
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
29 жовтня 2018 р. Справа № 0240/2610/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Томчука А.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.
позивача: ОСОБА_1
представника позивача: ОСОБА_2
представника відповідача І: ОСОБА_3
представника відповідача ІІ: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про: визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дію
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в місті Вінниці (далі - відповідач 1), Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі -відповідач 2) про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що Комісія з питань підтвердження роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувала частково позивачу період роботи за Списком №1.
Позивач зазначає, що він звернувся до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про призначення пенсії за Списком №1.
Проте, управлінням Пенсійного фонду України в місті Вінниці йому відмовлено у призначенні пенсії у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком №1. Мотивуючи тим, що у позивача недостатньо пільгового стажу за Списком №1 та зараховано лише періоди роботи з 1990 року по 21.08.1992, що становить 1 рік 7 місяців 11 днів.
Позивач не погоджуючись із діями відповідачів звернувся до суду із адміністративним позовом в якому просить:
- визнати дії Комісії з питань підтвердження роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 в праві на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 незаконними;
- визнати дії управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо відмови ОСОБА_1 в праві на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 незаконними;
- зобов’язати управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці зарахувати пільговий стаж робити 6 років 7 місяців 9 днів ОСОБА_1, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, призначити, нарахувати і сплачувати пенсію на пільгових умовах за Списком №1 з 12.06.2018.
Ухвалою суду від 10.08.2018 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
28.08.2018 та 30.08.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області та управлінням Пенсійного фонду України в місті Вінниці подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, у якому вказали, що заперечують щодо задоволення позовних вимог та просять у задоволенні позову відмовити в повному обсязі з огляду на наступне.
Відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788 (далі - Закон №1788), право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Оскільки, позивач працював на підприємстві, яке ліквідоване без правонаступника тому відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2016 (далі - Порядку) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 №1231/13105 у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі – Комісія).
Відповідно до Порядку, управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці звернулось до головного управління з листом, згідно якого документи ОСОБА_1 направлялись до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, період роботи, які підлягають розгляду з 21.11.1988 по 20.01.2005.
Таким чином, комісія розглядала питання підтвердження стажу роботи на посаді муляра за період з 21.11.1988 по 20.01.2005 відповідно до наступних наданих документів: заяви ОСОБА_1 від 27.03.2018; копії паспорта та картки фізичної-особи платника податків; копії трудової книжки; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; архівних довідок від 08.02.2018 №Г-24-7745/24-30, від 12.02.2018 № Г -24-7747,7754,7758,8244/24-30. Накази, які б свідчили про проведення атестації робочих місць та її результати по підприємству, зокрема за професією майстра будівельної дільниці на розгляд комісії не надавались.
Рішенням №7 від 02.05.2018 про результати розгляду заяви, відмовлено в зарахуванні ОСОБА_1 періоду роботи з 22.08.1992 по 30.06.2005 як такого, що дає право на пенсію на пільгових умовах, оскільки відсутні дані про проведення та результати проведення атестації робочих місць, посада не відповідає чинним на період роботи Спискам та з наявних документів не вбачається в якому саме виробництві, цеху працював позивач.
Також, відмовлено в підтвердженні періоду роботи з 21.11.1988 по 31.12.1989 як такого, що дає право на пенсію на пільгових умовах, оскільки відсутні дані про зайнятість заявника на будівництві будівель і споруд: промислових, енергетичних, гідротехнічних, дорожньо-мостових, транспорту та зв'язку, житлових і культурно-побутових, а також надземних будівель і споруд шахт, рудників і комунікацій.
Разом з тим, підтверджено наступні періоди роботи: за 1990 рік - 118 днів, за 1991 рік - 178 днів, за 1992 рік (по 21.08.1992) - 126 днів за фактичною тривалістю, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
18.09.2018 на адресу суду від позивача надійшла заява про виклик свідків, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Також зазначено, що свідки зможуть підтвердити що позивач працював у Ремонтно-будівельно-монтажному управлінні на посаді слюсаря-ремонтника на ремонтно-монтажній ділянці, що передбачена "Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день, дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" та умови праці та проведення атестації робочих місць.
Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання від 10.08.2018 задоволено дане клопотання та постановлено викликати в якості свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області 29.10.2018 надало додаткові письмові пояснення, зазначивши, що відповідно до п. 18 Порядку №637 встановлено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Тому, на підставі свідчень свідків можливо встановити лише трудовий стаж, а не пільговий, оскільки пільговий стаж встановлюється з урахуванням п. 20 Порядку №637 уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, атестацій робочих місць.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Представники управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці та Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у судовому засіданні заперечували щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, що викладені у відзивах на позовну заяву.
