Ухвала суду № 77623937, 01.11.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"01" листопада 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1655/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Карагяур В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);

від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 (представники діючі за довіреностями);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства „ Адміністрація морських портів України”(01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14) в особі Южненської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” (65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Берегова, буд.11)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТІС-МІНДОБРИВА” (67543, Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Визирка, вул. Чапаєва, буд. 60);

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 09.08.2018 року позивач – Державне підприємство „Адміністрація морських портів України” в особі Южненської філії Державного підприємства “Адміністрація морських портів України” звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю „ТІС-МІНДОБРИВА”, в якій просить суд розірвати договір від 06.12.2005 №К23У-44 про порядок використання частини цілісного майнового комплексу ТОВ „ТІС-МІНДОБРИВА” - причалу №17, що знаходиться на балансі ДП „АМПУ”, укладений між ТОВ „ТІС-МІНДОБРИВА” та ДП „АМПУ”, а також стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що між сторонами у справі 06.12.2005р. було укладено договір №К23У-44 про порядок використання частини цілісного майнового комплексу ТОВ „Трансінвестсервіс” – причалу №17, що знаходиться на балансі ДП „МПТ „Южний”. При цьому, як стверджує позивач, згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23.08.2006, виданого виконавчим комітетом Визирської сільської ради Комінтернівського району Одеської області серія ЯЯЯ № 944028 та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 29.08.2006 №11660812, виданого Комінтернівським районним бюро технічної інвентаризації, спільна часткова власність на єдиний майновий комплекс по перевантаженню мінеральних добрив та закритих вантажів на причалі № 17 розташованого за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, Визирська сільська рада, вулиця 1-й кілометр автодороги порту „Южний”, будинок 1 „Б”, в 2006-2008 роках належала на праві державної спільної часткової масності - Державі Україні в особі Верховної Ради України (в оперативному управлінні Державного підприємства „Морський торгівельний порт „Южний”) частка 15/100, та на праві приватної спільної часткової власності - ТОВ з II „Трансінвестсервіс” - частка 85/100. Однак, як вказує позивач, в 2009 році на причал № 17 встановлена державна форма власності в особі Міністерства транспорту та зв’язку України з розміром частки 1/1, що визначено у свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 27.03.2009р. №1371, видане виконавчим комітетом Южненської міської ради. Водночас, позивач зазначає, що відповідно до відомостей, які містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ „ТІС-МІНДОБРИВА” 12.04.2013р. зареєстровано право приватної власності (частка 1/1) на комплекс будівель та споруд в районі причалу №17 про що внесено відповідний запис №646418. З огляду на викладене, позивач наполягає на тому, що майно, яке перебувало у спільній частковій власності Держави в особі Верховної Ради України (в оперативному управлінні ДП „Морський торгівельний порт „Южний”) частка 15/100, та на праві приватної спільної часткової власності - ТОВ з II „Трансінвестсервіс” - частка 85/100 впродовж 2009-2013 років було поділено в натурі між співвласниками, що, за думкою позивача, відповідно до ч. 2 ст. 367 Цивільного кодексу України свідчить про припинення відповідного права спільної часткової власності сторін. Приймаючи до уваги вищевикладене, позивач зазначає, що угода сторін про порядок володіння й використання цілісного майнового комплексу, оформлена договором №К23У-44 від 06.12.2005р., починаючи з березня 2009 року втратила свою актуальність, в зв’язку з чим позивач в порядку ч.ч. 2-5 ст. 188 Господарського кодексу України звернувся до суду з відповідним позовом про розірвання договору №К23У-44 від 06.12.2005р. Разом з тим, позивач вказує, що відповідні висновки містяться у аудиторському звіті, складеному за результатами проведеного планового аудиту відповідності діяльності ДП ЮФ "АМПУ" за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2017 р. №14-2-03/03 від 17.05.2018 р.

Ухвалою суду від 31.08.2018 року за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/1655/18 за правилами загального позовного провадження із призначенням проведення підготовчого засідання.

24.10.2018 року представником відповідача було подано клопотання (вх. ГСОО №2-5303/18) про призначення судової комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи, в порядку ст. 99-100 Господарського процесуального кодексу України, згідно прохальної частини якого останній просив суд на її вирішення поставити наступні питання:

2.1. Чи є комплекс будівель та споруд в районі причалу №17, що належить ТОВ "ТІС-Міндобрива” (код ЄДРПОУ: 36143538), та гідротехнічна споруда причал №17 (інв. №1135), що належить Державі Україна - цілісним (єдиним) майновим комплексом?

2.2. Чи був цілісний (єдиний) майновий комплекс ТОВ "ТІС-Міндобрива” (код ЄДРПОУ: 36143538) в 2009 році (або в інший період часу з 2005 р. по теперішній час включно) поділений між співвласниками шляхом виділення зі складу цілісного (єдиного) майнового комплексу гідротехнічної споруди причалу №17 (інв. №1135) в окремий об'єкт нерухомого майна? Якщо такий поділ відбувся і причал №17 був виділений в окремий об'єкт нерухомого майна, визначити - чи відповідає технічна документація з поділу цілісного (єдиного) майнового комплексу ТОВ "ТІС-Міндобрива" чинним ДБН, СНіП та іншим нормативним актам в галузі будівництва?

2.3. Чи є технічна можливість відповідно до діючих вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва розділити цілісний (єдиний) майновий комплекс та виділити зі складу цілісного майнового комплексу в окремий об'єкт нерухомого майна частку у вигляді гідротехнічної споруди причалу №17 (інв. №1135) відповідно до часток співвласників без завдання шкоди та без втрати цільового призначення цілісного майнового комплексу?

2.4. Чи підтверджуються документально висновки пп. 3 п. 1.2.3. „Аудиторського звіту за результатами проведеного планового аудиту відповідності діяльності ДП ЮФ "АМПУ" за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2017 р. №14-2-03/03 від 17.05.2018 р.” (стор. 56 - 58 вказаного аудиторського звіту) та п. 5 Рекомендацій до вказаного Аудиторського звіту в частині наявності підстав для розірвання Договору від 06.12.2005 р. №К23У-44, зокрема, у зв'язку з фактом поділу цілісного (єдиного) майнового комплексу з перевалки мінеральних добрив в районі причалу №17 та виділення причалу №17 (інв. №1135) зі складу цілісного майнового комплексу в окремий об’єкт нерухомого майна?

Крім того, у відповідності до зазначеного клопотання, позивач просив суд проведення відповідної експертизи доручити ТОВ „Одеський регіональний центр незалежних експертиз”, обов’язок зі сплати вартості експертизи покласти на відповідача та зупинити провадження у справі на час проведення експертизи. Водночас, відповідач просить суд зобов’язати сторони надати в розпорядження експертів всі необхідні документи, ТОВ „ТІС-МІНДОБРИВА” забезпечити доступ експертам для огляду об’єкту дослідження.

Неможливість самостійного замовлення відповідачем проведення експертизи зумовлена відсутністю об’єктивної можливості у строк до подання відзиву на позов визначити питання, які за думкою ТОВ „ТІС-МІНДОБРИВА” мають бути поставлені на вирішення експерта, здійснити її замовлення та надати експертний висновок.

Обґрунтовуючи необхідність призначення у справі №916/1655/18 відповідної експертизи з поставленням на її вирішення вищезазначених питань, відповідач посилається на необхідність з’ясування обставин справи, що потребують знань у сфері інженерної та будівельної техніки.

Так, відповідач зазначає, що відповідно до абз. 1 ч.1 ст. 4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. За таких обставин, відповідач зазначає про необхідність дослідження проектної, технічної документації, вивчення процесів та технологічних циклів виробництва терміналів ТОВ "ТІС-Міндобрива” та порядку використання під час них Причалу №17 та перевантажувального комплексу, тоді як вирішення питання 2.4 потребує застосування знань у сфері аудиторської діяльності, міжнародних стандартів аудиторської діяльності, у сфері бухгалтерської діяльності та стандартів бухгалтерського обліку, які можуть бути вирішені в межах економічної експертизи.

У судовому засіданні від 24.10.2018 року з метою надання позивачу часу для викладення своєї позиції з приводу клопотання відповідача про призначення у справі комплексної експертизи, судом було оголошено перерву у розгляді справи до 01.11.2018 року.

У судовому засіданні від 01.11.2018 року представник відповідача на задоволенні клопотання про призначення судової комплексної експертизи наполягав, обґрунтовуючи необхідність проведення експертизи тим, що вона має значення для правильного вирішення спору. Крім того, як зазначив відповідач, проведення такої експертизи потребує спеціальних знань в дослідженні об’єктів інженерної, будівельної техніки та аудиторської діяльності.

У судовому засіданні від 01.11.2018 року позивачем було подано заяву (вх. ГСОО №22559/18) з приводу клопотання про призначення експертизи по справі №916/1655/18, у відповідності до якої останній проти проведення експертизи не заперечував, однак змінив перелік питань, які мають бути поставлені перед експертом.

Так, позивач зазначив про виключення питання 2.1, оскільки висновки з цього питання встановлені постановою Одеського окружного адміністративного суду у справі №815/5715/15 від 17.12.2015р., а питання 2.2 викласти в іншій редакції, а саме: Чи був цілісний майновий комплекс ТОВ „ТІС-МІНДОБРИВА” (код ЄДРПОУ 36143538) поділений між співвласниками шляхом виділення гідротехнічної споруди – причалу № 17 з його складу, з огляду на те, що 27.03.2009 на причал № 17 встановлена державна форма власності в особі Міністерства транспорту та зв’язку України з розміром частки 1/1 та 12.04.2013 згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відбулась реєстрація права власності на комплекс будівель та споруд в районі причалу №17 за ТОВ „ТІС-МІНДОБРИВА” з розміром частки 1/1.

У судовому засіданні 01.11.2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду та повідомлено учасникам справи, що повний текст ухвали буде складено 06.11.2018 року.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання про призначення судової комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи, господарський суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Як зазначено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" до актів законодавства, якими слід керуватись у вирішенні питань призначення судової експертизи в судовому процесі, відносяться, зокрема, Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 № 144/5, далі - Інструкція), з урахуванням науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України.

Відповідно до п. 1.2.11. Інструкції), з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Згідно Інструкції видами експертиз, зокрема, є інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна; оціночно-будівельна; земельно-технічна; оціночно-земельна; експертиза з питань землеустрою; пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп'ютерно-технічна; телекомунікаційна та економічна експертиза: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій та товарознавча: машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання; автотоварознавча; транспортно-товарознавча; військового майна, техніки та озброєння.

За приписами ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Частиною 1 ст. 100 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

У відповідності до ч. 1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних напрямів у межах однієї галузі знань.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Розглянувши наведені відповідачем питання, викладені у клопотання про призначення експертизи, суд не вбачає підстав для їх відхилення чи зміни, в зв’язку з чим заперечення позивача щодо відповідних питань судом до уваги не приймаються з таких мотивів:

Відповідно до ч.3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч.5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Так, заявляючи позовні вимоги про розірвання договору№К23У-44 від 06.12.2005р. про порядок використання частини цілісного майнового комплексу ТОВ „ТІС-МІНДОБРИВА” - причалу №17, позивач зазначає про припинення спільної часткової власності сторін, шляхом його поділу в натурі та встановлення цих обставин у аудиторському звіті №14-2-03/03 від 17.05.2018 р. При цьому, позивач вказує, що питання під номером 2.1 вже встановлені постановою Одеського окружного адміністративного суду у справі №815/5715/15 від 17.12.2015р.

Разом з тим, оскільки обставини щодо можливості поділу цілісного майнового комплексу ТОВ „ТІС-МІНДОБРИВА” - причалу №17 заперечуються відповідачем, а у відповідача, фактично, відсутня можливість підтвердити свою позицію самостійно без проведення у справі комплексної економічної та будівельно-технічної експертизи, із застосуванням відповідних спеціальних знань, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вищевказаного клопотання ТОВ „ТІС-МІНДОБРИВА” про призначення у справі №916/1655/18 комплексної експертизи.

Отже, приймаючи до уваги, що проведення у даній справі експертизи спрямовано на встановлення усіх обставин справи необхідних для вирішення спору, тоді як за результатами розгляду наявних у матеріалах справи доказів, які, на думку суду, не дають можливості встановити усі обставини справи, як такі що мають неоднозначний характер та суперечать один одному, а також враховуючи підстави визначені позивачем для звернення з відповідним позовом, суд дійшов висновку, що для всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи суду необхідні спеціальні знання експерта, в зв’язку з чим згідно положень ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що призначення у справі відповідної експертизи є цілком доцільним та правомірним та жодним чином не порушує прав інших учасників справи, зокрема і щодо розумних строків судового розгляду.

Частиною 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Так, відповідачем було запропоновано доручити проведення експертизи ТОВ „Одеський регіональний центр незалежних експертиз”.

Враховуючи відсутність заперечень у позивача з цього питання, суд вважає за необхідне доручити проведення комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи вищезазначеній експертній установі. При цьому, при визначенні експертної установи, якій може бути доручено проведення експертизи, господарським судом враховано, що проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України „Про судову експертизу”. Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи важливість встановлення усіх обставин справи, що мають значення для вирішення спору, суд дійшов висновку щодо необхідності та призначення у справі судової комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи з дорученням проведення експертизи Товариству з обмеженою відповідальністю „Одеський регіональний центр незалежних експертиз” (65007, м.Одеса, вул. Водопровідна, 1/5) з визначенням кола питань, надання відповіді на які, сприятиме з’ясуванню важливих для вирішення спору обставин справи.

При цьому суд зазначає, що питання щодо визначення матеріалів, які є необхідними для проведення експертизи та їх витребування мають бути вирішені після встановлення експертом переліку необхідних документів та подання ним відповідного клопотання.

Витрати за проведення експертизи суд вважає за необхідне покласти на відповідача.

Відповідно до п. ч.1 ст. 228 Господарського процесуального України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Згідно до п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому у пункті 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Враховуючи вищевикладене, провадження у справі №916/1655/18 підлягає зупиненню до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.

Керуючись ст.ст. 99, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „ТІС-МІНДОБРИВА” про призначення судової комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи - задовольнити.

2.Призначити у справі №916/1655/18 комплексну судову будівельно-технічну та економічну експертизу та поставити перед експертами наступні питання:

1) Чи є комплекс будівель та споруд в районі причалу №17, що належить ТОВ „ТІС-МІНДОБРИВА” (код ЄДРПОУ: 36143538), та гідротехнічна споруда причал №17 (інв. №1135), що належить Державі Україна - цілісним (єдиним) майновим комплексом?

2) Чи був цілісний (єдиний) майновий комплекс ТОВ „ТІС-МІНДОБРИВА” (код ЄДРПОУ: 36143538) в 2009 році (або в інший період часу з 2005 р. по теперішній час включно) поділений між співвласниками шляхом виділення зі складу цілісного (єдиного) майнового комплексу гідротехнічної споруди причалу №17 (інв. №1135) в окремий об'єкт нерухомого майна? Якщо такий поділ відбувся і причал №17 був виділений в окремий об'єкт нерухомого майна, визначити - чи відповідає технічна документація з поділу цілісного (єдиного) майнового комплексу ТОВ „ТІС-МІНДОБРИВА” чинним ДБН, СНіП та іншим нормативним актам в галузі будівництва?

3) Чи є технічна можливість відповідно до діючих вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва розділити цілісний (єдиний) майновий комплекс та виділити зі складу цілісного майнового комплексу в окремий об'єкт нерухомого майна частку у вигляді гідротехнічної споруди причалу №17 (інв. №1135) відповідно до часток співвласників без завдання шкоди та без втрати цільового призначення цілісного майнового комплексу?

4) Чи підтверджуються документально висновки пп. 3 п. 1.2.3. „Аудиторського звіту за результатами проведеного планового аудиту відповідності діяльності ДП ЮФ "АМПУ" за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2017 р. №14-2-03/03 від 17.05.2018 р.” (стор. 56 - 58 вказаного аудиторського звіту) та п. 5 Рекомендацій до вказаного Аудиторського звіту в частині наявності підстав для розірвання Договору від 06.12.2005 р. №К23У-44, зокрема, у зв'язку з фактом поділу цілісного (єдиного) майнового комплексу з перевалки мінеральних добрив в районі причалу №17 та виділення причалу №17 (інв. №1135) зі складу цілісного майнового комплексу в окремий об’єкт нерухомого майна?

3.Проведення комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи доручити Товариству з обмеженою відповідальністю „Одеський регіональний центр незалежних експертиз” (65007, м.Одеса, вул. Водопровідна, 1/5).

4.Керівнику експертної установи проведення експертизи доручити необхідному колу експертів відповідної галузі знань.

5.Попередити осіб, які безпосередньо проводитимуть судову комплексну експертизу, про кримінальну відповідальність згідно ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

6.Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „ТІС-МІНДОБРИВА” (67543, Одеська обл., Комінтернівський р-н, с. Визирка, вул. Чапаєва, буд. 60) надати експертам доступ до об’єкту дослідження.

7.Надати можливість судовому експерту після отримання ухвали суду про призначення комплексної експертизи визначити перелік документів, необхідних для її проведення, та звернутись до суду з відповідним клопотанням про їх надання.

8.Витрати з проведення експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю „ТІС-МІНДОБРИВА”.

9.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеський регіональний центр незалежних експертиз” надіслати до суду рахунок на сплату призначеної експертизи.

10.Якщо під час проведення комплексної судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких експерту не були поставлені питання, зобов’язати та надати можливість експерту у висновку викласти свої міркування і доводи щодо цих обставин.

11.Надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю „Одеський регіональний центр незалежних експертиз” (65007, м.Одеса, вул. Водопровідна, 1/5) матеріали справи № 916/1655/18.

12.Провадження у справі №916/1655/18 зупинити на час проведення комплексної експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.

Ухвала набирає законної сили 01.11.18р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено 06.11.2018 року.

Суддя Ю.М. Невінгловська