Рішення № 77627915, 02.11.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 листопада 2018 року о/об 09 год. 03 хв.Справа № 280/4156/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 (69013, АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1)

до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69014, м.Запоріжжя, вул.Карпенка-Карого, буд.25-А; код ЄДРПОУ 41248959)

про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1І.) до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (надалі – відповідач, Шевченківське ОУПФУ м.Запоріжжя), в якому позивач просить суд: зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя призначити та виплачувати ОСОБА_1, пенсію за віком, включивши до розрахунку розміру пенсії підвищення, передбачене ч.1 ст.29 Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за більш пізній вихід на пенсію у розмірі 4,5%, починаючи з 18.04.2017.

Позивач у позові зазначив, що він з 18.04.2017 перебуває на обліку в ОСОБА_2 ОУПФУ м.Запоріжжя та одержує пенсію за віком. У грудні 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою в якій прохав призначити та виплачувати йому пенсію за віком з урахуванням положень ч.1 ст.29 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за більш пізній вихід на пенсію. Однак, у зв'язку з протиправною відмовою відповідача з посиланням на відсутність права на підвищення пенсії, позивач був змушений звернутися до суду. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.04.2018 по справі №808/302/18 позовні вимоги позивача було задоволено частково. Зобов'язано Шевченківське ОУПФУ м.Запоріжжя призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком включивши до розрахунку розміру пенсії підвищення, передбачене ч.1 ст.29 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за більш пізній вихід на пенсію, починаючи з 18.04.2017. Відмовляючи в частині позовних вимог про зобов'язання включити до розрахунку розміру пенсії підвищення, передбачене ч.1 ст.29 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за більш пізній вихід на пенсію у розмірі, який було визначено позивачем, а саме 4,5%, суд посилався на те, що визначення відсотка, на який має бути підвищено пенсію позивачеві, законом віднесено до компетенції органу Пенсійного фонду України після перевірки відповідних даних, тобто до його дискреційних повноважень. Судом було зазначено, що враховуючи те, що відповідачем відповідний розрахунок не проводився, доказів протилежного суду не надано, суд прийшов до висновку про передчасність заявлених позовних вимог в частині підвищення пенсії саме на 4,5% та відсутність підстав для їх задоволення у вказаній частині. На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.04.2018 по справі №808/302/18 у серпні 2018 року позивач звернувся до відповідача, як до компетентного органу, з заявою в якій прохав призначити та виплачувати йому пенсію за віком включивши до розрахунку розміру пенсії підвищення, передбачене ч.1 ст.29 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за більш пізній вихід на пенсію починаючи з 18.04.2017. ОСОБА_2 ОУПФУ м.Запоріжжя від 19.09.2018 за №511/Т-1 позивача повідомлено, що оскільки станом на день призначення пенсії - 18.04.2017, його вік становив повних 55 років, а підвищення, передбачене ч.1 ст.29 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється після досягнення віку, передбаченого ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” - 60 років, на виконання рішення суду було проведено відповідний розрахунок. Однак, у зв'язку з тим, що у випадку позивача відсутня кількість повних місяців страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку (60 років), то розмір підвищення має нульове значення. Таким чином, у позивача є нові підстави для звернення до суду, а питання визначення відсотка, на який йому має бути підвищено пенсію є актуальним.

Позивач просив позов задовольнити.

Відзиву на позовну заяву до суду не надходило. Відповідачем подано до суду клопотання про закриття провадження у справі. У клопотанні відповідачем з посиланням на п.7 ч.1 ст.238 КАС України зазначено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі №808/302/18 від 17.04.2018 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. 23.08.2018 апеляційну скаргу відповідача було повернуто у зв'язку з несплатою судового збору та 23.08.2018 рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №808/302/18 від 17.04.2018 набрало законної сили. На виконання рішення суду у справі №808/302/18 від 17.04.2018 відповідачем було проведено відповідний розрахунок, згідно якого у позивача відсутня кількість повних місяців страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку (60 років), тому розмір підвищення має нульове значення. При розгляді даної судової справи слід враховувати висовки Верховного Суду щодо застосування норм права, викладені у постанові від 18.09.2018 у справі №336/4385/17 (К/9901/2275/18), в якій судом було зроблено висновок проте, що для підвищення пенсії на підставі ч.1 ст.29 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” необхідна наявність наступних умов: звернення за призначенням пенсії за віком з більш пізнього віку, ніж передбачено абз.1 ч.1 ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”; не одержання жодного виду пенсії після досягнення пенсійного віку; наявність страхового стажу після досягнення пенсійного віку, передбаченого абз.1 ч.1 ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”». За таких обставин, коли позивач реалізував право на виходу на пенсію у 1997 році у віці 36 років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», то його звернення із заявою про призначення пенсії за віком у 2017 році у віці 56 років не може вважатись відстроченням виходу на пенсію за віком, оскільки з 1997 року по 2017 рік він отримував пенсію за вислугу років. Таким чином, відсутні правові підстави для задоволення позовної заяви по справі №280/4156/18, провадженні у справі підлягає закриттю.