В судовому засіданні допитано в якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
ОСОБА_5 пояснив суду, що з 1982 по 2007 року працював у Ремонтно-будівельно-монтажному управлінні майстром і виконував роботу ідентичну роботі позивача. На пенсію вийшов у 2014 році. Вказав, що ознайомився з матеріалами своєї пенсійної справи, та зазначив, що Пенсійним фондом при призначенні йому пенсії враховано наказ №74 від 29.11.1994"Про результати атестації професій і посад за умовами праці для визначення права на пільгове пенсійне забезпечення", який не враховано при призначенні пенсії ОСОБА_1
ОСОБА_6 пояснив, що працював разом з позивачем на посаді майстер дільниці, звільнився в 2014 році.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, пояснення свідків, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 21.11.1988 по 30.05.2005 працював майстром будівельної дільниці у Ремонтно-будівельно-монтажному управлінні.
Наказом №74 від 29.11.1994 проведено атестацію робочих місць, посада майстра будівельної дільниці підтверджена по Списку №1, що підтверджується записом у трудовій книжці за №5 (а.с. 13).
Рішенням №7 від 02.05.2018 Комісії з питань підтвердження роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо результату розгляду зави ОСОБА_1 про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, позивачу зараховано лише наступні періоди роботи: за 1990 рік - 118 днів, за 1991 рік - 178 днів, за 1992 рік (по 21.08.1992) - 126 днів за фактичною тривалістю, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Однак, відмовлено в підтвердженні періоду роботи з 22.08.1992 по 30.06.2005 як такого, що дає право на пенсію на пільгових умовах, оскільки відсутні дані про проведення та результати проведення атестації робочих місць, посада не відповідає чинним на період роботи Спискам, та з наявних документів не вбачається в якому саме виробництві, цеху працював заявник; відмовлено в підтвердженні періоду роботи з 21.11.1988 по 31.12.1989 як такого, що дає право на пенсію на пільгових умовах, оскільки відсутні дані про зайнятість заявника на будівництві будівель і споруд: промислових, енергетичних, гідротехнічних, дорожньо-мостових, транспорту та зв'язку, житлових і культурно-побутових, а також надземних будівель і споруд шахт, рудників і комунікацій.
12.06.2018 ОСОБА_1 звернувся до відповідача 1 з заявою про призначення пенсії по Списку №1.
Рішенням управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці №1241/11-32-3/04 від 02.07.2018 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу. Вказали, що стаж роботи ОСОБА_1 в шкідливих умовах становить 1 рік 7 місяців 11 днів. Станом на 12.06.2018 (дату звернення за призначенням пенсії) страховий стаж заявника складає 27 років 11 місяців 21 день
Вважаючи дії відповідачів протиправними, позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом №1058-IV.
Положеннями статті 44 Закону № 1058-IV визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша); заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга); органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).
Пунктом 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
Згідно з частиною п'ятою статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Як визначено пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожен рік такої роботи.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ передбачено, що основним документом, який підтверджує наявний трудовий стаж, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, і лише у разі її відсутності, або відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, зокрема, уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Таким чином, збирання уточнюючих довідок повинно здійснюватись лише у випадках неправильного, неповного або нечіткого заповнення трудової книжки, що робить незрозумілим зроблений запис.
Підпунктом 2.14 Наказу Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 "Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників" передбачено, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Згідно копії трудової книжки, позивач у період з 21.11.1988 по 30.06.2005 працював майстром будівельної дільниці в Ремонтно-будівельно-монтажному управлінні №4 тресту "Південьзахідхімрембудмонтаж". В трудовій книжці наявні записи про те, що згідно проведеної атестації робочих місць, зазначена професія відноситься до Списку № 1 ( Наказ № 74 від 29.11.1994).
Пунктами 1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 01.08.1992 № 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків, як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах
Пунктом 4 зазначеного Порядку, встановлено що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п'ять років.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Крім того, положеннями пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Таким чином, необхідними умовами для виникнення у позивача права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться в Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговими пенсійними забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Відсутність підтвердження вищевказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.
