Ухвала суду № 77623867, 29.10.2018, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.10.2018 р. Справа № 914/4266/15

м. Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І. за участю секретаря судового засідання Зубкович Д.С., розглянувши подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любові Володимирівни (вх.№2738/18 від 17.10.2018 року) про визначення частки майна боржника

у справі №914/4266/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НТД-Україна", м. Борислав Львівської області

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Лазурко Марії Іванівни, с. Максимовичі Самбірського району Львівської області

про стягнення 43 909, 71 грн.

за участю представників:

заявника: Ільчишин Л.В. - особисто,

позивача: Кукляк Р.І. - представник на підставі довіреності від 26.10.2018 року,

відповідача: не з'явився,

встановив:

17.10.2018 року до Господарського суду Львівської області надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любові Володимирівни про визначення частки майна боржника у справі №914/4266/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НТД-Україна" до Фізичної особи-підприємця Лазурко Марії Іванівни про стягнення 43 909, 71 грн.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.10.2018 року подання передано для розгляду судді Матвіїву Р.І.

Ухвалою суду від 18.10.2018 року подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любові Володимирівни призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.10.2018 року.

У судове засідання 29.10.2018 року з'явився приватний виконавець та представник позивача. Приватний виконавець підтримав вимоги подання.

Відповідно до ст.335 Господарського процесуального кодексу України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.

ПОЗИЦІЯ ЗАЯВНИКА ПОДАННЯ

Заявник подання стверджує, що з метою виконання рішення суду від 15 лютого 2016 року про стягнення з Фізичної особи-підприємця Лазурко Марії Іванівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НТД-Україна» 45 887,52 грн., з яких: 24 053,75 грн. основного боргу; 17 368,61 грн. інфляційних втрат; 1 166,44 грн. 3%річних; 2 129,44 грн. послуг адвоката; 1 169,28 грн. судового збору, 07.11.2017 року відкрито виконавче провадження, скеровано запити до реєструючих установ, накладено арешт на все рухоме, нерухоме майно та кошти боржника. Одночасно з постановою про арешт коштів боржника виконавцем на адреси банків скеровано платіжні вимоги на списання коштів з рахунків боржника, ПАТ «ВТБ Банк» та АТ "УкрСиббанк" повідомлено виконавця про відсутність коштів на рахунках боржника. Приватному виконавцю стало відомо, що інформація стосовно джерел отримання боржником доходів відсутня, інформація стосовно останнього місця роботи та отримання боржником пенсії відсутня, за боржником транспортні засоби та земельні ділянки не зареєстровані, за боржником не зареєстровано на праві власності нерухомого майна. На виклик виконавця, скерований на адресу Львівська область, Самбірський район, с. П'яновичі, вул. Зелена, 27, з вимогою боржнику з'явитись в офіс приватного виконавця боржник не з'явився. Відповідно до інформації з РАЦС від 28.04.2018 року приватним виконавцем встановлено, що гр. Лазурко (Шевчик) Марія Іванівна, ІНФОРМАЦІЯ_1 одружена з ОСОБА_4. Відповідно до інформації регіонального сервісного центру МВС у Львівській області вих.№ 6910-зп від 04.06.2018 року встановлено, що за ОСОБА_4 зареєстровано автомобільний транспорт, а саме ЗАЗ-DAWOO SENS Т13110, (2005), зелений, № кузова НОМЕР_2.

Відтак, посилаючись на положення ст.60 Сімейного кодексу України, ст.ст.10, 18, 53 Закону України «Про виконавче провадження», ст.335 ГПК України, приватний виконавець просить суд винести рішення про визначення 1/2 ідеальної частки за Лазурко Марією Іванівною на рухоме майно, а саме автомобільний транспорт ЗАЗ-DAWOO SENS Т13110, (2005), зелений, № кузова НОМЕР_2; вирішити питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника - ? ідеальної частки за Лазурко Марією Іванівною на рухоме майно, а саме автомобільний транспорт, а саме ЗАЗ-DAWOO SENS Т13110, (2005), зелений, № кузова НОМЕР_2 для погашення заборгованості за наказом №914/4266/15 виданого 01.03.2016 року Господарським судом Львівської області про: на виконання рішення господарського суду від 15 лютого 2016 року стягнути з Фізичної особи-підприємця Лазурко Марії Іванівни (81451, с. Максимовичі Самбірського району Львівської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НТД-Україна" (82300, м. Борислав Львівської області, вул. Коваліва, 46-Б, код ЄДРПОУ 25227710) суму в розмірі 45 887,52 грн., з яких: 24 053,75 грн. основного боргу; 17 368,61 грн. інфляційних втрат; 1 166,44 грн. 3%річних; 2 129,44 грн. послуг адвоката; 1 169,28 грн. судового збору.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ З МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2016 року у справі № 914/4266/15 прийнято рішення про стягнення з Фізичної особи-підприємця Лазурко Марії Іванівни (81451, с. Максимовичі Самбірського району Львівської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НТД-Україна» (82300, м. Борислав Львівської області, вул. Коваліва, 46-Б, код ЄДРПОУ 25227710) суму в розмірі 45 887, 52 грн., з них: 24 053, 75 грн. основного боргу; 17 368, 61 грн. інфляційних втрат; 1 166, 44 грн. 3% річних; 2 129, 44 грн. послуг адвоката; 1 169, 28 грн. судового збору.

01.03.2016 року Господарським судом Львівської області на виконання рішення суду видано наказ.

Як вбачається з долучених до подання доказів, стягувачем подано приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Ільчишин Л.В. заяву про відкриття виконавчого провадження від 03.11.2017 року, 07.11.2017 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №55089541), яку надіслано супровідним листом від 07.11.2017 року боржнику (фіскальний чек та повідомлення про вручення поштового відправлення долучені до подання). 07.11.2017 року приватним виконавцем також винесено постанову про арешт майна боржника, публічне обтяження щодо рухомого та нерухомого майна боржника внесено в Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

З метою з'ясування наявності у боржника майна 07.11.2017 року приватним виконавцем скеровано запити в регіональний сервісний центр МВС у Львівській області (отримано відповідь про відсутність зареєстрованих за боржником транспортних засобів), у відділ адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України у Львівській області (отримано відповідь про реєстрацію місця проживання боржника у с. П'яновичі Самбірського району Львівської області).

Згідно з відповіддю Державної фіскальної служби України від 20.11.2017 року виконавцем отримано інформацію про наявність в установах банків відкритих рахунків боржника. 27.11.2017 року винесено постанову про арешт коштів боржника, що знаходяться в ПАТ «ВТБ Банк», ПАТ «УкрСиббанк», та надіслано її для виконання банкам. ПАТ «ВТБ Банк» надав відповідь про повернення платіжної вимоги без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку.

26.01.2018 року скеровано запит в адміністрацію Державної прикордонної служби України з наданням інформації про перетин державного кордону України боржником за період останніх трьох років, у відповідь на який отримано лист з інформацією щодо громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_6, іншої інформації у вказаний період в базі не виявлено.

11.04.2018 року приватним виконавцем надіслано запит у Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Львівській області та отримано відповідь від 28.04.2018 року про реєстрацію шлюбу 02.11.1999 року щодо ОСОБА_4 та (Шевчик) Лазурко М.І.

01.06.2018 року виконавець звернувся в регіональний сервісний центр МВС у Львівській області метою отримання інформації щодо реєстрації за громадянином ОСОБА_4 і отримав відповідь (примірник своєї вимоги з резолюцією про виконання) з журналом карток, сформованого 12.06.2018 року, про реєстрацію за ОСОБА_4 транспортного засобу ЗАЗ-DAWOO SENS Т13110, № кузова НОМЕР_2.

Приватним виконавцем також отримано інформацію з Пенсійного фонду України та з Державної фіскальної служби України про відсутність інформації щодо Лазурко М.І. (щодо останнього місяця роботи, щодо отримання пенсії. Щодо джерел отримання доходів)

На підтвердження наведеного в поданні твердження, що боржник не з'явився на виклик виконавця і не подав жодних пояснень, виконавцем не надано доказів, хоча копія виклику від 07.11.2017 року долучена до подання. Із супровідного листа від 07.11.2018 року, яким боржнику надсилалась постанова про відкриття виконавчого провадження, не вбачається, що такий виклик також надсилався боржнику.

ПОЗИЦІЯ СУДУ

Розглянувши подання приватного виконавця, суд вважає його частково обґрунтованим та зазначає наступне.

Так, відповідно до ч.1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими на всій території України. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом (ч.1 ст. 327 ГПК України).

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 11-рп/2012).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року виконавче провадження здійснюється з дотримання таких засад: верховенства права, обов'язковість виконання рішень, законність, диспозитивність, справедливість, неупередженість та об'єктивність.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачені цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hor N sby v. Greece), від 19.03.1997, п. 40, Reports of Judgme N ts a N d Decisio N s 1997-II). Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці без неналежних затримок (див. рішення від 07.06.2005 у справі "Фуклев проти України", заява N 71186/01, п. 84). На державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці (рішення від 17.05.2005 р. у справі "Чіжов проти України" п. 40, заява N 6962/02). Разом з тим, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 74 ГПК України). Крім цього, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 ГПК України).

Так, вище судом встановлено, що приватним виконавцем вчинено певні дії щодо примусового виконання рішення суду у справі №914/4266/15, в результаті яких встановлено відсутність зареєстрованого за боржником рухомого та нерухомого майна, відсутність на рахунках грошових коштів. Разом з тим приватним виконавцем з'ясовано, що 02.11.1999 року щодо ОСОБА_4 та (Шевчик) Лазурко Марії Іванівни проведено реєстрацію шлюбу (відповідь Відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 28.04.2018 року). Згідно з даними регіонального сервісного центру МВС у Львівській області (з журналом карток, сформованим 12.06.2018 року) та витягом з Єдиного державного реєстру МВС, поданого приватним виконавцем в судовому засіданні, за ОСОБА_4 зареєстровано транспортний засіб ЗАЗ-DAWOO SENS Т13110, № кузова НОМЕР_2, свідоцтво НОМЕР_3 від 21.04.2012 року, дата реєстрації - 23.07.2005 року.

Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст.63 Сімейного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч.1 ст. 335 Господарського процесуального кодексу України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень приватного виконавця, з метою належного виконання рішення суду від 15 лютого 2016 року необхідним є визначення 1/2 ідеальної частки за Лазурко Марією Іванівною на рухоме майно - автомобіль ЗАЗ-DAWOO SENS Т13110, (2005), зелений, № кузова НОМЕР_2, з метою звернення стягнення на майно для погашення заборгованості боржника. При цьому, до вказаної процедури не застосовуються положення ст.370-372 ЦК України щодо виділу у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, звернення стягнення на частку майна, що є у спільній сумісній власності, за позовом кредитора, чи поділ майна, що є у спільній сумісній власності, за домовленістю співвласників.

Враховуючи отримання приватним виконавцем інформації щодо перебування боржника в шлюбі з громадянином ОСОБА_4, відсутність інформації щодо розірвання шлюбу чи щодо придбання ОСОБА_4 транспортного засобу до укладення шлюбу, суд вважає обгрунтованим подання в частині визначення частки майна боржника у майні, яким боржник володіє спільно з чоловіком, а саме 12 ідеальної частки у виявленому транспортному засобі - ЗАЗ-DAWOO SENS Т13110, № кузова НОМЕР_2, що зареєстрований за ОСОБА_4. Суд зазначає, що визначення частки майна боржника доцільно здійснювати з конкретизацією та ідентифікацією майна, осіб та виконавчого провадження, в межах якого вчиняються певні дії. Приватний виконавець у судовому засіданні не заперечив щодо деталізованого формулювання заявленої ним вимоги про визначення частки майна боржника.

Щодо вимоги подання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника - ? ідеальної частки за Лазурко Марією Іванівною на рухоме майно, а саме автомобільний транспорт, а саме ЗАЗ-DAWOO SENS Т13110, (2005), зелений, № кузова НОМЕР_2 для погашення заборгованості за наказом №914/4266/15 виданого 01.03.2016 року Господарським судом Львівської області про: на виконання рішення господарського суду від 15 лютого 2016 року стягнути з Фізичної особи-підприємця Лазурко Марії Іванівни (81451, с. Максимовичі Самбірського району Львівської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НТД-Україна" (82300, м. Борислав Львівської області, вул. Коваліва, 46-Б, код ЄДРПОУ 25227710) суму в розмірі 45 887,52 грн., з яких: 24 053,75 грн. основного боргу; 17 368,61 грн. інфляційних втрат; 1 166,44 грн. 3%річних; 2 129,44 грн. послуг адвоката; 1 169,28 грн. судового збору, суд не вважає таку вимогу обґрунтованою та зазначає наступне.

Так, згідно з п.1 ч.1 ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Суд звертає увагу, що порядок звернення стягнення на майно боржника регламентовано розділом VI Закону України "Про виконавче провадження". Так, ч.6 ст.48 Закону передбачено можливість звернення стягнення на майно боржника, зокрема, у випадку, коли боржник володіє майном разом з іншими особами. У такому випадку стягнення звертається на частку боржника, що визначається судом за поданням виконавця. Як зазначено вище, подання приватного виконавця в частині визначення частки майна боржника визнано судом обґрунтованим і задоволено.

Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно з ч.1 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Тобто, постанова про звернення стягнення на майно боржника у виконавчому провадженні виносить виконавцем. Іншої норми, яка б надавала таке повноваження відмінному від виконавця органу, закон не містить. Посилання приватного виконавця на ст.336 ГПК України - «звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому порядку» є безпідставним у даному випадку, оскільки мова йде про звернення стягнення на транспортний засіб, який не є ні грошовими коштами, ні нерухомим майном боржника. Посилання приватного виконавця на положення ст.53 Закону України "Про виконавче провадження" також не є обґрунтованим у даному випадку. Положення ст.ст. 49-531 Закону визначають особливості звернення стягнення на майно боржника. Так, ст.53 Закону передбачає, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку. Тобто, порядок звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб, який є відмінним від того, що застосовується приватним виконавцем. Разом з тим, приватний виконавець просить звернути стягнення на частку боржника в майні, яким боржник володіє спільно з іншими особами, а не на майно, що перебуває в інших осіб, чи на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що приватним виконавцем не доведено необхідності та можливості звернення судом стягнення на ? ідеальної частки Лазурко Марії Іванівни на рухоме майно - автомобіль - ЗАЗ-DAWOO SENS Т13110, № кузова НОМЕР_2.

Керуючись ст. ст. 234, 335 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Львівської області

ухвалив:

1. Подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Ільчишин Любові Володимирівни про визначення частки майна боржника у майні задовольнити частково.

2. З метою примусового виконання наказу №914/4266/15, виданого 01.03.2016 року Господарським судом Львівської області, (виконавче провадження АСВП №55089541) визначити частку майна боржника Лазурко Марії Іванівни (ідент. номер НОМЕР_1, Львівська область, Самбірський район, с. Максимовичі) в розмірі 1/2 ідеальної в транспортному засобі ЗАЗ-DAWOO SENS Т13110, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, що зареєстрований за ОСОБА_4 (АДРЕСА_1).

3. У задоволенні решти вимог заявника подання відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана в порядку, передбаченому розділом IV ГПК України.

Повний текст ухвали складено 05.11.2018 року.

Суддя Матвіїв Р.І.