Ухвала суду № 77616609, 09.10.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/468/18 Справа № 711/7322/18 Категорія: ст.ст. 170-173 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6

скаржника ОСОБА_7

адвоката ОСОБА_8

слідчого Мороза Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 04 вересня 2018 р., якою накладено арешт на майно,

в с т а н о в и л а :

Старший слідчий СУ ГУ Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з погодженим із прокурором відділу управління прокуратури Черкаської області ОСОБА_10 клопотанням про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № 12018250000000178, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.08.2018 р., за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що 11.08.2018 р. близько 22 год. 20 хв. водій ОСОБА_7 керуючи автомобілем НОМЕР_1, та рухаючись по автодорозі Р - 10 сполученням м. Черкаси - м. Чигирин, зі сторони м. Черкаси в напрямку м. Чигирин, біля заїзду до вул. Гоголя, що в с. Леськи, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_11

В наслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження від яких загинув на місці пригоди.

По даному факту відділом розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ НП в Черкаській області розпочато кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12018250000000178, від 12.08.2018 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В ході проведення 11.08.2018 р. огляду місця події встановлено, що на автомобілі НОМЕР_1, наявні пошкодження та сліди, що виникли внаслідок наїзду на пішохода ОСОБА_11, та які матимуть значення для подальшого дослідження механізму виникнення та розвитку даної дорожньо-транспортної пригоди. Після завершення огляду вказаний транспортний засіб вилучений та переданий на зберігання до Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області.

12.08.2018 р. слідчим СУ Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_9 винесено постанову про визнання автомобіля НОМЕР_1 речовим доказом у кримінальному провадженні № 12018250000000178, та приєднання його в цій якості до матеріалів даного провадження у відповідності до положення ст.ст. 98, 100 та 110 КПК України, оскільки даний транспортний засіб зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що автомобіль НОМЕР_1 є речовим доказом у кримінальному провадженні та зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, під час досудового розслідування необхідно провести ряд експертиз та слідчих дій із залученням цього транспортного засобу у стані, який він мав на момент огляду місця події 11.08.2018 р., тому з метою забезпечення збереження цього речового доказу, слідчий просив задовольнити клопотання та накласти арешт на вищезазначене майно.

Ухвалою слідчого суді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 04.09.2018 р., клопотання слідчого задоволено та накладено арешт на автомобіль НОМЕР_1, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САО 688313 належить гр-нці ОСОБА_12 та визначено місце зберігання даного автомобіля - територія Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області.

Рішення про задоволення клопотання слідчий суддя мотивував тим, що вказаний в клопотанні слідчого автомобіль НОМЕР_1 є речовим доказом у кримінальному провадженні та зберіг на собі сліди злочину, тому є підстави для накладення на нього арешту з метою недопущення можливості його приховування, перетворення, знищення або відчуження.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого Корніяк С.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 04.09.2018 р. та постановити нову ухвалу, якою зобов’язати слідчого СУ ГУ НП в Черкаській області в провадженні якого перебуває кримінальне провадження № 12018250000000178 повернути вилучений автомобіль НОМЕР_1 особі, у якої його було вилучено. Свої апеляційні вимоги мотивував тим, що дії слідчого є незаконними, які суперечать нормам КПК України та порушують його права закріплені ст.41 Конституції України, згідно якої конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Зазначає, що відповідно до ч.7 ст.237 КПК України, вилучене в ході огляду майно - автомобіль НОМЕР_1 вважається тимчасово вилученим майном, тому у відповідності до вимог ч.5 ст.171 КПК України, слідчий за погодженням з прокурором, не пізніше наступного робочого дня після вилучення транспортного засобу, зобов’язаний звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт зазначеного майна, що слідчим не було зроблено, тому згідно ст.169 КПК України дане майно має бути повернуте особі, у якої його було вилучено, однак слідчий суддя постановляє незаконну ухвалу про арешт майна, при цьому не викликаючи його як зацікавлену сторону в судове засідання.

Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_7 та його представника – адвоката ОСОБА_8, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора Протас І.О., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та вважала ухвалу слідчого суді законною та обґрунтованою, пояснення слідчого Мороза Ю.В. щодо обставин справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частинами другою-шостою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою 1) забезпечення збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у передбачених КК України випадках може призначити покарання у виді конфіскації майна; у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті - на майно підозрюваного за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову в кримінальному провадженні.

Таким чином, арешт до остаточного рішення про те, що належить вчинити з майном при ухваленні вироку суду (ст. 368 КПК України) може бути накладено на майно підозрюваного, метою його застосування є виключно запобігання можливості приховування, зникнення, втрати, використання, відчуження для забезпечення виконання вироку в частині цивільного позову чи можливої конфіскації майна в провадженні щодо кримінальних правопорушень, за які може бути застосовано додаткове покарання у вигляді конфіскації майна (ст. 59 КК України).

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, 11.08.2018 року близько 22 год. 20 хв. водій ОСОБА_7 керуючи автомобілем НОМЕР_1, та рухаючись по автодорозі Р - 10 сполученням м. Черкаси - м. Чигирин, зі сторони м. Черкаси в напрямку м. Чигирин, біля заїзду до вул. Гоголя, що в с. Леськи, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_11, який від отриманих тілесних ушкоджень загинув на місці дорожньо-транспортної пригоди.

По даному факту 12.08.2018 р. внесено відомості до ЄРДР за №12018250000000178, та розпочато досудове розслідування щодо кримінального правопорушення за ч.2 ст. 286 КК України.

11.08.2018 р. під час проведення огляду місця події встановлено, що на автомобілі НОМЕР_1, наявні пошкодження та сліди, що виникли внаслідок наїзду на пішохода ОСОБА_11

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Постановою слідчого від 12.08.2018 р. автомобіль НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12018250000000178.

Слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого, керувався наявністю підстав для накладення арешту на зазначене майно, обґрунтовуючи прийняте рішення наявністю достатніх підстав вважати, що вказане майно може мати доказове значення у кримінальному провадженні, оскільки зберегли на собі сліди злочину та недопущення можливості його приховування, перетворення, знищення або відчуження.

Як убачається з матеріалів справи, майно на яке слідчим суддею накладено арешт, відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з ухвали, слідчий суддя при прийнятті рішення врахував положення вищенаведених норм процесуального закону та обґрунтовано послався на наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно зберегло на собі сліди злочину, крім того досудове розслідування в даному кримінальному провадженні не закінчене і є потреба у експертному дослідженні вилученого майна на предмет наявної на ньому слідової інформації, що має відношення до скоєного злочину.

Що стосується доводів апелянта про порушення слідчим строку подання клопотання про арешт майна, то дійсно порушення слідчим вимог ст.169, ч.5 ст.171 КПК України є очевидним, однак колегія суддів вважає, що слідчий суддя прийшов правильного висновку розглянувши дане клопотання, оскільки передбачений ч.5 ст.171 КПК України строк подання клопотання про накладення арешту на вилучене під час огляду майно має значення при визначенні порядку зберігання такого майна, а не для визначення наявності у сторони обвинувачення суб’єктивного права подання клопотання про його арешт. Тож пропуск такого строку не є підставою для відмови у задоволенні клопотання, з огляду на зміст ч.1 ст.173 КПК України, яка визначає виключний перелік підстав для відмови у задоволенні клопотання про накладання арешту на майно.

Що стосується доводів ОСОБА_7, що, окрім того він не був викликаний слідчим суддею в судове засідання, як зацікавлена сторона, то відповідно до вимог ч.2 ст.172 КПК України, це не є перешкодою для розгляду клопотання.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_7, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м.Черкаси від 04 вересня 2018 року, без змін.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :