Рішення № 77623823, 05.11.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2018 року м.Харків Справа № 913/385/18

Провадження №14/913/385/18

Господарський суд Луганської області у складі головуючого судді Лісовицького Є.А.

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, м. Дрогобич, Львівська область

до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія”, м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 196 473 грн. 03 коп.

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Фізична особа – підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія” (далі – відповідач) грошові кошти в сумі 196 473 грн. 03 коп. за договором про відкриття банківського рахунку №26005101139001 від 22.06.2005.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору про відкриття банківського рахунку №26005101139001 від 22.06.2005, а саме несвоєчасне повернення грошових коштів за банківським вкладом.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 15.08.2018 відкрито провадження у справі №913/385/18. Суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 03.09.2018.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.09.2018 у справі №913/385/18 підготовче засідання відкладено на 24.09.2018.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 24.09.2018 у справі №913/385/18 підготовче засідання відкладено на 16.10.2018.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 16.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №913/385/18 до судового розгляду по суті на 05.11.2018.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема з наступного.

По-перше, постановою Національного банку України №934 від 24.12.2015 Публічне акціонерне товариство “Український інноваційний банк” було віднесено до категорії неплатоспроможних та згідно рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №239 від 24.12.2015 було запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці з 25.12.2015 по 24.03.2016.

У подальшому, 22.03.2016 Правління Національного банку України прийняло постанову №180 Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “УКРІНБАНК” та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб рішенням Виконавчої дирекції №385 від 22.03.2016 розпочав процедуру ліквідації ПАТ “УКРІНБАНК” та делегування повноважень ліквідатора банку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.04.2016 по справі №826/5325/16 перелічені вище розпорядчі акти № 180 та № 385 визнані незаконними та скасовані. Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 та ухвалою колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 судове рішення по справі № 826/5325/16 залишено без змін.

Таким чином, судове рішення по справі №826/5325/16 набрало законної сили 13.07.2016, а постанова Правління НБУ від 22.03.2016 №180 “Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ “УКРІНБАНК” та рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 385 від 22.03.2016 “Про початок процедури ліквідації ПАТ “УКРІНБАНК” та делегування повноважень ліквідатора банку” визнані незаконними та скасовані в судовому порядку.

Отже, з 13.07.2016 і по даний час ліквідаційна процедура стосовно ПАТ “УКРІНБАНК” була припинена за рішенням суду (чинним і на поточну дату).

На позачергових Загальних зборах акціонерів ОСОБА_2 акціонерного товариства “Український інноваційний банк”, які відбулись 13.07.2016 згідно Протоколу №1 було прийнято рішення про затвердження Статуту товариства в новій редакції, якою змінилась назва останнього (товариства) на Публічне акціонерне товариство “Укрінком”, а також було виключено вид діяльності діяльність комерційних банків, код КВЕД 64.19 Інші види грошового посередництва та включено:

- 64.99 Надання інших фінансових послуг, крім послуг страхування та пенсійного забезпечення,;

- 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення;

- 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

- 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування;

- 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Відомості про це були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно рішення загальних зборів акціонерів ПАТ “Укрінком” від 28 березня 2017 року змінено найменування Товариства як юридичної особи з “ОСОБА_2 акціонерного товариства “Укрінком” на “Публічне акціонерне товариство “Українська інноваційна компанія”, скорочене найменування - ПАТ “УКР/ІН/КОМ”, відомості про що також були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, банк - це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

22.03.2016 банківська ліцензія ПАТ “УКРІНБАНК” була відкликана, у зв’язку з чим останнє також втратило статус банку.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 15 Закону України “Про Національний банк України” встановлення порядку надання юридичним особам, які мають намір здійснювати банківську діяльність, банківських ліцензій, належить до повноважень Правління Національного банку України.

Таким чином, відповідач не є банком, оскільки зазначена юридична особа не має відповідної ліцензії, не має відповідних видів діяльності, не включена до Державного реєстру банків.

Приписами ст. 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність” унормовано, що банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.

За поточними рахунками, що відкриваються банками суб'єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Таким чином, відповідач, не являючись на даний час банківською установою, не має повноважень проводити операції за рахунками клієнтів, не може використовувати необхідні для цього платіжні інструменти, крім того, не має правових підстав і можливості для визначення суми заборгованості кредиторів банку.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач в судове засідання 05.11.2018 не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Проте, 01.11.2018 від позивача до суду надійшло клопотання (електронне повідомлення), за яким останній просить суд розглядати справи без присутності представника позивача, оскільки забезпечити участь представника в судовому засіданні не можливо.

Судом клопотання позивача задовольнив та долучив до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання 05.11.2018 не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

22 червня 2005 року між Акціонерним товариством «Український інноваційний банк» (далі – банк, відповідач у справі) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі – клієнт, позивач у справі) укладено договір банківського рахунку №26005101139001 (далі - договір).

Так, у відповідності до п. 1.1. договору банк після надання всіх необхідних документів відкриває клієнту поточні рахунки №26005101139001 та здійснює їх обслуговування (надалі банківські послуги) відповідно до чинного законодавства України, нормативно – правових актів Національного банку України та внутрішніх документів банку. До отримання банком від клієнта повідомлення про відкриття рахунку з відміткою податкового органу про взяття рахунку на облік операції за цим рахунком здійснюється лише із зарахування коштів.

Відповідно до п.2.2.1. договору клієнт має право отримувати на цілі, передбачені чинним законодавством України, готівкові кошти (у межах коштів, наявних на його рахунках).

Пунктом 2.2.7. договору сторони узгодили, що клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своїх рахунках за умови дотримання вимог чинного законодавства України. Операції по рахунках можуть бути зупинені виключно у випадках, передбачених законом.

Пунктами 2.3.1 та 2.3.2 договору сторони погодили, що банк приймає на себе зобов'язання забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок клієнта та своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до нормативно – правових актів Національного банку України та чинного законодавства.

Відповідно до п.2.3.3 договору банк прийняв на себе зобов’язання щодо здійснення прийняття та видачі готівки відповідно до чинного законодавства України та нормативно – правових актів Національного банку України.

Відповідно до п.п.8.1-8.2. договору, вказаний договір укладений на один рік і набуває чинності з дня відкриття рахунку. Дія договору припиняється за заявою сторони, у випадках передбачених чинним законодавством України та договором. Строк дії договору вважається продовженим на кожний наступний рік у разі відсутності письмової заяви однієї зі сторони про його припинення. Зазначена заява направляться за 20 днів до закінчення строку дії договору.

В обґрунтування виконання взятих банком на себе зобов'язань за договором в щодо відкриття поточного рахунку, позивачем надано копію виписки по особовому рахунку, відповідно до якої станом на 30.10.2015, на особовому рахунку позивача перебуває 196 473 грн. 03 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, грошові кошти не повернув, внаслідок чого заборгованість відповідача за договором становить 196473,03 грн.

Оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до наступного.

Згідно з ч.1, 3 ст. 90 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство). Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, повне та скорочене найменування іноземною мовою (мовами).

Частиною першою статті 15 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що банк має повне і скорочене офіційні найменування українською та іноземними мовами. Найменування банку має містити слово "банк", а також вказівку на організаційно-правову форму банку.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.

Згідно з ч.1 ст. 106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено поняття реорганізації банку - злиття, приєднання, виділення, поділ банку, перетворення його організаційно-правової форми, наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків правонаступникам.

Згідно з ст. 26 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк може бути реорганізований за рішенням власників банку. Реорганізація може здійснюватися шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення. У разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. Під час проведення реорганізації банку шляхом перетворення кредитори не мають права вимагати від банку припинення чи дострокового виконання зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст. 38 Закону України "Про банки і банківську діяльність" до виключної компетенції загальних зборів учасників банку належить вирішення питань, віднесених законом до виключної компетенції загальних зборів учасників акціонерного товариства. Крім зазначених питань, до компетенції загальних зборів учасників банку статутом банку можуть бути віднесені також й інші питання, за винятком тих, які законом або статутом віднесені до виключної компетенції ради банку.

Відповідно до статей 32, 33 Закону України "Про акціонерні товариства" загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства. До виключної компетенції загальних зборів віднесено, зокрема, внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про виділ та припинення товариства, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач дійшов висновку, що відповідач є правонаступником ПАТ “Український інноваційний банк” (скорочена назва - ПАТ “УКРІНБАНК”) з посиланням на зміну назви юридичної особи з ПАТ “УКРІНБАНК” на ПАТ “УКРІНКОМ” та в подальшому на ПАТ “УКР/ІН/КОМ” та залишенням ідентифікаційного коду тим же самим.

Щодо правонаступництва відповідачем прав і обов’язків Банку (ПАТ “Український інноваційний банк”), слід зазначити наступне.

Рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ “Укрінбанк” від 13.07.2016 назву ПАТ “Укрінбанк” змінено на ПАТ “Укрінком”, про що було внесено відповідні відомості до відповідного державного реєстру. Цим же рішенням було змінено й види діяльності товариства, зокрема, виключено такий вид діяльності, як діяльність комерційних банків, код КВЕД 64.19 інші види грошового посередництва та визначено основним видом діяльності 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ “Укрінбанк” (протокол №6 від 28.03.2017) перейменовано ПАТ “Укрінком” в ПАТ “Українська інноваційна компанія”, затверджено статут в новій редакції.

Відповідно до пункту 1.1 Статуту ПАТ “Українська інноваційна компанія”, затвердженого рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ “Укрінбанк”, оформленим протоколом №6 від 28.03.2017, ПАТ “Українська інноваційна компанія” продовжує свою діяльність на підставі цього Статуту шляхом зміни найменування з ПАТ “Укрінбанк” на ПАТ “Українська інноваційна компанія”, яке є набувачем всіх прав та обов'язків ПАТ “Український інноваційний банк”.

Згідно ч. 1 ст. 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву.

Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст. 1 Закону України “Про акціонерні товариства”, особливості правового статусу, створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, що провадять діяльність на ринках фінансових послуг, визначаються законами, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності. У разі суперечності норм цього Закону з нормами законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, норми законів, що регулюють порядок надання фінансових послуг та здійснення банківської діяльності, мають перевагу.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України “Про акціонерні товариства” повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити його організаційно-правову форму (акціонерне товариство). Тип акціонерного товариства не є обов’язковою складовою найменування акціонерного товариства.

Акціонерне товариство самостійно визначає необхідність зазначати у своєму найменуванні його тип, передбачений статтею 5 цього Закону.

Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, повне та скорочене найменування іноземною мовою (мовами).

Словосполучення “акціонерне товариство” та похідні від нього у своєму найменуванні можуть використовувати лише юридичні особи, які зареєстрували в установленому порядку випуск власних акцій та функціонують відповідно до цього Закону з урахуванням особливостей, визначених законами, та юридичні особи - корпоративні інвестиційні фонди, які створені та функціонують відповідно до законодавства, що регулює діяльність у сфері спільного інвестування.

Згідно ст. 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” злиття, приєднання, виділення, поділ банку, зміна його організаційно-правової форми (перетворення), наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов'язків правонаступникам - є реорганізацією банку.

При цьому як реорганізація, так і ліквідація банку передбачає погодження цих процедур Національним банком України (ст. ст. 28, 78 Закону України “Про банки і банківську діяльність”). Водночас з огляду на зміст визначення терміну “реорганізація банку”, що наводиться в зазначеному спеціальному Законі, тільки заходи з реорганізації передбачають правонаступництво. При ліквідації банківської установи, правонаступництво згідно Закону України “Про банки і банківську діяльність”, - відсутнє.

Статтею 46 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачений обов'язок Правління банку протягом трьох робочих днів інформувати Національний банк України про наступні свої дії, зокрема: звільнення керівника (керівників) банку та про кандидатуру на призначення на цю посаду; зміну юридичної адреси і місцезнаходження банку та його відокремлених підрозділів; припинення банківської діяльності.

Згідно приписів ст. 16 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, зміни до статуту банку підлягають державній реєстрації відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження Національним банком України.

Національний банк України приймає рішення про погодження змін до статуту банку або про відмову в їх погодженні не пізніше місячного строку з дня подання повного пакета документів.

Тобто, ПАТ “Укрінбанк” повинен був діяти відповідно до вимог, встановлених Законом України “Про банки і банківську діяльність” і проводити будь-які зміни щодо своєї діяльності, включаючи зміну назви, виключно після отримання на це згоди від Національного банку України.

Виключення кредитною установою із своєї назви слова “банк” та з видів своєї діяльності “банківська діяльність” без дотримання процедури передбаченої статтями 2, 16, 26, 28, 46, 78 Закону України “Про банки і банківську діяльність” не дає підстави вважати її правонаступником кредитної установи (банку).

Разом із тим главами 2 та 3 розділу III “Положення про застосування Національним банком України заходів впливу” (затверджене Постановою Правління НБУ від 17.08.2012 №346, зареєстровано в Мінюсті України 17.09.2012 за №1590/21902) регламентовано комплекс заходів, здійснення яких має передувати ліквідації банку за рішенням його власників.

Так, зокрема, банк може бути ліквідований за рішенням загальних зборів учасників банку в порядку, передбаченому законодавством України та цим Положенням, та за згоди Національного банку.

Згода на ліквідацію банку за рішенням його власників надається у формі рішення Правління Національного банку.

Банк для отримання згоди подає до Національного банку такі документи:

а) рішення загальних зборів учасників про ліквідацію банку;

б) рішення загальних зборів учасників про обрання ліквідаційної комісії;

в) порядок ліквідації банку, затверджений загальними зборами учасників.

г) інформацію про голову та членів ліквідаційної комісії щодо їх відповідності вимогам, установленим Законом про систему гарантування до ліквідатора та осіб, залучених до ліквідації.

Порядок ліквідації банку має містити інформацію про обсяги вимог кредиторів, передбачати перелік заходів щодо формування ліквідаційної маси, задоволення вимог кредиторів та містити строки виконання заходів;

Національний банк відмовляє в погодженні ліквідації банку за рішенням власників у разі виявлення ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного.

Ліквідація банку з ініціативи власників починається з дати відкликання Національним банком банківської ліцензії, генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій.

Голова ліквідаційної комісії очолює роботу ліквідаційної комісії.

У період тимчасової відсутності голови ліквідаційної комісії його обов'язки виконує заступник.

Ліквідацію відокремленого підрозділу банку здійснює призначена ліквідаційною комісією уповноважена особа - член ліквідаційної комісії згідно з відповідною довіреністю.

Ліквідаційна комісія (далі - ліквідатор) з дати відкликання Національним банком банківської ліцензії зобов'язана щомісяця (станом на 1 число) подавати Національному банку інформацію про стан виконання плану ліквідації банку (у тому числі про витрати, пов'язані з ліквідаційною процедурою, та про задоволення вимог кредиторів).

Строк ліквідації банку з ініціативи власників не може перевищувати строки ліквідації банку, встановлені Законом про систему гарантування.

Процедура завершення ліквідації банку обумовлена вчиненням наступних дій.

Рішення щодо виключення відомостей про банк з Державного реєстру банків приймає уповноважена посадова особа Національного банку на підставі документів, передбачених законодавством України, отриманих від Фонду гарантування або ліквідаційної комісії банку, що ліквідується за рішенням власників.

При цьому пакет документів має містити:

а) для Фонду гарантування: рішення Фонду гарантування про затвердження ліквідаційного балансу; звіт уповноваженої особи Фонду гарантування про завершення ліквідації банку; акти про приймання-передавання документів банку до архіву Національного банку;

б) для ліквідатора банку, який ліквідується з ініціативи власників: протокол загальних зборів учасників банку з рішенням про затвердження ліквідаційного балансу; ліквідаційний баланс банку та звіт ліквідатора банку, засвідчені підписами ліквідатора, головного бухгалтера і відбитком печатки банку та затверджені загальними зборами учасників; відомість накопичених оборотів за балансовими та позабалансовими рахунками за весь період ліквідації банку; аудиторський висновок з аудиторським звітом про здійснення перевірки повноти та достовірності ліквідаційного балансу; оригінали установчих документів банку та свідоцтво про державну реєстрацію банку; інформацію про закриття накопичувального рахунку банку; акти про приймання-передавання документів банку до архіву Національного банку; повідомлення державного реєстратора про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Ліквідаційний баланс, складений у формі оборотно-сальдового балансу, засвідчується підписами ліквідатора, головного бухгалтера і відбитком печатки банку.

Звіт ліквідатора банку, у якому відображено, зокрема, проведену роботу щодо задоволення вимог кредиторів, засвідчується підписом ліквідатора і відбитком печатки банку.

Ліквідаційний баланс, додатки до нього та звіт ліквідатора банку надаються Національному банку на паперових носіях, прошнурованих разом з описом документів та супровідним листом, а також в електронному вигляді на оптичних або електронних носіях інформації (CD, DVD, карти пам'яті, флеш-пам'ять).

Національний банк має право вимагати додаткові документи, які підтверджують дані ліквідаційного балансу. Ліквідатор подає додаткові документи в строк не пізніше п'яти робочих днів з дати отримання запиту.

Водночас, відповідно до ст. ст. 7 та 13 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, який встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг, - юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

При цьому фінансова установа може розпочати надання фінансових послуг, лише якщо:

1) облікова і реєструюча система відповідає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами;

2) внутрішні правила фінансової установи, узгоджені з вимогами законів України та нормативно-правових актів державних органів, що здійснюють регулювання та нагляд за ринками фінансових послуг;

3) професійні якості та ділова репутація персоналу відповідають встановленим законом вимогам.

Реорганізація та ліквідація фінансових установ відбуваються з додержанням вимог відповідних законів України та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.

Внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, яка є фінансовою установою, здійснюється на підставі витягу про її виключення з державного реєстру фінансових установ за формою, встановленою відповідним органом державного регулювання ринків фінансових послуг, та інших документів, перелік яких встановлений законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. І тільки в разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників (ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України).

З огляду на вищенаведені приписи відповідних спеціальних нормативно-правових актів, що регламентують правовідносини у сфері діяльності банків та фінансових установ, матеріали справи не містять, а позивач не надав доказів, які б вказували на правомірність переходу до відповідача прав та обов'язків банківської установи (правонаступництва ПАТ “Український інноваційний банк”).

Адже зміна назви установи шляхом заміни слова “банк” на “компанія” не є достатнім доказом правонаступництва між банківською та небанківською установою, якою, на думку позивача, він є на час розгляду справи в суді. Тим більше, що як зазначалось вище, правонаступництво банківської установи відбувається лише в разі реорганізації останньої (ст. 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність”).

Правочин щодо заміни кредитора в зобов'язанні між ПАТ “Український інноваційний банк” та ПАТ “Укрінком” відсутній. Правонаступництво між ПАТ “Український інноваційний банк” та ПАТ “Укрінком” не відбулось, передавальний акт або розподільчий баланс відсутній. Виконання обов'язку боржника поручителем, заставодавцем, третьою особою також не відбувалось.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 910/7828/17 (за позовом ПАТ “Укрінком” до ПАТ “Оболонь” про стягнення заборгованості за кредитним договором).

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом - 05839888 міститься інформація стосовно позивача - ПАТ “Укр/ін/ком”, основним видом економічної діяльності якого є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20).

Згідно ст. 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Найменування банку має містити слово “банк”, а також вказівку на організаційно-правову форму банку (ст. 15 Закону України “Про банки і банківську діяльність”).

В силу положення ч. 9 ст. 17 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, забороняється здійснювати банківську діяльність без отримання банківської ліцензії.

Відповідно до ст. 47 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, операції, визначені п. 3 ч. 3 цієї статті (розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик), належать до виключно банківських операцій, здійснювати які дозволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію.

Як кредитні розглядаються операції, зазначені в п. 3 ч. 3 ст. 47 цього Закону (ст. 49 Закону України “Про банки і банківську діяльність”).

Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що у відносинах за спірним договором стороною повинен виступати саме Банк, який має відповідну ліцензію.

Скасування Окружним адміністративним судом м. Києва (постанова від 14.12.2017 у справі №826/14033/17) постанови правління НБУ від 24.12.2015 №934 “Про віднесення ПАТ “Укрінбанк” до категорії неплатоспроможних” та рішення дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 №239 “Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ “Укрінбанк” не стосується вищенаведених обставин, так як позивач обґрунтовує наявність свого права (для захисту якого він звернувся до суду) саме правонаступництвом прав і обов’язків Банку.

При цьому, суд звертає увагу, що чинним законодавством України не передбачені наслідки та порядок дій при скасуванні у судовому порядку постанов Національного банку України та рішень Фонду стосовно неплатоспроможного банку. Сам по собі факт скасування рішень, які зумовили ліквідацію ОСОБА_2 акціонерного товариства “Український інноваційний банк”, не зумовлює відновлення відповідача у статусі банківської установи з повернення відповідних активів та не сприяє поновленню банківської ліцензії. При цьому, судом також враховується, що рішення третіх осіб, які зумовили втрату відповідачем статусу банківської установи, і були у подальшому визнанні незаконними у судовому порядку, хронологічно передували запровадженню відповідачем змін до статуту та виключенню з переліку видів діяльності банківських послуг.

За приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належним та допустимим доказом вирішення вищим органом акціонерного товариства питань щодо зміни найменування, правонаступництва, внесення змін до статуту чи будь-яких інших рішень загальних зборів товариства є саме рішення, прийняте за результатом цих загальних зборів, що належним чином оформлено протоколом.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про акціонерні товариства" установчим документом акціонерного товариства є його статут. Відомості, що повинен містити статут акціонерного товариства визначені частиною другою вказаної статті.

Таким чином, статут акціонерного товариства не є належним та допустимим доказом переходу прав та обов'язків (правонаступництва), оскільки є лише установчим документом, який містить відомості пов'язані з діяльністю товариства, передбачені законом.

З урахуванням викладених обставин, суд не вважає за можливе дійти висновку, що ПАТ “Українська інноваційна компанія” шляхом зміни найменування з ПАТ “Укрінбанк” стало набувачем всіх прав та обов'язків ПАТ “Укрінбанк”, оскільки зміна найменування не є припиненням юридичної особи (ст. 104 ЦК України) чи її перетворенням (ст. 108 ЦК України) і не зумовлює переходу прав та обов'язків такої особи (правонаступництва).

Виходячи з наведеного, у задоволенні позовних вимог фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія” про стягнення 196473 грн. 03 коп. слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, у разі відмови в позові покладається на позивача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 129, 233,238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Відмовити у задоволенні позову фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства “Українська інноваційна компанія” про стягнення 196473 грн. 03 коп.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено – 06 листопада 2018 року.

Суддя Є.А.Лісовицький