Рішення № 77627144, 24.10.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2018 року № 810/2753/18

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лисенко В.І., при секретарі судового засідання Приходько Н.І.,

за участю:

представника позивача - Зальотіна І.В.,

представника відповідача - Борисова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "АДІТУМ МАРКЕТ" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Адітум Маркет" з позовом до Головного управління ДФС у Київській області, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.06.2017 № 0023031414 та №0023041414;

- визнати протиправним та скасувати Акт від 06.06.2017 №362/10-36-14-14/33558727;

- зобов`язати ГУ ДФС у Київській області вилучити з даних АІС "Реєстр платників податків" АІС "Аудит", АІС "Бест-Звіт", АІС "Співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту на рівні ДФС України" відомості, занесені на підставі висновків Акту від 06.06.2017 №362/10-36-14-14/33558727.

В основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладено висновок податкового органу про безпідставне формування податкового кредиту за рахунок сум податку на додану вартість по податкових накладних, отриманих від ТОВ "Агроперспектива ЮМТ", ТОВ "Елідос" та ТОВ "Рефул Ресурс", за результатами поставки товарів на загальну суму 17626538,00 грн, що призвело до заниження сум податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 3424403,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки податкового органу є безпідставними, оскільки укладені договори мали реальний характер - товари поставлені у повному обсязі і оплачені позивачем. Ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності, а тому ТОВ "АДІТУМ МАРКЕТ", на думку представника позивача, правомірно відніс до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену ним контрагентам у складі ціни придбаного товару.

Відповідач проти позову заперечував, у своєму письмовому відзиві зазначив, що згідно з Актом перевірки від 06.06.2017 №362/10-36-14-14/33558727 встановлено безтоварність операцій між позивачем та ТОВ "Агроперспектива ЮМТ", ТОВ "Елідос" та ТОВ "Рефул Ресурс", оскільки за результатами перевірки неможливо встановити факт придбання та зберігання товару (бананів, м`яса, взуття), оскільки позивачем не надано до перевірки інформації щодо транспортування, зберігання товару, даних за бухгалтерським рахунком, відповідних платіжних доручень, виписок банку та сертифікатів відповідності.

Ухвалою суду від 15.6.2018 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.

Протокольною ухвалою від 10.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 24.10.2018, прибули представник позивача та представник відповідача. Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити адміністративний позов. Представник відповідача позов не визнав, у його задоволенні просив відмовити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство "АДІТУМ МАРКЕТ", згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є юридичною особою з 24.05.2005 року (а.с.30).

Як платник податків позивач перебуває на обліку у Києво-Святошинській ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області. Основним видом економічної діяльності підприємства є неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90).

У період з 23.05.2017 по 29.05.2017, відповідно до наказу Головного управління ДФС у Київській області від 19.05.2017 №888 та на підставі направлення на проведення перевірки від 23.05.2017 №1177, посадовими особами відповідача було праведно документальну позапланову виїзну перевірку ПП "АДІТУМ МАРКЕТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Агроперспектива ЮМТ", ТОВ "Елідос" та ТОВ "Рефул Ресурс" за період з 01.12.2016 по 31.12.2016.

За результатами проведення перевірки було складено Акт від 06.06.2017 №362/10-36-14-14/33558727, яким встановлено порушення п.198.2, п. 198.3 п. 198.6 ст.198, пп.50.1 ст.50, п.185.1 ст.185 та п. 188.1 ст. 188, п. 200.1, п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за грудень 2015 року на загальну суму 3424403,00 грн та до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 100905,00 грн (т.1 а.с. 14-22).

До вказаного висновку контролюючий орган дійшов на тій підставі, що станом на дату написання акту, до перевірки не надано наступні, запитувані документи: інформацію щодо сертифікатів походження товарів та їх документальне підтвердження, інформацію щодо банківських виписок та їх документальне підтвердження, письмове пояснення щодо придбання товарів та подальшого використання чи реалізації придбаних товарів, транспортування товарів, передачі матеріально-відповідальним особам, у зв`зку із чим, неможливо встановити факт дійсності господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

Надалі, на підставі акта перевірки, відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

1) від 21.06.2017 №0023031414, яким застосовано суму штрафних санкцій 0 грн (т.1 а.с. 23);

2) від 21.06.2017 №0023041414, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг) на загальну суму 5136605,00 грн, з яких 3424403,00 грн податкового зобов`язання, та 1712202,00 грн штрафних санкцій (т.1 а.с. 24).

За результатом адміністративного оскарження зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 21.06.2017 №0023031414 та №0023041414 протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункти 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються, зокрема, в окремих рядках місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.7. статті 201 Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз зазначених норм чинного законодавства свідчить, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуг.

У відповідності до Акта перевірки від 06.06.2017 №362/10-36-14-14/33558727, податковий орган встановив факт заниження позивачем податкових зобов'язань по взаємовідносинах з ТОВ "Агроперспектива ЮМТ", ТОВ "Елідос" та ТОВ "Рефул Ресурс".

Щодо господарських взаємовідносин із ТОВ "Агроперспектива ЮМТ", суд зазначає наступне.

Як убачається із матеріалів справи, між позивачем (Покупець) та ТОВ "Агроперспектива ЮМТ" ( Постачальник) укладено договір поставки від 26.12.2016 №2612/2, згідно якого постачальник зобов`язується поставити і передати товар у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, погодженими сторонами та зазначеними у документах- накладних, деклараціях і т.д. (т.2 а.с.94-95).

Згідно пункту 2.4 Договору, Ціна, асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, зазначається у видатковій накладній.

У відповідності до пункту 4.5 Договору, покупець зобов`язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 календарних днів з дня отримання товару. Оплата за товар, переданий покупцю здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника. Можливий вексельний розрахунок.

Поставка товару відбулась згідно таких, наданих позивачем видаткових накладних:

- видаткова накладна від 26.12.2016 №ЮМ-0000046, номенклатура товару -кросівки жіночі, кількість пар - 5440, загальна вартість - 196166, 40 грн, ПДВ - 32694, 40 грн (т.2 а.с. 103);

- видаткова накладна від 26.12.2016 №ЮМ-0000048, номенклатура товару - кросівки чоловічі, кількість пар - 5552, загальна вартість - 213663,17 грн, ПДВ - 35611,53 грн (т.2 а.с. 98);

- видаткова накладна від 27.12.2016 №ЮМ-0000049, номенклатура товару -кеди, туфоі жіночі, кількість пар - 1000, 500, загальна вартість - 214600, 0 грн, ПДВ - 42920, 00 грн (т.2 а.с. 101);

- видаткова накладна від 27.12.2016 №ЮМ-0000050, номенклатура товару -кеди, кількість пар - 8040, загальна вартість - 326424, 00 грн, ПДВ - 652844, 00грн (т.2 а.с. 100);

- видаткова накладна від 26.12.2016 №ЮМ-0000051, номенклатура товару -кросівки чоловічі, кількість пар - 6732, загальна вартість - 281128, 32 грн, ПДВ - 56225,66 грн (т.2 а.с. 99);

видаткова накладна від 27.12.2016 №ЮМ-0000052, номенклатура товару -кросівки дитячі, кількість пар - 5760, загальна вартість - 152006, 40 грн, ПДВ - 30401,28 грн (т.2 а.с. 102).

Розрахунок за результатами здійснення господарської операції було здійснено шляхом передачі векселя серії АА2737688 на суму 1578820,03 грн, що встановлюється із акта прийому-передачі векселів від 27.04.2017 №1 (т.2 а.с. 98).

З матеріалів справи та пояснень позивача, встановлюється, що закуплений товар зберігався відповідно до договору відповідального зберігання майна від 18.08.2015 №148/1, укладеного між ПП "АДІТУМ МАРКЕТ" (Поклажедавець) та ТОВ "ГАРАНТМІСЬКБУД" (Зберігач), згідно якого, поклажедавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання майно, найменування, вартість та кількість якого вказується в актах прийому-передачі (т.2 а.с. 171-173).

Так, у матеріалах справи наявний акт прийому-передачі товарно-матеріальних цінностей від 29.12.2016 №3/12, згідно з яким, позивач передає, а ТОВ "ГАРАНТМІСЬКБУД" приймає на відповідальне зберігання такі ТМЦ: кросівки жіночі -5440 пар, кросівки чоловічі - 5552 пар, кросівки чоловічі - 6732 пар, кеди - 6040 пар, кросівки дитячі - 5760 пар та туфлі жіночі - 5000 пар (т.2 а.с. 174).

Проаналізувавши вищезазначені докази, надані позивачем у доведення дійсності господарських операцій з ТОВ "Агроперспектива ЮМТ", суд, з об`єктивного огляду на встановлені обставини, має підстави вважати, що такі операції мають очевидні ознаки безтоварності.

Так, доводячи фактичність вчинення господарських операцій із ТОВ "ГАРАНТМІСЬКБУД", що виникли на підставі договору поставки від 26.12.2016 №2612/2, позивачем надано до суду ряд видаткових накладних, які фіксують факт отримання/передачі товарів або послуг. При цьому, ані з договору, ані з інших первинних документів не встановлюється, яким чином та за чий рахунок здійснювалась поставка товару до позивача, та від позивача до ТОВ "ГАРАНТМІСЬКБУД", який згідно матеріалів справи є зберігачем товару, придбаного позивачем. Обсяг товару, заявлений у видаткових накладних є значним, що свідчить про явну необхідність у його транспортуванні спеціальними засобами великовагових переміщень. Водночас, як до суду, так і до перевірки ПП "АДІТУМ МАРКЕТ" не надано будь-яких доказів транспортування, перевезення, завантаження, розвантаження товару, хоча, у разі товарності вчинення господарських операцій з ТОВ "Агроперспектива ЮМТ", перелічені події були б неминучими, та відповідно оформленими у відповідності до вимог чинного законодавства.

До того ж, самим договором від 18.08.2015 №148/1, а саме - п. 4.2 передбачено, що всі витрати, пов`язані із обігом транспортних засобів, якими було доставлено майно, бере на себе поклажедавець та оплачує згідно виставленого рахунку від зберігача.

Попри це, як убачається зі змісту Акта перевірки та встановлено перевіряючими із ІС "Податковий блок", свідоцтво ТОВ "ГАРАНТМІСЬКБУД" платника ПДВ анульоване з 15.09.2016, у той час як згідно податкової звітності позивача, за перевіряємий період в останнього відсутні операції без ПДВ, що вказує на протиріччя первинних документів щодо зберігання товару фактичним обставинам, зокрема на неможливість їх відповідального зберігання у ТОВ "ГАРАНТМІСЬКБУД".

Окрім цього, важливим для визначення господарської операції, як такої, що дійсно вчинена, є дослідження зміни майнового стану позивача.

У цьому контексті, судом встановлено, що розрахунок за поставлений товар було здійснено позивачем шляхом видачі простого безвідсоткового векселя.

Відповідно до статті 4.1 Закону України "Про обіг векселів в Україні", фінансовий банківський вексель - цінний папір, що посвідчує безумовне зобов'язання банківської установи сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя.

Згідно статті 4 цього ж закону, видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем (ч.3 ст. 4).

Так, у матеріалах справи наявний акт прийому-передачі векселів від 27.04.2017 №1, згідно якого позивач передав контрагенту простий безвідсотковий вексель серії АА2737688 на суму 1578820,03 грн. Водночас, копію виданого векселя, наявність якої передбачена статтею 67 Уніфікованого закону "Про переказні векселі та прості векселі", позивачем не надано. При цьому, у вказаному акті не зазначено дату виданого векселя та строк його дії.

Також, суд звертає увагу на те, що видача векселя на суму заборгованості ще не свідчить про виконання зобов`язання та факту здійснення оплати товару чи послуг, а вказує лише на виникнення нового зобов`язання безготівкового розрахунку, шляхом списання коштів з банківського рахунку векселедавця. Однак, матеріали справи не містять доказу щодо банківської трансакції з розрахункового рахунку позивача на користь ТОВ "Агроперспектива ЮМТ".

Отже, наведені обставини, наявні матеріали справи та надані учасниками справи докази, свідчать про те, що господарські відносини між позивачем та ТОВ "Агроперспектива ЮМТ" мають ознаки фіктивності та мету безпідставного формування податкового кредиту, адже здійснення операцій з таким контрагентом, беручи до уваги їх характер та обсяг, не підтверджуються належною кількістю первинних документів.

Щодо здійснення фінансово-господарських операцій ПП "АДІТУМ МАРКЕТ" з ТОВ "Елідос", судом встановлено наступне.

26 грудня 2016 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Елідос" (Постачальник) укладено договір поставки №2612/1, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець, у порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти та оплатити товар у кількості та за ціною, зазначених у документах, що підтверджують факт отримання товару (т.2 а.с. 139-142).

Згідно пункту 2.4 Договору, Ціна, асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, зазначається у видатковій накладній.

У відповідності до пункту 4.5 Договору, покупець зобов`язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 календарних днів з дня отримання товару. Оплата за товар, переданий покупцю здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника. Можливий вексельний розрахунок.

Пунктом 3.1 Договору обумовлено, що якість товару, що поставляється повинна відповідати всім санітарним, гігієнічним, технічним стандартом та правилам, встановленим чинним законодавством України.

Постачальник гарантує відповідну якість товару та гарантійний термін його експлуатації згідно термінів, наданих виробником товарів (п. 3.4 Договору).

Згідно пункту 3.7 Документи, що засвідчують якість та відповідність товарів, постачальник зобов`язується передати покупцю в момент передачі партії товару у пункті поставки.

На виконання умов договору, сторонами оформлено наступні видикові наклдані:

- видаткова накладна від 28.12.2016 №1341, номенклатура товару - банани свіжі, зелені, кількість - 23405,35 кг, загальна вартість - 277119,34 грн, ПДВ - 55423,87 грн (т.2 а.с. 145);

- видаткова накладна від 28.12.2016 №1344, номенклатура товару - банани свіжі, зелені, кількість - 28451 кг, загальна вартість - 438,998,93 грн, ПДВ - 87799,79 грн (т.2 а.с. 148);

- видаткова накладна від 28.12.2016 №1349, номенклатура товару - банани свіжі, зелені, кількість - 25000 кг, загальна вартість - 380250,00 грн, ПДВ - 76050,00 грн (т.2 а.с. 153);

- видаткова накладна від 28.12.2016 №1354, номенклатура товару - банани свіжі, зелені, кількість - 6456,28 кг, загальна вартість - 99555,84 грн, ПДВ - 19911,17 грн (т.2 а.с. 158);

- видаткова накладна від 28.12.2016 №1353, номенклатура товару - банани свіжі, зелені, кількість - 25000,00 кг, загальна вартість - 380250,00 грн, ПДВ - 76050,00 грн (т.2 а.с. 157);

- видаткова накладна від 28.12.2016 №1355, номенклатура товару - банани свіжі, зелені, кількість - 25000,00 кг, загальна вартість - 380250,00 грн, ПДВ - 76050,00 грн (т.2 а.с. 159);

- видаткова накладна від 28.12.2016 №1348, номенклатура товару - банани свіжі, зелені, кількість - 25000,00 кг, загальна вартість - 380250,00 грн, ПДВ - 76050,00 грн (т.2 а.с. 152);

- видаткова накладна від 28.12.2016 №1351, номенклатура товару - банани свіжі, зелені, кількість - 25000,00 кг, загальна вартість - 380250,00 грн, ПДВ - 76050,00 грн (т.2 а.с. 155);

- видаткова накладна від 28.12.2016 №1352, номенклатура товару - банани свіжі, зелені, кількість - 25000,00 кг, загальна вартість - 380250,00 грн, ПДВ - 76050,00 грн (т.2 а.с. 156);

- видаткова накладна від 28.12.2016 №1356, номенклатура товару - банани свіжі, зелені, кількість - 25000,00 кг, загальна вартість - 380250,00 грн, ПДВ - 76050,00 грн (т.2 а.с. 160);

- видаткова накладна від 28.12.2016 №1346, номенклатура товару - банани свіжі, зелені, кількість - 25000,00 кг, загальна вартість - 380250,00 грн, ПДВ - 76050,00 грн (т.2 а.с. 150);

- видаткова накладна від 28.12.2016 №1357, номенклатура товару - банани свіжі, зелені, кількість - 25000,00 кг, загальна вартість - 380250,00 грн, ПДВ - 76050,00 грн (т.2 а.с. 161);

- видаткова накладна від 28.12.2016 №1343, номенклатура товару - банани свіжі, зелені, кількість - 25000,00 кг, загальна вартість - 380250,00 грн, ПДВ - 76050,00 грн (т.2 а.с. 147);

- видаткова накладна від 28.12.2016 №1342, номенклатура товару - банани свіжі, зелені, кількість - 25000,00 кг, загальна вартість - 380250,00 грн, ПДВ - 76050,00 грн (т.2 а.с. 146);

- видаткова накладна від 28.12.2016 №1345, номенклатура товару - банани свіжі, зелені, кількість - 25000,00 кг, загальна вартість - 380250,00 грн, ПДВ - 76050,00 грн (т.2 а.с. 149);

- видаткова накладна від 28.12.2016 №1347, номенклатура товару - банани свіжі, зелені, кількість - 25000,00 кг, загальна вартість - 380250,00 грн, ПДВ - 76050,00 грн (т.2 а.с. 151).

Розрахунок за результатами здійснення господарської операції було здійснено шляхом передачі векселя серії АА2737655 на суму 7400008,94 грн, що встановлюється із акта прийому-передачі векселів від 07.02.2017 №1 (т.2 а.с. 144).

Дослідивши докази, надані сторонами спору у їх поєднанні із встановленими обставинами, суд дійшов висновку про наступне.

Як убачається із первинних документів, складених позивачем та ТОВ "Елідос", товаром, який поставлявся контрагентом був - банан свіжий, зелений.

Умовами Договору від 26.12.2016 №2612/1, зокрема пунктом 3.7 передбачено, що документи, що засвідчують якість та відповідність товарів, постачальник зобов`язується передати покупцю в момент передачі партії товару у пункті поставки.

Обов'язковість надання продавцем вказаних документів на підтвердження якості товару, також передбачено нормами чинного законодавства, оскільки такі товари мають відповідати якісним та санітарним нормам та бути безпечними для життя та здоров'я споживачів.

Зокрема, пункт 2 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, яка затверджена Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 №П-7 (надалі Інструкція №7) передбачає, що при відвантаженні продукції відправник (постачальник) зобов'язаний забезпечити чітке і правильне оформлення документів, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікати, посвідчення якості, та інше), відвантажувальних та розрахункових документів, відповідність вказаних в них даних, якість та комплектність продукції фактичній її якості та комплектності.

Статтею 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.1993, № 46-93 "Про стандартизацію і сертифікацію" (чинного на момент здійснення господарської операції), сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну. Сертифікація продукції здійснюється уповноваженими на те органами з сертифікації - підприємствами, установами і організаціями з метою: зокрема, запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища; сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», продовольча сировина, харчові продукти, а також матеріали, обладнання і вироби, що використовуються при їх виготовленні, зберіганні, транспортуванні та реалізації, повинні відповідати вимогам санітарних норм і підлягають обов'язковій сертифікації.

Це означає, що під час придбання таких видів товарів, як банани, ТОВ "Елідос" зобов'язано було надати позивачу сертифікати якості, посвідчення про якість, сертифікати відповідності, санітарно - гігієнічні висновки на вказану продукцію.

Проте, під час перевірки та під час розгляду справи, позивачем не надано всю необхідну зазначену документацію на підтвердження якісних характеристик придбаної продукції, наявність у покупця якої, передбачена умовами договору та нормами чинного законодавства.

У матеріалах справи наявні лише висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 15.05.2014 №05.03.02-03/32383 (т.2а.с.137) та від 26.01.2015 №05.03.02-03/1984 (т.2 а.с. 138), об`єктами яких є банани свіжі та фрукти свіжі або сушені: банани. При цьому, заявником експертизи від 15.05.2014 є ТзОВ "Торгівельно-Логістичні системи", а експертизи від 26.01.2015 - ФОП ОСОБА_4, які не виступали контрагентами щодо позивача, та у той же час, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про господарські відносини між такими заявниками експертиз та ТОВ "Елідос".

Вказані обставини виключають підстави вважати, що зазначені висновки санітарно-епідеміологічних експертиз були вчинені саме стосовно товару, який був поставлений позивачу ТОВ "Елідос" за договором від 26.12.2016 №2612/1.

Разом з цим, позивачем як до перевірки, так і до суду не надані сертифікати відповідності, які, враховуючи специфіку придбаного товару, були обов`язковими для дійсного вчинення господарської операції між ПП "АДІТУМ МАРКЕТ" та ТОВ "Елідос".

До того ж, у доведення обставин транспортування поставленого товару та подальше його зберігання, позивачем не надано жодних первинних документів, які б свідчили про те, яким чином та за чий рахунок було поставлено товар та куди його було поставлено.

У цьому контексті, судом встановлено, що подальша реалізація товару (банани свіжі, зелені) відбулась згідно договору поставки від 01.12.2016 №294, укладеного між позивачем та ТОВ "Амлак", у відповідності до якого ПП "АДІТУМ МАРКЕТ" (Постачальник) зобов`язується поставити і передати на умовах даного договору товар у власність ТОВ "Амлак" (Покупець), який зобов`язаний прийняти та оплатити товар (т.2 а.с. 167-170).

Як убачається із довіреності від 29.12.2016 №112, виданої на директора ОСОБА_5, останній був уповноважений на отримання цінностей від позивача, а саме - банани свіжі, зелені у кількості 408320,63 кг (т.2 а.с. 176), проте й у даному випадку не має жодних первинних документів, які б вказували на спосіб, місце та реалізацію (оплату) доставки бананів свіжих, зелених, вагою у 408320,63 кг до ТОВ "Амлак".

Досліджуючи обставини здійснення розрахунку за договором від 26.12.2016 №2612/1, укладеного між позивачем (Покупець) та ТОВ "Елідос" (Постачальник), судом встановлено, що оплата товару здійснена шляхом видачі простого безвідсоткового векселя серії АА2737655 на суму 7400008,94 грн, що убачається із Акта прийома-передачі векселів від 07.02.2017 №1 (т.2 а.с. 144). Проте, аналогічно обставинам розрахунку за договором від 26.12.2016 №2612/2, укладеного між позивачем (Покупець) та ТОВ "Агроперспектива ЮМТ" (Постачальник), ПП "АДІТУМ МАРКЕТ" не надало копію векселя, з якого б встановлювалась дата його видачі та строк дії, а також банківську виписку по рахунку, яка б свідчила про списання коштів з рахунку позивача на рахунок контрагента, тобто про оплату поставленого товару.

Відтак, беручи до уваги вищенаведене, товарність господарської операції між ПП "АДІТУМ МАРКЕТ" та ТОВ "Елідос", не підтверджується наявними первинними документами, враховуючи їх недостатність, так як з наявних первинних документів можливо встановити лише деякі господарські епізоди, але не господарську операцію вцілому.