Ухвалою суду від 02.11.2018 по справі №280/4156/18 у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі – відмовлено.

Дослідивши матеріали справи, суд з’ясував наступне.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 17.04.2018 по справі №808/302/18 позовні вимоги позивача було задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя в частині відмови включення до розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 підвищення передбаченого ч.1 ст.29 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”; зобов'язано Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком включивши до розрахунку розміру пенсії підвищення, передбачене ч.1 ст.29 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за більш пізній вихід на пенсію, починаючи з 18.04.2017.

У Рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 17.04.2018 по справі №808/302/18 зазначено, що до 17.04.2017 позивач перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримував пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ”.

З 18.04.2017 позивачу, за його заявою, призначено пенсію за віком, згідно з Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та прийнято на облік до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя. У зв'язку із переходом на пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та поданої заяви, до розрахунку пенсії позивача взято показник середньої заробітної плати за 2007 рік, проте позивач вважав дії відповідача щодо невірного обчислення та виплати пенсії протиправними, у зв’язку з чим звернувся до суду. Постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 20.07.2017 у справі №336/3084/17 (яка набрала законної сили 16.11.2017) адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови в розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до п.2 ст.40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Зобов'язано Шевченківське об’єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя перерахувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 18.04.2017 відповідно до п.2 ст.40 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком (2014-2016 рр.) та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією. Також суд прийшов до висновку, що реалізація права позивача на пенсію на підставі Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” проводиться вперше (мотивувальна частина рішення). Не погодившись з рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя відповідач подав апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, за результатами розгляду якої апеляційною інстанцією винесено постанову від 16.11.2017 якою апеляційна скарга ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя залишена без задоволення, а постанова Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 20.07.2017 без змін.

Відмовляючи в частині позовних вимог про зобов'язання включити до розрахунку розміру пенсії підвищення, передбачене ч.1 ст.29 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за більш пізній вихід на пенсію у розмірі, який було визначено позивачем, а саме 4,5%, суд у Рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 17.04.2018 по справі №808/302/18 посилався на те, що визначення відсотка, на який має бути підвищено пенсію позивачеві, законом віднесено до компетенції органу Пенсійного фонду після перевірки відповідних даних, тобто до його дискреційних повноважень.

На виконання Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.04.2018 по справі №808/302/18 відповідачем було проведено відповідний розрахунок, згідно з яким у позивача відсутня кількість повних місяців страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку (60 років), тому розмір підвищення має нульове значення.

При вирішенні спору по суті судом прийнято до уваги приписи Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (ст.ст.26, 29), Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та інших норм права у редакціях на час виникнення спірних правовідносин.

Суд вважає, що коли позивач реалізував право виходу на пенсію у 1997 році у віці 36 років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», то його звернення із заявою про призначення пенсії за віком у 2017 році у віці 56 років не може вважатись відстроченням виходу на пенсію за віком, оскільки з 1997 року по 2017 рік він отримував пенсію за вислугу років.

Також, суд вважає, що у позивача відсутня кількість повних місяців страхового стажу, починаючи з місяця, наступного за місяцем досягнення пенсійного віку (60 років), а тому розмір підвищення має нульове значення.

Аналогічне застосування норм права відображено у постанові Верховного Суду у справі №336/4385/17 (К/9901/2275/18) (яке набрало законної сили 18.09.2018).

Так, у вказаній постанові Верховного Суду у справі №336/4385/17 (К/9901/2275/18) від 18.09.2018 колегія суддів дійшла висновку, що для підвищення пенсії на підставі ч.1 ст.29 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” необхідна наявність наступних умов: звернення за призначенням пенсії за віком з більш пізнього віку, ніж передбачено абз.1 ч.1 ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”; не одержання жодного виду пенсії після досягнення пенсійного віку; наявність страхового стажу після досягнення пенсійного віку, передбаченого абз.1 ч.1 ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

З урахуванням з’ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246, 263 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відмовити у стягненні на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 02.11.2018.

Суддя О.О. Прасов