Рішення № 77625716, 05.11.2018, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1021/18

Справа №226/1021/18

Провадження №2/226/485/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 листопада 2018 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Петуніна І.В.,

за участю секретаря судового засідання Альберті О.В.,

учасників справи:

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2

відповідачів: ОСОБА_3, ПрАТ «СК «ВУСО»

представника відповідача ОСОБА_3: ОСОБА_4

третьої особи: АТ «СГ «ТАС»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мирнограді Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», третя особа: Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 виклад позиції позивача.

24.12.2017 о 15-30 відповідач ОСОБА_3, керуючи належним йому автомобілем «Great Wall Haval», реєстраційний номер НОМЕР_1, біля будинку №31 по вул. Центральній в м. Мирнограді Донецької області, порушивши вимоги пунктів 2.3б, 12.1 Правил дорожнього руху України, вчинив зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ TF69Y0», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить позивачеві ОСОБА_1, внаслідок чого автомобілі отримали механічні ушкодження. Постановою Димитровського міського суду Донецької області від 15.02.2018 ОСОБА_3 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, та на нього був накладений штраф в сумі 340,00 гривень.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована в Приватній акціонерній компанії «Страхова компанія «ВУСО», але страхова компанія не сплатила йому нічого у відшкодування завданих відповідачем збитків.

Спричинені позивачеві матеріальні збитки складаються з евакуації автомобіля з місця ДТП – 500,00 гривень, витрат на встановлення розміру збитків (робота експерта) – 1200,00 гривень, безпосередньо матеріальних збитків – 32447,72 гривень, витрат на послуги адвоката – 2000,00 гривень та сплату судового збору – 1409,60 гривень, а всього 37557,32 гривень, які він просить стягнути з відповідача на його користь.

Крім того, вважає спричиненою йому діями відповідача і моральну шкоду, що виразилася у необхідності прикладення додаткових зусиль для підтримки налагодженого способу життя, необхідності займатися ремонтом автомобіля. У відшкодування моральної шкоди просить стягнути з ОСОБА_3 на його користь 10000,00 гривень.

28.08.2018 позивачем ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги, залучено в якості другого відповідача до участі у справі ПрАТ «СК «ВУСО». Позивачем зазначено, що в дійсності страховиком відповідача є ПрАТ «СК «ВУСО», яка наразі сплатила йому у вигляді страхового відшкодування 17756,07 гривень. Просить стягнути зі страхової компанії на його користь різницю між вартістю збитків 32447,72 гривень та сплаченими 17756,07 гривень, тобто 14691,65 гривень, а також витрати на сплату послуг експерта 1200,00 гривень, а всього 15891,65 гривень. З ОСОБА_3 позивач просить стягнути страхову франшизу в сумі 1000,00 гривень, витрати на транспортування автомобіля в розмірі 500,00 гривень, та у відшкодування моральної шкоди 10000,00 гривень. Також просить стягнути з відповідачів на його користь судові витрати пропорційно до задоволених судом вимог.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Відповідачем ОСОБА_6 надано судові відзив на позовну заяву, в якому він пред’явлені вимоги визнав частково. Зазначив, що його цивільно-правова відповідальність на момент ДТП була застрахована у ПрАТ СК «ВУСО», яка оцінила шкоду, спричинену позивачеві внаслідок ДТП, в 22507,28 гривень. Після відрахування ПДВ в сумі 3751,21 гривень і франшизи в сумі 1000,00 гривень до сплати ОСОБА_7 залишилося 17756,07 гривень. Таким чином з урахуванням положень ст.1194 ЦК України на нього, як на винувату особу, покладається обов’язок по відшкодуванню позивачеві 4751,21 гривень. Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди вважає, що вимога має бути задоволена на суму 1000,00 гривень. Також вважає завищеною вартість послуг адвоката, вказану позивачем, у порівнянні з вартістю послуг адвокатів м. Покровська. Просить суд зменшити суму витрат на правничу допомогу. Витрати на проведення товарознавчого дослідження в сумі 1200,00 гривень просить не стягувати з нього, оскільки такі витрати не передбачені ст.139 ЦПК України. Так само, на його думку, не підлягають стягненню витрати на доставку автомобіля в розмірі 500,00 гривень.

Після уточнення позовних вимог представником ОСОБА_3, ОСОБА_4 подано судові уточнений відзив, в якому позовні вимоги визнані в обсязі франшизи – 1000,00 гривень та витрат на евакуатор – 500,00 гривень. Не заперечене стягнення моральної шкоди в сумі 1000,00 гривень, як і у первісному відзиві. Суму утриманого ПДВ в розмірі 3751,21 гривень вважає такою, що підлягає стягненню зі страхової компанії.

До судового засідання відповідач ОСОБА_3 і його представник ОСОБА_4 не з’явилися, просили розглядати справу за їхньої відсутності.

Представник відповідача ПрАТ СК «ВУСО» так само не прибув до суду, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. За його письмовим клопотанням 27.09.2018 судове засідання у справі відкладалося, однак відповідачем представника до суду не направлено, відзив на позовну заяву не надано.

Третя особа АТ «СГ «ТАС», представник якої також до суду не прибув, надіслала суду письмові пояснення, згідно з якими залучення товариства в якості третьої особи безпідставне, оскільки за даними ЄЦБД МТСБУ цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Great Wall Haval», реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована ПрАТ «СК «ВУСО».

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 згідно з наданими заявами просили вирішити справу без їхньої участі.

Клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

24.05.2018 ухвалою судді відкрите спрощене позовне провадження у даній справі, розгляд справи по суті призначено на 18.06.2018, відповідачеві запропоновано подати судові письмові заперечення проти позову, а третій особі – пояснення на позовну заяву.

Ухвалою суду від 18.06.2018 до участі у справі в якості третьої особи залучено Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО», якій запропоновано надати пояснення щодо позову.

28.08.2018 ухвалою суду за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 залучено в якості співвідповідача у справі ПрАТ «СК «ВУСО», якому запропоновано подати судові відзив на позовну заяву.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Позивач ОСОБА_1 відповідно до свідоцтва про реєстрацію ТЗ ВАЕ№710939 є власником автомобіля «ЗАЗ TF69Y0», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.3).

Автомобіль «Great Wall Haval», реєстраційний номер НОМЕР_1, належить відповідачеві ОСОБА_8, цивільно-правова відповідальність якого застрахована ПрАТ «СК «ВУСО» згідно з полісом №АК/3115183 (а.с.45). Згідно з полісом, ліміт відповідальності (страхова сума) за шкоду, заподіяну майну, становить 100000,00 гривень, франшиза – 1000,00 гривень.

24.12.2017 в м. Мирнограді Донецької області по вул. Центральній біля будинку №31 відбулася дорожньо-транспортна подія за участі вищевказаних автомобілів. Постановою Димитровського міського суду Донецької області від 15.02.2018 винуватим у вчиненні вказаної ДТП за ст.124 КУпАП визнано ОСОБА_3 (а.с.10).

Внаслідок ДТП автомобілю ОСОБА_1 були заподіяні механічні ушкодження і вартість матеріальної шкоди (з технічної точки зору) становить 32447,72 гривень, що відображено у звіті №4 з визначення вартості матеріальної шкоди автомобіля НОМЕР_3, що виконано 16.01.2018 ФОП ОСОБА_9 (а.с.11).

Оплата послуг евакуатора автомобіля сплачена ОСОБА_1 в сумі 500,00 гривень СПД ОСОБА_10 17.03.2018 (а.с.60).

За виконання цього автотоварознавчого дослідження ОСОБА_1 сплачено ФОП ОСОБА_9 1200,00 гривень згідно з договором №3 від 09.01.2018 та квитанціями №№001842, 001849 від 12.01.2018 (а.с.12-13).

18.01.2018 ОСОБА_1 укладено угоду з адвокатом ОСОБА_2 щодо правової допомоги (а.с.14), згідно з довідкою від 03.05.2018 позивачем сплачена адвокатові за правову допомогу 2000,00 гривень (а.с.16), так само 03.05.2018 сторонами угоди складено і підписано акт приймання наданих адвокатом послуг (а.с.17).

Згідно з листом ПрАТ «СК «ВУСО» №4491 від 06.06.2018 (а.с.42) вартість відновлювального ремонту автомобіля склала 27472,43 гривень, а вартість матеріального збитку (з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в розмірі 38%) – 22507,28 гривень. Сума страхового відшкодування становить: 22507,28 гривень – 3751,21 гривень (вартість ПДВ) – 1000,00 гривень (франшиза) = 17756,07 гривень.

V. Оцінка суду.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Спірні правовідносини у цій справі регулюються Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV (далі – Закон №1961-IV ) та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України).

Відповідно до абз.1 п.22.1 ст.22 Закону №1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов’язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Згідно зі ст.29 Закону №1961-IV, у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до звіту №4 з визначення вартості матеріальної шкоди, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.11), сума матеріальної шкоди, спричиненої з технічної точки зору власникові пошкодженого автомобіля НОМЕР_3, станом на 16.01.2018 складає 32447,72 гривень.

Згідно з п.3 ч.1 ст.988 ЦК України, п.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування», страховик зобов’язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Статтею 979 ЦК України унормовано, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати платежі та виконувати інші умови договору.

Як визначено статтею 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

В даній справі у суду немає підстав вважати, що страхова сума за полісом страхування цивільної відповідальності відповідача ОСОБА_3 є недостатньою для здійснення відшкодування шкоди позивачеві ОСОБА_1, оскільки в полісі визначено ліміт страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну, як 100000,00 гривень, франшиза становить 1000,00 гривень.

Як передбачено у ч.3 ст.12, ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач ОСОБА_11 «СК «ВУСО» не навів судові обґрунтування визначення вартості матеріального збитку, заподіяного позивачеві, саме як 22507,28 гривень, не надав жодних доказів на наявність належним чином проведеного експертного дослідження та не надав відзиву на цей позов.

З огляду на викладене суд приймає в якості доведеної матеріальної шкоди грошову суму в розмірі 32447,72 гривень, заявлену до відшкодування позивачем і зазначену у наданому ним звіті оцінки.

Статтею 12 Закону №1961-IV визначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2% від страхової суми, в межах якої відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Таким чином, на страховика покладено обов’язок з відшкодування збитків, спричинених ДТП, у межах страхової суми, розмір відшкодування якої завжди зменшується на розмір франшизи, встановленої договором страхування.

Пунктом 36.6 ст.36 Закону № 1961-ІV передбачено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Оскільки відповідач ОСОБА_3 несе зобов’язання cтрахувальника компенсувати за рахунок власних коштів частину заподіяного збитку в розмірі визначеної в полісі франшизи та визнає таку вимогу позивача, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму франшизи в розмірі 1000,00 гривень.

З ПрАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню невідшкодована частина матеріальної шкоди, яка має бути обрахована таким чином: 32447,72 гривень (загальна сума матеріальної шкоди) – 17756,07 гривень (фактично сплачена сума матеріальної шкоди) – 1000,00 гривень (франшиза) = 13691,65 гривень.

Крім того, позивачем ОСОБА_1 заявлено вимогу до ПрАТ «СК «ВУСО» про стягнення збитків за проведення встановлення вартості матеріальної шкоди в сумі 1200,00 гривень та до ОСОБА_3 щодо витрат на транспортування автомобіля в сумі 500,00 гривень.

Що стосується вимоги про стягнення витрат на встановлення вартості матеріальної шкоди в сумі 1200,00 гривень з ПрАТ «СК «ВУСО», вона має бути задоволена судом з огляду на таке. ОСОБА_1 понесені витрати, які знаходяться в безпосередньому причинному зв’язку з дорожньо-транспортною подією, а оскільки саме звітом про оцінку встановлено суму матеріальної шкоди, спричиненої позивачеві внаслідок ДТП, винним в якій визнано відповідача ОСОБА_3, відповідальність якого застрахована, то на підставі п.1 ч.2 ст. 22 та ст.1166 ЦК України ці витрати підлягають відшкодуванню.

Щодо вимоги про стягнення з ОСОБА_3 витрат на транспортування автомобіля в сумі 500,00 гривень, то суд вважає, що ці вимоги підлягають задоволенню.

Так, на підтвердження здійснення вказаних витрат ОСОБА_12 надано судові копію товарного чека б/н, згідно з яким сплачені послуги евакуатора містом Мирноград автомобіля НОМЕР_4, відповідачем ОСОБА_3 ця вимога визнана.

Вирішуючи вимогу про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає, що відповідно до частин першої – третьої статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з положеннями ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується особою, що її завдала, за наявності її вини.

Виходячи з характеру моральних страждань позивача, встановленої вини відповідача ОСОБА_3 у вчиненні ДТП суд оцінює моральну шкоду, завдану позивачеві, у розмірі 2000,00 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3

Частиною першою статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 704,80 гривень (за вимогу щодо стягнення матеріальної шкоди) та 704,80 гривень (за вимогу щодо стягнення моральної шкоди). Оскільки вимоги щодо матеріальної шкоди задоволені частково, з ПрАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_12 підлягає відшкодуванню пропорційно до задоволених вимог 603,52 гривень судового збору. З відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню пропорційно визначена частина судового збору в сумі 40,53 гривень щодо вимог з відшкодування матеріальної шкоди і 140,96 гривень щодо вимог з відшкодування моральної шкоди, а всього судового збору – 181,49 гривень.

Пунктом п’ятим ч.3 ст.133 ЦПК України встановлено, що до витрат, пов’язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення права надано Конституційним Судом України в рішеннях від 16.11.2000 №13-рп/2000; від 30.09.2009 №23-рп/2009; від 11.07.2013 №6-рп/2013.

Так, згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем надано в підтвердження понесених витрат на правничу допомогу угоду про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_2, довідку про сплату послуг в сумі 2000,00 гривень та акт приймання наданих послуг.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов’язаних з наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Разом з тим суд наголошує, що склад та розміри витрат, пов’язаних з оплатою правової допомоги, беззаперечно входять до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов’язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Довідка, надана позивачем (а.с.16) не є документом, оформленим у встановленому законом порядку, а тому не може бути врахована судом на підтвердження здійснення ОСОБА_1 заявлених витрат. До того ж, в угоді б/н від 18.01.2018, взагалі не зазгаячений розмір витрат на правничу допомогу адвоката (а.с.14). З огляду на це, вимога про стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню сума матеріальної шкоди в розмірі 1000,00 гривень (франшиза), сума послуг евакуатора у розмірі 500 гривень, кошти у відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000,00 гривень та судовий збір в сумі - 196,99 гривень, а всього – 3696,99 гривень. З відповідача ОСОБА_11 «СК «ВУСО» на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню сума матеріальної шкоди в розмірі 13691,65 гривень (страхове відшкодування) і 1200,00 гривень (витрати на визначення суми матеріального збитку), а також судовий збір в сумі 603,52 гривень, а всього – 15495,17 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,12,13,81,141,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5, Донецька область, Покровський район, смт. Новоекономічне, вул. Пушкіна, 46) до ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_6, Донецька область, м. Мирноград, вул. Джерельна, 17) та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (код за ЄДРПОУ 31650052, м. Київ, 03150, вул. Казимира Малевича, 31) про відшкодування матеріальної і моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди – 1500,00 гривень, у відшкодування моральної шкоди – 2000,00 гривень та судовий збір в сумі 196,99 гривень, а всього – 3696 (три тисячі шістсот дев’яносто шість) гривень 99 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди – 13691,65 гривень та 1200,00 гривень, судовий збір в сумі 603,52 гривень, а всього – 15495 (п'ятнадцять тисяч чотириста дев’яносто п’ять) гривень 17 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складене 05.11.2018.

Суддя: І.В. Петунін