Рішення № 77614030, 26.10.2018, Скадовський районний суд Херсонської області

Справа № 663/1241/18

Провадження № 2/663/825/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2018 року Скадовський районний суд Херсонської області в складі

головуючого судді Клімченка М.І.,

секретаря Ворфоломєєвої І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Скадовську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Херсонгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» про захист прав споживача та визнання дій незаконними, -

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2018 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 20.12.2016 року нею підписана заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем ТОВ «Херсонрегіонгаз», тобто укладений договір на постачання до її квартири за адресою АДРЕСА_1 природного газу. 04.05.2018 року представники ПАТ «Херсонгаз» надали акт про припинення газопостачання в якому зазначено два пункти припинення постачання газу: перший - споживач подала письмову заяву про припинення постачання газу або розірвано договір на постачання газу; другий – подання постачальником Доручення на відключення відповідно до умов договору від 03.01.2017 року. Вважає, що зазначені відповідачем пункти не відповідають дійсності, оскільки вона ніколи не зверталася з заявою про припинення постачання газу і договір на його постачання від 20.12.2016 року є чинним на сьогоднішній день. Вважаючи, що відповідачами було безпідставно відключено її від газопостачання просила визнати незаконними дії ПАТ «Херсонгаз» та ТОВ «Херсонрегіонгаз» по припиненню газопостачання позивачу. Визнати незаконним акт ПАТ «Херсонгаз» про припинення/обмеження газопостачання від 04.05.2018 року яким припинено газопостачання споживача за адресою: м. Скадовськ, пров. Торговий, 5 кв.№2. Зобов’язати відповідачів ПАТ «Херсонгаз» та ТОВ «Херсонрегіонгаз» поновити газопостачання квартири позивача за адресою: м. Скадовськ, пров. Торговий, 5 кв.№2. Стягнути з відповідачів на користь позивача матеріальну та моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Представник відповідача ПАТ «Херсонгаз» у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що 11.04.2018 року ПАТ «Херсонгаз» отримав від ТОВ «Херсонрегіонгаз» доручення на відключення переліку споживачів у зв’язку з наявністю заборгованості в розмірі 3674, 50 грн. 17.04.2018 року позивачу було вручено повідомлення про припинення газопстачання природного газу №5116 із зазначенням заборгованості. Станом на 05.05.2018 року споживачем ОСОБА_3 заборгованість погашена не була тому відповідно до умов договору було здійснено припинення газопостачання. Щодо визнання незаконним акту від 04.05.2018 року то вказана позовна вимога не відповідає способам захисту судом цивільних прав та інтересів, передбачених ст.16 ЦК України. Щодо стягнення моральної шкоди, представник ПАТ «Херсонгаз» звертає увагу, що вимога позивача про стягнення загалом з відповідачів матеріальної та моральної шкодив розмірі 5000 грн. є неприпустимим. Сума судових витрат в розмірі 1200 гривень є непідтвердженою та заявлена безпідставно. На підставі зазначеного просила у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача ТОВ «Херсонрегіонгаз» у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що станом на 01.04.2018 року у позивачки по особовому рахунку №5116 виникла заборгованість за надані послуги з газопостачання у сумі 3403, 06 грн. В результаті цього контролером ТОВ «Херсонрегіонгаз» було направлено повідомлення №5116 від 17.04.2018 року про припинення постачання природного газу в якому роз’яснено про необхідність оплатити заборгованість. Крім того, посилання позивачки на те, що вона не отримувала письмове повідомлення про причини припинення постачання газу від оператора ГРМ не знаходить свого підтвердження оскільки в графі повідомлення стоїть напис позивачки «незгодна». Таким чином, позивачка була повідомлена про підстави та дату припинення газоспоживання, але заборгованість так і не сплатила, у зв’язку з чим ТОВ «Херсонрегіонгаз» повідомив оператора ГРМ ПАТ «Херсонгаз» про необхідність здійснити примусове припинення розподілу природного газу. Щодо визнання незаконним акту від 04.05.2018 року то вказана позовна вимога не відповідає способам захисту судом цивільних прав та інтересів, передбачених ст.16 ЦК України. Щодо стягнення моральної шкоди, представник ПАТ «Херсонрегіонгаз» вважає її недоведеною та такою що не підлягає задоволенню. Сума судових витрат в розмірі 1200 гривень є непідтвердженою та заявлена безпідставно. На підставі зазначеного, враховуючи що ТОВ «Херсонрегіонгаз» своїми діями не порушував норм чинного законодавства, просила у задоволенні позову відмовити.

18.05.2018 року ухвалою судді Скадовського районного суду Херсонської області відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 18.06.2018 року.

20.06.2018 року надійшла заява про забезпечення позову шляхом зобов’язання ТОВ «Херсонрегіонгаз» поновити газопостачання квартири позивача №2 по пров. Торговому, 5 в м. Скадовськ.

Ухвалою судді Скадовського районного суду Херсонської області від 21.06.2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Херсонгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» про захист прав споживача та визнання дій незаконними відмовлено.

Позивач та її представник в судове засідання з’явились, уточнили позовні вимоги додатково просили стягнути 5600 матеріальної шкоди у зв’язку з тим, що в результаті незаконного відключення позивачки від газопостачання вона змушена була придбати електричну плиту вартість якої у розмірі 5600 грн. повинні відшкодувати відповідачі.

Представник ТОВ «Херсонрегіонгаз» та представник ПАТ «Херсонгаз» в судове засідання з’явились, проти задоволення позову заперечували з підстав викладених у їхніх відзивах.

Суд, заслухавши пояснення позивача, його представника, представників відповідачів, дослідивши письмові докази, приходить до наступного.

20.12.2016 року ОСОБА_3 підписана заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачем ТОВ «Херсонрегіонгаз», тобто укладений договір на постачання до її квартири за адресою АДРЕСА_1 природного газу ТОВ «Херсонрегіонгаз».

Відповідно до умов договору, укладеного між ПАТ «Херсонгаз» та ТОВ «Херсонрегіонгаз» від 03.01.2017 року за №1014/14-0103/34, на виконання робіт пов’язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам, Оператор ГРМ за дорученням постачальника газу виконує роботи з припинення газопостачання. Згідно п.4.2 Умов вказаного договору ТОВ «Херсонрегіонгаз» (замовник) несе відповідальність за інформацію, яка міститься в дорученні та за безпідставне припинення газопостачання.

11.04.2018 року ТОВ «Херсонрегіонгаз» надіслано лист ПАТ «Херсонгаз» з проханням здійснити заходи з припинення розподілу природного газу на об’єкти споживачів згідно додатку.

Як вбачається з акту припинення/обмеження газопостачання від 04.05.2018 року споживачу ОСОБА_3 припинено газопостачання шляхом встановлення пломби у вузлі вводу та додатково встановлено інвентарну заглушку.

Відповідно до п. 27 розділу ІІІ Правил постачання природного газу затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2495 від 30 вересня 2015 року постачальник є відповідальним за: безпідставне припинення газопостачання.

Відповідно до п. 30 розділу ІІІ Правил постачання природного газу затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2495 від 30 вересня 2015 року у разі коли між побутовим споживачем і постачальником не досягнуто згоди про надання послуг з газопостачання, розмір їх оплати, відшкодування збитків, спірні питання вирішуються в судовому порядку.

Відповідно п.17 розділу ІІІ правил постачання природного газу якщо побутовий споживач не здійснив оплату за спожитий природний газ протягом десяти днів після строку, визначеного договором постачання природного газу, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу споживачу шляхом направлення споживачу письмового повідомлення (з відміткою про вручення) з вимогою самостійно припинити споживання природного газу за рахунок перекриття запірного пристрою перед газовим приладом та допустити представника постачальника за пред’явленням службового посвідчення на об’єкт для пломбування запірних пристроїв, що має здійснюватися з дотриманням техніки безпеки. При цьому в повідомленні про припинення споживання природного газу постачальник має зазначити підстави та дату припинення газоспоживання, яка не може бути раніше ніж через три дні після дати отримання повідомлення.

Постачальник має право здійснити заходи з припинення газопостачання споживачу через залучення до цих робіт Оператора ГРМ. Для цього постачальником має бути укладений з Оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам. При необхідності здійснення заходів з обмеження чи припинення газопостачання споживачу Оператором ГРМ постачальник надсилає Оператору ГРМ відповідне письмове повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність здійснення ним заходів з припинення/обмеження розподілу природного газу споживачу, копію якого надсилає споживачу (з позначкою про вручення), в якому повинен зазначити підстави припинення, дату та час, коли необхідно припинити розподіл природного газу на об’єкт споживача. У такому разі Оператор ГРМ відповідно до умов укладеного договору на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання, здійснює в установленому порядку припинення розподілу природного газу на об’єкт споживача, після чого повідомляє про це постачальника.

Так, аналізуючи норми чинного законодавства та встановленні по справі обставини, суд дійшов висновку, що в судовому засіданні не доведено належними та допустимими доказами, факт того, що ТОВ «Херсонрегіонгаз», як постачальник надсилав споживачу ОСОБА_3 повідомлення про припинення газопостачання природного газу, оскільки наявні в матеріалах справи повідомлення від 27.03.2017 та від 17.04.2018 року надсилалися споживачу ОСОБА_4 (попередній споживач природного газу) та не містять доказів щодо їх отримання ОСОБА_3 Також, не доведено того, що ТОВ «Херсонрегіонгаз», як постачальник, надсилав ПАТ «Херсонгаз», як оператору ГРМ, письмове повідомлення про припинення газопостачання споживачу, одночасно надіславши його копію на адресу споживача ОСОБА_3 з поміткою про вручення, як це вимагають норми чинного законодавства. Вказаними діями ТОВ «Херсонрегіонгаз» порушено п. 17 розділу ІІІ Правил постачання природного газу затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2495 від 30 вересня 2015 року.

Крім того, в порушення п. 16 розділу І Правил постачання природного газу затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2495 від 30 вересня 2015 року постачальник не запропонував споживачу укласти графік погашення заборгованості зазначеної в письмовому повідомленні, та провів припинення газопостачання за адресою споживача без повідомлення споживача про дату та час припинення розподілу природного газу.

Враховуючи, що внаслідок неправомірних дій ТОВ «Херсонрегіонгаз» ПАТ «Херсонгаз» незаконно припинено газопостачання споживачу ОСОБА_3, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині незаконності припинення газопостачання та зобов’язання ПАТ «Херсонгаз» його поновити.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконним акту ПАТ «Херсонгаз» про припинення/обмеження газопостачання від 04.05.2018 року яким припинено газопостачання споживача за адресою: м. Скадовськ, пров. Торговий, 5 кв.№2. суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально - правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

Оспорюваний акт та заборгованість за спожитий газ можуть бути доказами порушення та розміру збитків, завданих порушенням Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 року №285, в позові про стягнення матеріальних збитків та самовільного відключення від постачання природного газу, при вирішені якого суд зобов'язаний буде дати оцінку вказаним документам.

Сам по собі складений працівниками ТОВ "Херсонгаз" акт припинення/обмеження розподілу (постачання) природного газу так і сума заборгованості за спожитий газ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 року №285, тому їх оскарження як таких, що не встановлюють для споживача будь-яких обов'язків, крім рекомендації сплатити нараховані збитки, що є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством в якості способу захисту прав.

За таких підстав суд, вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту свого порушеного права та не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

Щодо стягнення з відповідачів додаткових матеріальних втрат, які понесла позивачка через їх неправомірні дії, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Враховуючи, що позивачка ОСОБА_3, придбавши електричну плиту вартістю 5600 гривень, збитків в розумінні статті 22 ЦК України не зазнала, то в цій частині позовна вимога задоволенню не підлягає.

Що стосується вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, то слід зазначити, що відповідно до п.п.3,4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовних заявах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Поняття моральної (немайнової) шкоди і порядок її відшкодування визначається ст. 23 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов'язань у договірних правовідносинах у випадку встановлення такої відповідальності законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз’яснено в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» із наступними змінами, спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Зокрема, підставами для відшкодування моральної шкоди можуть бути порушення майнових, особистих немайнових прав особи, а також зобов'язань у випадках, передбачених договором або законом.

У відповідності до ч.3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За вимогами ч. 5ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено законом або договором.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З урахуванням моральних страждань позивача, суд вважає, що на користь позивача стягненню підлягає відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 грн.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінивши наявні у справі докази на підставі свого внутрішнього переконання та за критеріями їх належності, допустимості і достовірності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ПАТ «Херсонрегіонгаз» підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог в розмірі 600 гривень

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 259, 263, 264, 265, 268 ч. 4, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Херсонгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» про захист прав споживача та визнання дій незаконними - задовольнити частково.

Визнати дії відповідачів ОСОБА_2 акціонерного товариства «Херсонгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» по припиненню газопостачання незаконними.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариства «Херсонгаз» за свій рахунок поновити газопостачання квартири АДРЕСА_2.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, моральну шкоду в сумі 2000 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» судовий збір на користь держави в розмірі 704,80 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсонрегіонгаз» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, витрати на правову допомогу у розмірі 600 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.І. Клімченко

Повний текст рішення

виготовлено: 02.11.2018 року