Рішення № 77612101, 25.10.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/647/18

Провадження № 2/638/2284/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.

при секретарі Романової О.В.

за участю :

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Харківського обласного управління водних ресурсів ( на теперішній час Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області )« Про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу », третя особа - Державне агентство водних ресурсів України,-

ВСТАНОВИВ:

17.01.2018 позивач ОСОБА_3 звернувся до Дзержинського райсуду м. Харкова з позовом до Харківського обласного управління водних ресурсів ( на теперішній час Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області ) « Про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ».

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, наказом Харківського управління водних ресурсів № 104-К від 10.11.2016 його було прийнято на посаду головного інженера управління.

Наказом № 99-К від 15.12.2017 за підписом начальника Харківського управління водних ресурсів ОСОБА_4, його було звільнено з зазначеної посади на підставі ч. 1 п. 5 ст. 40 КЗпП України, а саме нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності.

Зазначений наказ позивач вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню, так як відповідач порушив порядок його звільнення, передбачений розділом 5 п. 5.2.4 Положення про Харківське обласне управління водних ресурсів, яким передбачено попереднє узгодження з Державним агентством водних ресурсів України, за поданням начальника Харківськогообласного управління водних ресурсів, звільнення з посади головного інженера Харківськогообласного управління водних ресурсів. Крім того, на думку позивач, відповідач не мав право звільнити його з займаної посади за зазначених підстав, так як його перебування на лікарняному переривалось, хворобою дитини, яку він самостійно виховує.

Таким чином, позивач просить суд скасувати наказ № 99-К від 15.12.2017 щодо звільнення його з посади головного інженера та поновити його на попередню роботу і посаду, а також стягнути з Харківського обласного управління водних ресурсів на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до договору про надання правової допомоги від 08.02.2018 уповноважив адвоката ОСОБА_1, представляти його інтереси в суді.

Представник позивача ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_1, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольни з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2, яка діє на підставі відповідної довіреності, в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач тривалий час перебував на лікарняному та не з’являвся на роботу протягом більш як чотири місяці підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, у зв’язку з чим, його було звільнено на підставі ч. 1 п. 5 ст. 40 КЗпП України. Також представник відповідача зазначає про те, що твердження позивача, що він не підлягав звільненню з займаної посади до моменту встановлення інвалідності, що обумовлено п. 5 ст. 40 КЗпП України, є хибним, оскільки хвороба позивача не є трудовим каліцтвом або професійним захворюванням. Також посилання позивача про те, що його не можна звільнити, як батька-одинока є помилковим, оскільки позивач не є батьком-одинаком, а є батьком, з яким сумісно мешкає його дитина, у зв’язку з розірванням його шлюбу. Крім того, представник відповідача зазначив про те, що посада головного інженера відсутня у штатному розписі, тому підстави поновлювати позивача на зазначену посаду відсутні. Оскільки представник відповідача вважає звільнення законним, тому на його думку відсутні й підстави, для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Представник третьої особи Державне агентство водних ресурсів України у судове засідання не з’явився, про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звернувся.

З урахуванням думок учасників судового процесу, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності позивач та представника третьої особи.

Суд, враховуючи позиції сторін та дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов'язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці закріплено Кодексом законів про працю України.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (стаття 1 Кодексу законів про працю України).

У судовому засіданні, щодо зазначених правовідносин, встановлено наступне :

- позивача ОСОБА_3 наказом Харківського управління водних ресурсів № 104-К від 10.11.2016 було прийнято на посаду головного інженера апарату Харківського управління водних ресурсів. (т. 1, а.с. 5);

- наказом № 99-К від 15.12.2017 за підписом начальника Харківського управління водних ресурсів ОСОБА_4, позивача ОСОБА_3 було звільнено з посади головного інженера апарату Харківського управління водних ресурсів за ч. 1 п. 5 ст. 40 КЗпП України, а саме нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, що також підтверджується листками непрацездатності. (т. 1, а.с. 10, 20-39).

Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки по вагітності і родах, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.

Відповідно до Положення про Харківське обласне управління водних ресурсів № 167 від 06.12.2016 встановлено: (п. 5.2.4.), що Державне агентство водних ресурсів України за поданням начальника Харківського обласного управління водних ресурсів погоджує призначення на посади та звільнення з посад заступників начальника і головного інженера Харківського обласного управління водних ресурсів. ( т. 1, а.с.а.с. 14-19 ).

Однак, з листів Державного агентства водних ресурсів України вбачається, що станом на 18.01.2018 подання щодо погодження звільнення позивача ОСОБА_3 із займаної посади головного інженера Харківського управління водних ресурсів, відповідно до Порядку погодження призначення та звільнення працівників керівного складу водогосподарських організацій, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів України, затвердженого наказом Держводагентства від 06.05.2011 з № 49, яким передбачено погодження з Головою Держводагентства призначення на посади та звільнення з посад, зокрема головних інженерів облводресурсів та Положення про Харківське обласне управління водних ресурсів № 167 від 06.12.2016 до Держводагенства не надходило. (т. 1, а.с.а.с. 109-110, т. 2, а.с.а.с. 65-67).

Зазначена обставина щодо відсутності попереднього погодження відповідачем з Головою Держводагентства, звільнення позивача ОСОБА_3 з займаної ним посади, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та не заперечувалась представником відповідача.

Відповідно ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав передбачених ч. 1 п. 5 ст. 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу ( профспілкового представника ) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п’ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. У разі неявки працівника, розгляд заяви відкладається до наступного засідання. У разі повторної неявки працівника без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

З копії протоколу зборів профспілкового комітету первинної профспілкової організації Харківського обласного управління водних ресурсів від 14.12.2017 за № 27 вбачається, що зазначеною первинною профспілковою організацією було надано згоду на звільнення позивача ОСОБА_3 з займаної посадив у зв’язку нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності. ( т. 1, а.с.а.с. 81-82 ).

Однак представником відповідача не надано суду допустимих та достовірних доказів того, що у відповідності до приписів ст. 43 КЗпП України, позивач ОСОБА_3 у визначений законом спосіб був належним чином повідомлений про день, час та місце проведення зборів профспілкового комітету первинної профспілкової організації Харківського обласного управління водних ресурсів.

Між тим, як в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_1 наполягав на тому, що позивачу взагалі було невідомо про проведення зазначених зборів профспілкової організації.

Частина 6 статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Відповідно до положень статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Отже, оскільки відповідачем було порушено порядок звільнення позивача, а саме без погодження з Головою Держводагентства та з порушенням порядку отримання попередньої згоди виборного органу ( профспілкового представника ) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, суд приходить до висновку про незаконність звільнення позивача з займаної ним посади, а тому наказ № 99-К від 15.12.2017 щодо звільнення позивача підлягає скасуванню, з поновленням позивача в раніше займаної ним посаді – головного інженера апарату Харківського обласного управління водних ресурсів ( на теперішній час Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області ) з 15.12.2017.

Суд не приймає до уваги ствердження представника позивача, в частині того, що відповідач не мав право звільнити позивача з займаної посади за зазначених підстав, так як його перебування на лікарняному переривалось, хворобою дитини, яку він самостійно виховує та вважає їх хибними з наступних підстав.

В судовому засіданні з досліджених відповідних листків непрацездатності вбачається, що позивач ОСОБА_3, безпосередньо перед звільненням, нез'являвся на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, яка була обумовлена як наявністю відповідних хвороб у позивача, а також у його малолітньої доньки Софії, ІНФОРМАЦІЯ_1. ( т. 1, а.с.а.с. 20-39 ).

Вказані обставини не заперечувались в судовому засіданні учасниками цивільного процесу.

Таким чином, ч. 1 п. 5 ст. 40 КЗпП України не передбачає врахування причин знаходження працівника на лікарняному та нез’явлення на роботу більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності.

Крім того, в судовому засіданні з пояснень учасників судового процесу також вбачається, що позивач ОСОБА_3 не є батьком, який виховує малолітню дитину без матері, тому посилання представника позивача на приписи глави ХII КЗпП України, які регулюють працю жінок та надання відповідних трудових пільг, в даної ситуації є недоречними.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.1995 № 100 (далі-Порядок).

Згідно з пунктом 1 Порядку вищезазначений Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках вимушеного прогулу.

З довідок наданих відповідачем вбачається, що середній заробіток позивача ОСОБА_3 на момент його звільнення становив 5499,51 грн. (жовтень - 6450,73 грн. + листопад 4548,3 грн. : 2 ), середньоденна заробітна плата позивача складає 220,80 грн., при п’ятидобовому робочому тижні. ( т. 1, а.с.а.с. 11, 113 ).

Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.12.2018 по 25.10.2018 включно в розмірі – 56761,50 грн. ( середній заробіток - 5499,51 грн. х 10 місяців ) + ( 08 робочих днів жовтня х на 220,80 грн. середньоденного заробітку ).

Питання щодо розподілу судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень статті 141 ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання судового рішення в частині поновлення на роботі ОСОБА_3, а також стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

На підставі викладеного, ст.ст. 36, 40, 43, 235 КЗпП України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до Харківського обласного управління водних ресурсів ( на теперішній час Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області ) « Про визнання незаконними та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу », третя особа - Державне агентство водних ресурсів України,- задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ начальника Харківського обласного управління водних ресурсів від 15.12.2017 № 99-к «Про звільнення ОСОБА_3 з посади головного інженера апарату Харківського обласного управління водних ресурсів, на підставі п. 5 ст. 40 КЗпП України », поновити ОСОБА_3 на роботі на посаді головного інженера апарату Харківського обласного управління водних ресурсів ( на теперішній час Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області ) з 15.12.2017.

Стягнути з Харківського обласного управління водних ресурсів ( на теперішній час Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області, ЄДРПОУ 01038594, місце знаходження за адресою : м. Харків, вул. Космічна 21) на користь ОСОБА_3 (місце реєстрації за адресою : м. Харків, вул. Нижня Гіївська 13, ІПН НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16 грудня 2017 року по 25 жовтня 2018 року в розмірі 56761 гривен 50 копійок, за виключенням сум відрахування на податки.

Рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 5499 гривен 51 копійка, за виключенням сум відрахування на податки, допустити до негайного виконання. Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_3 на роботі на посаді головного інженера апарату Харківського обласного управління водних ресурсів ( на теперішній час Регіональний офіс водних ресурсів у Харківській області ) з 15.12.2017.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06.11.2018.

Суддя І.В. Семіряд