Єдиний державний реєстр судових рішень справа № 2а-5735/09/0670
категорія 2.11.12
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацький Є.М.,
при секретарі - Вітковській Т.С.
з участю представників позивача Лісовця В.О. та Голяченко А.П.
представника відповідача Телічко Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ланда ЛТД"
до Державної податкової інспекції у Житомирському районі
про визнання недійсними рішень про застосування штрафних/фінансових/ санкцій та рішення про результати розгляду скарги ДПА у Житомирській області від 24.07.2009 р. № 13862/К-С/25-009,-
встановив:
Позивач звернувся з позовом до відповідача, в якому вказав, що фахівцями ДПІ у Житомирському районі було проведено перевірку ТОВ "Ланда ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства, під час проведення якої було встановлено, що підприємство в порушення вимог Закону України " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не проводило розрахункові операції при продажу товарів за допомогою платіжного терміналу через реєстратор розрахункових операцій: розрахункові документи встановленої форми не роздруковувались та не видавались на суму 530 грн.; підприємство не проводило розрахункові операції при продажу товарів не власного виробництва за готівку через реєстратор розрахункових операцій, а приймало готівкові кошти за товар в касі підприємства з видачею покупцю квитанції до прибуткового касового ордеру та відображення цих сум в касовій книзі підприємства та здавало готівкові кошти як торгову виручку до каси банку; підприємство не забезпечило щоденний друк фіскального звітного чеку /Z-звіту/ за 25.06.2008 року; підзвітні особи провели готівкові розрахунки без подання оригіналу розрахункового документа встановленої форми та змісту, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів. На думку позивача вказані порушення підприємством не були вчинені, внаслідок чого просив скасувати рішення про застосування штрафних/фінансових/ санкцій від 25.08.2009 р. № 0001762302/1 та № 0002242302, та визнати незаконним рішення про результати розгляду скарги ДПА у Житомирській області від 24.07.2009 р. № 13862/К-С/25-009.
Свою правову позицію позивач обґрунтував тим, що в порушення вимог чинного законодавства в рішенні ДПІ у Житомирському районі від 25.08.2009 р. № 0001762302/1, відповідачем приведені посилання на пункт та статтю законодавчого акту, порушення яких позивачем не було вчинено / посилання як на підставу застосування штрафних санкцій на ст.19 Закону України " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" , а в акті перевірки зазначено порушення ст.3,9 вказаного Закону. Також є безпідставними доводи відповідача щодо того, що підприємство не проводило розрахункові операції при продажу товарів за допомогою платіжного терміналу через реєстратор розрахункових операцій: розрахункові документи встановленої форми не роздруковувались та не видавались на суму 530 грн., так як не було прийнято до уваги дані з контрольних стрічок, де відображено факт проведення розрахунку по указаним продажам через РРО; помилковим є твердження відповідача щодо того, що підприємство не проводило розрахункові операції при продажу товарів не власного виробництва за готівку через реєстратор розрахункових операцій, а приймало готівкові кошти за товар в касі підприємства з видачею покупцю квитанції до прибуткового касового ордеру та відображення цих сум в касовій книзі підприємства та здавало готівкові кошти як торгову виручку до каси банку - відповідачем не було прийнято до уваги положення п.12 ст.9 Закону, яким передбачено, що підприємствам дозволяється не використовувати РРО, якщо на місці отримання товарів не проводяться готівкові розрахунки; підприємством забезпечено щоденний друк фіскального звітного чеку за 25.06.2008 року; безпідставними є твердження відповідача, що підзвітні особи провели готівкові розрахунки без подання оригіналу розрахункового документа встановленої форми та змісту, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, так як це стосується тільки видачі готівкових коштів під звіт та порядку ведення касових операцій, а не проведення готівкових розрахунків підзвітними особами.
В судовому засіданні представники позивача підтримали свої позовні вимоги і просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав свої письмові заперечення, в яких зазначив, що в рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій від 25.08.2009 р. № 0001762302/1 помилково зазначена підстава відповідальності позивача ст.19 Закону , всі порушення, які були зазначені в акті перевірки мали місце і тому винесені на підставі них рішення є законними та обґрунтованими. Також зазначив, що рішення про результати розгляду скарги ДПА у Житомирській області від 24.07.2009 р. № 13862/К-С/25-009 неможливо оскаржити в судовому порядку.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідив надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Працівниками ДПІ у Житомирському районі проведено перевірку ТОВ "Ланда ЛТД" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.10.2006 року по 31 грудня 2008 року. За наслідками перевірки був складений акт перевірки від 3.06.2009 року № 972/23-0/20401965/0110.
Під час проведення перевірки були встановлені наступні порушення:
1. В порушення вимог п.1, п.2 ст.3 Закону України " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6.07.1995 року № 265/95-ВР / надалі - Закон № 265/95-ВР/ підприємство не проводило розрахункові операції при продажу товарів за допомогою платіжного терміналу через реєстратор розрахункових операцій і розрахункові документи встановленої форми не роздруковувались та не видавались на суму 530 грн.
2. В порушення вимог п.1, п.2 ст.3 Закону № 265/95-ВР підприємство не проводило розрахункові операції при продажу товарів не власного виробництва за готівку через реєстратор розрахункових операцій, а приймало готівкові кошти за товар в касі підприємства з видачею покупцю квитанції до прибуткового касового ордеру та відображення цих сум в касовій книзі підприємства та здавало готівкові кошти як торгову виручку до каси банку в сумі 2770 грн.
3. В порушення п.9 ст.3 Закону України № 265/95-ВР підприємство не забезпечило щоденний друк фіскального звітного чеку /Z-звіту/ за 25.06.2008 року.
4. В порушення вимог п.2.11., п.3.1 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 підзвітні особи провели готівкові розрахунки без подання оригіналу розрахункового документа встановленої форми та змісту, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів.
За результатами перевірки було винесено рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій від 15.06.2009 року № 0001762302/0, яким до позивача були застосовані штрафні санкції в сумі 20221,70 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку.
За результатами розгляду скарги ДПА в Житомирській області скасувало рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій від 15.06.2009 р. № 0001762302 в частині застосованих штрафних санкцій, передбачених статтею 1 Указу Президента України " Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" в сумі 3381,70 грн., а в іншій частині в сумі 16840 грн. зазначене рішення про застосування штрафних санкцій залишила без змін та додатково було застосовано штрафні санкції в сумі 3381,70 грн. відповідно до рішення № 0002242302 від 25.08.2009 р.
Щодо нарахування відповідачем штрафних санкцій в сумі 13850 грн. за не проведення позивачем розрахункових операції при продажу товарів ПП "ДК плюс" не власного виробництва за готівку через реєстратор розрахункових операцій в сумі 2770 грн. слід зазначити наступне.
В своїх доводах позивач стверджує, що відповідно до пункту 12 статті 9 Закону №265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються, якщо в місці отримання товарів операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються.
Проте, цим Законом не звільнено суб'єктів господарювання від застосування реєстраторів розрахункових операцій під час проведення розрахунків в готівковій формі.
Реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти. (ст. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").
Стаття 2 зазначеного Закону містить визначення термінів, а саме: розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 3 вказаного Закону, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема:
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
На території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (частина 1 ст. 12 цього Закону).
Згідно частини 1 статті 13 названого Закону вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою КМ України від 18.02.2002 р. N 199, уповноважено Державну комісію з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом встановлювати додаткові, порівняно із встановленими зазначеною постановою, вимоги щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами для конкретних сфер застосування.
Пунктом 2 Положення про Державну комісію з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом, затвердженого постановою КМ України від 24.01.97 р. N 81, чинною до скасування постановою КМ України від 21.12.2005 р. N 1231, зазначена Державна комісія визначена постійно діючим органом при Кабінеті Міністрів України.
Протокольним рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 р. N 13 затверджені Технічні вимоги до спеціалізованих електронних контрольно-касових апаратів для автозаправних станцій. Пунктом 15 цих Технічних вимог встановлено, що в режимі реєстрації відпускання пального ЕККА повинен забезпечувати у єдиному нерозривному технологічному процесі: управління відпусканням пального; реєстрацію об'єму (в літрах) та вартості (у гривнях) відпущеного пального кожного найменування окремо за готівкою та кожною безготівковою формами оплати; відображення на індикаторі оператора стану кожного роздавального крана паливно-роздавальної колонки, а також для кожної замовленої дози - поточної інформації про об'єм відпущеного пального (у літрах) через цей роздавальний кран; дебетування платіжних карток; друкування платіжних чеків установленої форми, які додатково містять номери паливно-роздавальних колонок, через які здійснювалося відпускання пального, об'єм (у літрах) і вартість (у гривнях) фактично відпущеного пального. При попередній оплаті (оплата пального, яка проводиться перед початком його відпускання) друкування чека повинно здійснюватися до початку відпускання пального, при оплаті за фактично відпущене пальне - після закінчення його відпускання (встановлення роздавального крана в паливно-роздавальну колонку) (пункт 16 Технічних вимог).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що операції по відпуску пального на АЗС, в тому числі попередньо оплаченого, повинні проводитися через реєстратор розрахункових операції, який відповідає спеціально встановленим вимогам щодо конструкції, забезпечує реєстрацію відпускання пального та виключає можливість останньої без фіксації фіскальним блоком інформації про об'єм відпущеного пального та його вартості.
Таким чином, придбання покупцем ПП "ДК плюс" у позивача паливно-мастильних матеріалів з попередньою оплатою їх вартості в готівковій та безготівковій формі та отриманням накладних, які надають право на отримання паливно-мастильних матеріалів, не звільняє позивача від обов'язку проведення через реєстратори розрахункових операцій за місцем реалізації АЗС операцій по відпуску придбаних паливно-мастильних матеріалів із застосуванням карток (талонів, електронних карток тощо).
Матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснив з ПП "ДК плюс" готівкові розрахунки на суму 2770 грн.
На момент проведення розрахункової операції розрахункові документи встановленої форми не роздруковувались та не видавались реєстратором розрахункових операцій, зареєстрованим на підприємстві, а саме :
згідно касової книги № 57 лист 26:
16.11.2007 р. залишок готівки на початок дня складав 263,38 грн.
Згідно прибуткового касового ордеру № 332 виторг АЗС склав 8907,25 грн.
Згідно прибуткового касового ордеру № 333 отримано від ПП "ДК Плюс" за отриманий бензин 900 грн.
Згідно видаткового касового ордеру № 230 здано виторг в денну касу банку у сумі 9876 грн.
Залишок готівки на кінець дня склав 194,63 грн.
Згідно касової книги № 57 лист 28:
19.11.2007 р. залишок готівки на початок дня складав 6384,72 грн.
Згідно прибуткового касового ордеру № 336 виторг АЗС склав 5243,83 грн.
Згідно прибуткового касового ордеру № 337 отримано від ПП "ДК Плюс" за отриманий бензин 890 грн.
Згідно видаткового касового ордеру № 231 здано виторг в денну касу банку у сумі 10219 грн.
Залишок готівки на кінець дня склав 2299,55 грн.
згідно касової книги № 58 лист 3:
18.12.2007 р. залишок готівки на початок дня складав 225,97 грн.
Згідно прибуткового касового ордеру № 367 виторг АЗС склав 5528,29 грн.
Згідно прибуткового касового ордеру № 368 отримано від ПП "ДК Плюс" за отриманий бензин 980 грн.
Згідно видаткового касового ордеру № 254 здано виторг в денну касу банку у сумі 6545 грн.
Залишок готівки на кінець дня склав 189,26 грн.
Пункт 6.5 Інструкції про порядок застосовування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби передбачає, що у разі порушення юридичними особами та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності норм, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законами з питань зовнішньоекономічної діяльності та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на органи державної податкової служби, штрафні санкції застосовуються в розмірах, передбачених відповідними законодавчими актами.
Згідно з п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
З огляду на це висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відповідає встановленим обставинам справи. та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку використання реєстратора розрахункових операцій визначених у п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в сумі 13850 грн. /2770 грн. * 5/, відповідає вимогам чинного законодавства України.
Щодо нарахування штрафних /фінансових/ санкцій за не проведення розрахункових операцій по продажу через реєстратор розрахункових операцій в сумі 530 грн. слід зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи і було встановлено в судовому засіданні 24 квітня 2008 року о 13 год.27 хв. позивач провів розрахункову операцію за допомогою платіжного терміналу відповідно сліпу № 100041 на суму 200 грн., 21 серпня 2008 року о 13 год.28 хв. відповідно сліпу № 100057 на суму 130 грн., 30 серпня 2008 року відповідно сліпу № 100060 на суму 200 грн. На думку відповідача, підприємством зазначені операції по продажу через реєстратор розрахункових операцій не проводились, розрахункові документи встановленої форми не видавались.
Однак данні твердження відповідача не відповідають дійсності. Так, під час судового засідання були оглянуті приєднані до матеріалів справи контрольні стрічки за 24.04.2008 р., 21.08.2008 р., 30.08.2008 р.
Суд приймає до уваги касові чеки за 24.04.2008 р. та за 30.08.2008 р. на суму 200 грн. кожен, так як час їх роздрукування відповідає часу згідно сліпів № 100041 та № 100060 а тому штрафні санкції в цієї частині в сумі 2000 грн. / 200 грн.*5+200 грн.*5/ застосовані безпідставно, внаслідок чого в цієї частині рішення від 25.08.2009 року № 0001762302/1 слід визнати не чинним і скасувати.
Що стосується касового чека за 21 серпня 2008 року на суму 130 грн., то слід зазначити, що він був роздрукований о 16 го.13 хв., хоча згідно сліпу № 100057 розрахункова операціяздійснювалась о 13 год.28 хв., внаслідок чого не може бути підтвердженням проведення позивачем продажу через РРО, а тому штрафні санкції за вказане порушення в сумі 650 грн. / 130 грн.*5/ відповідачем застосовані до позивача правомірно.
Що стосується застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 340 грн. за порушення п.9 ст.3 Закону України № 265/95-ВР слід зазначити, що позивач забезпечив щоденний друк фіскального звітного чеку /Z-звіту/ за 25.06.2008 року. Вказаний факт засвідчено оглянутим в судовому засіданні та приєднаним до матеріалів справи фіскальним звітним чеком.
Доводи відповідача, що цей звітний чек повинен друкуватися в кінці доби, так як підприємство працює цілодобово, є помилковими.
Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України N 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Таким чином, якщо об'єкт торгівлі працює цілодобово то фіскальні звітні чеки, відповідно до вимог закону, повинні роздруковуватися щодоби і в Законі не зазначено час, коли такий чек повинен бути роздрукований, а тому суд вважає безпідставним застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій в сумі 340 грн. за не забезпечення щоденного друку фіскального звітного чеку.
Щодо застосування до позивача штрафних санкцій за порушення п.2.11., п.3.1 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 слід зазначити наступне.
Судом встановлено і не заперечується сторонами, посадові особи позивача - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 провели готівкові розрахунки без подання оригінала розрахункового документа встановленої форми та змісту, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, до авансового звіту в бухгалтерію підприємства.
Так, ОСОБА_1 відзвітував за придбання товарно-матеріальних цінностей на суму 2830,70 грн. /надано накладну № 8374 від 25.07.2007 р./, ОСОБА_2 відзвітувала за 51 грн. / копія вантажної декларації від 16.04.2007 р./ та за 500 грн. / надано товарний чек від 8.05.2007 року без реквізитів/.
Витрачена підзвітними особами готівка повинна бути підтверджена платіжними документами/ товарним або касовим чеком, квитанцією до прибуткового касового ордера, іншими письмовими документами/. Однак позивачем таких документів надано не було. Відсутність таких документів також була встановлена в судовому засіданні при огляді бухгалтерських документів.
Статтею 1 Указу Президента України " Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" передбачено, що за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, до суб'єкта підприємницької діяльності застосовуються штрафні санкції у розмірі сплачених коштів.
З огляду на це висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пунктів п.2.11., п.3.1 Постанови Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 відповідає встановленим обставинам справи. та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку в сумі 3381,70 грн./2830,70 грн.+51 грн.+500 грн./ відповідає вимогам чинного законодавства України.
Щодо доводів позивача відносно порушення відповідачем вимог чинного законодавства при зазначенні в рішенні ДПІ у Житомирському районі від 25.08.2009 р. № 0001762302/1 посилання на пункт та статтю законодавчого акту, порушення яких позивачем не було вчинено / посилання як на підставу застосування штрафних санкцій на ст.19 Закону України " Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" , а в акті перевірки зазначено порушення ст.3,9 вказаного Закону/, то слід зазначити наступне.
Вказані недоліки за пояснення представника відповідача були допущені автоматично.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, тому у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки є доведеним встановлений судом факти порушення, тому недоліки при викладенні тексту рішення від 25.08.2009 р. № 0001762302/1 не впливають на відсутність таких фактів в Акті перевірки, який оформлений належним чином, без порушення чинного законодавства.
Щодо позовної вимоги про скасування рішення про результати розгляду скарги ДПА у Житомирській області від 24.07.2009 р. № 13862/К-С/25-009, то слід зазначити, що вказане рішення не породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і воно немає обов'язкового характеру для позивача, а тому суд не може визнати його недійсним і скасувати.
Керуючись Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 1.06.2000 р. № 1776-111,Указом Президента України " Про застосування штрафних санкцій за порушення норм обігу готівки" ст.ст. 86, 158-162 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати частково не чинним та скасувати рішення від 25.08.2009 р. № 0001762302/1 в частині застосування штрафних/фінансових/ санкційв сумі 2000 грн. за не проведення через реєстратор розрахункових операцій по реалізації товарно-матеріальних цінностей 24.04.2008 р. та 30.08.2008 р. та в сумі 340 грн. за незабезпечення щоденного друку фіскального звітного чеку за 25.06.2008 р., а всього на суму 2340 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя:Є.М. Мацький
Повний текст постанови виготовлено: 27 листопада 2009 р.
Судове рішення № 7762323, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 24.11.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5735/09/0670. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: