Постанова № 77621854, 20.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/259/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Бондарюк О.В.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

20 вересня 2018 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача: Чернушки Й.І.,

представника відповідача: Теутуляк С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року (повне судове рішення складене 24.05.2018) у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2018 року позивач, Дочірнє підприємство "Чернівецькій облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України", звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернівецькій області, в якому з урахування адміністративного позову в новій редакції просив про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 14.09.2017 року № 0004291401.

Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 18 травня 2018 року адміністративний позов задовольнив у повному обсязі. Судове рішення мотивоване тим, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання господарських операцій, узгодженості дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагентів. А відтак доводи відповідача, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки нереальність господарських операцій має бути підтверджена належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, які навіть не стосуються правовідносин позивача і контрагента, а випливають із правовідносин суб'єктів господарювання у ланцюгу придбання-постачання товарів.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги відповідач зазначає, що позивачем не підтверджена реальність господарських операцій, здійснених між ним та його контрагентами-ПП" Дорлідер" та ТОВ "Партнер Глобал", а також пов'язаність сформованих витрат з господарською діяльністю позивача, що свідчить про правомірність донарахування податкових зобов'язань.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що твердження податкового органу не ґрунтується на вимогах закону, а зроблені висновки є результатом припущень. Акт перевірки не містить посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію і свідоцтво платника податку на додану вартість контрагентів позивача були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договорів, так і на дату формування податкового кредиту.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказу ГУ ДФС у Чернівецькій області №523 від 08.08.2017, проведена документальна позапланова перевірка дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахувань та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2015 по 30.06.2016, відповідно до затвердженого плану перевірки.

Перевірка проводилась за період з 01.01.2015 по 30.06.2016. Вказаною документальною позаплановою перевіркою, встановлено зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 2 664 577,00 грн.

За результатами перевірки складено акт позапланової документальної перевірки №3426/24-13-14-01/31963989 від 01.09.2017 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2015 року по 30.06.2016, в якому зафіксовані наступні порушення вимог податкового законодавства, зокрема:

- п.44.1, п.44.2. статті 44; п.п.134.1.1 п. 134.1 статті 134 Податкового Кодексу України;

- п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" затвердженого наказом № 290 від 29.11.1999 оку із змінами та доповненнями внесеними згідно з наказами Міністерства фінансів (далі - П(С)БО 15 "Дохід") - дохід визнається під час збільшення активу або зменшення збов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

- п.п.140.4.2. п.140. 4 статті 140 Податкового Кодексу України - фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу;

Таким чином, в порушення вищезазначеного позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 2664577,00 грн., у т.ч. за: за 2015 рік у сумі 1932303,00 грн.; за І півріччя 2016 року у сумі 732274,00 грн.

Відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0004291401 від 14.09.2017 року на суму 2664577,00 грн. завищеного від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 13.12.2017 № 824/453/18 в адміністративній справі за позовом Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства " ДАК "Автомобільні дороги України" Філія "Заставнівський райавтодор" до Головного управління ДФС у Чернівецькій області про визнання незаконними та скасування рішень, встановленні наступні обставини:

07.04.2015 між ТОВ "Партнер Глобал" та Дочірнім підприємством "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" укладено договір поставки (купівлі-продажу) № 156, за яким ТОВ "Партнер Глобал" зобов'язується поставляти позивачу: паливо пічне, бітум дорожній, нафтопродукти, будівельні матеріали.

11.11.2015 між ПП "Дорлідер" та Дочірнім підприємством "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" укладено договір поставки (купівлі-продажу) № 4/11, за яким ПП "Дорлідер" зобов'язується поставляти позивачу асфальтобетонну суміш 1500 тонн.

