Постанова № 7761964, 29.10.2009, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2-а-879/09

категорія 2.11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2009 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Попової О. Г.,

при секретарі - Снігірьовій О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Белазукрремсервіс" до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вказаним позовом. В позові зазначає, що за результатами виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Белазукрремсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 17.07.2006 року по 30.06.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 17.07.2006 року по 30.06.2008 року (акт від 22.10.2008 року №245/23-01/34152210) Коростенською ОДПІ встановлені порушення п.п.5.3.9, п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в зв'язку з чим винесено відповідні податкові повідомлення-рішення від 15.01.2009 року № 0000632301/1, яким позивачу донараховано податку на прибуток в сумі 76321,00 грн. та штрафних санкцій на суму 38161,00 грн. та №0000642301/1, якими позивачу донараховано податку на додану вартість в сумі 42667,00 грн. та штрафних санкцій на суму 21334,00 грн. Позивач не погоджується з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями та просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.01.2009 року № 0000632301/1 та № 0000642301/1. Позовні вимоги мотивує тим, що висновки відповідача про нікчемність укладених угод з контрагентами ТОВ "Неотехінстал", ПП "Агропромбудінвест" та ПП "Харбуд-ЛТД" не відповідають дійсності, так як операції з покупки товарів підтверджені належними первинними документами.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали. Надали заперечення щодо позовних вимог.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено: на підставі направлення від 29.09.2008 р. № 361, №361/1, від 07.10.2008 року №392 інспекторами податкової служби 22.10.2008 року проведена виїзна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Белазукрремсервіс" з питань дотримання податкового законодавства за період з 17.07.2006 року по 30.06.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 17.07.2006 року по 30.09.2008 року, за результатами якої складено акт від 22.10.2008 року № 245/23-01/34152210.

На підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 15.01.2009 року № 0000632301/1 про нарахування 76321,00 грн. податку на прибуток та штрафних санкцій на суму 38161,00 грн. та № 0000642301/1 про нарахування 42667,00 грн. податку на додану вартість та штрафних санкцій на суму 21334,00 грн.

Згідно акту перевірки виявлені такі порушення:

- в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами до доповненнями) занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 76321,00 грн., в т.ч. за: перший квартал 2007 року в сумі 53333,00 грн., за перший квартал 2008 року - 9028,00, за другий 2008 року - 13960,00 грн.

- в порушення п.п.7.4.5 п.7 .4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" занижено податок на додану вартість у сумі 56068,00 грн., в т.ч.: за березень 2007 року - 42667,00 грн., за березень 2008 року - 3126,00 грн., за квітень 2008 року - 10275,00 грн., завищення суми від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 4989 грн., у т.ч. за березень 2008 року - 4096,00 грн., за квітень 2008 року - 893,00 грн.

Щодо нікчемності укладеної угоди між позивачем та ТОВ "Неотехінстал", то в акті перевірки зазначено, що: "ТОВ "Неотехінстал" виписано 07.03.2008 року за № 647 видаткову накладну ТОВ "Белазукрремсервіс" на запасні частини (кулак поворотний, шкворень, підшипник упорний, циліндр стоян. тормоза, радіатор ГМП, радіатор масляний, фрикціон, підвіски пневмогідравлічні) на суму 43 334,00 грн. в т.ч ПДВ 7222,33 грн.

Товарно-транспортні накладні (довіреності) на перевезення товарів та договір купівлі-продажу відсутні, гроші за придбаний товар ТОВ "Белазукрремсервіс" на рахунок ТОВ "Неотехінстал" не перераховувались. Таким чином відсутні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції та отримання ТОВ "Белазукрремсервіс" зазначених ТМЦ.

Відповідно до бази даних ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, як платник податків ТОВ "Неотехінстал" на обліку стоїть з 21.09.2007 року. Податкову звітність по податку на прибуток та по податку на додану вартість до вищевказаної ДПІ подавало за 2007 рік з нульовими показниками, а в 2008 році взагалі звітність не подавалася. Відповідно податкові зобов'язання по податку на прибуток та податку на додану вартість у ТОВ "НЕОТЕХІНСТАЛ" за відповідні звітні періоди не нараховувались та до держбюджету не сплачувались.

Таким чином, господарська операція була вчинена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та ухилення від сплати податку на прибуток (податку на додану вартість п. 3.1.5 акту) шляхом завищення валових витрат у ТОВ "Белазукрремсервіс".

За змістом ч.1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в частині 2 статті 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до частини 1 статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Вищевикладене свідчить про "нікчемний" правочин, який не створює для сторін будь-яких юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, в результаті чого не створює будь-яких наслідків і в податковому обліку підприємства - покупця. Тобто за таким правочином ТОВ "Белазукремсервіс" не мало право відображати у податковому обліку витрати, пов'язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей."

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а ст.215 ЦК України визначені підстави для визнання договорів недійсними.

Статтею 208 ГК України визначено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведені норми слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в частині 2 статті 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до частини 1 статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Підпунктом 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (п.п. 11.2.1. п.11.2.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Пунктом 5.11. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

На підставі матеріалів справи встановлено, що податковий орган прийшов до висновку про нікчемність договору купівлі-продажу №б/н від 03.01.2008 року на підставі того, що у ТОВ "Белазукремсервіс" відсутні товаро-транспортні накладні на перевезення товарів та договір купівлі-продажу, гроші за придбаний товар ТОВ "Белазукремсервіс" на рахунок ТОВ "Неотехінстал" не перераховувались, податкову звітність по податку на прибуток та по податку на додану вартість ТОВ "Неотехінстал" подавало за 2007 рік з нульовими показниками, а в 2008 році взагалі звітність не подавалась.

Згідно договору купівлі-продажу № б/н від 03.01.2008 року ТОВ "Неотехінстал" зобов'язувався передавати у власність покупця - ТОВ "Белазукремсервіс" запасні частини, комплектуючи та інші супутні матеріали до вантажного автомобіля марки "БелАЗ" за ціною згідно накладної та рахунку-фактури. Покупець зобов"язується сплатити продавцю вартість товару протягом десяти днів з моменту його реалізації третім особам. Постачання товару здійснюється на умовах DDU "поставлено в с.Купище Коростенського району" (стор. 48).

Згідно додаткової угоди №2 від 01.04.2008 року п.2.2. договору № б/н від 03.01.2008 року викладений в такій редакції: "покупець зобов"язується сплатити продавцеві вартість товару, згідно виставленої продавцем рахунку-фактури, протягом 18-ти місяців з моменту його реалізації третім особам" (стор. 100).

Договором купівлі-продажу від 09.08.2006 року передано у власність ТОВ "Белазукрремсервіс" нежитлову будівлю, площею 1063,6 кв.м., що розташована в Коростенському районі с.Купище вул.Посілкова, 28. Право власності підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, планом розташування будівлі.

Тобто, товар доставлявся до складу позивача, що розташований в с.Купище Коростенського району, транспортом продавця, а тому позивач не ніс витрат на доставку товару і не мав товаро-транспортних накладних. Товар передавався від продавця покупцю на підставі податкової та видаткової накладних від 07.03.2008 року № 647 (стор. 50-51).

Придбаний у ТОВ "Неотехінстал" товар був вподальшому реалізований третім особам, включений до складу валового доходу та податкового зобов"язання у відповідних податкових періодах. Реалізація товару здійснена ДУП "Томашгородський КДЗ", згідно накладної №18 від 24.03.2008 року, ВАТ "Коростенський кар"єр", накладна № 19 від 26.03.2008 року, ТОВ "ЮЛ СОФ", накладна №20 від 28.03.2008 року, фірмі "Руслан", накладна " 22/1 від 28.03.2008 року (стор. 52-63).

Факт подальшої реалізації отриманого товару та включення сум від його реалізації до складу валового доходу підприємства та податкового зобов"язання підтверджується матеріалами перевірки та поясненнями представників відповідача в судовому засіданні. Вказане свідчить про фактичне використання вказаних ТМЦ у господарській діяльності позивача.

В судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили на підтвердження того, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави. Навпаки, встановлені судом факти свідчать про те, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу товарів не є таким, що суперечить інтересам держави чи суспільства, не встановлено законодавчих обмежень щодо продажу товарів, зазначених у податкових та видаткових накладних. Також встановлено, що контрагент позивача зареєстрований належним чином як суб"єкт господарювання. Той факт, що контрагент позивача - ТОВ "Неотехінстал" податкову звітність по податку на прибуток та по податку на додану вартість за 2007 рік подавав з нульовими показниками, а в 2008 році взагалі звітність не подавав, може свідчити лише про бажання ТОВ "Неотехінстал" ухилитись від сплати податків, а не про нікчемність договору купівлі-продажу № б/н від 03.01.2008 року.

Щодо нікчемності укладеної угоди між позивачем та ПП "Агропромбудінвест-2008", то в акті перевірки зазначено, що: "ПП "Агропромбудінвест-2008" 08.04.2008 року за № 238 виписало ТОВ "Белазукрремсервіс" видаткову накладну на ГІЛ-52 на суму 67008,00 грн. в т.ч. ПДВ 11168,00 грн. Товарно-транспортні накладні (довіреності) на перевезення ТМЦ та договір купівлі-продажу відсутні. Таким чином відсутні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції та отримання ТОВ "Белазукрремсервіс" зазначених ТМЦ.

Відповідно до бази даних ДПІ у м. Чернівці, як платник податків ПП "Агропромбудінвест-2008" на обліку стоїть з 07.03.2008 року. Податкову звітність по податку на прибуток за 1 півріччя 2008 року до ДПІ прозвітувало з нульовими показниками, а по податку на додану вартість в 1 півріччі 2008 році взагалі звітність до ДПІ не подавалася. Відповідно податкові зобов'язання по податку на прибуток та податку на додану вартість у ПП "Агропромбудінвест-2008" за відповідні звітні періоди не нараховувались та до держбюджету не сплачувалися.

Таким чином господарська операція була вчинена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства та ухилення від сплати податків податку на прибуток (податку на додану вартість п. 3.1.5 даного акту) шляхом завищення валових витрат у ТОВ "Белазукрремсервіс".

За змістом ч.1 ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною другою цієї статті, є нікчемним. Як зазначено, у частині другій статті 215 ЦК України, визнання нікчемних угод недійсними не вимагається. Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Вищевикладене свідчить про "нікчемний" правочин, який не створює для сторін будь-яких юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, в результаті чого не створює будь-яких наслідків і в податковому обліку підприємства - покупця. Тобто за таким правочином ТОВ "Белазукрремсервіс" не мало право відображати у податковому обліку витрати, пов'язані з придбання з придбанням товарно-матеріальних цінностей".

Суд не погоджується з висновками податкового органу з огляду на наступне.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а ст.215 ЦК України визначені підстави для визнання договорів недійсними.

Статтею 208 ГК України визначено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведені норми слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в частині 2 статті 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до частини 1 статті 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Підпунктом 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (п.п. 11.2.1. п.11.2.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Пунктом 5.11. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

На підставі матеріалів справи встановлено, що податковий орган прийшов до висновку про нікчемність договору купівлі-продажу № 9 від 31.03.2008 року на підставі того, що у ТОВ "Белазукрремсервіс" відсутні товаро-транспортні накладні на перевезення товарів та договір купівлі-продажу, ПП "Агропромбудінвест-2008" податкову звітність по податку на прибуток за 1 квартал 2008 року подавало з нульовим показником, а по податку на додану вартість взагалі не подавало.

Згідно договору купівлі-продажу № 9 від 31.03.2008 року ПП "Агропромбудінвест-2008" зобов'язувалось передавати у власність покупця - ТОВ "Белазукрремсервіс", грохот ГІЛ-52, за ціною 67008,00 грн. Покупець зобов"язується сплатити продавцю вартість товару протягом десяти днів з моменту його поставки покупцю. Постачання товару здійснюється на умовах DDU "поставлено в с.Купище Коростенського району" (стор. 68). Товар передавався від продавця покупцю на підставі накладних від 08.04.2008 року № 238 (стор 69-70), вартістю 67008,00 грн.

Договором купівлі-продажу від 09.08.2006 року передано у власність ТОВ "Белазукрремсервіс" нежитлову будівлю, площею 1063,6 кв.м., що розташована в Коростенському районі с.Купище вул.Посілкова, 28. Право власності підтверджується витягом з Державного реєстру правочинів, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, планом розташування будівлі.

Тобто, товар доставлявся до складу позивача, що розташований в с.Купище Коростенського району, транспортом продавця, а тому позивач не ніс витрат на доставку товару і не мав товаро-транспортних накладних. Згідно банківської виписки по рахунку позивача, оплата отриманого товару проведена 28.03.2008 року та 08.04.2008 року (стор. 71-72).

Придбаний у ПП "Агропромбудінвест-2008" товар був вподальшому реалізований ТОВ-фірмі "Енергоконсалтінг" (стор.73-76), включений до складу валового доходу та податкового зобов"язання у відповідних податкових періодах. Реалізація товару здійснена

Факт подальшої реалізації отриманого товару та включення сум від його реалізації до складу валового доходу підприємства та податкового зобов"язання підтверджується матеріалами перевірки та поясненнями представників відповідача в судовому засіданні. Вказане свідчить про фактичне використання вказаних ТМЦ у господарській діяльності позивача.

В судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили на підтвердження того, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави. Навпаки, встановлені судом факти свідчать про те, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу товарів не є таким, що суперечить інтересам держави чи суспільства, не встановлено законодавчих обмежень щодо продажу товарів, зазначених у податкових та видаткових накладних. Також встановлено, що контрагент позивача зареєстрований належним чином як суб"єкт господарювання. Той факт, що контрагент позивача - ПП "Агропромбудінвест-2008" податкову звітність по податку на прибуток в 1 кварталі 2008 року подавав з нульовим показником, а по податку на додану вартість взагалі не подавав, може свідчити лише про бажання ПП "Агропромбудінвест-2008" ухилитись від сплати податків, а не про нікчемність договору купівлі-продажу № 9 від 31.03.2008 року.

Щодо нікчемності укладеної угоди між позивачем та ПП "Харбуд" ЛТД", то в акті перевірки зазначено, що: "ПП "Харбуд" ЛТД" виписало видаткову накладну від 06.03.2007 року № 268 на самоскид марки БелАЗ 7522 на загальну суму 256000 грн., в т.ч. ПДВ на 42666, 67 грн. договір на придбання самоскиду та товаро-транспортні накладні на отримання БелАЗу, ТОВ "Белазукрремсервіс" не надано для перевірки. Таким чином відсутні документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції та отримання ТОВ "Белазукрремсервіс" самоскиду марки БелАЗ 7522.

Відповідно до бази даних ДПІ у Шевченківському районі м. Києва на облік, як платник податків взято 12.04.2006 року.

Відповідно до постанови СВПМ у Подільському районі м. Києва від 03.05.2007 року зазначено наступне:

досудовим слідством встановлено, що невстановленими слідством особами без наміру здійснення господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності були вчинені дії по створенню суб'єктів господарської діяльності - ПП "Харбуд ЛТД", засновником, директором та головним бухгалтером згідно даних юридичної справи являється Кадієвський А.Ю., який відповідно до листа УПМ ДПВ у Кіровоградській області помер 22.11.2006 року. На теперішній час від імені вказаної померлої особи проводиться фінансово-господарська діяльність ПП "Харбуд ЛТД".

Вищезазначена видаткова накладна № 268 від 06.03.2007 року підписана Калієвським.

Також відповідно до повідомлення від державного реєстратора у Шевченківському районі м. Києва від 18.07.2007 року №07/35-2662 повідомлено, що згідно ухвали Господарського суду м. Києва № 43/375 від 02.07.2007 року порушено провадження у справі про банкрутство та до Єдиного державного реєстру внесено запис про відповідне судове рішення. Дата внесення запису 18.07.2007 року, та повідомленням від 17.09.2007 року № 7/35-3205 повідомлено, що на підставі рішення Господарського суду м. Києва (справа № 43/375 від 05.09.2007 року) про визнання юридичної особи банкрутом до Єдиного державного реєстру внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ПП "Харбуд ЛТД", дата внесення запису 17.09.2007 року.

Таким чином, господарська операція була вчинена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства та ухилення від сплати податків (податку на прибуток, податку на додану вартість) шляхом завищення валових витрат у ТОВ "Белазукрремсервіс".

За змістом частини 1 ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин, спрямований зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч. 2 ст. 228 ЦК України, є нікчемним. Як зазначено у ч.2 ст. 215 ЦК України, визнання нікчемних угод недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Вищевикладене свідчить про "нікчемний" правочин, який не створює для сторін будь-яких юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, в результаті чого не створює будь-яких наслідків і в податковому обліку підприємства - покупця. Тобто за таким договором ТОВ "Белазукрремсервіс" не мало право відображати у податковому обліку витрати, пов'язані з придбанням товарно - матеріальних цінностей.

Суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Підпунктом 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг) (п.п. 11.2.1. п.11.2.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Пунктом 5.11. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

На підставі матеріалів справи встановлено, що податковий орган прийшов до висновку про нікчемність договору купівлі-продажу № б/н від 09.10.2006 року на підставі того, що у ТОВ "Белазукрремсервіс" відсутні товаро-транспортні накладні на перевезення товару та договір купівлі-продажу, у відношенні посадових осіб ПП "Харбуд ЛТД" ведеться досудове слідство, директором ПП "Харбуд ЛТД" являється Кадієвський А.Ю., який відповідно до листа УПМ ДПВ у Кіровоградській області помер 22.11.2006 року, на підставі рішення Господарського суду м. Києва (справа № 43/375 від 05.09.2007 року) про визнання юридичної особи банкрутом до Єдиного державного реєстру внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи ПП "Харбуд ЛТД", дата внесення запису 17.09.2007 року.

Згідно договору купівлі-продажу №б/н від 09.10.2006 року ПП "Харбуд ЛТД" зобов'язувалось передавати у власність покупця - ТОВ "Белазукрремсервіс", автомобіль самосвал за ціною 256000,0 грн. Передача товару здійснюється на складі покупця (стор. 78). Товар передавався від продавця покупцю на підставі накладних від 06.03.2007 року № 268 (стор. 79-80), вартістю 256000,00 грн.

Тобто, товар доставлявся до складу позивача, транспортом продавця, а тому позивач не ніс витрат на доставку товару і не мав товаро-транспортних накладних.

Згідно банківської виписки по рахунку позивача, оплата отриманого товару проведена 02.03.2007 року та 16.03.2007 року (стор.81)

Придбаний у ПП "Харбуд ЛТД" товар був вподальшому реалізований ДУП "Томашгородський камнедробильний завод" (стор.82), включений до складу валового доходу та податкового зобов"язання у відповідних податкових періодах. Реалізація товару здійснена на підставі накладних від 09.03.2007 року № 9/1 (стор.82-83) та оплачений заводом (стор. 77).

Факт подальшої реалізації самосвалу та включення сум від його реалізації до складу валового доходу підприємства та податкового зобов"язання підтверджується матеріалами перевірки та поясненнями представників відповідача в судовому засіданні. Вказане свідчить про фактичне використання вказаних ТМЦ у господарській діяльності позивача.

Податковим органом не надано жодного документа, який би підтверджував, відомості, зазначені в акті перевірки, щодо проведення досудового слідства щодо ПП "Харбуд ЛТД", смерті його директора.

В судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили на підтвердження того, що укладаючи угоду, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави. Навпаки, встановлені судом факти свідчать про те, що укладений між сторонами договір купівлі-продажу товарів не є таким, що суперечить інтересам держави чи суспільства, не встановлено законодавчих обмежень щодо продажу товарів, зазначених у податкових та видаткових накладних. Також встановлено, що контрагент позивача на час заключення угоди та здійснення господарської операції був зареєстрований належним чином як суб"єкт господарювання.

Отже, під час розгляду справи в суді встановлено, що позивачем не порушувались вимоги п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

В адміністративному судочинстві ст.71 КАС України обов’язок доказування покладено на суб’єкта владних повноважень. В даній справі таким суб’єктом являється Коростенська ОДПІ. Представники податкового органу не надали суду належних доказів нікчемності угоди, укладеної позивачем з ТОВ "Неотехінстал", ПП "Харбуд ЛТД" та ПП "Агропромбудінвест-2008".

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0000642301/0 від 15.01.2009 року, то в акті перевірки зазначено, що: "в порушення п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР ТОВ "Белазукрремсервіс" завищено податковий кредит на суму 61057,00 грн., а саме:

- у березні 2007 року податкову накладну ПП "Харбуд ЛТД" № 256 від 06.03.2007 року на придбання самоскиду марки БелАЗ - 7522 на суму 256000,00 грн. в т.ч. ПДВ 42666,67 грн. (порушення по якому викладено в п. 3.1.2 акту);

- у березні 2008 року податкову накладну ТОВ "Неотехінстал" від 07.03.2008 року за № 647 на придбання запасних частин (кулак поворотний, шкворень, підшипник упорний, циліндр стоян. тормоза, радіатор ГМП, радіатор масляний, фрикціон, підвіски пневмогідравлічні) на суму 43334,00 грн., в т.ч ПДВ 7222,33 грн. (порушення по якому викладено в п. 3.1.2 акту );

- у квітні 2008 року податкову накладну ПП "Агропромбудінвест-2008" від 08.04.2008 року за №238 на ГІЛ - 52 на суму 67008, 00 грн. в т.ч. ПДВ 11168,00 грн. ПП "Агропромбудінвест-2008" (порушення по якому викладено в п. 3.1.2 акту)."

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

У відповідності до вимог зазначених норм Закону, на підставі оформлених належним чином податкових накладних, позивач формував та відносив у перевіряємому періоді до складу податкового кредиту суми сплаченого ним ПДВ по господарським операціям з контрагентами ТОВ "Неотехінстал", ПП "Харбуд ЛТД" та ПП "Агропромбудінвест-2008", які у спірний період були зареєстровані як платники податку на додану вартість і порушень правил ведення податкового обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток взаємовідносинах з позивачем актом перевірки не встановлено..

Викладене спростовує висновки податкової інспекції про порушення позивачем п.п. 7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" при віднесенні до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість при придбанні товарів.

На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, ст.ст. 86, 158-163, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 15.01.2008 року №0000632301/1 та №0000642301/1.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлений 2 листопада 2009 року.