Щодо провадження позивачем фінансових відносин з ТОВ "Рефул Ресурс", суд зазначає наступне.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем 26.12.2016 також було укладено договір поставки №2612/3, згідно якого ПП "АДІТУМ МАРКЕТ" (Покупець), а ТОВ "Рефул Ресурс" (Постачальник). Предметом вказаного договору є те, що постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець, у порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти та оплатити товар у кількості та за ціною, зазначених у документах, що підтверджують факт отримання товару (т.2 а.с. 108-109).

Згідно пункту 2.4 Договору, Ціна, асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, зазначається у видатковій накладній.

У відповідності до пункту 4.5 Договору, покупець зобов`язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 календарних днів з дня отримання товару. Оплата за товар, переданий покупцю здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника. Можливий вексельний розрахунок.

Пунктом 3.1 Договору обумовлено, що якість товару, що поставляється повинна відповідати всім санітарним, гігієнічним, технічним стандартом та правилам, встановленим чинним законодавством України.

Постачальник гарантує відповідну якість товару та гарантійний термін його експлуатації згідно термінів, наданих виробником товарів (п. 3.4 Договору).

Згідно пункту 3.7 Документи, що засвідчують якість та відповідність товарів, постачальник зобов`язується передати покупцю в момент передачі партії товару у пункті поставки.

Поставка товару відбулась згідно таких, наданих позивачем видаткових накладних:

- видаткова накладна від 31.12.2016 №РН-1054/12, товар - м`ясо свин. 2 кат., нирки свин., язик свин., серце свин., м`ясокістковий хвіст, діафрагма свин., шлунок свин., калтик свин., м`ясо стравоходу свин., трахея свинна, ноги свинні, вуха свинні, селезінка свинна, черева, голови свинні, жир свинний, легені свинні, м`ясобрізь свинна, печінка свин., загальна сума - 403 909,04 грн, ПДВ - 80 781, 81 грн (т. 2 а.с 111);

- видаткова накладна від 31.12.2016 №РН-1053/12, товар - м`ясо куряче м.о.м фарш, печінка куряча морожена, печінка свинна морожена, загальна сума - 172393,73 грн, ПДВ - 206872,48 грн (т.2 а.с. 112);

- видаткова накладна від 31.12.2016 №РН-1059/12, товар - кава Нескафе (голд, класік), загальна сума - 861290,10 грн, ПДВ - 172258,02 грн (т.2 а.с. 113);

- видаткова накладна від 31.12.2016 №РН-1061/12, товар - м`ясо свин. 2 кат., голови свинні, печінка свин, нирки свин., язик свин., серце свин., м`ясокістковий хвіст, діафрагма свин., шлунок свин., калтик свин., м`ясо стравоходу свин., трахея свинна, легені свинні,трахея свинна, ноги свинні, вуха свинні, м`ясобрізь свинна, селезінка свинна,жир свинний, черева, загальна сума - 686140,76 грн, ПДВ - 137228,15 грн (т.2 а.с. 114);

- видаткова накладна від 31.12.2016 №РН-1060/12, товар - кава Нескафе (голд, класік), кетчуп до шашлику, приправа універсальна, гірчиця міцна, гірчиця американська, заправка для борщу, майонез Європейський, соус майонезний делікатний, смакова приправа Мівіна, Вафлі Артек, цукерки (Несквік, Зоряне сяйво, Ромашка, Львівський Трбфель, Йогуртель банан), загальна сума - 2915548,28 грн, ПДВ - 583109,66 грн (т.2 а.с. 115);

- видаткова накладна від 31.12.2016 №РН-1057/12, товар - м`ясо свин. 2 кат., голови свинні, печінка свин, нирки свин., язик свин., серце свин., м`ясокістковий хвіст, діафрагма свин., шлунок свин., калтик свин., м`ясо стравоходу свин., трахея свинна, легені свинні,трахея свинна, ноги свинні, вуха свинні, м`ясобрізь свинна, селезінка свинна,жир свинний, черева, загальна сума - 417083,34 грн, ПДВ - 83416,67 грн (т.2 а.с. 116);

- видаткова накладна від 31.12.2016 №РН-1058/12, товар - хек с/м тушка, скумбрія с/м, загальна сума - 260859,73 грн, ПДВ - 52171,95 грн (т.2 а.с. 117);

- видаткова накладна від 31.12.2016 №РН-1043/12, товар - м`ясо свин. 2 кат., жир свинний, гуляш, сало свинне, загальна сума - 250250,00 грн, ПДВ - 50050,00 грн (т.2 а.с. 118);

- видаткова накладна від 31.12.2016 №РН-1042/12, товар - м`ясо свин. 2 кат., жир свинний, загальна сума - 250250,00 грн, ПДВ - 50050,00 грн (т.2 а.с. 119);

- видаткова накладна від 31.12.2016 №РН-1041/12, товар - яйце, загальна сума - 252567,32 грн, ПДВ - 50513, 46 грн (т.2 а.с. 120);

- видаткова накладна від 31.12.2016 №РН-1038/12, товар - яйце, загальна сума - 83416,67 грн, ПДВ - 16683,33 грн (т.2 а.с. 121);

- видаткова накладна від 31.12.2016 №РН-1037/12, товар - м`ясо свин. 2 кат., загальна сума - 345449,49 грн, ПДВ - 69089,90 грн (т.2 а.с. 122);

- видаткова накладна від 31.12.2016 №РН-1040/12, товар - печінка свинна морожена, загальна сума - 175829,57 грн, ПДВ - 35057,92 грн (т.2 а.с. 123);

- видаткова накладна від 31.12.2016 №РН-1039/12, товар - м`ясо куряче м.о. фарш, шкіра куряча, печінка куряча, загальна сума - 175938,80 грн, ПДВ - 35187,76 грн (т.2 а.с. 124);

- видаткова накладна від 31.12.2016 №РН-1056/12, товар - яйце, загальна сума - 375375,00 грн, ПДВ - 75075,00 грн (т.2 а.с. 125);

- видаткова накладна від 31.12.2016 №РН-1055/12, товар - м'ясо фарш, печінка свинна, загальна сума - 286382,39 грн, ПДВ - 57276,52 грн (т.2 а.с. 126);

- видаткова накладна від 31.12.2016 №РН-1052/12, товар - м'ясо куряче, серце куряче, загальна сума - 226641,37 грн, ПДВ - 53328,28 грн (т.2 а.с. 127);

- видаткова накладна від 31.12.2016 №РН-1051/12, товар - яйце, загальна сума - 208541,67 грн, ПДВ - 41708,33 грн (т.2 а.с. 128);

- видаткова накладна від 31.12.2016 №РН-1048/12, товар - яйце, загальна сума - 33666,67грн, ПДВ - 66733,33 грн (т.2 а.с. 130);

- видаткова накладна від 31.12.2016 №РН-1047/12, товар - тушка бройлерна, загальна сума - 250250,00 грн, ПДВ -50050,00 грн (т.2 а.с. 131);

- видаткова накладна від 31.12.2016 №РН-1049/12, товар - м'ясо свин., загальна сума - 275109,96 грн, ПДВ - 55021,99 грн (т.2 а.с. 132);

- видаткова накладна від 31.12.2016 №РН-1050/12, товар - яйце, загальна сума - 208541,67 грн, ПДВ - 41708,33грн (т.2 а.с. 133);

- видаткова накладна від 31.12.2016 №РН-1046/12, товар - м'ясо куряче. фарш, загальна сума - 199699,50 грн, ПДВ - 39939,90 грн (т.2 а.с. 134);

- видаткова накладна від 31.12.2016 №РН-1045/12, товар - м'ясо куряче, загальна сума - 239335,60 грн, ПДВ - 47867,12 грн (т.2 а.с. 135);

- видаткова накладна від 31.12.2016 №РН-1044/12, товар - м'ясо свин., загальна сума - 250250,00 грн, ПДВ - 50050,00 грн (т.2 а.с. 136).

Розрахунок за результатами здійснення господарської операції було здійснено шляхом передачі векселя серії АА2737659 на суму 12173017,05 грн, що встановлюється із акта прийому-передачі векселів від 21.03.2017 №1 (т.2 а.с. 109).

Дослідивши докази, надані сторонами спору у їх поєднанні із встановленими обставинами, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що товарами, які поставилися контрагентом були - різновиди м'яса, яйця, кава, цукерки, тощо.

Умовами Договору від 26.12.2016 №2612/1, зокрема пунктом 3.7 передбачено, що документи, що засвідчують якість та відповідність товарів, постачальник зобов`язується передати покупцю в момент передачі партії товару у пункті поставки.

Як вже зазначалося судом вище, обов'язковість надання продавцем вказаних документів на підтвердження якості товару, також, передбачено нормами чинного законодавства, оскільки такі товари мають відповідати якісним та санітарним нормам, та бути безпечними для життя та здоров'я споживачів.

Правила торгівлі містять вимоги щодо належної ідентифікації товарів та підтвердження походження. Зазначені судом вище норми законодавства свідчать про обов`язок відповідальних службових осіб "покупців" бути обізнаними про дійсне джерело походження товарів, які придбаваються для їх послідуючої реалізації, чи використання їх в якості сировини для виробництва готової продукції.

Так, сертифікат відповідності є документом, який виданий для підтвердження того, що продукція відповідає якості, встановленій стандартами.

Якість м'яса визначається відповідно до вимог нормативних документів на кожний конкретний вид продукції (до прикладу - м`ясо свинини - ГОСТ 7724-77). Транспортне маркування проводять відповідно до ГОСТ 14192, з нанесенням маніпуляційного знака "Швидкопсувний вантаж".

М`ясо транспортують усіма видами транспорту відповідно до Правил перевезення швидкопсувних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 №873, а у пакетованому вигляді, згідно ГОСТ 24597 та 26663.

Кожна партія замороженого м`яса супроводжується документами про якість та ветеринарним посвідченням установленої форми. У документі про якість, засвідченому печаткою вантажовідправника, має бути зазначено точне найменування продукції, якісний стан та транспортабельність вантажу, температура вантажу.

Транспортні засоби для перевезення м'яса та блоків з м`яса повинні відповідати вимогам санітарних норм та правил і мати санітарний паспорт.

Отже, за умови фактичності господарських операцій між ПП "АДІТУМ МАРКЕТ" та ТОВ "Рефул Ресурс", враховуючи приналежність поставленого товару до харчового, а також беручи до уваги ту особливість, що контрагентом, у тому числі, поставлялося м'ясо, виключними доказами товарності таких операції є документи про якість товару, ветеринарні посвідчення та санітарний паспорт транспортного засобу, які не надані позивачем ані у ході перевірки, а ні у ході судового розгляду.

Одночасно, у матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази, зокрема первинні документи, які б посвідчували транспортування та зберігання товару за вище переліченими видатковими накладними.

Оплата послуг ТОВ "Рефул Ресурс", таким же чином, як і у попередніх господарських відносинах, була вчинена позивачем шляхом видачі векселя серії АА 2737659 на суму 1217317, 05 грн, що убачається з акта прийома-передачі векселів від 21.03.2017 №1.

Однак, всупереч тому, що видача векселя (копія якого позивачем не надана) не може вважатися безспірною оплатою послуг, матеріали справи не містять доказу зміни майнового стану ПП "АДІТУМ МАРКЕТ" за результантами господарських операцій з ТОВ "Рефул Ресурс".

Таким чином, суд не знаходить підстав вважати, що поставка товару ТОВ "Рефул Ресурс" та його прийом і оплата позивачем були дійсно вчинені, адже специфіка товару, його кількість та особливості, на законодавчому рівні вимагають оформлення документів, які відсутні у позивача.

Суд також, наголошує на тому, що у ході перевірки контролюючим органом вчинялись запити з метою витребування недостатньої первинної документації, яку позивач частково зміг надати лише у ході судового розгляду.

У ході з`ясування причини такої обставини, у судовому засіданні позивачу ставилось питання, чому ПП "АДІТУМ МАРКЕТ" не забезпечило достатність первинних документів для перевірки. Надаючи пояснення, позивач послався на те, що необхідні документи були відсутні під час перевірки у зв`язку із їх вилученням за ухвалою слідчого судді м. Чернігова від 26.06.2017 у справі №751/1341/17.

Проте, зазначенні посилання не відповідають дійсності та спростовуються тим, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача проводилась з 23.05.2017 по 29.05.2017, у той час, як ухвала слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова прийнята 26.06.2017, тобто, після проведення контролюючим органом перевірки.

Крім того, суттєвим є також той факт, що документи, відсутність яких позивач пов`язує із процедурою вилчення під час обшуку, не вилучались у ході здійснення гласних слідчих дій, що підтверджуся протоколом обшуку від 20.06.2017 (т.1а.с. 68), що взагалі ставить під сумнів достовірність пояснень представника позивача.

Підсумовуючи вищенаведене, суд переконаний, що головною метою, яку переслідували сторони при укладенні договорів досліджених вище, було одержання доходу винятково за рахунок необґрунтованої податкової вигоди у вигляді безпідставного формування податкового кредиту за відсутності наміру здійснювати реальне виконання робіт, та, як наслідок, несплата податків до Державного бюджету України, що суперечить інтересам держави і суспільства та порушує публічний порядок.

За таких обставин, висновок до якого дійшов відповідач в акті перевірки від 06.06.2017 №362/10-36-14-14/33558727 та прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення, є правомірними, такими що відповідають дійсності та ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, довів правомірність своїх рішень.

Таким чином, позовні вимоги, заявлені ПП "АДІТУМ МАРКЕТ" є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

При відкритті провадження в даній адміністративній справі, ухвалою від 15.06.2018, судом було задоволено клопотання представника позивача про відстрочення сплати залишку судового збору у сумі 78562, 65 грн.

Згідно частини другої статті 133 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи ту обставину, що сплату залишку судового збору було відстрочено до ухвалення судового рішення, а рішенням в даній адміністративній справі суд відмовляє позивачу у задоволенні адміністративного позову, залишок судового збору у сумі 78562, 65 грн підлягає стягненню з позивача до Державного бюджету України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лисенко В.І.

Дата складення і підписання повного тексту рішення- 05 листопада 2018 р.