Пунктом 4.2. Порядку застосування списків № 1 та № 2 передбачено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
Пунктом 4.3. Порядку застосування списків № 1 та № 2 передбачено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Судом встановлено, що у трудовій книжці ОСОБА_1 усі записи внесені відповідно до норм чинного законодавства, засвідчені підписом уповноваженої особи та печаткою роботодавця. Згідно з наявної в матеріалах копії трудової книжки серії АТ-ІV №9803782 від 05.03.1987 (а.с. 13-15).
Так, згідно трудової книжки позивач у період з 21.11.1988 по 30.05.2005 працював майстром будівельної дільниці в Ремонтно-будівельно-монтажному управлінні №4 тресту "Південьзахідхімрембудмонтаж".
В трудовій книжці наявні записи про те, що згідно проведеної атестації робочих місць, зазначена професія відноситься до Списку № 1 відповідно до наказу №74 від 29.11.1994.
Крім того, наказом № 46а від 15.11.1999 продовжено термін дії атестації робочих місць по даній професії за Списком №1, проведеної в листопаді 1994 року.
Також, в трудовій книжці є дані про перейменування РСМУ №4 тресту "Південьзахідхімрембудмонтаж" в ВАТ Ремонтно-будівельно-монтажне управління "Хімремонт".
Зважаючи на позицію відповідачів, суд враховує покази свідків у даній справі. Зокрема, ОСОБА_5, який пояснив суду, що з 1982 по 2007 року працював у Ремонтно-будівельно-монтажному управлінні майстром і виконував роботу ідентичну роботі позивача. На пенсію вийшов у 2014 році. Вказав, що ознайомився з матеріалами своєї пенсійної справи, та зазначив, що Пенсійним фондом при призначенні йому пенсії враховано наказ №74 від 29.11.1994 "Про результати атестації професій і посад за умовами праці для визначення права на пільгове пенсійне забезпечення", який не враховано при призначенні пенсії ОСОБА_1
Відповідно даних трудової книжки та архівних довідок від 12.02.2018 №Г-24-7754/24-30, від 12.02.2018 №Г-24-7747/24/30, актів обліку часу в цехах віднесених до списків №1 і №2 тривалість роботи позивача за Списком №1 становить, 1988 - 1 місяць 9 днів, 1989 - 1 рік, 1990 - 118 днів, 1991- 178 днів, 1992 - 235 днів, 1993 - 231 день, 1994- 127 днів, 1995 - 74 дні, 1996 - 121 днів, 1997 - 137 днів, 1998 - 88 днів, 1999 - 160 днів, 2000- 160 днів, 2001 - 294 дні, 2002 - 36 днів.
При розгляді даної справи судом встановлено факт перебування позивача на посаді, виконання робіт, передбачених Списком №1, а також відповідно проведеною атестацією підтверджено зайнятість позивача за посадою майстер будівельної дільниці.
Так, пільговий стаж роботи за Списком №1 ОСОБА_1 становить 6 років 7 місяців 9 днів, а загальний трудовий стаж 32 роки 08 місяців 21 день.
Відповідно до статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачами не наведено належного обґрунтування правомірності своїх дій щодо не зарахування ОСОБА_1 стажу роботи та відмови у призначенні та виплати пенсії на пільгових умовах за Списком №1.
За наведеного та враховуючи встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, шляхом визнання дій Комісії з питань підтвердження роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 в праві на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 та дій управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо відмови ОСОБА_1 в праві на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 протиправними. Зобов'язання управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці зарахувати ОСОБА_1 пільговий стаж роботи сумарно - 6 років 7 місяців 9 днів.
З урахуванням наведеного, суд вважає за доцільне зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 12 червня 2018 року.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом подання звіту, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Тобто, питання щодо зобов'язання відповідача подати такий звіт вирішується судом під час постановлення судового рішення.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Водночас, встановлення строку на подачу звіту про виконання судового рішення є правом суду, який ухвалив судове рішення, а не його обов'язком.
Таким чином, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконання зазначеного рішення.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати дії Комісії з питань підтвердження роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 в праві на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 протиправними.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо відмови ОСОБА_1 в праві на пенсію на пільгових умовах за Списком № 1 протиправними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці зарахувати ОСОБА_1 пільговий стаж роботи сумарно - 6 років 7 місяців 9 днів.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 12 червня 2018 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 (21007, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)
Відповідач 1: Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (21100, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 37979905)
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7, код ЄДРПОУ 13322403)
Повний текст рішення суду складено: 05.11.2018
Суддя Томчук Андрій Валерійович
Судове рішення № 77627333, Вінницький окружний адміністративний суд було прийнято 29.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0240/2610/18-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: