Рішення № 77616884, 22.10.2018, Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа №718/184/17

Провадження №2/718/59/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2018 року Кіцманський районний суд Чернівецької області

у складі: головуючої-судді ОСОБА_1,

секретаря судових засідань ОСОБА_2

за участю: представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіцмань цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом про поділ майна подружжя, нажитого під час спільного проживання у шлюбі з ОСОБА_5 Після цього неодноразово змінювала позовні вимоги, врешті 24.09.2018 року остаточно подала заяву про зменшення позовних вимог та просила суд визнати транспортні засоби: автомобіль «MERCEDES-BENZ 112CDI», 2002р.в., н/з НОМЕР_1, автомобіль марки FIAT SCUDO, 2006 р.в., н/з НОМЕР_2, автомобіль марки «MERCEDES- BENZ 316» 2005 року випуску, н/з НОМЕР_3, спільним майном подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Запропонувала свій порядок поділу вказаних автомобілів між ними.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на протязі 09.08.2001 року по 21.03.2016 року вони перебували в зареєстрованому шлюбі. За час перебування шлюбі ними спільно придбано зазначені вище транспортні засоби, які перебувають з 2016 року у користуванні відповідача. Під час шлюбу у неї з відповідачем народилось двоє синів ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 Син ОСОБА_8 постійно хворіє від народження та йому поставлено діагноз» «В’ялий парез лівої руки внаслідок вродженої гіпоплазії мязів лівої руки та грудної клітки», врезультіті він є дитиною інвалідом. У зв’язку із потребою возити сина постійно на лікування та реабілітацію в м.Чернівці із с.Ставчани, вона вважає, що транспортні засоби, якими користується відповідач та які придбано під час шлюбу, необхідно поділити в натурі.

В ході розгляду справи встановлено, що спірний автомобіль «MERCEDES-BENZ 112CDI», 2002р.в., н/з НОМЕР_1 , який являється спільним майном подружжя, відповідачем було самостійно знято з обліку, без її згоди та відома, 20 червня 2017 року для реєстрації в ТСЦ №0546 м.Вінниця, тобто відчужено вже після подачі нею позову до суду про поділ спільного майна.

На підставі ухвали Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22.05.2018 року експертною установою СП «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» було проведено експертизу трьох спірних автомобілів та відповідно до висновку експерта №014/2 судової авто товарознавчої експертизи від 03.08.2018 року встановлено вартість автомобілів. У зв’язку з тим, що відповідачем на проведення експертизи не були надані автомобілі на огляд, експертом визначилась середня ринкова ціна вказаних автомобілів.

Так, середня ринкова вартість автомобіля «MERCEDES-BENZ 112CDI», 2002р.в., н/з НОМЕР_1 становить 128 580 грн., середня ринкова вартість автомобіля марки FIAT SCUDO, 2006 р.в., н/з НОМЕР_2 становить 160 990 грн., ринкова вартість автомобіля марки «MERCEDES- BENZ 316» 2005 року випуску, н/з НОМЕР_3, становить 177 121 грн.

Враховуючи те, що станом на сьогодні автомобіль MERCEDES-BENZ 112CDI», 2002р.в., вартістю 128 580 грн. був відчужений відповідачем самостійно, просить суд визнати за відповідачем право власності на грошову компенсацію проданого транспортного засобу, яка була визначена експертом.

В порядку поділу транспортних засобів, просила суд також визнати за нею право власності на автомобіль «MERCEDES- BENZ 316» 2005 року випуску, н/з НОМЕР_3, за відповідачем - на FIAT SCUDO, 2006 р.в., н/з НОМЕР_2 та грошову компенсацію за автомобіль MERCEDES-BENZ 112CDI», 2002р.в. в розмірі 128 580 грн., стягнути з відповідача на її користь різницю вартості майна в розмірі 56 224 грн. , а також судові витрати по справі , що складають судовий збір в сумі 1966, 58 грн. , витрати на правову допомогу адвоката в сумі 25 925 грн., а також 3550 грн. витрат понесених за судову авто товарознавчу експертизу, припинити право спільної сумісної власності на автомобілі.

Представник позивача ОСОБА_3 уточнену позовну заяву підтримала в повному обсязі, з підстав викладених в заяві. Просила уточнений позов задоволити повністю, а також скасувати вжиті заходи забезпечення позову .

Крім того, пояснила, що ОСОБА_4 бажає залишити автомобіль «MERCEDES- BENZ 316» 2005 року випуску, н/з НОМЕР_3 за собою, оскільки такий зареєстрований на неї, а перереєстрація автомобілів в даний час є дорого вартісною процедурою.

Відповідач ОСОБА_5, а також його представник ОСОБА_9 в судове засідання 19.10.2018 року не з`явились, повідомлені належним чином про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Причину неявки, вказану представником відповідача в телефонному режимі, суд визнав неповажною, оскільки підтверджуючих документів про поважність неявки 19.10.2018 року до суду не надійшло.

Враховуючи вищевикладене судом ухвалено провести розгляд справи за відсутності сторони відповідача по справі.

Разом з тим, під час попередніх судових засідання, які відбувались за участю представника відповідача ОСОБА_9, останній повідомляв про невизнання позовних вимог в частині запропонованого позивачем порядку розподілу між ними спірних автомобілів, які є їх спільним майном. Висловив міркування щодо залишення автомобіля марки «MERCEDES- BENZ 316» 2005 року випуску, н/з НОМЕР_3 - за відповідачем. Оскільки такий дійсно перебуває в його користування і ОСОБА_5 використовує такий для поїздок за кордон як знаряддя праці, а позбавлення відповідача автомобіля – погіршить його матеріальне становище. Що стосується автомобіля FIAT SCUDO, 2006 р.в., н/з НОМЕР_2, то такий слід визначити за позивачем. З приводу долі автомобіля «MERCEDES-BENZ 112CDI», 2002р.в., н/з НОМЕР_1, то представник утримався від міркувань з цього приводу, оскільки йому не було відомо, що такий транспортний засіб відчужено 20.06.2017 року.

Таким чином, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 09 серпня 2001 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. У відповідності до рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 21.03.2016 року, що набрало законної сили 04.04.2016 року, шлюб між сторонами розірвано. (а.с. 5 том1).

За час перебування у шлюбі у сторін народився син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.77,78 том1)

У відповідності до посвідчення серії ААБ №107459 , виданого УПСЗН Кіцманської РДА ОСОБА_4, син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 являється дитиною – інвалідом, у зв’язку з чим отримує державну соціальну допомогу 764 грн. (а.с.82 том1)

Як вбачається із довідки Обласного центру медико-соціальної реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи від 15.06.2017 року №314, пацієнт ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, спостерігається в центрі з 21 лютого 2014 року з діагнозом: ОСОБА_10 парез лівої руки внаслідок вродженої гіпоплазії мязів лівої руки та грудної клітини. Супутній діагноз: Укорочення лівої верхньої кінцівки до 0,2 см. Згинальні установки лівої кисті. Сколіотична постава. Легкий астенічний розлад. (а.с.124, 166-169 том1)

У відповідності до листа Територіального сервісного центру №7342 Регіонального сервісного центру МВС України в Чернівецькій області від 11.10.2016 року №2423 , згідно бази даних центру за ОСОБА_4:

16.11.2012 року зареєстрований транспортний засіб «MERCEDES- BENZ 316» 2005 року випуску, н/з НОМЕР_3;

12.03.2013 року зареєстрований транспортний засіб CITROEN JUMPY, 2006 р.в., н.з. СЕ9542ВА;

02.03.2010 року зареєстрований транспортний засіб ВАЗ 2107, 2005 р.в., н.з. СЕ 3909АР, який 23.03.2015 року перереєстрований на іншого власника. (а.с.6 том1)

У відповідності до листа Територіального сервісного центру №7342 Регіонального сервісного центру МВС України в Чернівецькій області від 04.04.2017 року №31/24/12-1338-АЗ , згідно бази даних центру за ОСОБА_5 зареєстровані наступні транспортні засоби, а саме:

25.06.2002 року ВАЗ 2107, 1986 р.в., н.з.78962МО;

01.04.2004 року ШЗК 06 ТУРИСТ, 2003 р.в., н.з. 06835МО;

30.05.2013 року «MERCEDES-BENZ 112CDI», 2002р.в., н/з НОМЕР_1;

24.03.2016 року BMW X5, 2005 р.в., н.з. СЕ5255ВН;

20.02.2014 року FIAT SCUDO, 2006 р.в., н.з. СЕ 4639ВВ;

19.12.2013 року PIAGGIO X9, 2002 р.в., н.з. СЕ 2834АА;

24.07.2013 року SUZUKI GSX600F, 2003 р.в., н.з. СЕ2735АА; (а.с. 76 том1).

Стороною відповідача не заперечувалась та обставина, що спірні автомобілі, про поділ яких ставиться питання, а саме: «MERCEDES-BENZ 112CDI», 2002р.в., н/з НОМЕР_1, автомобіль марки FIAT SCUDO, 2006 р.в., н/з НОМЕР_2, автомобіль марки «MERCEDES- BENZ 316» 2005 року випуску, н/з НОМЕР_3 є спільним майном подружжя, так як придбано ОСОБА_5 та ОСОБА_4 під час перебування у зареєстрованому шлюбі.

На виконання ухвали Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04.05.2018 року про забезпечення позову шляхом заборони відчуження автомобіля «MERCEDES-BENZ 112CDI», 2002р.в., н/з НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_5, до суду надійшов лист 16.05.2018 року Територіального сервісного центру №7342 про те, що арешт накласти не можливо, так як станом на 15.05.2018 року вищезгаданий транспортний засіб 20.06.2017 року знятий з обліку для реєстрації в ТСЦ №0546 м.Вінниця. (а.с.193-199 том1).

З вищевикладеного вбачається, що спірний автомобіль марки «MERCEDES-BENZ 112CDI», 2002р.в., н/з НОМЕР_1 був придбаний сторонами в період шлюбу – 30.05.2013 року, а продаж зазначеного автомобіля було здійснено відповідачем 20.06.2017 року без відома та згоди позивача, після розірвання шлюбу та припинення фактичних шлюбних відносин, ведення спільного господарства та під час перебування даної цивільної справи про поділ майна подружжя на розгляді в суді.

На підставі ухвали Кіцманського районного суду Чернівецької області від 22.05.2018 року, експертною установою СП «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» було проведено експертизу трьох спірних автомобілів та відповідно до висновку експерта №014/2 судової авто товарознавчої експертизи від 03.08.2018 року встановлено вартість автомобілів. У зв’язку з тим, що відповідачем на проведення експертизи не були надані автомобілі на огляд, експертом визначилась середня ринкова ціна вказаних автомобілів.

Про необхідність надати на огляд автомобілі було повідомлено ОСОБА_5 та ОСОБА_4 листом експерта № 226 від 12.07.2018 року із зазначенням дати , часу та місця такого огляду. (а.с.205 том1).

Так, відповідно до висновку експерта №014/2 судової авто товарознавчої експертизи від 03.08.2018 року встановлено, що середня ринкова вартість автомобіля «MERCEDES-BENZ 112CDI», 2002р.в., н/з НОМЕР_1 становить 128 580 грн., середня ринкова вартість автомобіля марки FIAT SCUDO, 2006 р.в., н/з НОМЕР_2 становить 160 990 грн., ринкова вартість автомобіля марки «MERCEDES- BENZ 316» 2005 року випуску, н/з НОМЕР_3, становить 177 121 грн. (а.с.208-241 том 1).

Враховуючи те, що відповідач не оскаржував ухвалу суду про призначення експертизи, не заперечував щодо проведення експертизи у спосіб, визначений судом, не оспорював спосіб проведення авто товарознавчої експертизи, повідомлений був про час та місце проведення огляду транспортних засобів, то суд приходить до висновку, що відповідач погодився із ринковою вартістю автомобілів, що вказана у висновку експерта.

Згідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Таким чином, набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності. Реєстрація прав на нього лише на ім`я одного з подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Згідно із частиною першою статті 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Відповідно до частини першої статті 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Відповідно до статей 69, 70 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (частина друга статті 372 ЦК України).

Відповідно до положень частини першої та другої статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Згідно п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Пункт 24 постанови вказує, що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Пунктом 30 вказаної постанови, судам роз'яснено, що рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено частиною першою статті 63 СК України, частиною першою статті 65 СК України. У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

З огляду на викладені обставини вбачається, що спірний автомобіль «MERCEDES-BENZ 112CDI», 2002р.в., н/з НОМЕР_1, придбаний під час перебування сторін у шлюбі, відповідач здійснив його відчуження проти волі іншого з подружжя, тому відповідно до вищевказаних положень сімейного законодавства наявні підстави для включення грошової компенсації – ринкової вартості відчуженого автомобіля в сумі 128 580 грн. до об`єктів спільного майна подружжя ОСОБА_4, яке підлягає поділу між сторонами.

Як з`ясовано судом та сторонами не заперечується, транспортний засіб FIAT SCUDO, 2006 р.в., н/з НОМЕР_2, вартістю 160 990 грн, що також є спільним майном подружжя, перебуває у постійному користуванні відповідача.

Таким чином, ґрунтуючись на вимогах чинного законодавства, яким врегульовано правовідносини щодо поділу майна, яке є обєктом спільної сумісної власності подружжя, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви позивача в цій частині та визнаня за ОСОБА_5 право приватної власності на транспортний засіб марки FIAT SCUDO, 2006 р. в., н/з НОМЕР_2,вартістю 160 990 грн. та грошову компенсацію за автомобіль марки MERCEDES-BENZ 112CDI, 2002 р. в., н/з НОМЕР_1, в розмірі 128 580грн. , тобто всього майна на загальну суму 289 570 грн.

Щодо вимог сторін у справі про визнання за кожним з них права приватної власності на придбаний під час шлюбу автомобіль засіб «MERCEDES- BENZ 316» 2005 року випуску, н/з НОМЕР_3, вартістю 177 121 грн., суд бере до уваги наступні обставини справи.

Згідно з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69 - 72 СК та ст. 372 ЦК України. Присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК). Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. ст. 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені із цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що сторони припинили фактичні шлюбні відносини з серпня 2015 року, а 21.03.2016 року шлюб між ними розірвано, однак в період спільного проживання за спільні кошти подружжя на ім`я позивача 16.11.2012 року був зареєстрований транспортний засіб «MERCEDES- BENZ 316» 2005 року випуску, н/з НОМЕР_3, який є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Цей автомобіль мається в наявності, він знаходиться за місцем проживання відповідача та у його користуванні. На підставі ухвали апеляційного суду Чернівецької області від 07.06.2017 заборонено відчуження даного транспортного засобу до вирішення спору по суті. (а.с.39-40 том 3).

Як повідомляв представник відповідача в судовому засіданні 04.05.2018 року, ОСОБА_5 використовує даний транспортний засіб «MERCEDES- BENZ 316» 2005 року випуску, н/з НОМЕР_3 для поїздок за кордон як знаряддя праці, а позбавлення відповідача автомобіля – погіршить його матеріальне становище, а тому він заперечує щодо визнання за ОСОБА_4 вказаного автомобіля, а просить суд такий залишити в його користуванні. (а.с.193 том1).

В той же час представник позивача вказувала на необхідності визначення спірного автомоібіля саме за позивачкою, оскільки такий зареєстрований на ОСОБА_4, а перереєстрація автомобілів в даний час є дорого вартісною процедурою.

З матеріалів справи вбачається, що у первісному позові, який був поданий до суду 30.01. 2017 року, ОСОБА_4 заявляла вимоги щодо компенсації вартості зазначеного автомобіля«MERCEDES- BENZ 316» 2005 року випуску, н/з НОМЕР_3, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, а сам автомобіль залишити у власності відповідача ОСОБА_5 Крім того, сторони в судовому засіданні стверджували про те, що спірний автомобіль з часу розірвання шлюбу перебуває в користуванні відповідача, він здійснює на ньому поїздки до Республіка Італія, постійно амортизуючи його, чим знижує його вартість, та він є для ОСОБА_5 знаряддям праці. Представник позивача висловлювала міркування про те, що позивач не вірить , що ОСОБА_5 передасть їй автомобіль, при цьому вказувала на необхідність для позивача хоча б якого-небудь автомобіля з метою перевезення сина до реабілітаційного центру в м.Чернівці. Таким чином, суд вважає, що позивачка фактично надала згоду на присудження їй грошової компенсації замість вищевказаного автомобіля.

Так, присудження судом грошової компенсації одному з подружжя замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно допускається лише за наявності згоди цієї особи на таке присудження, крім випадків, передбачених ст. 365 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦК України, автомобіль є неподільною річчю, оскільки у разі його поділу буде втрачене його цільове призначення.

Згідно приписів ч.ч. 2,4,5 ст. 71 СК України, неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

У зв`язку із чим, суд приходить до переконання, що визначаючи автомобіль «MERCEDES- BENZ 316» 2005 року випуску, н/з НОМЕР_3 спільним майном подружжя, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути його вартість, визначену у висновку експерта в сумі 177 121 гривень , з якою погоджується як позивачка, так як відповідач, а сам транспортний засіб слід залишити у користуванні ОСОБА_5, визнавши за ним право власності на автомобіль.

Разом з тим, враховуючи рівність часток кожного із подружжя в спільному майні, слід також стягнути з відповідача ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 різницю вартості майна в розмірі 56224 гривень 50 копійок. ( 233 345 грн. (половина від загальної вартості трьох автомобілів) -177 121 грн. = 56 224,50 грн.).

Згідно зі ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Стосовно стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу; пов`язані із проведенням експертизи.

Положеннями ч.3 ст.141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадії розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1966,58 грн., згідно квитанції від 24.01.2017 року (а.с.1 том1), що в силу ст. 141 ЦПК України слід компенсувати за рахунок відповідача.

За проведення судової авто-товарознавчої експертизи позивачем сплачено 3550 грн., що підтверджується відповідною квитанцією, яка міститься в матеріалах справи (а.с.2 том2). З огляду наведеного, з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на експертизу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України визначено критерії, за якими визначається співмірність витрат на оплату послуг адвоката.

Однак, частиною 5 даної статті визначено, що зменшити розмір судових витрат суд може лише за клопотанням іншої сторони та за умови невідповідності таких витрат критеріям, що визначені у ч.4 ст.137 ЦПК України (тобто одночасно за наявності двох вищевказаних умов).

Відповідно до ч.6 ст.137 ЦПК України, обов'язок доведення співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, відповідачем будь-яких клопотань про зменшення розміру судових витрат не заявлялось.

За таких обставин, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені нею витрати на професійну правничу допомогу її представника у розмірі 25 925 грн., що підтверджується договором №29 про представництво в цивільному процесі від 10.05.2017, актом прийому-передачі наданих послуг від 24.09.2018 року; розрахунковими квитанціями №475727 від 10.05.2017, №475745 від 19.02.2018, №475754 від 24.09.2018, згідно яких позивачем сплачено представнику 25 925 грн. за надання правничої допомоги.(а.с.24-28 том2).

Вжиті заходи забезпечення позову у вигляді заборони відчуження автомобіля марки «MERCEDES- BENZ 316» 2005 року випуску, н/з НОМЕР_3, на підставі ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 07.06.2017 року – слід скасувати. (а.с.39-40 том 3).

На підставі ст..ст. 61,63,65,69,70,71 СК України, керуючись ст.ст.81,133,137,141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя – задоволити частково.

Визнати транспортні засоби: автомобіль «MERCEDES-BENZ 112CDI», 2002р.в., н/з НОМЕР_1, вартістю 128 580 грн. (сто двадцять вісім тисяч п’ятсот вісімдесят) грн., автомобіль марки FIAT SCUDO, 2006 р.в., н/з НОМЕР_2, вартістю 160 990 (сто шістдесят тисяч дев’ятсот дев’яносто) грн., автомобіль марки «MERCEDES- BENZ 316» 2005 року випуску, н/з НОМЕР_3, вартістю 177 121 грн. (сто сімдесят сім тисяч сто двадцять одна) гривня, спільним майном подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

В порядку поділу автомобіля марки «MERCEDES- BENZ 316» 2005 року випуску, стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості транспортного засобу марки «MERCEDES- BENZ 316» 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3, в розмірі 177 121 (сто сімдесят сім тисяч сто двадцять одна) гривня.

Припинити право власності ОСОБА_4 на автомобіль марки «MERCEDES- BENZ 316» 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3.

Визнати за ОСОБА_5, 25жовтня ІНФОРМАЦІЯ_4 право приватної власності на транспортний засіб марки «MERCEDES- BENZ 316»2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3, вартістю177121 (сто сімдесят сім тисяч сто двадцять одна) гривня.

Визнати за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 право приватної власності на транспортний засіб марки FIAT SCUDO, 2006 р. в., н/з НОМЕР_2,вартістю 160990 (сто шістдесят тисяч дев’ятсот дев’яносто) грн. та грошову компенсацію за автомобіль марки MERCEDES-BENZ 112CDI, 2002 р. в., н/з НОМЕР_1, в розмірі 128580грн. (сто двадцять вісім тисяч п’ятсот вісімдесят) гривень.

Стягнути з відповідача ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКП: НОМЕР_4 на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКП: НОМЕР_5, різницю вартості майна в розмірі 56224 (п’ятдесят шість тисяч двісті двадцять чотири ) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКП: НОМЕР_4 на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКП: НОМЕР_5, витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 25 925 (двадцять п’ять тисяч дев’ятсот двадцять п’ ять), сплачений судовий збір в розмірі 1966 (одна тисяча дев’ятсот шістдесят шість) гривень 58 копійок та 3550 (три тисячі п’ятсот п’ятдесят) гривень витрат понесених за судову автотоварознавчу експертизу.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКП: НОМЕР_4 на користь держави судовий збір в сумі 2699 (дві тисячі шістсот дев’яносто дев`ять) гривень 42 копійки.

Вжиті заходи забезпечення позову у вигляді заборони відчуження автомобіля марки «MERCEDES- BENZ 316» 2005 року випуску, н/з НОМЕР_3, на підставі ухвали Апеляційного суду Чернівецької області від 07.06.2017 року – скасувати. (а.с.39-40 том 3)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Чернівецької області через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.І. Мінів