Рішення № 77625654, 05.11.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/2945/17

Номер провадження: 2/225/15/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Ткач Г.В.,

за участю

секретарів судового засідання – Петрової С.О., Пузиревської Ю.О.,

представників позивача – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

відповідача – ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до ОСОБА_4 про стягнення суми надмірно виплаченої пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач – уповноважений представник Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області звернувся до суду з позовом до відповідача – ОСОБА_4 про стягнення суми надмірно виплаченої пенсії (індексації) в розмірі 2533,81 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_4, перебуває на обліку в Торецькому об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області (управлінні Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області) з 10.10.2013 року та отримує пенсію як особа з інвалідністю 3 групи від загального захворювання. Крім пенсії відповідач з 14.03.2008 року отримує страхові виплати з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торецьку Донецької області, оскільки згідно з довідкою МСЕК № 043242 ОСОБА_4 встановлено з 08.07.2015 безстроково ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 25%. Після надходження до управління від відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торецьку Донецької області довідки від 13.01.2017 та перевірки пенсійної справи ОСОБА_4 встановлено, що з травня 2014 року виплата пенсії ОСОБА_4 проводилась з урахуванням індексації, у зв’язку з чим, виявлена переплата пенсії ОСОБА_4 за період з 01.05.2014 по 31.10.2015 в сумі 2533,81 грн.

ОСОБА_4 відмовився від добровільного повернення суми надмірно виплаченої пенсії, а утримати з пенсії відповідача суму відсутні підстави через відрахування заборгованості зі сплати комунальних послуг, у зв’язку з чим, просить суд стягнути з відповідача суму надмірно виплаченої індексації ОСОБА_4 за період з 01.05.2014 року по 31.10.2015 року, в розмірі 2533 грн.81 коп.

Ухвалою судді від 21.08.2017 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання (а.с.13).

Ухвалою судді від 16.01.2018 після повторного автоматизованого розподілу справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.27-28).

Ухвалою судді від 26.04.2018 після повторного автоматизованого розподілу судової справи справу прийнято до провадження та призначено судове засідання, у зв’язку зі зміною складу суду (а.с.64-65).

В судовому засіданні представники позивача, які діють на підставі довіреностей, позовні вимоги підтримали, зазначив, що обґрунтування позовних вимог повністю зазначено в позові та долучених матеріалах. Суду пояснили, що відповідач отримує пенсію по інвалідності за загальним захворюванням. Згідно з чинним законодавством пенсія підлягає індексації, однак відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 у разі, коли потерпілому одночасно із щомісячною грошовою сумою, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, виплачується пенсія, в першу чергу індексується щомісячна грошова допомога. Відповідач не виконав обов’язку повідомити орган пенсійного фонду про інші обставини, що можуть вплинути на його пенсійне забезпечення, а саме про те, що він отримує страхові виплати, у зв’язку з чим, позивачу не було відомо про ці обставини та відповідно проведено індексацію пенсії. Вказані обставини стали відомі позивачу за запитом, у відповідь на який від 13.01.2017 повідомлено, що ОСОБА_4 перебуває на обліку у відділенні фонду соціального страхування з 14.03.2008 року.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, надав суду пояснення, що ним не допущено порушень вимог чинного законодавства, зазначив, що позивачем не правильно визначено суму індексації пенсійних виплат, оскільки застосовано не правильні індекси. Взагалі, зазначив, що розмір пенсійних виплат обраховано не правильно, що за вказаний час зменшувалися, у зв’язку з чим, він обґрунтовано мав право на індексацію. В жовтні 2015 року він брав довідку з управління пенсійного фонду, яку передавав до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, при цьому його не інформували про необхідність надання довідки МСЕК про наявність професійного захворювання до управління пенсійного фонду.

Представник відповідача також заперечив з приводу задоволення позовних вимог, зазначив, що відповідач, звернувшись за призначенням пенсії виконав всі вимоги чинного законодавства, заповнив відповідну заяву та подав документи, що були необхідні для призначення пенсії, жодної недостовірної інформації не надавав, не приховував факту отримання страхових виплат, оскільки вказані обставини не впливали не призначення пенсії. Проведення індексації пенсійних виплат не залежить від обов’язків пенсіонера надавати будь-які документи. Обов’язки, передбачені пам’яткою пенсіонера, не можуть тлумачитись настільки розширено, особа має знати про які конкретні обставини повинна повідомляти органи Пенсійного фонду. У відповідача за період призначення пенсії не відбулось змін у складі сім'ї, він не працював, не змінював місце мешкання, не виїжджав за кордон. Тому вважає, позовні вимоги не є обґрунтованими.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 перебуває на обліку у відділенні виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та отримує страхові виплати. В період з 06.06.2014 по 01.01.2016 ОСОБА_4 дійсно проводилась індексація страхових виплат. Згідно з постановою КМУ №1078 першочергово індексуються страхові виплати. 31.10.2017 року ОСОБА_4 надав довідку з Пенсійного фонду, з урахуванням якої йому проіндексовані страхові виплати, фактична виплата яких почалась в жовтні 2015 року.

Суд, заслухав пояснення представників позивача, відповідача та його представника, свідка, дослідив матеріали справи, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянув справу в межах заявлених вимог, доходить висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно з протоколом №2826 від 27.11.2013 вбачається, що заявнику ОСОБА_4 призначено пенсію по інвалідності (а.с.3).

ОСОБА_4 звернувся з заявою про призначення пенсії від 28.10.2013, що прийнята спеціалістом фонду з заповненням відповідних положень за встановленою формою (а.с.4).

Відповідно до довідки МСЕК № 043242 ОСОБА_4 встановлено третю групу інвалідності 08.07.2015 за результатами повторного огляду та визначено 25 % втрати професійної працездатності безстроково (а.с.5).

Як вбачається з інформації № 01-04/102 від 13.01.2017, наданої на запит №218/03 від 11.01.2017 в.о. начальника відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Торецьк Донецької області ОСОБА_4 перебуває на обліку та отримує страхові виплати з 14.03.2008 року (а.с.6).

Згідно з розрахунків переплати по о/р 176002 ОСОБА_4, сума складає 2533,81 грн. (а.с.7,68).

28.10.2013 ОСОБА_4 отримав пам’ятку пенсіонеру, відповідно до п.1 якої пенсіонери зобов’язані повідомляти органи Пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсійної виплати або припинення її виплати: про вступ на роботу, звільнення з роботи, зміни в складі сім'ї (а.с.10).

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов’язання з безпідставного набуття (придбання) майна виникають за наявності трьох умов: 1) має місце набуття або збереження майна; 2) вказане набуття або збереження майна здійснено за рахунок іншої особи; 3) має місце відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Статтею 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання, у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

В силу ст.103 Закону України«Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім’ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Таким чином, безпідставно набуті особою кошти, що належать до виплат встановлених абзацом 2 частини першої статті 1215 ЦК України, за відсутності рахункової помилки з боку особи, яка добровільно провела їх виплату, та факту недобросовісності набувача, не підлягають поверненню. До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів.

Такий правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі №6-91цс14 та від 22 січня 2014 року у справі №6-151цс13.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач ОСОБА_4 вчинив будь-які зловживання зі свого боку або подав недостовірні дані під час призначення, нарахування та виплати йому пенсії.

Так, зокрема, відповідно до п.10 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 року, у разі, коли потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання одночасно із щомісячною грошовою сумою, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, виплачується пенсія, в першу чергу індексується щомісячна грошова сума.

Індексація пенсій у випадках, зазначених у першому абзаці цього пункту,пункту, провадиться органами Пенсійного фонду на підставі довідок відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, в яких зазначається сума призначеної страхової виплати, проіндексована її сума і сума індексації.

Загальний дохід, який підлягає індексації, для зазначених в цьому пункті осіб (крім дітей) не повинен перевищувати прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, для дітей - прожиткового мінімуму, встановленого для дітей залежно від віку.

Отже, за змістом приведеного Порядку пенсіонер не здійснює жодних дій, які впливають на призначення, нарахування та виплату йому сум індексації пенсії у випадку, коли він отримує ще інші доходи, зокрема, щомісячну страхову виплату компенсації частини втраченого заробітку у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням. Обов’язок здійснити індексацію пенсії таким особам згідно з чинним законодавством покладається саме на органи Пенсійного Фонду України після отримання відповідної інформації з Фонду соцстраху.

Суд, враховуючи наведені обставини, а також правову позицію Верховного Суду України, викладених у постанові від 22 січня 2014 року у справі за № 6-151цс13 та від 02 липня 2014 року у справі за № 6-91цс14, виходить з того, що відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно і відсутності недобросовісності з боку набувача.

Також, суд враховує і роз’яснення Європейського суду з прав людини, даних у п. 71 рішення від 20 жовтня 2011 року ( остаточне 20 січня 2012 року ) у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), якими передбачено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Крім того, позивачем не зазначено та не доведено належними та допустимими доказами, що під час нарахування відповідачу індексації пенсії внаслідок недобросовісності відповідача у набутті надміру нарахованих позивачем суми індексації в розмірі 2533,81 грн., у зв’язку з чим підстав для їх стягнення з нього немає.

За таких обставин, враховуючи те, що на підставі зібраних у справі доказів судом не встановлено факту недобросовісного набуття ОСОБА_4 коштів у розмірі 2533,81 грн., зазначена сума, яка є пенсійною виплатою, поверненню не підлягає.

На підставі вищенаведеного, суд доходить висновку що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Оскільки позивач про подачі позовної заяви був звільнений від сплати судового збору відповідно до п.18 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (в ред. Закону від 06.12.2016 року № 1774-VIII), а рішення ухвалюється не на його користь, судові витрати, відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 12,13,81,89, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85200, м. Торецьк, Донецька область, вул. Дружби, буд.22, код ЄДРПОУ 42170475) до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1 (85291, АДРЕСА_1) про стягнення суми надмірно виплаченої пенсії, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05.11.2018.

Суддя: