Рішення № 77621417, 26.10.2018, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4491/17

Провадження № 2/191/1921/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Гречко Ю.В.

при секретарі - Борисовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, представник ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, представник ОСОБА_4, про встановлення факту проживання однією сім'єю та стягнення одноразової допомоги внаслідок смерті від нещасного випадку на виробництві,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю та стягнення одноразової допомоги внаслідок смерті від нещасного випадку на виробництві.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 трагічно загинула його мати -ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть останньої та актом № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом .

Після її смерті позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати одноразової допомоги у разі смерті матері внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідно до ч.6.ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , яка передбачає, що уразі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сім'ї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Але листом Відділення ВД ФССНВ у місті Синельникове №148 від 04.04.2017 року йому було відмовлено у виплаті одноразової допомоги у зв'язку з тим, що не доведений факт ведення спільного господарства з померлою та те, що вони мали взаємні права та обов'язки, а тому позивача неможливо вважати сім'єю потерпілої.Також Фонд послався на те, що з заявою на отримання одноразової допомоги до них також звернувся чоловік потерпілої - батько позивача ОСОБА_3, який надав свідоцтво про одруження та зазначив, що він є членом сім`ї загиблої.

Вважає дії відповідача, які виразилися у відмові виплатити одноразову допомогу в результаті смерті матері, незаконними, а твердження третьої особи про те, що він є членом сім`ї матері позивача та має право на отримання допомоги у разі її смерті такими, що не відповідають дійсності, з наступних підстав.

Позивач знаходиться у кровному спорідненні з померлою ОСОБА_5, постійно проживав разом з нею за однією адресою, вони були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, вели спільне господарство та мали спільний бюджет, тобто згідно зі ст..3 СК України складали з нею одну сім'ю, а тому він маю право на отримання одноразової допомоги, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» .

Натомість, батько позивача - ОСОБА_3, який теж звернувся до Фонду з заявою про отримання одноразової допомоги після загибелі ОСОБА_5, хоча і знаходився з померлою у зареєстрованому шлюбі, але протягом останніх 25 років з нею не проживав, мав іншу сім'ю- спочатку одну, потім другу, в іншій сім'ї в нього також народилася ще одна дитина. З початку 2000-х років він значиться зареєстрованим в м.Синельникове, де і проживає по теперішній час. З часу їх фактичного розлучення з матір`ю позивача він ніколи не цікавився їх життям, хоча позивач з братом на той час ще були неповнолітніми, не допомагав нам, не підтримував матеріально. А тому ніякого відношення до сім'ї загиблої ОСОБА_5 він фактично не має і тому не може вважатися членом її сім'ї.

До відділення Фонду для отримання одноразової допомоги позивачем були надані як свідоцтво про народження, що підтверджує кровний зв'язок з потерпілою, так і довідка з місця проживання про склад сім'ї та фактичного місця проживання.

Оскільки позивачем був наданий повний пакет документів на отримання одноразової допомоги, відповідач повинен був виплатити її позивачеві у розмірі, визначеному законодавством, а не посилатися на існування спору між ним, як сином загиблої, та її чоловіком ОСОБА_3, який фактично не був членом сім`ї загиблої та не надавав Фонду необхідних документів, які підтверджують вказаний факт.

Враховуючи неправомірні дії відповідача, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Просить встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 з ОСОБА_5 до моменту її смерті- ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровської області на його користь, як члена сім'ї померлої, одноразову допомогу у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Від відповідача - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому просять в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити з тих підстав, що станом на дату смерті ОСОБА_5 вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, але за однією адресою з ним не проживала з об`єктивних причин. Дані обставини ускладнюють встановлення факту хто є сім`єю померлої ОСОБА_5 - чоловік, який знаходився у зареєстрованому шлюбі за життя з померлою та проживав за іншою адресою, або син, який проживав в будинку матері зі своєю окремо створеною сім`єю.ОСОБА_3 також звернувся до Фонду з заявою про намір отримати одноразову допомогу в разі смерті його дружини. У зв`язку з тим, що відповідач не є органом, уповноваженим встановлювати факти, що мають юридичне значення, його дії при відмові позивачу у виплаті одноразової допомоги були правомірними.

Третя особа - ОСОБА_3 письмових пояснень щодо позову та відзиву на позов не надав.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що відповідач буде згоден з будь-яким рішенням суду. Однак в подальшому зазначила, що позивачем не доведений факт його спільного проживання з ОСОБА_5, тому просила у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволенні позовних вимог заперечував з тих підстав, що право на отримання одноразової допомоги після смерті від нещасного випадку ОСОБА_5 має батько позивача - ОСОБА_3, оскільки він перебував з померлою ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі, вони проживали однією сім'єю за однією адресою, у зв'язку з чим позивач не міг бути членом сім'ї померлої матері.

В судовому засіданні були допитані свідки зі сторони позивача: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що знає позивача приблизно з 2003-2004 року. Весь цей час він проживав разом зі своєю матір`ю - ОСОБА_5 в одному будинку. Вони вели спільне господарство та були однією сім`єю. Бачив кілька разів, як до них приходив батько позивача ОСОБА_3, але це було дуже рідко і до кого він приходив свідок не знає.

Свідок ОСОБА_8 пояснила суду, що з 1997 року вона мешкає по сусідству з позивачем. Знає позивача з дитинства. Вони проживали разом з мамою, вели спільне господарство, тримали корову, обробляли город. Коли діти ходили до школи, свідок часто приходила до матері позивача в гості. У 2016 році вона також приходила до ОСОБА_5 додому, купувала в неї молоко, та бачила вдома тільки її, позивача, його дружину та дитину. ОСОБА_3 вона не бачила там жодного разу. ОСОБА_5 працювала з 08-00 год. до 17-00год. та кожного дня приблизно о 20 год. заводила додому корову.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що проживає по сусідству з позивачем. Вони теж тримають корову та бачив , як мати позивача постійно водить свою корову . Вони дуже часто ходили в гості один до одного, разом відмічали поминки з батьками свідка у дворі ОСОБА_5 До 2014 року уОСОБА_5 був співмешканець ОСОБА_11, який теж постійно був присутній на всіх святах. Батько позивача ОСОБА_3 разом з ними не мешкав, його жодного разу не було ні на святах, ні в будні свідок його ніколи не бачив у позивача вдома. Знає, що ОСОБА_5 винаймала квартиру на ст.Івковка, де працювала, та залишалася там ночувати , коли не мала можливості добратися додому в с.Запорізьке.

Свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні пояснила, що видала довідку, згідно якої померла ОСОБА_5 до дня смерті проживала разом з чоловіком ОСОБА_3, не будучи впевненою в тому, що ОСОБА_5 дійсно проживала разом з ОСОБА_3 в АДРЕСА_1, оскільки жодного разу її не бачила. Довідку надавала зі слів ОСОБА_3 і з тих документів, які їй надала колишня квартальна, де було записано, що ОСОБА_3 дійсно проживає за вказаною адресою. Їй ОСОБА_3 пояснив, що зазначена довідка йому необхідна для оформлення спадщини після смерті дружини.

Зі сторони третьої особи на стороні відповідача в судовому засіданні були допитані свідки: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що знає ОСОБА_3 з 90-х років. По сусідству з ним став проживати з 2015 року та з цього часу вони стали часто спілкуватися. У 2016 році в червні-липні місяці він бачив, як ОСОБА_3 разом з дружиною утеплювали будинок, разом обробляли город. Коли померла дружина ОСОБА_3 йому на роботі надали допомогу на поховання.

Свідок ОСОБА_13 пояснив, що він проживавав по сусідству з ОСОБА_3 в м.Синельникове, знає його з початку 2007 року. З 2015 року знає його дружину - ОСОБА_5. Знає, що вони проживали разом та вели спільне господарство, разом утеплювали будинок. Бачив їх приблизно 1 раз на тиждень, інколи заходив до них. Останній раз він бачив ОСОБА_5 у 2016 році.

Свідок ОСОБА_15 пояснив, що часто бував у гостях у ОСОБА_3, який проживав в АДРЕСА_1. Вони разом випивали, а дружина ОСОБА_3 накривала їм на стіл. Бачився він з ОСОБА_3 приблизно один раз на 10-14 днів.

Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, вивчивши та оцінивши у сукупності матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного.

Як було встановлено судом, 11 листопада 2016 року настав нещасний випадок на регіональній філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» , в результаті якого було травмовано працівника ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Даний факт підтверджується Актом №1 про нещасний випадок , пов`язаний з виробництвом, від 01.03.2017 (а.с.10-25).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.8).

Факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_5 підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_2 про народження ОСОБА_1 (а.с.9).

Після смерті матері ОСОБА_5 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати одноразової допомоги у разі смерті матері внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідно до ч.6.ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» .

Листом Відділення ВД ФССНВ у місті Синельникове №148 від 04.04.2017 року позивачеві було відмовлено у виплаті одноразової допомоги у зв'язку з тим, що ним не доведений факт ведення спільного господарства та те, що він мав взаємні права та обов'язки з померлою, а тому його неможливо вважати сім'єю потерпілої та виплачувати одноразову допомогу на сім`ю.

На підтвердження факту сумісного проживання та ведення спільного господарства позивачем були надані довідки виконавчого комітету Гірківської сільської ради Синельниківського району №165 від 05.12.2016 та №585 від 14.11.2017, згідно з якими ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживала та була зареєстрована по день смерті за адресою: АДРЕСА_2. До складу її сім`ї входили син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, невістка ОСОБА_16, ІНФОРМАЦІЯ_5, та онука ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_6.

Зазначені обставини також були підтверджені в судовому засіданні поясненнями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

До показань допитаних зі сторони третьої особи свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 суд ставиться критично.

Так, до матеріалів цивільної справи представником третьої особи були долучені копії адміністративної справи №191/1338/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, третя особа: ОСОБА_3, про визнання дій протиправними та зобов'язання вачинити певні дії.

Під час розгляду зазначеної адміністративної справи, як вбачається з постанови суду від 16 листопада 2017 року, представник третьої особи у судовому засіданні пояснював, що ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з померлою ОСОБА_5 Вони постійно підтримували сімейні відносини, а їх син ОСОБА_1 створив свою сім'ю і хоча фактично проживав в одному будинку з матір'ю, однак спільного побуту вони не мали. Проживав ОСОБА_3 окремо від дружини у зв'язку з роботою, оскільки він мешкав поблизу місця розташування своєї роботи, тоді як дружині ОСОБА_5 було далеко та незручно добиратися до місця її роботи.

Отже, показання, надані зі сторони третьої особи у даній справі, різняться з показаннями, наданими нею під час судового розгляду справи в порядку адміністративного судочинства.

Також за клопотанням третьої особи ОСОБА_3 до матеріалів справи в якості письмового доказу була долучена довідка голови квартального комітету кварталу №1 ОСОБА_10 , відповідно до якої померла ОСОБА_5 проживала за адресою: АДРЕСА_1 з 10.02.2006 по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1. Проживала разом з чоловіком ОСОБА_3, який проживав та був зареєстрований за вказаною адресою з 10.02.2006 року по теперішній час.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 пояснила суду, що видала вказану довідку не будучи впевненою в тому, що ОСОБА_5 дійсно проживала разом з ОСОБА_3 в АДРЕСА_1, оскільки жодного разу її не бачила. Довідку надавала зі слів ОСОБА_3

Отже, суд вважає зазначену довідку неналежним доказом, оскільки службова особа, яка її видала, підтвердила той факт, що вона не впевнена в правдивості її змісту.

Відповідно до ч.ч.2, 4 ст.3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Отже, під «членом сім'ї» розуміється особа, що перебувала з потерпілим у правовідносинах, природа яких визначається кровними (родинними) зв'язками або шлюбними відносинами, постійним проживанням, веденням спільного господарства, про утворення особами сім'ї можуть свідчити і інші обставини, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Однією з ознак сім'ї є спільне проживання двох чи більше осіб: подружжя, батьків та дітей, братів, сестер тощо. Припинення спільного проживання засвідчує кількісні зміни у складі сім'ї або навіть її розпад.

Про ознаки проживання однією сім'єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3.06.99 №5-рп/99, в якому зазначив, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

В судовому засіданні було встановлено з показань допитаних зі сторони позивача свідків та підтверджено матеріалами справи, що померла ОСОБА_5 дійсно проживала та була зареєстрована за однією адресою з позивачем ОСОБА_1, вони були пов`язані спільним побутом та вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки, тобто складали одну сім`ю.

Факт перебування третьої особи ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі з померлою ОСОБА_5 не може свідчити про наявність між ними подружніх відносин та існування взаємних прав та обов`язків, оскільки, як було встановлено в судовому засідання, тривалий час подружжя проживало окремо. ОСОБА_3 з 2006 року був зареєстрований в АДРЕСА_1, та став постійно мешкати за вказаною адресою з 2014 року. З 2006 року він не проживав разом з дружиною та сином в с.ЗапорізькеСинельниківського району. Крім того, ОСОБА_5 деякий час проживала з іншим чоловіком - ОСОБА_11, що спростовує той факт, що з 2006 року ОСОБА_5 проживала разом з ОСОБА_3 в м.Синельникове.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю з померлою ОСОБА_5 є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимим доказами, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Відповідно до ч.2 ст.10 ЗУ«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Фонд зобов'язаний забезпечувати фінансування та виплачувати матеріальне забезпечення, страхові виплати і надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом.

Враховуючи, що факт проживання однією сім`єю та ведення спільного проживання позивача ОСОБА_1 з його матір`ю ОСОБА_5 був встановлений в судовому засіданні, позивач є особою, яка має право на отримання одноразової допомоги у разі смерті матері, позовні вимоги про стягнення з відповідача на його користь зазначених виплат підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК Українипідлягає стягненню з відповідача на користьдержависудовийзбір в розмірі 1409,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.2,3,10,11,76,141,200,206,258,259,263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, представник ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, представник ОСОБА_4, про встановлення факту проживання однією сім'єю та стягнення одноразової допомоги внаслідок смерті від нещасного випадку на виробництві задовольнити у повному обсязі.

Встановити факт спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, з ОСОБА_5 до моменту її смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ: 41323962, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, як члена сім'ї померлої, одноразову допомогу в розмірі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Стягнути з Управлінн я виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ: 41323962, на користь держави в особі Державної судової адміністрації України: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106, судовий збір в розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.

На рішення протягом десяти днів з дня його складання у повному обсязі до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом у разі, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складений 05 листопада 2018 року.

Суддя: Ю. В. Гречко