Рішення № 77613237, 01.11.2018, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"01" листопада 2018 р.

Справа №635/1268/18

Провадження№ 2/642/1094/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 листопада 2018 року Ленінський районний суд м. Харковав складі:

головуючого судді Бородіної О.В.,

за участю секретаря -Буряковської К.Є.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

21.03..2018 року представник Публічного акціонерного товариства Кромерційний банк «Приватбанк»(далі ПАТ КБ«Приватбанк») ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у сумі 24 205 грн. 22 коп., а також понесені ПАТ КБ «Приватбанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762 грн. 00 коп., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 16.07.2012 року відповідач отримав у ПАТ КБ «Приватбанк», кредит у розмірі 2000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 24.01.2018 року має заборгованість 24 205 грн. 22 коп., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти заочного розгляду справи не заперечує.

Ухвалою Харківського районного суду м. Харкова від 06.04.2018 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором направлено до Ленінського районного суду м. Харкова за підсудністю.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 14.05.2018 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

Копія ухвали про відкриття провадження по справі , копія позову та долучених до нього документів, направлялася відповідачеві ОСОБА_1 за останнім відомим місцем її реєстрації,. Крім того, відповідача ОСОБА_1 було повідомлено про розгляд даної справи через оголошення на офіційному веб-сайті суду.

Відповідач ОСОБА_1 в установлений ч. 7 ст.178 ЦПК України строк не подала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст.178 ЦПК України.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі„Юніон Аліментаріа ОСОБА_3 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

За таких обставин у відповідності до ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідача в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 16.07.2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 2000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У подальшому було збільшено кредитний ліміт 15.02.2017 року до 10000 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 16.07.2012 року сума заборгованості за кредитним договором за ОСОБА_1 станом на 24.01.2018 року становить 24 205 грн. 22 коп. та складається з:

- заборгованість за кредитом 9603 грн. 38 коп.;

-заборгованість по відсоткам за користування кредитом 4723 грн. 25 коп.;

-заборгованість за пенею 8 249 грн. 77 коп.;

А також згідно з пунктом 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- штраф (фіксована частина)500 грн. 00 коп.;

- штраф (процентна ставка)1128 грн. 82 коп.

Згідност. 526 ЦК України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно дост. 530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідност. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати відсотки, якщо інше не встановлено договором. Розмір відсотків за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Встановлено, що ст.1050 ЦКУкраїни передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно ч. 1ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було порушено зобов»язання, встановлені умовами кредитного договору, стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту і відсотків за користування кредитними коштами, тобто умови кредитного договору щодо погашення кредиту та відсотків відповідачем не виконувалися.

Згідност. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно ст. 625 ЦПК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.

В той же час, щодо вирішення позовних вимог про стягнення штрафів (фіксованої частини та процентної складової) слід зазначити наступне.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно достатті 549ЦКУкраїни неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина другастатті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третястатті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції Україниніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Умовами спірного договору, а саме пунктами 1.1.5.21, 1.1.5.25 передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

В той же час, згідно з пунктами 1.1.5.20, 2.1.1.12.7.4, 2.1.1.7.6, 2.1.1.12.8.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань по кредитному договору, процентів за користування кредитом, комісії за обслуговування.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 54 9ЦКУкраїни штраф і пеня є цивільно-правовою відповідальністю, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61КонституціїУкраїни щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року № 6-2003цс15 та постанові від 11.10.2017 року № 347/1910/15-ц.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафів (фіксованої частини в розмірі 500 грн. та процентної складової в розмірі 1128.82 грн. ).

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у розмірі 22 576,40 грн.

Крім того, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1638,66 гривень, обрахований пропорційно задоволенню позовних вимог на 93 %.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. 27500005406, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р № 29092829003111) заборгованість за кредитним договором № б/н від 16.07.2012 року у розмірі 22 576 (двадцять дві тисячі п”ятсот сімдесят шість) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. 27500005406, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р № 29092829003111)суму сплаченого судового збору в розмірі 1638 грн. 66 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної чинності, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Бородіна