Постанова № 7761946, 28.10.2009, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-4107/09/0670

категорія 2.11.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2009 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Євпак В.В.,

при секретарі - Халімончук С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Лугинське лісове господарство" до Державної податкової інспекції у Лугинському районі

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Лугинському районі №0000892301/1 від 04.06.2009 року про визначення їм зобов"язання з податку на прибуток в розмірі 120521 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 59183 грн. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач безпідставно прирівняв митну вартість товару до звичайної ціни, при цьому односторонньо посилаючись на ст.274 Митного кодексу України. Відповідачем до валового доходу підприємства включена різниця між вартістю відвантаженої на експорт продукції за загальною фактурною вартістю товару та митною вартістю товарів. Позивач зазначає, що за митну вартість ніхто не продає і не купує, її визначають виключно для митних цілей. А оподаткування здійснюється, виходячи із вказаного в укладеному між платником податків та його контрагентом договорі, договірної вартості товарів, робіт, послуг, яка не може бути нижчою від справедливої ринкової ціни, і тому підприємство у деклараціях про прибуток за період, який перевірявся, проводить розрахунок отриманого доходу згідно договірних цін, які вказуються у контрактах і що не суперечить Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Крім того, позивач зазначає, що фактурна вартість товарів не підлягає коригуванню, як з боку митниці, так і з боку інших державних органів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги уточнив та просить скасувати податкове повідомлення-рішення в частині визначення зобов"язання з податку на прибуток в розмірі 93845 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 44639 грн., а всього: 138484 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив, що перевіркою встановлено порушення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме заниження задекларованих підприємством сум у рядку 01.1 Декларації "доходи від продажу товарів (робіт, послуг) на 375387 грн. ДП "Лугинське лісове господарство" до валового доходу не включено різниці між вартістю відвантаженої на експорт продукції за звичайними цінами (загальною митною вартістю) та фактурною (контрактною) вартістю. Вважають, що звичайною ціною з метою оподаткування вважається митна вартість і оподаткування таких операцій здійснюється виходячи з рівня звичайної ціни (договірної, контрактної) вартості, але не менше митної вартості. Тому, в порушення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ДП "Лугинське лісове господарство" формує доходи від продажу лісопродукції на експорт за цінами нижчими ніж звичайні, враховуючи в складі доходу від реалізації товарів не митну, а фактурну вартість. Вважають, з цих підстав, рішення правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року (з наступними змінами та доповненнями) (далі - Закон), "Інструкцією про порядок заповнення вантажної митної декларації", затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 р. N 307 (далі - Інструкція).

Судом встановлено, що Державне підприємство "Лугинське лісове господарство" займається зовнішньоекономічною діяльність, відповідно до укладених контрактів здійснює поставку лісопродукції.

Державною податковою інспекцією в Лугинському районі Житомирської області була проведена планова перевірка дотримання вимог податкового законодавства підприємством за період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року, про що складено акт № 6/23-15-00991864 від 06.05.2009 року.

На підставі акту винесено податкове повідомлення - рішення №0000892301/1 від 04.06.2009р. про нарахування податкового зобов"язання з податоку на прибуток на суму 120521 грн., штрафних (фінансових) санкцій у сумі 59183 грн., з яким позивач не погоджується в частині донарахування податку на прибуток в сумі 93845 грн. та відповідних штрафних санкцій в сумі 44639 грн.

При проведенні перевірки встановлено порушення з боку державного підприємства "Лугинське лісове господарство" вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зокрема, перевіркою встановлено заниження доходу від продажу товарів (робіт, послуг) за період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року в сумі 375387 грн., а саме: за ІІІ квартал 2007 року у сумі 72878 грн.; ІV квартал 2007 року у сумі 58753 грн.; І квартал 2008 року у сумі 152378 грн.; ІІ квартал 2008 року у сумі 91378 грн. Заниження виникло з підстав невключення до валового доходу різниці між вартістю відвантаженої (на експорт) продукції за загальною фактурною вартістю товару та вартістю цієї продукції за звичайними цінами (за загальною митною вартістю), що діяли на дату такого продажу. Порушення встановлено шляхом співставлення фактурної та митної вартості відвантаженої продукції за даними вантажно-митних декларацій. Звичайна ціна відвантаженої на експорт продукції визначена перевіркою на рівні загальної митної вартості. Відповідно підприємством занижений податок на прибуток.

При прийнятті податкового повідомлення-рішення відповідач виходив з того, що звичайна ціна відвантаженої на експорт продукції є її загальною митною вартістю.

З такою позицією відповідача суд не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до ст. 274 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що вивозяться (експортуються) з України на підставі договору купівлі-продажу або міни, визначається на основі ціни, яку було фактично сплачено або яка підлягає сплаті за ці товари на момент перетинання митного кордону України.

До митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені: на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України та ін.

Відповідно до Митного Кодексу України відомості про митну вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів, ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених Законами України і мають застосовуватись лише митними органами.

Відповідно до п.5.2 Інструкції "Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації", затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 р. N 307, відомості, заявлені декларантом у вантажній митній декларації, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Судом встановлено, що відповідно до укладених контрактів, підприємством до вартості товару були включені вартість завантаження продукції у вагон, доставка до порта, а також вартість оформлення товаросупровідної документації та банківських витрат.

Порядок оподаткування прибутку підприємств передбачений Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відповідно до п.п.7.4.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу. Це правило поширюється і на операції з особами, котрі не є платниками податку на прибуток, встановлено ст.10 Закону, чи особами, які сплачують його за іншими ставками (п.п.7.4.Закону).

Відповідно до п.1.20.1. ст.1 Закону, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Пунктом 1.20.8 ст.1 Закону встановлено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Судом встановлено, що податковий орган, як в ході так і після проведення документальної перевірки із запитом чи зверненням до платника податку щодо обґрунтування визначення рівня звичайних цін не звертався, інших дій направлених на встановлення звичайних цін ДПІ у Лугинському районі здійснено не було. В судовому засіданні представником позивача також не було надано переконливих доказів щодо того, що звичайна ціна (визначена договором) прирівнюється до митної вартості товару.

За наведених вище обставин, суд вважає, що у відповідача не було підстав для донарахування позивачу податку на прибуток в сумі 93845 грн. та штрафних санкцій в сумі 44639 грн.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Лугинському районі №0000892301/1 від 04.06.2009 року в цій частині є неправомірним та підлягає скасуванню.

Керуючись Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 86, 158-162 КАС України, суд-

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Лугинському районі №0000892301/1 від 04.06.2009 року в частині визначення Державному підприємству "Лугинське лісове господарство" зобов"язання з податку на прибуток в розмірі 93845 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 44639 грн.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.

Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                В.В. Євпак

Постанова в повному обсязі виготовлена 02.11.2009 року.