Ухвала суду № 77618994, 25.10.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/33590/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О., при секретарі Саницькій Б.В., за участі представника власника майна адвоката Лабунської М.Б., прокурора Паршутіна А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Приватного акціонерного товариства «F&aри;C Realty» про скасування арешту майна,-

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання Приватного акціонерного товариства «F&aрн;C Realty» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.08.2017 року у кримінальному провадженні № 12015100010000279, справа № 757/44398/17-к.

Просить: скасувати повністю арешт, накладений вказаною ухвалою на нежилі будівлі, об'єкт житлової нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Золотоворітська, будинок, 6 загальною площею 743,6 кв. м., що належать Приватному акціонерному товариству «F &aть; C REALTY» (код ЄДРПОУ - 23496142) на праві приватної власності, оскільки вважає, що арешт було накладено необґрунтовано та безпідставно.

В обґрунтування доводів клопотання зазначає, що у кримінальному провадженні № 12015100010000279 до ЄРДР внесені відомості стосовно службових осіб ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та що посадові особи ПрАТ «F&aАТ;C Realty», у тому числі генеральний директор товариства ОСОБА_2, не є підозрюваними у даному кримінальному провадженні.

Вважає, що ні правового обґрунтування необхідності арешту відносно об'єкту нерухомості у цьому кримінальному провадженні, ні мети такого арешту, як у поданні слідчого, так і у рішенні слідчого судді не наведено.

Вказує, що голова Наглядової ради ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» ОСОБА_2 не є посадовою особою банку, що в банкрутстві банку винен Національний банк України, що підтверджується постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2016 року , справа № 826/7697/16 та ухвалою Верховного Суду України від 12.02.2018 року, справа к/9901/9350/19 № 826/7697/16.

Представник заявника - адвокат Лабунська М.Б. в судовому засіданні підтримала клопотання з викладених в ньому підстав, в ході розгляду клопотання просила також скасувати ухвалу слідчого судді, якою накладено арешт на майно.

Прокурор Паршутін А.Б. в судовому засіданні проти скасування арешту майна заперечував з огляду на те, що слідство у вказаному провадженні триває, а обставини, на які посилається заявник у клопотанні, вже розглядались як слідчим суддею Печерського районного суду, ухвалою якого відмовлено в скасуванні арешту майна, так і апеляційним судом, яким ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно заявника залишено без змін. Наголошує, що у справі наявний цивільний позов на суму 2 517 699 717, 98 грн., що підтверджується, в тому числі, висновком експерта Київського науково-дослідчного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 17407/17976/16-45 від 24.11.2016 року.

Слідчий суддя, заслухавши пояснення представника заявника та прокурора, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, дослідивши в повному обсязі матеріали клопотання слідчого Генеральної прокуратури України Писаренка Є.Г. у кримінальному провадженні № 12015100010000279, справа № 757/44398/17-к, приходить до наступного.

Судовим розглядом за наданими матеріалами встановлено, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015100010000279 за підозрою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191 КК України.

В результаті вчинення вказаними особами та іншими невстановленими досудовим слідством особами злочинних дій, АТ «Банк «Фінанси та Кредит» заподіяно матеріальну шкоду в особливо великому розмірі, що підтверджується, в тому числі, висновком експерта Київського науково-дослідчного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 17407/17976/16-45 від 24.11.2016 року.

Також, ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в рамках вказаного кримінального провадження подано цивільний позов на суму 2 517 699 717, 98 грн.

Досудовим розслідуванням встановлено, що одним із засновників ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» є ПрАТ «F&aен;C Realty» (код ЄДРПОУ - 23496142), керівником якого є ОСОБА_2, та яка являлась в період вчинення злочину Головою наглядової ради Банку.

Ухвалою слідчого судді від 01.08.2017 року, справа № 757/44398/17-к, клопотання слідчого Генеральної прокуратури України Писаренка Є.Г. у кримінальному провадженні № 12015100010000279, справа № 757/44398/17-к, подане з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, накладено арешт на нежилі будівлі, об'єкт житлової нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Золотоворітська, будинок, 6 загальною площею 743,6 кв. м., які відповідно до Інформаційної довідки х Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 93191733 належать Приватному акціонерному товариству «F &aк,; C REALTY» (код ЄДРПОУ - 23496142) на праві приватної власності.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11.1-.2018 року, справа № 757/48133/17-к, відмовлено в задоволенні клопотання генерального директора ПрАТ «F&a(к;C Realty» ОСОБА_2 про скасування арешту майна.

Також ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва від 10.01.2018 року, справа № 11-сс/796/558/2018 ухвалу слідчого судді від 01.08.2017 року, справа № 757/44398/17-к, якою задоволено клопотання слідчого Генеральної прокуратури України Писаренка Є.Г. у кримінальному провадженні № 12015100010000279 та накладено арешт на нежилі будівлі, об'єкт житлової нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Золотоворітська, будинок, 6 загальною площею 743,6 кв. м., які належать Приватному акціонерному товариству «F&aи ;C REALTY» (код ЄДРПОУ - 23496142) на праві приватної власності - залишено без змін.

Зокрема, в ухвалі суду апеляційної інстанції зазначено, що згідно ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» ПрАТ «F&aть;C Realty» є пов'язаною з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» особою.

А «пов'язана з банком особа, дії або бездіяльність якої призвели до завдання банку шкоди з її вини, несе відповідальність своїм майном. Якщо внаслідок дій або бездіяльності пов'язаної з банком особи банку завдано шкоди, а інша пов'язана з банком особа внаслідок таких дій або бездіяльності прямо або опосередковано отримала майнову вигоду, такі особи несуть солідарну відповідальність за завдану банку шкоду».

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Частиною 10 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки за встановлених обставин вбачається, що клопотання є безпідставним та таким, що не відповідає фактичним обставинам, які встановлені досудовим розслідуванням та нормам кримінального процесуального законодавства, яким законодавець передбачає чіткі підстави накладення арешту на майно.

Завник в клопотанні посилається на те, що арешт накладено необгрунтовано, однак зазначені підстави вже були досліджені та їм надано оцінку як слідчим суддею Печерського районного суду, ухвалою якого відмовлено в скасуванні арешту майна, так і апеляційним судом, яким ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно заявника залишено без змін.

Вказані ухвали чинні та підлягають врахуванню при розгляді клопотання.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання за наданими матеріали, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності ПрАТ «F&a я;C Realty» обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що на даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ПрАТ «F&aдо;C Realty» та, відповідно, існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить до висновку, про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.

Представник заявника також просила скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 01.08.2017 року, справа № 757/44398/17-к, що не входить до компетенції слідчого судді суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «F&a01;C Realty» про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.08.2017 року у кримінальному провадженні № 12015100010000279, справа № 757/44398/17-к, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Г.О.Матійчук