На підтвердження придбання товарів у ПП "Дорлідер" та у ТОВ "Партнер Глобал" позивачем додано ксерокопію з журналу доручень і роздруковане доручення з бухгалтерської програми 1С про отримання товарно-матеріальних цінностей за договором № 4/11 від 11.11.2015 р. та за договором № 156 від 07.04.2015 р., оборотно-сальдові відомості, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, платіжні доручення про оплату товару, паспорт та специфікації на постачання палива рідкого, матеріальні звіти та звіти про рух матеріальних цінностей, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, де вказано автопідприємство ТОВ "Жордон", замовник ТОВ "Партнер Глобал" та вантажоодержувач Дочірнє підприємство "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України", акти приймання виконання робіт та накладні на передачу позивачем філіям Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" асфальтно-бетонної суміші та бітуму нафтового дорожнього.

Також, до матеріалів справи додано пояснювальну записку завідуючого складу Новоселицької філії Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" ОСОБА_4, в якій вказується, що ОСОБА_4 13.05.2016 р. отримав пічне паливо від Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" згідно накладних в кількості 13.9 тонн та 120 тонн, яке використано та відпущене 31.05.2016 р. Сторожинецькій філії Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "ДАК "Автомобільні дороги України" в кількості 14,140 тонн та 31.05.2016 р. і 30.06.2016 р. виконавцю робіт ОСОБА_5 в кількості 13,815 тонн та 14,065 тонн. Крім того, було надано Звіт про рух матеріалів Новоселицької філії Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор", де комірником вказано гр. ОСОБА_4 ).

В матеріалах справи наявні протоколи випробування асфальтобетонної суміші, виготовленої ПП "Дорлідер, що використовувались Дочірнім підприємством "Чернівецький облавтодор" у 2015 році.).

В якості свідка в судовому засіданні був допитаний ОСОБА_6, який у 2015 працював виконробом ПП "Дорлідер", та підтвердив наявність господарських відносин, виробництво, зважування та відпуск асфальтно-бетонної суміші між вказаним контрагентом та Дочірнім підприємством "Чернівецький облавтодор". Крім того, ОСОБА_6 підтвердив достовірність власного підпису на товарно-транспортних накладних. Свідок також повідомив, що був працевлаштований у ПП "Дорлідер" офіційно, приміщення, в якому відбувалось виробництво та відпуск асфальтно-бетонної суміші, було орендоване ПП "Дорлідер". Основний вид діяльності підприємства - виробництво асфальтно-бетонної суміші для ремонту та обслуговування доріг.

11.04.2018 постановою Вінницького апеляційного адміністративного, постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року - залишено без змін.

Також, в ході судового розгляду справи представником відповідача було надано договір від 03.06.2015 між ТОВ "СПМК-17" та ПП "Дорлідер", щодо оренди обладнання №03-06/2015, за яким ТОВ "СПМК-17" передав ПП "Дорлідер" в оренду установку асфальтозмішувальну ДС-1683.

Згідно цивільно - правової угоди № 0501/15 від 05.01.2015 року ОСОБА_6 був працевлаштований у ПП "Дорлідер".

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового Кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Згідно п.п 140.4.2 п.140.4 ст.140 Податкового Кодексу України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власної господарської діяльності платника податку, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Таким чином, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування валових витрат та податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судом під час вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999 року (далі Закон № 996-ХІV), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За статтею 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до абзацу другого п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Статтею 9 Закону № 996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, предметом перевірки контролюючого органу були господарські операції ДП "Чернівецький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" з ПП"Дорлідер" та ТОВ "Партнер Глобал".

На підтвердження взаємовідносин із вказаними контрагентами позивач надав суду: - договір поставки (купівлі-продажу) від 07.04.2015 року № 156, за яким ТОВ "Партнер Глобал" зобов'язується поставляти позивачу: паливо пічне, бітум дорожній, нафтопродукти, будівельні матеріали; додаткову угоду №1 до договору поставки (купівлі - продажу) № 156 від 07.04.2015 р., договір поставки (купівлі-продажу) від 11.11.2015 року № 4/11, за яким ПП "Дорлідер" зобов'язується поставляти позивачу асфальтобетонну суміш 1500 тонн;

З акту перевірки встановлено, що відповідачем поставлено під сумнів не сама операція по поставці товару від ПП "Дорлідер" до позивача, а зміст операції, який полягав у тому, що останні не мають наявного обладнання та можливості виготовити асфальтобетонну суміш в кількості 1500 тонн. З метою спростування вказаних доводів, позивач, як аргумент надав суду - договір № 03-06/2015 від 03.06.2015 оренди обладнання, яким ТОВ "СПМК-17" передав ПП "Дорлідер" в оренду установку асфальтозмішувальну ДС-1683, і тим самим підтвердив наведені в позові аргументи щодо поставки і документування товарів від продавця до покупця.

Зазначені вище договірні відносини позивач документував та відобразив у наступних фінансово-бухгалтерських документах: журналах доручень, інформація з бухгалтерської програми 1С про отримання товарно-матеріальних цінностей за договором № 4/11 від 11.11.2015 р. та за договором № 156 від 07.04.2015 р., оборотно-сальдові відомості, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, платіжні доручення про оплату товару, паспорт та специфікації на постачання палива рідкого, матеріальні звіти та звіти про рух матеріальних цінностей, товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів, де вказано автопідприємство ТОВ "Жордон", замовник ТОВ "Партнер Глобал" та вантажоодержувач ДП "Чернівецький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", акти приймання виконаних робіт та накладні на передачу позивачем філіям ДП "Чернівецький облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" асфальтно-бетонної суміші та бітуму нафтового дорожнього.

Судом першої інстанції також встановлено, що за формою та змістом вказані документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". При цьому, зауважень щодо форми та їх змісту відповідачем не зазначено.

Слід зазначити, що на доводи відповідача про те, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040030000239 внесено відомості, що ТОВ "Акта компані", яке було постачальником ТОВ "Партнер Глобал", задіяне в схемах розкрадання бюджетних коштів, здійснення операцій з незаконного переведення готівкових коштів через поточні рахунки "фіктивних" суб'єктів господарювання в готівкові кошти, суд першої інстанції правомірно звернув увагу на те, що на момент розгляду адміністративної справи відсутні обставини, визначені частиною 6 статті 78 КАС України, які є обов'язковими для адміністративного суду, а ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27.09.2016 року в справі №200/16449/16-к лише вирішено питання щодо накладення арешту на грошові кошти. Будь-яких інших доказів щодо фіктивності операцій, відповідачем суду не надано, що унеможливлювало встановлення такого факту судом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що платник податків (покупець товарів) не має обов'язку, повноважень та можливості здійснювати контроль за дотриманням продавцем, продавцями по ланцюгу до контрагента (відомості щодо реєстрації якого як юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та як платника податку - у Реєстрі платників податку), вимог законодавства щодо створення підприємства, ведення його господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені підприємством (продавцем) або його посадовими особами порушення. Тобто, допущені постачальником (ми) в ланцюгу до контрагента порушення вимог податкового законодавства, не можуть свідчити про таке порушення позивачем. В тому разі, якщо б такі порушення (контрагентів у ланцюгу) були визначальними для формування платником, в даному випадку від'ємного значення - спотворювалась б вся система оподаткування, і формування показників платників податків по своїй суті мали б формальний характер, який би в кінцевому випадку залежав від поведінки і волі тієї чи іншої особи, за результатами господарської діяльності.

Також, судом першої інстанції спростовано доводи відповідача щодо відсутності господарських відносин між позивачем та ПП "Дорлідер", оскільки, згідно цивільно - правової угоди № 0501/15 від 05.01.2015, ОСОБА_6 був працевлаштований у ПП "Дорлідер", та згідно податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, на даному підприємстві здійснювало трудову діяльність - 67 осіб у звітному періоді, і даний факт не заперечувався учасниками справи у судовому засіданні.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що наданими позивачем доказами підтверджується фактичний рух активів, зміни у власному капіталі та зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю, що в свою чергу, підтверджує реальність господарських операцій останнього з контрагентами ПП "Дорлідер" та ТОВ "Партнер Глобал".

Також, із досліджених доказів та обставин справи судом першої інстанції встановлено, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання господарських операцій, узгодженості дій позивача з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагентів.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 25 вересня 2018 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.