Рішення № 77627534, 02.11.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2018 р. Справа№200/9759/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про скасування постанови про накладення штрафу ВП № 56770018,-

В С Т А Н О В И В:

02.10.2018 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 12.09.2018 у розмірі 5100 грн. по ВП № 56770018, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області ОСОБА_1, при примусовому виконанні виконавчого листа №805/971/18-а, виданого 04.07.2018 Донецьким окружним адміністративним судом.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 04.07.2018 Донецьким окружним адміністративним судом на виконання рішення у справі № 805/971/18-а видано виконавчий лист, відповідно до якого, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зобов’язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення ociб, звільнених з військової служби, та деяких інших ociб”.

Позивач зазначив, що рішення суду ним було виконане в добровільному порядку та в поновному обсязі відповідно до розпорядження про перерахунок пенсії від 29.03.2018. Проте, відповідачем на підставі виконавчого листа по справі № 805/971/18-а 13.07.2018 відкрито виконавче провадження ВП № 56770018. Позивач вказав, що заявою від 06.08.2018 було повідомлено відповідача про виконання рішення суду в добровільному порядку, з доданням підтверджуючого документу, до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, у зв’язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду.

Проте відповідачем, на думку позивача, протиправно прийнято постанову від 12.09.2018 про накладання штрафу на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в розмірі 5100 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення.

Позивач вважає постанову про накладання штрафу від 12.09.2018 протиправною та такою, що підлягає скасуванню тому звернувся з даним позовом до суду.

Відповідачем відзив на позовну заяву до суду подано не було.

Положеннями частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб’єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.10.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 30.10.2018.

30.10.2018 відкладено розгляд справи на 02.11.2018.

Ухвалою суду від 02.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача, ОСОБА_3, до суду з’явилась, через відділ документообігу та архівної роботи суду надала заяву про розгляд справи без участі представника управління, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, докази належного повідомлення знаходяться в матеріалах справи.

Враховуючи положення статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2018 по справі № 805/971/18-а вирішено: задовольнити адміністративний позов ОСОБА_2 до головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною, зобов’язання перерахувати та зобов’язання вчинити певні дії.

Визнати протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка полягає у не перерахунку та не виплаті з 01.01.2016 року ОСОБА_2 пенсії з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, встановлених законодавством для поліцейських.

Зобов’язати головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84116, Донецька область, м. Слов’янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити ОСОБА_2 (зареєстрований та проживає за адресою: 87536, Донецька область, м. Маріуполь, бул. Морський (колишній Комсомольський)АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) перерахунок пенсії за вислугу років та виплатити різницю у пенсії з 01 січня 2016 року на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з урахуванням довідки Голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області від 05.05.2017 року № 536 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

29.03.2018 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області видало розпорядження про перерахунок пенсії ОСОБА_2 в розмірі 5470,42 грн.

04.07.2018 Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 805/971/18-а про зобов`язання головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії за вислугу років та виплатити різницю у пенсії з 01 січня 2016 року на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з урахуванням довідки Голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області від 05.05.2017 року № 536 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

13.07.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області ОСОБА_1 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 56770018 з примусового виконання виконавчого листа №805/971/18, виданого 04.07.2018.

06.08.2018 позивач повідомив відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області про добровільне виконання судового рішення та надав підтверджуючи документи.

12.09.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області ОСОБА_1 винесена постанова про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк судового рішення в сумі 5100,00 гривень. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зобов’язано виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Не погодившись з діями відповідача стосовно прийняття постанови про накладення штрафу в розмірі 5100 грн., позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Основного Закону України cудове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема обов’язковість виконання рішень (ст. 2 вказаного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 вказаного Закону виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 4 ст. 18 вказаного Закону визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов’язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 63 вказаного Закону за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно ч. 3 ст. 63 вказаного Закону виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 75 вказаного Закону, яка визначає відповідальність за невиконання рішення, що, зокрема, зобов’язує боржника вчинити певні дії, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов’язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Вказана стаття, як і спеціальний закон, не містить норм, які б звільняли боржника від відповідальності за невиконання без поважних причин рішення суду в залежності від тих чи інших обставин.

Поважними в розумінні наведених норм закону можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його волевиявлення.

Згідно статті 8 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, в редакції Закону України № 2443-VIII від 22.05.2018, (далі – Закон №2262-XII) виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Частиною 4 статті 63 Закону №2262-XII встановлено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

21.02.2018 на виконання вказаних положень Закону Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі – Постанова №103).

Згідно абзацу 2 пункту 3 Постанови №103 cума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету.

Згідно “Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 40/26485, Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду. Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань планує у відповідному регіоні доходи та видатки коштів Фонду, у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

За наслідками судового розгляду встановлено, що судовим рішенням позивач зобов’язаний здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_2 з 01.01.2016 року як пенсіонеру органів внутрішніх справ згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Позивачем видано розпорядження про перерахунок пенсії ОСОБА_2 та обчислена сума для виплати за період з січня 2016 року по березень 2018 року.

Постановою № 103 встановлено, що cума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 року та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету.

За приписами статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України […] у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно статті 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме […] взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; […] здійснення видатків бюджету […] без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України;

Судом встановлено, що Постанова №103 у встановленому законом порядку не визнана незаконною та з державного бюджету України не виділені кошти на фінансування cум перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, обчислених органами Пенсійного фонду України.

Згідно пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 №3 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби” судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про [...] накладення штрафу належать до [...] відповідальності [...] за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії […].

В теорії права під юридичною відповідальністю розуміються передбачені законом вид і міра державно-владного (примусового) заподіяння особі втрат благ особистого, організаційного і майнового характеру за вчинене правопорушення.

Підстави юридичної відповідальності це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою та повинною. Відсутність сукупності таких обставин виключає її. Можливість звільнення від відповідальності зафіксована нормами права.

Згідно статті 75 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII “Про виконавче провадження”, в редакції Закону України № 2417-VIII від 15.05.2018 (далі – Закон №1404-VIII), особа не несе відповідальності за невиконання рішення, що зобов’язує боржника вчинити певні дії, у разі, якщо таке невиконання, сталося з поважних причин.

З урахуванням встановлених у справі обставин та на підставі аналізу зазначених норм права, суд дійшов висновку про те, що невиконання судового рішення позивачем в частині невиплати cуми перерахованої пенсії з 01.01.2016 за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2018 по справі № 405/3663/13-а (касаційне провадження К/9901/1598/18).

Оскільки вказані обставини не були враховані державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу, ураховуючи зазначене, постанова про накладення штрафу від 12.09.2018 у розмірі 5100 грн. по ВП №5677001, підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене, оскаржувана постанова про накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно положень частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 12.09.2018 у розмірі 5100 грн. по ВП № 56770018, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області ОСОБА_1, при примусовому виконанні виконавчого листа №805/971/18-а, виданого 04.07.2018 Донецьким окружним адміністративним судом, – задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 12.09.2018 у розмірі 5100 грн. по ВП № 56770018, винесену старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Донецької області ОСОБА_1, при примусовому виконанні виконавчого листа №805/971/18-а, виданого 04.07.2018 Донецьким окружним адміністративним судом.

Рішення складено та підписано 02.11.2018.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Галатіна О.О.