Рішення № 77628068, 03.07.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2018 року м.Київ № 810/2331/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області та просить суд:

визнати дії в частині відмови в призначенні пенсії за вислугу років протиправними;

визнати рішення комісії про відмову в призначенні пенсії за віком від 03.01.2018

№ 71/03 нечинним;

зобов’язати призначити пенсію за вислугу років.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що у грудні 2018 року звернулася до Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області із заявою про призначення пенсії за вислугою років як працівнику освіти, однак спірним рішенням їй було відмовлено, оскільки у позивача відсутня достатня кількість відповідного стажу.

Позивач зазначає, що згідно довідки № 19/03-14 від 04.12.2017, виданої Управлінням освіти і науки Славутицької міської ради Київської області Славутицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1, загальний стаж роботи позивача на посаді вчителя індивідуального навчання та вчителя російської мови та літератури складає 1 рік 6 місяців 0 днів; згідно довідки № 01-44-308 від 30.11.2017, виданої Управлінням освіти і науки Славутицької міської ради Київської області Славутицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2, загальний стаж роботи позивача на посаді вчителя початкових класів складає 7 років 10 місяців 8 днів; згідно довідки № 01-45/342 від 04.12.2017, виданої Управлінням освіти і науки Славутицької міської ради Київської області Славутицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 3, загальний стаж роботи позивача на посаді вчителя початкових класів складає 1 рік 5 місяців 26 днів, тобто на думку позивача загальний стаж складає 10 років 10 місяців та 4 дні.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов не визнає та просить суд відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову, у зв’язку з тим, що період роботи позивача, зазначений в довідках № 01-44-308 від 30.11.2017, № 01-45/342 від 04.12.2017 та № 19/03-14 від 04.12.2017 не може бути зарахований до періоду роботи як працівника освіти, оскільки в трудовій книжці не міститься даних про посаду, яку обіймала позивач. Крім цього, періоди роботи зазначені в поданих позивачем довідках не зараховані до стажу роботи як працівника освіти, оскільки позивач працювала за сумісництвом.

Позивачем було надано відповідь на відзив, відповідно до якого позивач вважає його незаконним та необгрунтованим.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 263 КАС України визначено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала в Славутицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 1, Славутицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 та Славутицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 3 на посадах вчителя індивідуального навчання, вчителя російської мови й літератури та вчителя початкових класів, та має спеціальний стаж роботи як працівник освіти 31 рік 7 місяців та 8 днів, що підтверджується довідками № 01-44-308 від 30.11.2017, № 01-45/342 від 04.12.2017, № 19/03-14 від 14.12.2017 та іншими належними документами.

ОСОБА_1 26.12.2017 звернулась до Управління пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області із заявою про призначення пенсії за вислугу років як працівнику освіти та подала всі необхідні документи, а саме: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, копію паспорта серії СК № 688388, копію трудової книжки, копію диплома, копію свідоцтва про шлюб, копію свідоцтва про народження дитини, дані персоніфікованого обліку, довідки про роборту на посаді вчителя-сумісника № 01-45/342 від 04.12.2017, № 19/03-14 від 04.12.2017, № 01-44-308 від 30.11.2017, копії наказів про прийняття та звільнення з посади вчителя-сумісника № 18-0 від 20.05.2009, № 40-О від 01.09.2008, № 18-О від 31.05.2006, № 34-О від 01.09.2005, № 43-О від 21.09.2007,№ 31-О від 21.05.2008, № 18-О від 01.09.2005, № 19-О від 31.05.2006, № 64-О від 01.09.2003, № 31-О від 09.09.2005, № 45-О від 12.09.2006, № 14-О від 21.05.2007, № 40-О від 03.09.2007, № 20-О від 23.05.2008, № 36-О від 01.09.2008, № 23-О від 27.05.2009, № 40-О від 01.09.2009, № 19-О від 28.05.2010, № 41-О від 01.09.2010, № 17-О від 26.05.2011, № 40-О від 13.09.2011, № 10-О від 25.05.2012, № 24-О від 03.09.2012, № 18-О від 31.05.2013, № 27-О від 02.09.2013, № 28-О від 26.05.2014.

Рішенням комісії Управління пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області № 71/03 від 03.01.2018 позивачеві було відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років, оскільки загальний стаж позивача скаладає 36 років 2 місяці і 10 днів, з них 20 років

9 місяців 4 дні – спеціальний стаж, як працівника освіти. Інший стаж роботи відповідачем не був зарахований до стажу роботи, як працівника освіти, оскільки позивач працювала за сумісництвом, а тому підстави для призначення позивачу пенсії за вислугою років відсутні.

Не погоджуючись з такою відмовою позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Відповідно до ч. 2 цієї статті органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно записів у трудовій книжці трудовий стаж позивача розпочато 14.09.1981, а 10.12.1981 вона прийнята на посаду старшої піонервожатої Малинівської середньої школи, 01.09.1987 року переведена на посаду вчителя початкових класів цієї ж школи, наказ № 117 від 04.12.1987. З наданих записів у трудовій книжці вбачається, що весь період з 10.12.1981 по 25.12.2015 позивача було зараховано на посади працівника освіти, загальний стаж роботи якої становить 20 років 9 місяців 4 дні.

