Рішення № 77623789, 29.10.2018, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 жовтня 2018 року Справа № 913/338/18

Провадження №33/913/338/18

За позовом фізичної особи-підприємця Кочерги Олександра Сергійовича, АДРЕСА_1, 93000

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Зоря", вул.Заводська, буд.1Г/36, м.Рубіжне Луганської області, 93001,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" кв.Гайворового, б.35А, м.Луганськ, 91021

про відновлення становища, яке існувало до порушення права

Суддя Драгнєвіч О.В.

Секретар судового засідання Романенко Т.М.

У засіданні брали участь:

від позивача: Пономарьов Б.Ю., представник за довіреністю №325 від 04.06.2018;

від відповідача: представник не прибув;

від третьої особи: представник не прибув.

С У Т Ь С П О Р У:

Фізична особа-підприємець Кочерга Олександр Сергійович звернувся до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Зоря", в якому просить зобо'язати відповідача відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання шляхом забезпечення технічної можливості передачі електричної енергії власними технологічними мережами в точку приєднання фізичної особи-підприємця Кочерги Олександра Сергійовича та відновлення передачі електричної енергії власними технологічними електричними мережами.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує, посилаючись на укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" та позивачем договір №57 від 11.10.2006 року про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" поставляє електричну енергію на об'єкт : водна станція, що розташований за адресою вул.Набережна, 172, м.Рубіжне Луганської області. У зв'язку з тим, що постачання електричної енергії до електричних установок позивача, здійснюється через технологічні електричні мережі, які належать ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Зоря" між останнім та ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" 29.12.2010 укладено договір про спільне використування технологічних електричних мереж №ДВС 6, для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії в точки приєднання користувачів або інших суб'єктів господарювання.

Протягом дії договору відповідач забезпечував технічну можливість передачі електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точку приєднання позивача та здійснював передачу електричної енергії власними технологічними електричними мережами. Однак, 06.03.2018 відповідач, без належного попередження споживача та погодження із постачальником електричної енергії, припинив постачання електричної енергії на вищевказаний об'єкт. На неодноразові звернення позивача невідкладно відновити постачання електричної енергії, відповідач листом за вих.№209-1339 від 06.03.2018 повідомив позивача про необхідність укладення з ним договору на технічне забезпечення електропостачання споживача.

Позивач, посилаючись на положення укладених договорів, Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996, наказу Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 № 19, яким затверджено Методику обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, а також враховуючи показники середньомісячного споживання активної електричної енергії (що складає 249 кВт-год в 2017 році), вважає дії відповідача щодо припинення постачання електричної енергії неправомірними, а вимогу про укладення договору - необґрунтованою, що призводить до порушення законних прав позивача.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 30.07.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання". Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.09.2018.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, а також додатково наданих поясненнях, зазначає про необґрунтованість заявленого позову. Договір на технічне забезпечення згідно додатку 1 до Правил користування електричною енергією, встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час технічного забезпечення постачання електричної енергії, а також при виникненні у споживача, відповідно до законодавства України, зобов'язань вносити плату за перетікання реактивної електроенергії. Нарахування плати за перетікання реактивної електроенергії регулюється наказом Міністерства палива та енергетики України №19 від 17.01.2002.

Листами за вих.№209-2551 від 08.05.2018, №209-3362 від 19.06.2018, №209-4105 від 26.07.2018 направлялися для підписання договори на технічне забезпечення електропостачання ФОП Кочерга А.С. Натомість позивач листами від 26.05.2018 та від 07.07.2018 відмовився від підписання договору, також до теперішнього часу засіб обліку не перенесений в РУ-0,4 кВ ТП-36 згідно умов договору №ДВС6 від 29.12.2010.

Позивач у відповіді на відзив відповідача б/н від 29.08.2018 заперечив доводи відповідача, зауваживши, що такий договір укладається в обов'язковому порядку лише у разі виникнення у субспоживача, електроустановки якого підключені до електричних мереж основного споживача, обов'язку вносити плату за перетікання реактивної електроенергії. За 2017 середньомісячне споживання активної електричної енергії позивача склало лише 249 кВт-год. Крім того, перший проект договору був направлений відповідачем 08.05.2018, тобто через два місяці після відключення електропостачання. Позивач вважає вимоги відповідача неправомірними також з огляду на те, що в порушення вимог ст.180 ГК України сторонами не погоджено істотні умови щодо предмету, ціни та строку дії.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.09.2018 відкладено підготовче засідання на 24.09.2018.

Представник позивача через канцелярію суду надав додаткові письмові пояснення б/н від 24.09.2018, в яких вказав, що ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" за умовами договору про постачання електричної енергії №57 від 11.10.2006 постачало електричну енергію на два об'єкти: водну станцію (вул..Набережна, 172, м.Рубіжне Луганської області), баню (вул.Дзержинського, 2, м.Рубіжне Луганської області), що знаходилась у позивача в оренді на підставі договору оренди №28 від 01.06.2007. Вказаний договір оренди наразі розірваний сторонами 15.06.2016, з того часу постачання позивачу електричної енергії на другий об'єкт не здійснювалось.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" в письмових поясненнях б/н від 21.09.2018 зазначає, що в порушення розділу 6 укладеного з відповідачем договору №ДСВ 6 про спільне використання технологічних електричних мереж від 29.12.2010, п.7.5 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996, відповідач безпідставно обмежив використання третьою особою технологічних електричних мереж для забезпечення безперебійного постачання електричної енергії на об'єкти позивача. ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" не погоджувало основному споживачу ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Зоря" припинення передачі електричної енергії на об'єкт ФОП Кочерга О.С. Крім того, відповідно листа НКРЕКП №5161/20/9-18 від 22.06.2018 вимога відповідача до позивача щодо укладення договору про технічне забезпечення електропостачання споживача не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою суду від 24.09.2018 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 09.10.2018. Ухвалою суду від 09.10.2018 оголошено перерву в судовому засіданні до 29.10.2018.

В судове засідання 29.10.2018 прибув лише представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимоги, просив задовольнити позов.

Відповідач та третя особа не скористались своїм правом, передбаченим ст.42 Господарського процесуального кодексу України, повноважних представників в судове засідання не направили, були повідомлені належним чином про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

За висновком суду, неприбуття представників відповідача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, враховуючи належне їх повідомлення. Суд також враховує, що від учасників обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду спору не надходило, а ухвалою суду явка представників сторін не визнавалася обов'язковою. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду.

В судовому засіданні 29.10.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши обставини справи та надані сторонами на обґрунтування власних позицій докази, заслухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (постачальник/третя особа) та фізичною особою-підприємцем Кочергою Олександром Сергійовичем (споживач/позивач) укладено договір №57 від 11.10.2006 року про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого постачальник передає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною приєднаною потужністю 47,3 кВт (кВА), величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені відповідно додатками до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача» та «Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання споживача», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною (п.1.1 договору) (а.с.19-27).

В п.3.1.3 договору сторони погодили, що постачальник має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно умовами розділу 6 договору відповідно до порядку, передбаченого Правилами користування електричною енергією та діючим законодавством України.

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України (п.9.3 договору).

Додатковою угодою від 10.10.2017 до договору постачання електричної енергії від 10.11.2018 №57 сторони продовжили дію вказаного договору до 31.12.2018 року.

У зв'язку з тим, що постачання електричної енергії до електричних установок позивача, здійснюється через технологічні електричні мережі, які належать ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Зоря" (власник/відповідач) між останнім та ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" (користувач/третя особа) укладено договір про спільне використування технологічних електричних мереж №ДВС 6 від 29.12.2010 (а.с.134-139).

Відповідно до п.1.1 договору власник мереж зобов'язується надавати послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії (далі - послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання) в точки приєднання електроустановок користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання відповідно до умов договору.

Передача електричної енергії технологічними електричними мережами спільного використання забезпечується відповідно до додатка «Однолінійна схема», наданого власником мереж з обов'язковим зазначенням місць встановлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії.

Власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електричної енергії до меж балансової належності належних йому електричних мереж: визначених додатками «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», зокрема п.9. ФОП Кочерга, баня: на наконечниках кабелю живлення бані ФОП Кочерга в РУ-0,4 кВ ТП-115 ДПХЗ «Південний»; п.10. ФОП Кочерга, водна станція: на наконечниках кабелю живлення водної станції ФОП Кочерга в РУ-0,4 кВ ТП-36 ДПХЗ «Південний».

Згідно п.2.10 договору, обов'язком відповідача як власника мереж є оперативно повідомляти користувача та суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, про:

- порушення, що пов'язані з перериванням електропостачання, їх причини і терміни відновлення режиму електропостачання;

- порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів обліку, що належать власнику мереж за ознакою права власності, користування, повного господарського відання або встановлені та території власника мереж.

В п.3.1 договору сторони погодили, що власник мереж має право на отримання від користувача плати за послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання, визначеної відповідно до Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ від 12.06.2008 №6901, затвердженою в Міністерстві юстиції України 08.08.2008 за №732/15423.

Договір набирає чинності з 01 січня 2011, укладається на строк до 31.12.2011 та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення цього строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від договору або його переклад. Договір може бути розірвано достроково за згодою сторін в інших випадках, передбачених законодавством. Договір втрачає чинність у разі переходу права власності (права господарського відання) на технічні електричні мережі спільного використання від власника мереж до іншої особи з дати такого переходу (п.9.4 договору).

Невід'ємними частинами договору є наступні додатки до нього: «Однолінійна схема», «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» (за наявності спільних мереж між сторонами); «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності» (за наявності меж між власником мереж та суб'єктами господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач); «Перелік обладнання та розрахунок обсягу умовних одиниць технологічних електричних мереж, які спільно використовуються»; «Відомості про засоби обліку електричної енергії» (п.9.5 договору).

Як вбачається зі змісту укладеного договору про постачання електричної енергії №57 від 11.10.2006, позивачу третьою особою здійснювалося постачання електричної енергіюї за двома об'єктами: водна станція (вул..Набережна, 172, м.Рубіжне Луганської області), баня (вул.Дзержинського, 2, м.Рубіжне Луганської області). Приміщення бані знаходились у позивача в оренді на підставі договору оренди №28 від 01.06.2007. Вказаний договір оренди наразі розірваний сторонами 15.06.2016 (а.с.188-189). Згідно пояснень позивача, з часу розірвання договору, постачання електричної енергії здійснювалося лише за об'єктом водна станція (вул.Набережна, 172, м.Рубіжне Луганської області).

Матеріали справи свідчать про те, що на адресу позивача надійшов лист відповідача за вих.№209-1339 від 06.03.2018, яким позивача було повідомлено про те, що на підставі пункту 5.8 Правил користування електричною енергією йому необхідно укласти договір на технічне забезпечення електропостачання споживача з відповідачем. У зв'язку з відсутністю даного договору, на підставі п.7.5.7 Правил користування електричною енергією з 15.03.2018 року позивачу буде відключена електрична енергія з ПТ-36 (а.с.48).

Позивач зазначає, що в порушення умов договору, п. 7.5 Правил, 06.03.2018 відповідач припинив постачання електричної енергії на об'єкті: водна станція, що розташований за адресою вул.Набережна, 172, м.Рубіжне Луганської області.

У зв'язку із припиненням постачання електроенергії, 12.03.2018 позивач звернувся з листом за вих.№553 до постачальника ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" та просив відновити електропостачання об'єкту на об'єкті (а.с.55).

У відповідь за вих.№256 від 14.03.2018 ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" повідомило, що відключення товариством не проводилось, тому за вказаним фактом направлено відповідне звернення до ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Зоря" з вимогою відновлення подачі електроенергії (а.с.56-57).

26.04.2018 позивач звернувся з листами б/н до відповідача та до третьої особи, в яких просив: невідкладно поновити постачання електричної енергії на вказаному об'єкті; надати інформацію про причини та правові підстави припинення відповідачем постачання енергії у період з 06.03.2018 по 25.04.2018; надати інформацію про вжиті відповідачем заходи для відновлення постачання електричної енергії (а.с.58-60).

Листом від 08.08.2018 за вих.№209-2551 ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Зоря" надало відповідь про те, що на адресу позивача було направлено лист за вих.№209-1334 від 06.03.2018 про необхідність укладення договору про технічне забезпечення електропостачання споживача. Оскільки відповідь не була отримана, направляються 2 примірники договору з проханням в 3-денний строк їх підписати. Повідомлено, що згідно умов договору №ДСВ6 від 29.12.2010 позивачу необхідно встановити вузол обліку електричної енергії в ТП-36 ТОВ "Зоря". Зазначено, що після підписання договору про технічне забезпечення електропостачання споживача та установки вузла обліку електричної енергії електропостачання буде поновлено (а.с.63).

Матеріали справи свідчать про те, що листами від 15.05.2018 позивач також звертався додатково до ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", Державної інспекції енергетичного нагляду України, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за роз'ясненнями питання щодо обов'язковості укладення договору на технічне забезпечення електропостачання споживача, укладення якого вимагає відповідач (а.с.64-71).

Отримавши роз'яснення щодо необов'язковості укладення такого договору у випадку позивача, останній листом б/н від 26.05.2018 повторно звернувся до відповідача, повернув проект договору №1106 від 08.05.2018 про технічне забезпечення електропостачання споживача без підписання, зазначивши, що діючим законодавством не передбачено підписання такого договору та вимагав невідкладно припинити порушення діючого законодавства та відновити постачання електричної енергії (а.с.84-87).

Додатково, листами від 15.05.2018, 29.05.2018, 11.06.2018 позивач просив ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" забезпечити явку представників даного підприємства для складання акту про порушення, що було залишено без виконання (а.с. 88).

Оскільки явку представників ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" не забезпечило, позивачем в односторонньому порядку були складені акти про порушення умов договору №57 від 11.10.2006 про постачання електричної енергії від 23.05.2018 №1 та від 07.06.2018 №2, у зв'язку із нездійсненням постачання елктроенергії з 06.03.2018 по 10.06.2018 (а.с.89-96).

Також з матеріалів справи вбачається, що листами за вих№209-3362 від 19.06.2018, №209-4/05 від 26.07.2018 відповідач звертався до позивача з вимогами щодо підписання відповідного договору про технічне забезпечення, а також встановлення вузлу обліку (146-151).

Разом з тим, редакції договору, яка направлялася позивачу відповідачем для підписання, останнім не надано.

Оскільки вимоги позивача були залишені відповідачем без виконання, електропостачання на об'єкті відновлено не було, позивач звернувся до суду із відповідним позовом з метою захисту свого порушеного права.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Підставою для захисту такого права є порушення, невизнання або оспорювання цивільного права.

Крім того, приписами ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту таких прав може бути зокрема: відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між постачальниками та споживачами електричної енергії - юридичними особами або фізичними особами (крім населення), врегульовані зокрема: Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-8, Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28, які були чинними під час виникнення спірних правовідносин (втратили чинність 11.06.2018).

Відповідно до абзацу 1 п. 5.1. Правилами користування електричною енергією договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Так, між ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» та фізичною особою-підприємцем Кочергою О.С. укладено договір про постачання електричної енергії № 57 від 11.10.2006 року, відповідно до якого постачальник зобов'язується продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб його електричних установок.

Зокрема, ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» здійснює постачання електричної енергії на об'єкт позивача - «водна станція» (вул. Набережна, 172, м. Рубіжне, Луганська область).

Згідно п. 1.7. Правилами користування електричною енергією у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між 'тими на основі типового договору.

Для забезпечення постачання електричної енергії на об'єкти, зокрема позивача, у відповідності до п. 1.7 Правил між ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Зоря» укладено договір № ДСВ 6 про спільне використання технологічних електричних мереж від 29.12.2010, згідно предмету якого відповідач, як власник мереж, зобов'язувався надавати послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання для забезпечення технічної можливості передачі (транзиту) електричної енергії в точки приєднання електроустановок користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, зокрема позивачу.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд звертає увагу на те, що в розділі 6 договору №ДСВ 6 про спільне використання технологічних електричних мереж сторони визначили випадки коли надання послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання може бути припинено або обмежено власником мереж, серед яких:

- без попередження у разі виникнення аварійних ситуацій в електроустановках власника мереж на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів відповідної категорії користувача;

- з повідомленням користувача не пізніше ніж за 10 хвилин у разі перевищення користувачем або іншими суб'єктами господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, договірної граничної величини електричної потужності в години максимуму навантаження протягом 30 хвилин і більше;

- з повідомленням користувача не пізніше ніж за три робочих дні у разі несплати користувачем за послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання у встановлений термін;

- на виконання припису державних органів, на які покладені відповідні обов'язки згідно з законодавством, у зазначені в приписі терміни;

- з повідомленням не пізніше ніж 10 днів, у разі відсутності резервного живлення для проведення планових ремонтних робіт в електроустановках власника мереж, користувача, суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач;

- на вимогу користувача у зазначені в цій вимозі терміни.

Крім того, згідно положень п.7.5. Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, у разі:

1) відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

2) недопущення до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, га/або розрахункових засобів обліку електричної енергії уповноважених посадових осіб органів виконавчої влади та/ або електропередавальної організації, на яких покладено згідно з законодавством України та/або договором відповідні обов'язки;

3) несплати рахунків відповідно до умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами (для споживача, який у встановленому законодавством порядку визнаний банкрутом, припинення повністю або частково постачання електричної енергії здійснюється без попередження у разі наявності від'ємного сальдо на особовому рахунку згідно з показаннями засобу обліку, крім випадків, коли такий споживач, щодо якого в установленому порядку вживаються заходи для запобігання банкрутству, здійснює своєчасний розрахунок поточної плати за спожиту електричну енергію, а погашення його заборгованості включено до заходів щодо забезпечення вимог кредиторів);

4) несплати за недовраховану електричну енергію, визначену відповідно до законодавства;

5) невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;

6) невиконання обґрунтованих вимог електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) щодо приведення розрахункового обліку в технічний стан відповідно до вимог нормативних документів;

7) закінчення терміну дії, розірвання або неукладення між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена цими Правилами;

8) порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж Правил охорони електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення неналежних умов експлуатації зазначених електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються Правила охорони електричних мереж.

Згідно п.5.8 Правил користування електричною енергією споживач, електроустановки якого приєднані до мереж електропередавальної організації, яка не є постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, має укласти з електропередавальною організацією договір про технічне забезпечення електропостачання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, посилаючись на положення п.п.5.8, п.7.5.7 Правил користування електричною енергією, п.2.12 договору №ДВС6 від 29.12.2010, листом за вих.№209-1339 від 06.03.2018 повідомив позивача про те, що з 15.03.2018 року йому буде відключена електрична енергія з ПТ-36 (а.с.48).

Відповідачем також надано копію листа за вих.№209-1336 від 06.03.2018, яким начальника Рубіжанського РЕС було повідомлено про припинення подачі електроенергії позивачу з 15.03.2018 (а.с.144).

Разом з тим, відповідач згідно наданих пояснень позивачем та наявного листування в матеріалах справи, фактично 06.03.2018 припинив подачу електричної енергії на об'єкт позивача у зв'язку із неукладенням договору на технічне забезпечення електропостачання споживача.

Доказів припинення постачання електроенергії з іншої дати відповідачем наразі не надано.

В письмових поясненнях, наданих ТОВ «ЛЕО», а також зі змісту наявних листів третьої особи до відповідача, ТОВ «ЛЕО» зазначає, що з ним як постачальником не погоджувалося припинення постачання об'єкту позивача.

Отже, відповідачем було допущено порушення п.7.5. Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, а саме : здійснено припинення постачання електричної енергії без належного попередження позивача як споживача - не пізніше ніж за три робочих дні, та без погодження із постачальником електричної енергії, наявності його згоди.

Відповідач, здійснюючи припинення постачання електроенергії позивачу, зокрема послався на обов'язковість укладення позивачем договору на технічне забезпечення електропостачання із відповідачем згідно вимог п.2.12 договору №ДВС6 про спільне використання технологічних електричних мереж від 29.12.2010.

Однак, дослідивши обставини справи, суд не може погодитися із доводами відповідача, враховуючи наступне.

Як вже зазначалося, договір №ДВС6 про спільне використання технологічних електричних мереж від 29.12.2010, укладений між відповідачем та третьою особою. Позивач не є його стороною та не був обізнаним з його умовами.

Натомість зі змісту п.2.12 вказаного договору вбачається, що лише за необхідності власник мереж зобов'язується укладати договори про технічне забезпечення електропостачання з іншими суб'єктами господарювання, приєднаними безпосередньо до електричних мереж власника мереж, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач.

Так, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" листом за вих.№01-24/2/1753 від 16.05.2018 повідомило позивача, вказавши на те, що ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Зоря" порушує умови договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а саме не забезпечує технічну можливість для передачі електричної енергії технологічними електричними мережами спільного використання з дотриманням показників якості електричної енергії та категорії надійності електропостачання на об'єкт позивача, водна станція (а.с.77-73).

Листом за вих.№01-23/2/44 від 23.05.2018 ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" повідомило, що середньомісячне споживання активної електроенергії за 2017 рік споживача складає 249,75 кВт/рік. Укладення договору на технічне забезпечення електропостачання споживача не є обов'язковим (а.с.76).

Крім того, Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії листом за вих.№01/06-3566 від 11.06.2018 надала позивачу роз'яснень, згідно яких договір на технічне забезпечення електропостачання споживача повинен укладатися у разі середньомісячного споживання активної електроенергії в обсязі 5000 кВт/год та більше. За відсутності погодження зі сторони ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" припинення основним споживачем електропостачання на об'єктах субспоживача , є порушенням вимог пункту 7.5 ПКЕЕ (а.с.77-79).

Перетікання реактивної електричної енергії на межі балансової належності електричних мереж (перетікання реактивної електроенергії) - складова фізичних процесів передачі, розподілу та споживання активної електроенергії та впливає на показники якості активної електроенергії. Плата за перетікання реактивної електроенергії - плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.

Договір на технічне забезпечення електропостачання укладається згідно наведеного в додатку 1 до Правил користування електричною енергією, встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час технічного забезпечення постачання електричної енергії, а також при виникненні у споживача, відповідно до законодавства України, зобов'язань вносити плату за перетікання реактивної електроенергії. Нарахування плати за перетікання реактивної електроенергії регулюється наказом Міністерства палива та енергетики України №19 від 17.01.2002.

Відповідно до положень пункту 3.1 Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 № 19, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.02.2002 за № 93/6381, розрахунки за перетікання реактивної електроенергії здійснюються з усіма споживачами (крім населення), які мають сумарне середньомісячне споживання активної електроенергії за всіма точками обліку на одній площадці 5000 кВт/год та більше.

Необхідність залучення конкретного споживача до розрахунків за перетікання реактивної електроенергії електропередавальна організація визначає на підставі середньомісячного споживання активної енергії лише цього споживача.

Плата за перетікання реактивної електроенергії призначена для адресного економічного стимулювання ініціативи споживача до впровадження технологічних заходів на вирішення питань з компенсації перетікань реактивної електроенергії.

Отже, у разі середньомісячного споживання активної електроенергії в обсязі 5 0000 кВт/год та більше, ніж основним споживачем та субспоживачем повинен бути укладений договір про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Натомість за даними позивача та ТОВ «ЛЕО» середньомісячне споживання активної електроенергії за 2017 рік споживача складає 249,75 кВт/рік., що не відповідає зазначеним вимогам відповідача.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг листом за вих.№516/20/9-18 від 22.06.2018 на запит позивача дала роз'яснення про те, що враховуючи положення п.1.3. Методики, розрахунки за перетікання реактивної електроенергії здійснюються з урахуванням середньомісячного споживання активної електроенергії. Крім того, враховуючи положення ст.180 ГК України, у разі відсутності у субспоживача зобов'язань вносити плату за перетікання реактивної електроенергії, укладення договору про технічне забезпечення електропостачання споживача є недоцільним у зв'язку з відсутністю погодженої ціни такого договору (а.с.80-83).

Як вбачається з позиції відповідача, ще однією підставою для припинення постачання електроенергії на об'єкт позивача було те, що засіб обліку повинен бути встановлений в РУ-0,4 кВ ТП-36 ТОВ «НВП «Зоря» згідно умов договору №ДВС6 про спільне використання технологічних електричних мереж від 29.12.2010.

Разом з тим, вказаний договір №ДВС6 про спільне використання технологічних електричних мереж від 29.12.2010, укладений між відповідачем та третьою особою. Позивач не є його стороною та не був обізнаним з його умовами. Натомість відповідач, повідомляючи про припинення постачання в листі за вих.№209-1339 від 06.03.2018 взагалі не зазначив про вказану вимогу.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (частина 1 статті 74 ГПК України).

Натомість відповідачем доводів позову не спростовано, не доведено підставність та дотримання процедури, передбаченої п.7.5. Правил користування електричною енергією, щодо припинення постачання позивачу електричної енергії на об'єкт - водна станція, за адресою: вул.Набережна, 172, м.Рубіжне Луганської області.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

Також згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в сумі 1762 грн 00 коп.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов фізичної особи-підприємця Кочерги Олександра Сергійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Зоря", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", про відновлення становища, яке існувало до порушення права, задовольнити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Зоря" (вул.Заводська, буд.1Г/36, м.Рубіжне Луганської області, 93000, ідентифікаційний код 36999957) відновити становище, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця Кочерги Олександра Сергійовича (АДРЕСА_1, 93000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) шляхом забезпечення технічної можливості передачі електричної енергії власними технологічними мережами в точку приєднання фізичної особи-підприємця Кочерги Олександра Сергійовича (об'єкт водна станція - вул.Набережна, 172, м.Рубіжне Луганської області) та відновлення передачі електричної енергії власними технологічними електричними мережами.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Зоря" (вул.Заводська, буд.1Г/36, м.Рубіжне Луганської області, 93001, ідентифікаційний код 36999957) на користь фізичної особи-підприємця Кочерги Олександра Сергійовича (АДРЕСА_1, 93000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору в сумі 1762 грн 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 06.11.2018.

Суддя О.В. Драгнєвіч