Рішення № 77627070, 25.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2018 р. Справа№0540/8869/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради в особі Управління про призначенню соціальних допомог та компенсацій про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 (далі за текстом – позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління про призначенню соціальних допомог та компенсацій департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (надалі – УПСДК, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 01.09.2018 року по особовій справі № 21948 про відмову в призначенні субсидії, та зобов’язання призначити субсидію за місцем мешкання: м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 5/104, з 01.05.2018 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено в призначенні субсидії, оскільки чоловік позивача ОСОБА_2, який зареєстрований за місцем проживання позивача, але фактично з нею не проживає з лютого 2016 року, 31.08.2017 року виїхав за межі України, але впродовж 60 днів назад на територію України не повернувся, а позивач не надала відповідачу відомостей про його доходи як члена сім’ї. Проте, позивач зазначає, що повідомляла відповідача у відповідних заявах про факт не проживання разом з чоловіком і крім того, відповідачем проводилися перевірки даного факту, що і було відображено в актах перевірки, а не надання відомостей про доходи чоловіка не були для відповідача перешкодою для нарахування і виплати субсидії в період з 01.08.2016 року по 30.04.2017 року, та з 01.05.2017 року по 30.04.2018 року. Отже, єдиною підставою для відмови в призначенні субсидії позивач вважає виїзд її чоловіка 31.08.2017 року за межі України та не повернення на територію України понад 60 днів, незважаючи на те, що позивачем була надана відповідачу довідка про те, що чоловік позивача в вересні 2017 року був затриманий правоохоронними органами Грецької Республіки і засуджений та відбуває покарання на території зазначеної країни, тому він не має будь-якого заробітку (доходу) за межами України та фізично не має можливості повернутися в Україну. Позивач вважає, що дана обставина не може бути підставою для відмови в наданні субсидії з 01.05.2018 року, а відповідач до обставин позивача поставився з надмірним формалізмом, тому рішення відповідача про відмову в призначенні субсидії є незаконним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року відкрито провадження у справі № 0540/8869/18-а, за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п’ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

16 жовтня 2018 року до суду надійшов відзив від представника відповідача, в якому зазначено, що причини перебування ОСОБА_2 за межами території України, а саме відбування покарання за злочин на території іншої держави, не входять до переліку випадків, коли може бути прийнято позитивне рішення комісії про призначення житлової субсидії, визначеного Постановою КМУ від 21.10.1995 року №848 (зі змінами), що виключає можливість отримання позивачем житлової субсидії з 01.05.2018 року. Відповідач вважає, що діяв на підставі вимог чинних нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, тому не має законних підстав для призначення субсидії позивачу, а отже у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

22 жовтня 2018 року від позивача до суду надійшли заперечення на відзив, в яких зазначено, що оскаржуване рішення повинно бути скасовано судом як незаконне, оскільки вона повідомляла відповідача про те, що її чоловік перебуває за межами України у зв’язку з відбуванням покарання за скоєння злочину, що є доказом неотримання ним доходу в Україні, а неповернення чоловіка, який до того ж фактично не проживає з позивачем, на територію України продовж 60 днів не є законною підставою для відмови в призначенні житлової субсидії з 01.05.2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2018 року замінено первісного відповідача - Управління про призначенню соціальних допомог та компенсацій департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради на належного - Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради в особі Управління про призначенню соціальних допомог та компенсацій.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с. 8).

Згідно Інформації про стан субсидії в домогосподарстві за даними Єдиного державного реєстру отримувачів субсидій Міністерства соціальної політики, з 01.08.2016 року по 30.04.2017 року та з 01.05.2017 року по 30.04.2018 року позивачу були призначені субсидії з оплати житлово-комунальних послуг (а.с. 14).

29.05.2018 року позивач звернулась до департаменту з наданням відповідного пакету документів (заява та декларація) з питання призначення субсидії на наступний (неопалювальний) період.

01.06.2018 року від позивача надійшла заява на адресу міської комісії з розгляду питань призначення соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, житлових субсидій, надання пільг щодо розгляду питання призначення субсидій в зв’язку з наявністю підстав, передбачених п. 7, 8 Положення про порядок призначення житлової субсидії, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року №848 (а.с. 26).

Однак, рішенням відповідача про відмову в призначенні субсидії по справі №21948 від 01.09.2018 року в призначенні субсидії від 29.05.2018 року відмовлено згідно п. 7 вказаного вище Положення № 848, оскільки житлову субсидію за рішенням комісії не може бути призначено у разі, коли член домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства перебували за кордоном сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (а.с. 9).

Також, на адресу позивача від Управління про призначенню соціальних допомог та компенсацій департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради було надіслано повідомлення від 04.09.2018 року вих№03-02/1073 про не призначення житлової субсидії з 01 травня 2018 року згідно рішення комісії (протокол №30 від 21.08.2018 року) на підставі акту обстеження – перебування за кордоном сукупно 60 днів (а.с. 10-11).

Довідкою посольства України в Грецькій Республіці від 13.06.2018 року №6125/19-091-1022 підтверджено відбування покарання ОСОБА_2 на території Грецької Республіки (а.с. 13).

Встановлені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива визначає Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 року № 848 (далі - Положення № 848).

Згідно пункту 2 Положення № 848 право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).

Відповідно до пункту 3 Положення №848, призначення житлових субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).

Пунктом 4 Положення № 848 передбачено, що субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги, скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами і обсягом визначеного Кабінетом Міністрів України обов'язкового відсотка платежу.

На підставі п.7 Положення №848, за наявності умов, зазначених у пункті 6 цього Положення, житлову субсидію може бути призначено за рішенням комісії виходячи з конкретних обставин, що склалися, крім випадку, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 цього Положення.

Рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії в таких випадках приймається комісією на підставі акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства.

У містах Києві та Севастополі, обласних центрах і містах обласного значення у разі, коли у члена домогосподарства або у члена сім’ї особи із складу домогосподарства доходи, які враховуються під час призначення субсидії, є такими, що зазначені в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 6 цього Положення, позитивне рішення комісії про призначення житлової субсидії може бути прийнято лише у разі, коли такі особи:

перебувають у складних життєвих обставинах, викликаних тривалою хворобою, що підтверджується висновком (довідкою) лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

на момент призначення житлової субсидії сплачують єдиний соціальний внесок у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед днем звернення за призначенням житлової субсидії або сплачують єдиний соціальний внесок у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом двох місяців підряд перед місяцем, в якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина. При цьому особі, яка працює за строковим трудовим договором, житлову субсидію за рішенням комісії може бути призначено лише у разі, коли строк дії строкового трудового договору є більшим, ніж строк, на який призначається житлова субсидія.

В матеріалах справи міститься інформація Лівобережного відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради від 14.06.2018 року №04-12-3493 (а.с. 27), згідно змісту якої суд встановив, що у приміщенні, на яке була встановлена субсидія позивачу, в квартирі зареєстровані ще ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який відбуває покарання за злочин на території іншої держави і відповідно не має доходів та не сплачує єдиний соціальний внесок (далі – ЄСВ), що є підставою для відмови у призначенні житлової субсидії згідно внесених 27.04.2018 року змін до порядку призначення субсидії.

Відповідно до п.13 Положення №848, для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання): заяву про призначення житлової субсидії за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - заява); декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація); довідки про доходи - у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня у ДФС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення у порядку, встановленому цим Положенням. У разі неможливості підтвердити такі доходи довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; договір найму (оренди) житла (у разі наявності).

Заява та декларація можуть бути надіслані структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання) поштою або в електронній формі через офіційний веб-портал Мінсоцполітики або інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з накладенням електронного цифрового або електронного підпису, створеного шляхом додавання до заяви в електронній формі ідентифікаційних даних декларанта, підтверджених у процесі автентифікації з використанням електронної системи ідентифікації, що використовує базу клієнтських даних банків.

Пунктом 14 передбачено, що для призначення житлових субсидій на запит структурних підрозділів з питань соціального захисту населення у п'ятиденний строк з дня його отримання подаються відомості про: склад зареєстрованих у житлових приміщеннях (будинках) осіб - органами місцевого самоврядування або уповноваженими ними органами; забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами - управителями, об'єднаннями, виконавцями комунальних послуг.

Положенням №848 передбачено, що рішення про призначення або відмову в призначенні житлової субсидії приймається комісією протягом 30 календарних днів з дня прийняття структурним підрозділом з питань соціального захисту населення рішення про подання документів щодо призначення житлової субсидії на розгляд комісії.

Рішення комісії про призначення або відмову в призначенні житлової субсидії може бути оскаржено заявником до суду.

Як вбачається з п.7 Положення №848, житлову субсидію за рішенням комісії не може бути призначено у разі, коли у члена домогосподарства або у члена сім'ї особи із складу домогосподарства доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії, були такими, що зазначені в абзацах другому - четвертому підпункту 3 пункту 6 цього Положення, і такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів протягом періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім випадку, зазначеного в абзаці четвертому пункту 7 цього Положення).

До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування або навчання за кордоном, що підтверджується відповідними документами.

Наведене Положення № 848 є публічним правовим актом, норми якого є імперативними, тобто розширеному тлумаченню не підлягають.

А отже, на думку суду відповідачем правомірно відмовлено у наданні субсидії на житлового-комунальні послуги позивачу, оскільки ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою проживання позивача, знаходиться за межами України більше 60-ти днів і, відповідно, не сплачує ЄСВ.

Разом з цим, Положення № 848 не містить такої підстави для призначення житлової субсидії, як відбування покарання за злочин на території іншої держави, і такий випадок не входить до переліку випадків, коли може бути прийнято позитивне рішення комісії про призначення житлової субсидії.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи даний спір, суд, керуючись ч.2 ст. 2 КАС України, зобов'язаний перевірити рішення суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

На підставі ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат у порядку статті 139 КАС України, судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради в особі Управління про призначенню соціальних допомог та компенсацій про визнання протиправним та скасування рішення, та зобов’язання вчинити певні дії - відмовити.

Судове рішення складено та підписано 25 жовтня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Чучко В.М.