Крім того згідно довідок № 01-44-308 від 30.11.2017, № 01-45/342 від 04.12.2017, № 19/03-14 від 14.12.2017 позивач дійсно працювала в Славутицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 1, Славутицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 та Славутицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 3 на посадах вчителя індивідуального навчання, вчителя російської мови та літератури, вчителя початкових класів: з 01.09.2005 по 31.05.2006 (№№ 34-0, 18-О) з тижневим навантаженням 4 години (0 років 9 місяців 1 день); з 01.09.2008 по 29.05.2009 (№№40-0, 18-О) з тижневим навантаженням 5 годин (0 років 8 місяців 29 днів); з 01.09.2003 по 09.09.2005 (№№ 64-0, 31-О) з тижневим навантаженням 5 годин

(2 роки 0 місяців 9 днів); з 12.09.2006 по 21.05.2007 (№№ 45-0, 14-О) з тижневим навантаженням 4 години (0 років 8 місяців 10 днів); з 03.09.2007 по 23.05.2008 (№№ 40-0, 20-О) з тижневим навантаженням 5,5 годин (0 років 8 місяців 21 день); з 01.09.2008 по 27.05.2009 (№№ 36-0, 23-О) з тижневим навантаженням 5 годин (0 років 8 місяців 27 днів); з 01.09.2009 по 28.05.2010 (№№ 40-0, 19-О) з тижневим навантаженням 10 годин (0 років 8 місяців 28 днів); з 01.09.2010 по 26.05.2011 (№№ 41-0, 17-О) з тижневим навантаженням 6 годин (0 років 8 місяців 26 днів); з 13.09.2011 по 25.05.2012 (№№ 40-0, 10-О) з тижневим навантаженням 6 годин (0 років 8 місяців 13 днів); з 03.09.2012 по 31.05.2013 (№№ 24-0, 18-О) з тижневим навантаженням 6 годин (0 років 8 місяців 29 днів); з 02.09.2013 по 26.05.2014 (№№ 27-0, 28-О) з тижневим навантаженням 6 годин (0 років 8 місяців 25 днів); з 01.09.2005 по 31.05.2006 (№№ 18-0, 19-О) з тижневим навантаженням 6 годин (0 років 9 місяців 1 день); з 06.09.2007 по 30.05.2008 (№№ 43-0, 31-О) з тижневим навантаженням 6 годин (0 років 8 місяців 25 днів).

Загальний стаж роботи позивача учителем в Славутицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 1, Славутицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 2 та Славутицькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 3 дорівнює 10 років 10 місяців 4 дні.

Таким чином судом встановлено, що позивач на момент звернення до відповідача з заявою про призначення їй пенсії за вислугу років, як працівнику освіти, має загальний стаж роботи працівника освіти 31 рік 7 місяців та 8 днів.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти.

Статтею 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виділені окремі категорії працівників інших галузей народного господарства, які мають право на пенсію за вислугу років. Пунктом «е» зазначеної статті до таких категорій віднесено і працівників освіти після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців (абзац четвертий пункту «е» статті 55). Як вбачається з вищенаведеного станом на 1 квітня 2017 року спеціальний стаж позивача, як працівника освіти складає 31 рік 7 місяців та 8 днів.

Згідно переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, учитель має право на пенсію за вислугу років, не залежно від форми праці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Згідно зазначеного переліку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно п. 3 вказаного переліку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи не точні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про освіту» держава забезпечує педагогічним та науково-педагогічним працівникам призначення і виплату пенсії відповідно до чинного законодавства. Відповідно до переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, який затверджений постановою Кабінету Міністрів Українивід 14.06.2000

№ 963 посада вчитель віднесена до педагогічного працівника.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78 про реалізацію окремих положень ч. 1 ст. 57 Закону України "Про освіту", ч. 1 ст. 25 Закону України "Про загальну середню освіту", ч. 2 ст. 18 і ч. 1 ст. 22 Закону України "Про позашкільну освіту", затверджений Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти.

Згідно п. 4 цього порядку працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи займалися викладацькою роботою у навчальних закладах обсягом не менше ніж 180 годин на навчальний рік, до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховуються місяці, протягом яких проводилася викладацька робота. Працівникам підприємств, установ, організацій, які крім основної роботи працювали за сумісництвом на посадах науково-педагогічних або педагогічних працівників з обсягом роботи не менше ніж на 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати), до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років зараховується період роботи на цих посадах.

Виходячи з вищенаведеного передбачено, що педагогічний стаж враховується, як стаж працівника освіти незалежно від того, яким чином працював вчитель на зазначеній посаді.

Відмовивши позивачеві у призначенні пенсії відповідно до поданої заяви та доданих документів, відповідач порушив існуючий правовий порядок і безпідставно відмовив у зарахуванні вищезазначених періодів на посаді вчителя, як працівнику освіти, який має стаж роботи на вказаних посадах не менше 26 років 6 місяців.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги про визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області в частині відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років та зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання рішення комісії про відмову в призначенні пенсії за віком Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області від 03.01.2018 № 71/03 нечинним, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Як убачається з матеріалів справи, комісія Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області винесла рішення № 71/03 від 03.01.2018 про відмову позивачеві у призначенні пенсії за віком, оскільки таке рішення є актом індивідуальної дії, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та для належного захисту прав і свобод позивача визнати його протиправним та скасувати.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років, суд вважає за можливе її задовольнити, оскільки в матеріалах справи містяться всі належні докази, які підтверджують право позивача на отримання цього виду пенсії.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами. 1, 4 ст. 73 КАС України регламентовано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при поданні даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн (квитанція № 15 від 03.05.2018), суд вважає за необхідне стягнути дану суму на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 90,139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області (код ЄДРПОУ 22203152) в частині відмови ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) в призначенні пенсії за вислугу років протиправними.

Визнати рішення комісії Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області (код ЄДРПОУ 22203152) про відмову в призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) пенсії за віком від 03.01.2018 № 71/03 протиправним та скасувати.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області (код ЄДРПОУ 22203152) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) пенсію за вислугу років.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати у сумі 704,80 грн (сімсот чотири грн вісімдесят коп) за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень – Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області (код ЄДРПОУ 22203152).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.