Рішення № 77613214, 24.10.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.10.2018 Справа №607/16695/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі: головуючого Грицака Р.М. за участю секретаря Чех Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування завданої майнової шкоди. В обґрунтування позову вказує на те, що між Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» (надалі - ПАТ «СК «Країна») та ОСОБА_2 було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/0147132 від 31.10.2016 (надалі - Поліс № АК/0147132) строком дії до 30.10.2017, за яким страховик зобов’язався відшкодовувати шкоду заподіяну страхувальником життю, здоров’ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме: автомобіля НОМЕР_1. 29.03.2017 в місті Тернополі сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_1 (надалі - Відповідач) та автомобіля НОМЕР_2, власник ОСОБА_3, який був припаркований. В результаті настання ДТП автомобіль НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження. Відповідно до постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.04.2017 особою винною в настанні ДТП визнано ОСОБА_1, та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП. ПАТ «СК «Країна» сплатило на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 40 716 грн. 65 коп. В силу вимог ч.1 ст. 1191 ЦК та ст. 38 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПАТ «СК «Країна» має право зворотної вимоги ( регресу) до відповідача, як винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, оскільки ОСОБА_1 після ДТП самовільно залишив місце пригоди. Оскільки відповідач ОСОБА_1 в добровільному порядку відмовляється відшкодувати страховику вищевказану суму страхового відшкодування, тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «СК «Країна» 40 716 грн. 65 коп., а також покласти на відповідача судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення по справі заочного рішення. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, не повідомивши суду про причини своєї неявки, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належно повідомлений у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки представник позивача та відповідач не з’явилися в судове засідання. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив та позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Враховуючи вищевказані норми ЦПК України, суд вважає за необхідне проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав:

31.10.2016 між Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Країна» (надалі - ПАТ «СК «Країна») та ОСОБА_2 було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/0147132 (надалі - Поліс № АК/0147132) строком дії до 30.10.2017 згідно якого страховик зобов’язався відшкодовувати шкоду заподіяну страхувальником життю, здоров’ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме: автомобіля НОМЕР_1. В судовому засіданні встановлено, що 29.03.2017 о 13 год. 45 хв., громадянин ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_3, в м. Тернополі по вулиці Руська, недотримався бокового інтервалу та допустив зіткнення з автомобілем марки «Мерседес», д.н.з. НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_3, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Після цього ОСОБА_1 будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди залишив місце події, чим порушив вимоги п. п. 2.3 «б», 13.3., 2.10 «а» Правил дорожнього руху України. Вказана обставина встановлена постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.04.2017 у справі № 607/4594/17, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Дана постанова набрала законної сили 17.04.2017. Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Згідно пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи. З повідомлення ОСОБА_3 про дорожньо-транспортну пригоду потерпілої особи від 30.03.2017 вх. № 5717/17 вбачається, що внаслідок випадку було заподіяно шкоду автомобілю НОМЕР_5, рік випуску 2011, № кузова WDD2073471F111202, власником якого є ОСОБА_3 На думку заявника шкода заподіяна з вини ОСОБА_1, який керував транспортним засобом Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_3. З повідомлення ОСОБА_1 про дорожньо-транспортну пригоду від 30.03.2017 вх. № 5716/17 вбачається, що він 29.03.2017 рухаючись по вулиці Руській зробив зіткнення з автомобілем Mercedes, який був припаркований біля будинку на проїжджій частині. Згідно звіту про оцінку автомобіля НОМЕР_5, що належить ОСОБА_3 від 03.04.2017, проведеного на замовлення ПАТ СК «Країна» суб’єктом оціночної діяльності приватним підприємцем ОСОБА_4, вартість матеріального збитку (без урахування ПДВ), завданого власникові автомобіля НОМЕР_5, в результаті його пошкодження при ДТП складає 40 716,65 грн. Згідно страхового акта № 05/44191/3.2.29 розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті власникові автомобіля НОМЕР_5, рік випуску 2011, № кузова WDD2073471F111202 ОСОБА_3 складає 40 716,65 грн.

Згідно платіжного доручення № 1 від 02.08.2017 ОСОБА_3І виплачено страхове відшкодування в розмірі 40 716,65 грн. Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частина 1 статті 1191 ЦК України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Відповідно до абзацу «в» підпункту 38.1.1. пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником). Виходячи з наведених норм, у ПАТ «СК «Країна» виникло право зворотної вимоги до відповідача про відшкодування завданої шкоди в порядку регресу у зв’язку з тим, що ОСОБА_1 після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди. 20.11.2017 року ПАТ «СК «Країна» направлено на адресу ОСОБА_1 вимогу про відшкодування завданої майнової шкоди в розмірі 40716,65 грн., яка залишилася без задоволення. Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкоджених речей. Станом на день розгляду справи відповідачем не подано, а судом не здобуто доказів сплати відповідачем суми страхового відшкодування на користь позивача. Виходячи з наведеного позовні вимоги щодо стягнення майнових збитків підлягають задоволенню в повному обсязі. Крім того, в силу вимог статті 141 ЦПК України, слід стягнути із відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1 762,00 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 993, 1166, 1187 1191, 1192 ЦК України, ст. ст. 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6) на користь публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (місцезнаходження м.Київ, вул. Кудрявський узвіз, 7, п/р 26504799999867 в ПАТ КБ «ПравексБанк» МФО 380838 ЄДРПОУ 20842474) майнову шкоду в розмірі 40 716, 65 грн. ( сорок тисяч сімсот шістнадцять гривень шістдесят п’ять копійок ).

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6) на користь публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» (місцезнаходження м.Київ, вул. Кудрявський узвіз, 7, п/р 26504799999867 в ПАТ КБ «ПравексБанк» МФО 380838 ЄДРПОУ 20842474) 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено 05 листопада 2018 року.

Головуючий суддяОСОБА_5