Постанова № 77621885, 18.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2570/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В.

18 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Сторчака В. Ю. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Томашук А.В.,

позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Кудрик Я. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач 15.06.2018 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою про встановлення строку для подання звіту, накладення штрафу та визнання протиправною бездіяльності, вчиненої відповідачем на виконання рішення суду в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.03.2018 у справі № 802/2570/17-а та порушення у зв'язку з цим прав та інтересів позивача, підтверджених рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.03.2018 у справі №802/2570/17-а.

- встановити строк для подання Головним управлінням Пенсійного фонду України Вінницькій області звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.03.2018 у справі № 802/2570/17-а та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати у встановлений строк звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.03. 2018 у справі № 802/2570/17-а.

- за наслідками розгляду поданого суду звіту накласти штраф на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у сумі до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.06.2018 у задоволенні заяви позивача відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити вимоги його заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано, те що на час прийняття оскаржуваного рішення 25.06.2018, виконавче провадження ВП №56427622 не здійснювалось і закінчене, виконавчі дії у ньому не вчинялись та рішення суду від 27.03.2018 у повному обсязі не виконано, що протирічить змісту та обставинам зазначеним у рішенні.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу вказавши, що з дня набрання чинності Постановою №103 - 24.02.2018 відбулася зміна у законодавстві, що регулювало пенсійні виплати, яким керувався суд, а тому донараховані кошти підлягають виплаті після виділення коштів на їх фінансування з Державного бюджету України.

Позивач в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.

28.12.2017 позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не проведення обчислення, перерахунку та виплаті пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900- VIII від 23.12.2015, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки № 15205 про розмір грошового забезпечення для перерахунку йому пенсії станом на 01.01.2016, яка виготовлена Ліквідаційною комісією УМВС України у Вінницькій області, з урахуванням заборгованості, що утворилася із 01.01.2016. Зобов'язати відповідача провести вказаний перерахунок та виплату пенсії позивачу та встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.03.2018 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900 від 23.12.2015, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №2262- XII, постанов Кабінету Міністрів № 988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки №15205 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2016, яка виготовлена ліквідаційною комісією УМВС України у Вінницькій області.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" №900 від 23.12.2015, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" №2262-ХП, постанов Кабінету Міністрів №988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та довідки №15205 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2016, яка виготовлена ліквідаційною комісією УМВС України у Вінницькій області.

В задоволені позову в частині проведення перерахунку та виплати пенсії без обмеження граничного розміру та з урахуванням заборгованості відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 426,66 грн. судового збору сплаченого згідно квитанції від 27.12.2017 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

16.04.2018 рішенням Вінницького окружного адміністративного суду задоволено заяву позивача про ухвалення додаткового рішення.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.01.2016.

17.05.2018 на виконання рішення суду позивачем подано до відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Вінницькій області виконавчий лист №802/2570/17-а, виданий Вінницьким окружним адміністративним судом, за наслідком розгляду якого старшим державним виконавцем відкрито виконавче провадження, про що винесено постанову ВП №56427622 від 18.05.2018.

В ході проведення виконавчих дій, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області листом від 01.06.2018 за № 4351/09-47/07 повідомлено державного виконавця про фактичне виконання судового рішення в частині здійснення перерахунку пенсії з 01.01.2016 та її виплату з 01.01.2018 та надано розрахунок від 11.05.2018 і витяг зі списку №1 на зарахування пенсій (допомог) за період з 01.01.2018 по 31.03.2018.

У вказаному повідомленні, божник, з посиланням на Постанову № 103 від 21.02.2018, пояснив, що сума перерахованої доплати до пенсії за період з січня 2016 року по грудень 2017 року в розмірі 29 582, 88 грн. та 750, 48 грн. підлягає виплаті після виділення коштів на їх фінансування з Державного бюджету. Окрім того, у даному листі вказано, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі здійснюються за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом України про Державний бюджет.

Вважаючи рішення суду невиконаним, 15.06.2018 позивач звернувся до суду із заявою про визнання протиправною бездіяльності, вчиненою суб'єктом владних повноважень на виконання рішення суду.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, про відсутність підстав для зобов'язання суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення, оскільки заява про встановлення звіту подана на стадії фактичного виконання судового рішення в примусовому порядку, а питання про встановлення судового контролю вирішувалось при прийнятті рішення.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

Статтею 370 КАС України вказано, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положенням ст. 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Статтею 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч.1).

