Рішення № 77627699, 01.11.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2018 року справа № 1140/2363/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиргородський цукор"

до відповідача-1: Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області

до відповідача-2: Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання неправомірними дій та скасування розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новомиргородський цукор" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому, просить, з урахуванням уточнення позовних вимог:

- визнати протиправними дії працівників управління Укртрансбезпеки у Черкаській області по складенню розрахунку №746 від 25 червня 2018 року до акту від 25.06.2018 року №00198872 та визнати протиправним і скасувати вказаний розрахунок.

Ухвалою суду від 06 вересня 2018 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 23 жовтня 2018 року залучено до участі в справі в якості співвідповідача – Державну службу України з безпеки на транспорті.

Позивач вважає, що дії посадових осіб Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області при здійсненні габаритно вагового контролю автомобіля позивача та оформленні його результатів були неправомірними, акт №0019872 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 25.06.2018 р. було складено безпідставно, а розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №7-46 від 25.06.2018 року до акту від 25.06.2018 р. є протиправним.

Представниками позивача та відповідачів до суду подано заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.101).

20.09.2018 р. від представника відповідача – Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області через канцелярію суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому він просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (а.с.30-36).

В обґрунтування відзиву представник відповідача - 1 зазначив, що після проведеного зважування транспортного засобу MAN, д/н НОМЕР_1 з напівпречепом марки Wielton, д/н НОМЕР_2 було виявлено перевищення вагових параметрів на здвоєну ось. За результатами зважування було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів №0019872 від 25.06.2018 р., довідка про результати здійснення габаритно вагового контролю від 25.06.2018 р., та розрахунок до акту №0019872 від 25.06.2018 р.

Представник відповідача - 1 у відзиві зазначив, що на момент здійснення перевірки, ваги були в справному стані, про що свідчить Сертифікат перевірки типу, Сертифікат відповідності з додатком та Декларація про відповідність №3.

За результатами вагового контролю транспортного засобу було встановлено, що загальна маса транспортного засобу становила 41,35 тонн (при нормативній – 40,00 тонн, перевищення – 3,38 %), навантаження на строєні осі становило 24,60 тонн (при нормативних – 22,00 тонни, перевищення – 11,82 %). Відтак до базису розрахунку плати за проїзд транспортним засобом взято: відстань 78 км., плата за проїзд за перевищення нормативних параметрів: 0,100 євро/км, коефіцієнт збільшення плати за проїзд (згідно з п.31-1 Порядку №879):К=3

Таким чином, на думку представника відповідача-1 розмір плати за проїзд транспортним засобом у розмірі 149,76 євро зроблено вірно.

Представником відповідача – 2 надано до суду письмовий відзив, в якому надані пояснення аналогічні з поясненнями представника відповідача -1 (а.с.92-98).

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив, зі змісту якого встановлено, що посадовими особами відповідача – 1 допущено ряд порушень Порядку здійснення габаритно – вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та (або) габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою КМУ від 27 червня 2007 року №879, а тому оскаржуваний розрахунок складено протиправно (а.с.48-51).

Представником відповідача -1 надано до суду заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначено, що позивачем на власний розсуд трактуються положення п.17 Порядку №879, що є перевищенням його повноважень. Так, представник відповідача – 1 зазначив, габаритно – ваговий контроль здійснено у повній відповідності до вимог законодавства, дії посадових осіб Управління були правомірними, розрахунок плати за проїзд виконаний правильно, а тому скасуванню не підлягає.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України)

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 5 квітня 2001 року № 2344-III передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в т.ч. державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою КМУ від 11.02.2015р. №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до п.8 вказаного Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Згідно Положення про Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, управління є структурним підрозділом апарату Державної служби України з безпеки на транспорті.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому Постановою КМУ від 08.11.2006р. №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

У ході рейдової перевірки 25.06.2018 року здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 та напівпричепу марки WIELTON, реєстраційний номер НОМЕР_2, якими керував водій ОСОБА_1 та встановлено перевищення вагових обмежень осьових навантажень на строєну вісь: замість нормативно допустимих 22 тон фактичне навантаження становило 24,6 тон.

Автотранспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу, який належить позивачеві, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 25.06.2018р. (а.с.12).

Автомобіль використовувався позивачем на підставі договору про фінансовий лізинг (а.с.82-88).

За наслідками зважування транспортних засобів складено довідку від 25.06.2018 року про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт №0019872 від 25.06.2018 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с.10-11).

Суд зазначає, що позивачем надано до адміністративного позову в якості додатку акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0019872 та розрахунок № Z-46, але прохальна частина та уточнення позовних вимог містять вимогу про скасування акту № 00198872 та акту №746, який до суду не надано.

На підставі цих документів сформовано розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №Z-46 до акту №0019872 від 25.06.2018 року, яким позивачу нараховано до сплати 149,76 євро. Згідно з цим розрахунком перевізник зобов’язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки (а.с.9).

Позивач, отримавши вказані документи засобами поштового зв’язку та не погодившись із ними, звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що його предметом є правомірність дій посадових осіб відповідача щодо визначення позивачу плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та складання обов’язкового для виконання рішення – розрахунку цієї плати.

Згідно з п.1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879 (далі Порядок № 879), цей Порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до п.п.4 п.2, п 3 Порядку №879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.

Погодження маршруту видається після внесення в установленому розмірі плати за проїзд. У разі прийняття рішення про відмову перевізника від проїзду за погодженим маршрутом внесена плата за проїзд не повертається.

Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

При визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.

Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Відповідно до пунктів 12, 13, 14 зазначеного Порядку, вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Вимоги до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю визначаються Мінінфраструктури.

Згідно з п.28 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 року).

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40т (для контейнеровозів-понад 44т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 1 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 тонн або фактичною масою понад 24 тонн автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Пунктом 21 Порядку №879 передбачено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. У разі наявності підозри щодо перевищення нормативних габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, працівники пунктів габаритно-вагового контролю проводять його повторне зважування.

Відповідно до п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою КМУ №198 від 30.03.1994 р. перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об’єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Таким чином, із сукупного аналізу зазначених норм права, суд погоджується з позицією позивача, що обов’язок здійснювати плату за проїзд існує у перевізника (ТОВ «Новомиргородський цукор»), а не у власника транспортного засобу (ТОВ «Порше Лізинг Україна»), як зазначено в розрахунку.

Однак, в даному випадку, право на оскарження розрахунку виникає саме у ТОВ «Порше Лізинг Україна», а не у позивача.

Крім того, суд зазнає наступне

В ході перевірки встановлено перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, про що складено акт від 25.06.2018р. та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (а.с.10-11).

Здійснення габаритно-вагового контролю здійснено за допомогою приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-AS2-PWIA, який відповідно до Сертифікату відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регулюваних засобів вимірювальної техніки та Сертифікату перевірки типу UA.TR.113-0115-17(а.с.39-40), а відповідно до декларації про відповідність №3 відповідає вимогам Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки та Сертифікату перевірки типу №UA.TR.113-0115-17 (а.с.41).

Вказані документи повністю спростовують доводи позивача непридатності до застосування засобу габаритно-вагового контролю.

Відповідно до п. 27 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Суд зазначає, що документи, складені під час здійснення габаритно-вагового контролю 25.06.2018 року, акт та розрахунок до акту не є актами індивідуальної дії у розумінні п.1 ч.1 ст.19 КАС України.

Обов’язковою ознакою акту індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Обов’язковою ознакою дій, рішень суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер, тобто акт індивідуальної дії, в розумінні п.1 ч.1 ст.19 КАС України, є актом органів державної влади та посадових осіб, що встановлює, змінює або припиняє права та обов'язки певної особи (певного кола осіб). За своєю юридичною природою правовий акт індивідуальної дії є актом застосування правової норми до конкретних фактичних обставин, що тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин між персонально визначеними особами, на яких поширюється дія такого акту.

З урахуванням викладеного, не належить до задоволення вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, що оформлено розрахунком від 25.06.2018 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який не є актом індивідуальної дії, сам по собі не несе правових наслідків для позивача, а лише визначає розмір шкоди, заподіяний автомобільним дорогам, яка може бути стягнута з особи, яка причинила таку шкоду лише в судовому порядку, при наявності встановлення вини щодо завдання вказаної шкоди.

Таким чином, на підставі викладених обставин та відповідно до заявлених позовних вимог, суд робить висновок, що позивач обрав неправильний спосіб захисту порушеного права.

Згідно з п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов не належить до задоволення.

Керуючись ст.ст. 243-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Новомиргородський цукор" до Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання неправомірними дій та скасування розрахунку - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 05.11.2018 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_2