребувати від ОСОБА_3 на користь територіальної громади м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради нежитлове приміщення № 110, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул.Дарницька,21, реєстраційний номер об’єкта – 114455412101 загальною площею 86,3 кв.м.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_3 на користь прокуратури Дніпропетровської області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 9721 грн. 15 коп.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 280, 281, 282, 283, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі - Дніпровської міської ради до ОСОБА_3, де треті особи – Приватне підприємство «Цесія», Виробниче ремонтне житлово-експлуатаційне підприємство Амур-Нижньодніпровського району, про витребування майна - задовольнити.

Витребувати від ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання – вул. М.Малиновського, 26/67 в м. Дніпро, 49098) на користь територіальної громади м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 26510514, місце знаходження – пр. Д.Яворницького, 75 в м. Дніпро, 49000) нежитлове приміщення № 110, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Дарницька,21, реєстраційний номер об’єкта – 114455412101 загальною площею 86,3 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання – вул. М.Малиновського, 26/67 в м. Дніпро, 49098) на користь прокуратури Дніпропетровської області (ЄРДПОУ 02909938, місцезнаходження – пр. Д.Яворницького, 38 в м. Дніпро, 49044, реквізити отримувача – МФО 820172, р/р 35217020000291 в ДКСУ в м. Київ, код класифікації видатків бюджету – 2800) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 9721 (дев’ять тисяч сімсот двадцять одна) грн. 15 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не буде вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення.

Повний текст судового рішення буде складено 26 жовтня 2018 року.

Суддя О.Б.Подорець