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2).

Згідно ч. 6 ст. 245 КАС України, у випадках, визначених у частинах третій - п'ятій цієї статті, суд може визначити відповідачу - суб'єкту владних повноважень розумний строк виконання рішення суду.

Отже, встановлювати судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Питання щодо подання звіту судом вирішувалось при прийнятті рішення по суті, яке набрало законної сили.

Крім того, на підставі виданого виконавчого листа відкрито виконавче провадження в ході якого державним виконавцем вже вчиняються дії щодо примусового виконання судового рішення.

Згідно з п. 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління ПФУ від 22.12.2014 № 28-2 (далі - Положення) управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).

Відповідно до пп. 7 п. 4 Положення, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Частинами 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України встановлено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно матеріалів справи, листом №4351/09-47/07 від 01.06.2018 відповідачем повідомлено, що виплата донарахованих сум за період з січня 2016 року по грудень 2017 року не відбулася через відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, про що було повідомлено державного виконавця у строк для самостійного виконання рішення.

В судовому засіданні 11.09.2018 протокольною ухвалою апеляційного суду витребовувались додаткові докази у відповідача щодо виконання рішення суду. На виконання вимог ухвали відповідачем надано суду письмові пояснення з яких вбачається, що Головне управління неодноразово зверталось до Пенсійного фонду України з повідомленням щодо наявності судових рішень за позовами працівників органів МВС, що підлягають обов'язковому виконанню. Проте, кошти головному управлінню для виплати перерахованих пенсій за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 колишнім працівникам органів внутрішніх справ на виконання судових рішень з державного бюджету України не виділялись, що підтверджується довідкою фінансово-економічного управління головного управління №5871/09-47/04 від 27.06.2018.

Пенсійний фонд України у листі від 04.07.2018 №22191-06.10 повідомив головне управління про заходи, що були вжиті для виконання судових рішень у даній категорії справ.

Крім того, Пенсійний фонд України листом від 06.07.2018 №22434/23-21 повідомив головні управління Пенсійного фонду України в областях та м. Києві про ситуацію, що склалась з виділенням коштів для виконання судових рішень про перерахунок пенсій колишнім працівникам органів внутрішніх справ за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".

Згідно вказаного листа, Пенсійний фонд України сформував потребу в бюджетних коштах, необхідних для проведення перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та направив її до Міністерства соціальної політики України, як до головного розпорядника бюджетних коштів та поінформував про застосування до органів Пенсійного фонду України штрафних санкцій.

Разом з тим, головним управлінням повідомлено про те, що підстави невиконання рішення суду є поважними, оскільки фактичне виконання рішення суду у повному обсязі можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок коштів Державного бюджету.

Отже, пенсійним органом частково виконано рішення суду, а саме, проведено перерахунок пенсії, проте, виплата донарахованих сум не відбулася через відсутність бюджетного фінансування.

Таким чином, суд І інстанції посилаючись на постанову Верховного Суду у справі №814/2655/14 від 21.02.2018 вірно вказав, що виконання судового рішення управлінням мало місце, а часткове невиконання судового рішення відбулось з незалежних від боржника причин, які є поважними.

Крім того, невиконання судового рішення щодо виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 30.06.2015, 03.11.2015, 02.02.2016 у справах №№ 21-1044а15, 21-5099а15, 825/3715/14 відповідно та підтверджена Верховним Судом у постанові від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а.

Разом з тим, при розв'язанні спірних правовідносин судовою колегією також враховується й правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014, в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Також, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Отже, з наведеного слідує, що пенсійний орган не ухиляється від виконання рішення суду, а лише повідомляє, що доплата перерахованої пенсії в період з січня 2016 року по грудень 2017 року буде здійснюватись відповідно до Постанови №103 після виділення коштів на їх фінансування з Державного бюджету України.

Таким чином, враховуючи, що часткове невиконання рішення суду відбулось з поважних причин незалежних від управління, апеляційний суд погоджується з висновками суду І інстанції щодо відсутності підстав для визнання бездіяльності відповідача щодо виконання рішення протиправною та зобов'язання встановлювати судовий контроль за виконанням рішення у даній справі, а тому, заява позивача не підлягає задоволенню.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану ухвалу відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для її скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає згідно ч. 2 ст. 328 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 25 вересня 2018 року.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Сторчак В. Ю.