Ухвала суду № 77626784, 05.11.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

05 листопада 2018 року м. Житомир справа № 240/5142/18

категорія 5.6.2

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Токарева М.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердичівської міської ради про визнання протиправним рішення та скасування повідомлення,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердичівської міської ради про визнання протиправним рішення та скасування повідомлення.

В позовній заяві ОСОБА_1 просила звільнити її від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI) (далі - Закон №3674-VI).

Зміст позовної заяви та доданих до неї документів свідчить, що вказана позовна заява належить до об'єктів справляння судового збору відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 Закону №3674-VI, а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб'єктів, яким згідно з нормами статті 5 Закону №№ 3674-VI встановлені пільги щодо його сплати.

Щодо посилання позивача на ст.22 Закону України "Про захист прав споживачів" суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Оскільки предметом позову є визнання протиправним рішення Управління праці та соціального захисту населення виконкому Бердичівської міської ради, щодо не призначення позивачу субсидії, суд вважає, що вказані вимоги відносяться до цивільного права позивача на отримання соціальних пільг, а не до прав ОСОБА_1, як споживача у зв’язку з чим, на предмет позову у даній справі не розповсюджуються норми Закону України "Про захист прав споживачів".

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Керуючись ст.133 КАС України, суддя -

ухвалив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.С. Токарева