Рішення № 77615183, 05.11.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/18018/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Бондарчука В.В.,

при секретарі Потаніній О.О.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої

особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі ОСОБА_4 Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому, з участю третьої особи Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відшкодування збитків завданих прийняттям неконституційного акту,

встановив:

7 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Держави Україна, посилаючись на те, що з 15 грудня 2015 року перебуває на обліку в Головному ОСОБА_4 Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує довічне грошове отримання як суддя у відставці. На підставі положення абзацу 1 підпункту 169.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України ОСОБА_5 управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щомісячно утримувалися з довічного грошового утримання податок з доходів фізичних осіб та військовий збір. Розмір утриманої суми становить 40 998 грн 15 коп. Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року у справі №1-р/2018 положення абзацу 1 підпункту 169.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України визнано такими, що не відповідають Конституції України. Згідно ч.3 ст.152 Конституції України матеріальна чи моральна шкода завдана фізичним особам актами і діями, що визнані неконституційними відшкодовується державою у встановленому порядку. З огляду на викладене, позивач просить її вимоги задовольнити в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні вимоги викладені у позовній заяві підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, зазначила, що ОСОБА_4 ДКС в м. Хмельницькому не відповідає за зобов’язаннями держави або державних органів, а є лише розпорядником державних коштів.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову також заперечив, зазначив, що з часу визнання неконституційними положень Податкового Кодексу з позивача утримання податку з доходів та військовий збір не утримуються.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши наявні у ній докази, вважає, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання.

Відповідно до положень абзацу першого підпункту 169.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

На підставі цих положень з щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 відраховувались податок з доходів громадян та військовий збір, які згідно довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 24 липня 2018 року становили 37 652 грн 39 коп. та 3 345 грн 76 коп. відповідно.

Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2018 року №1-р/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України(є неконституційним), положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Вказані зміни до Податкового кодексу України були внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 року, №1166-VІІ.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України. Закони та інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 1175 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

Незважаючи на ту обставину, що зміни, внесені до Податкового кодексу України Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» визнані неконституційними і втратили свою чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України №1-р/2018 від 27.02.2018 року, однак незаконне утримання коштів з грошового утримання позивача у зв’язку з дією вищевказаних норм мало місце з грудня 2015 року по лютий 2018 року. Таким чином, ОСОБА_1 недоотримала належні їй виплати в розмірі 40 998 грн 15 коп. саме через дію неконституційної норми закону, тому і компенсація цих коштів повинна бути здійснена в порядку ст. 152 Конституції України, ст.ст. 22, 1175 ЦК України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Оскільки неконституційність закону, встановлена Конституційним Судом України є підставою для застосування до держави, Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування наслідків, передбачених ст. 1175 ЦК України, оскільки регламентована цією нормою цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування шкоди, заподіяної прийняттям нормативно-правових актів, визнаних незаконними стосується також і випадків визнання неконституційними законів.

Відповідно до п.п. 4, 35, 38 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою КМУ №845 від 03.08.2011 року, визначена судом сума підлягає стягненню за рахунок Державного бюджету України шляхом списання грошових коштів з відповідного рахунку органом Казначейства, тому посилання відповідача на те, що управління ДКС не порушувало прав позивача не є належним відповідачем в справі є безпідставним.

Оцінивши наявні у справі докази, суд виходить з того, що Конституційним Судом України встановлено неконституційність змін, внесених до Податкового кодексу України, а тому щомісячне відрахування податку з грошового утримання позивачки призвело до заподіяння їй збитків, які підлягають відшкодуванню в порядку ст.152 Конституції України, ст. 1175 ЦК України.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.152 Конституції України, ст.ст.22, 1175 ЦК України, ст.ст. 2, 76, 81, 265, 352, 353 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України за рахунок бюджетної програми 3504030 «Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб» на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1) шкоду за період з 15 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року в сумі 40 998 грн 15 коп. завдану законом, що визнаний неконституційним.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання рішення в повному обсязі до Хмельницького апеляційного суду.

Позивач ОСОБА_1, місце перебування, вул. Проскурівська, 24 оф. 305 м. Хмельницький, реєстраційний номер облікової картки облікової картки платника податківНОМЕР_1.

Відповідач ОСОБА_4 Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому, місцезнаходження вул. Проскурівська 56 м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 38045529.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_5 управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, місцезнаходження вул. Герцена, 10 м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 21381350.

В повному обсязі рішення складено 5 листопада 2018 року.

Суддя: