Рішення № 77611977, 05.11.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3047/18

провадження №2/619/1378/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.10.2018 р. Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого-судді Калмикової Л.К.

за участю секретаря судового засідання- Кравченко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа- Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась дог суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа- Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області, про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що її мати ОСОБА_2 ( дошлюбне прізвище Тарковецька) перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 з 28 травня 1966р. Реєстрація шлюбу відбулась в Першотравневій селищній раді Жовтневого району Миколаївської області, актовий запис №35.

В зареєстрованому шлюбі були народжені діти - донька ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5) ОСОБА_6, 05.08. ІНФОРМАЦІЯ_1, донька ОСОБА_1, 09.02. ІНФОРМАЦІЯ_2.

В період зареєстрованого шлюбу її батьками було придбано житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: Харківська область Дергачівський район, смт.Слатине, вул.Вікторія, буд.29.

Договір купівлі-продажу №4-1557 від 15 квітня 1999р. житлового будинку з надвірними будівлями було зареєстровано на Харківській Біржі Нерухомості на підставі договорів від імені продавця та покупця з брокерами на здійснення біржової угоди.

23 квітня 1999р. була здійснена державна реєстрація права власності в Бюро технічної інвентаризації за №1590.

Згідно із застереженнями, що містяться в ст. 5 ЦК України та п. 4 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України 2003 року правовий статус майна, а також права та обов’язки суб’єктів цивільних правовідносин щодо цього майна визначаються нормами

матеріального права, які були чинними на час його створення або набуття.

Спірні відносини виникли у квітні 1999 році, а відповідно, для їх врегулювання слід

застосувати ЦК України в редакції 1963 року.

15 квітня 1999 року на Харківській біржі нерухомості між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 був укладений договір

купівлі-продажу № 4-1557.

Відповідно до п. 1.1, п. 1.2, п. 1.3 та п. 1.6 даного договору, предметом договору був житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами, розташований

за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт Слатине, вул. Вікторії, 29, та складається з: житлового будинку літ. «А-1», загальною площею 57,5 кв.м., житловою площею 39,20кв.м., прибудови літ. «А1-1», тамбуру літ.літ. «а,а2», крильця літ.літ. «а1,а3», саріїв літ.літ. «Б,б,В», сараю літ. «Е», погрібу літ. «Г», літньої кухні літ. «Д», веранда літ. «д», вбиральні літ. «И», гаражу літ. «З», огорожі №1-2, за ціною 21075 грн.

Її батько, як покупець, сплатив продавцю належну за договором ціну, а продавець отримала гроші та передала будинок у його розпорядження, тобто була досягнута згода з усіх необхідних та суттєвих умов договору та відбулося його виконання.

Вказаний договір не було посвідчено нотаріально.

Як вбачається з договору купівлі-продажу в БТІ «Інвентаризатор» 23 квітня 1999

року, її батько ОСОБА_5 зареєстрував свої майнові права щодо придбаного житлового будинку відповідно до чинного законодавства на час укладення угоди.

Реєстрація у БТІ за її батьком права власності на житловий будинок №29 по вул. Вікторії Дергачівського району Харківської області на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого біржею, а не нотаріусом, на той момент, не суперечила чинному законодавству, а саме інструкції «Про порядок Державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності юридичних і фізичних осіб» передбачала підставу для державної реєстрації- договорів купівлі-продажу і міни, зареєстрованих біржею. Її батько, придбавши у ОСОБА_8 за угодою купівлі- продажу житловий будинок, на підставі статті 15 Закону України «Про товарну біржу», статті 128 ПК УРСР правомірно набув права власності на житловий будинок, однак, в силу положень статті 227 ЦК УРСР, через недотримання при укладенні договору

належної за законом форми, вона на теперішній час позбавлена можливості у повній мірі використовувати права власника будинку.

25.09. 2005 року помер її батько ОСОБА_5.

Вона разом з матір’ю та сестрою користуються спадковим майном до теперішнього часу, вона приклала багато зусиль по підтримці спадкового майна, покращуючи умови проживання .

Після смерті батька ОСОБА_5 залишилась спадщина, вона звернулась до Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області та подала заяву про прийняття спадщини, її мати , сестра звернулись до Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області та подали заяву про відмову від прийняття спадщини на її користь.

Вона отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області від 26.07.2018р. у зв’язку з тим, що договір купівлі продажу був зареєстрований Харківською товарною біржею.

Просить визнати договір купівлі-продажу № 4-1557 від 15.04.1999 житлового будинку, зареєстрований на Харківській товарній біржі нерухомості – дійсним, визнати за нею право власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, померлого 25 вересня 2005 року.

У судове засідання позивач не з’явилась, згідно заяви позов підтримує, просить розглядати справу без її участі, без звукозапису судового процесу, що суд вважає за можливе.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилась, згідно заяви просить справу розглядати без її присутності, без звукозапису судового процесу, позов визнає повністю.

Відповідачі ОСОБА_2, у судове засідання не з’явилась, про розгляд справи повідомлена, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_4 у судове засідання не з’явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлялась належним чином. На адресу зареєстрованого місця проживання відповідача судом рекомендованим поштовим відправленням було направлено судову повістку про виклик, яка УДППЗ «Укрпошта» була повернута до суду з відміткою про закінчення терміну зберігання.

Згідно п.99 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМ України від 5 березня 2009 р. №270, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Пунктом 110 цих Правил передбачено, що у разі коли адресат не з'явився за одержанням реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу протягом трьох робочих днів після доставки першого повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення, поштового переказу, йому під розписку вручається повторне повідомлення (крім повторних повідомлень про надходження рекомендованих поштових відправлень). Повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів, адресованих до запитання та на абонементну скриньку, вкладаються відповідно до картотеки "До запитання" та до абонементної скриньки адресата.

Відповідно до п.117 зазначених Правил, поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.

Відповідно до п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобовязані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв»язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

З урахуванням викладеного вважається, що судовий виклик відповідачам вручений належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з»явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідачі належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з’явились в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Представник третьої особи- Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області у судове засідання не з’явився, згідно заяви просить справу розглядати без їх участі, що суд вважає за можливе.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наступне.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що батьками позивача було придбано житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт.Слатине, вул.Вікторія, буд.29.

Договір купівлі-продажу №4-1557 від 15 квітня 1999р. житлового будинку з надвірними будівлями зареєстровано на Харківській біржі нерухомості на підставі договорів від імені продавця та покупця з брокерами на здійснення біржової угоди.

23 квітня 1999р. була здійснена державна реєстрація права власності в Бюро технічної

інвентаризації за №1590.

Згідно ст. 15 ЗУ «Про товарні біржі» угоди, які були зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню.

В силу ст. 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) угода- договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений. В даному конкретному випадку укладання договору на біржі нерухомості і було підставою для відмови у вчиненні нотаріальних дій з приводу оформлення спадщини на позивача.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Договір купівлі-продажу між сторонами зареєстрований Харківською біржою нерухомості від 15.04.1999 року.

Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовились відносно всіх суттєвих умов договору, що підтверджується письмовими доказами та відбулося повне або часткове виконання договору, але одна сторона ухиляється від нотаріального посвідчення договору, суд може визнати такий договір дійсним.

В даному випадку, сторонами виконані всі суттєві умови їхнього договору купівлі-продажу нерухомого майна, що підтверджується наданими суду документами.

Згідно Закону дане питання може бути вирішено лише в судовому порядку, що і змусило позивача звернутися з даним позовом до суду

Згідно довідки Слатинського КПТІ «Інвентаризатор» № 38 від 31.07.2018 житловий будинок за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт.Слатине, вул.Вікторії, буд.29, зареєстрований в цілому за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого на Харківській біржі нерухомості від 15.04.1999 за № 4-1557.

25.09. 2005 року ОСОБА_5 помер.

Згідно постанови Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області від 26.07.2018 позивачу було відмовлено у оформленні спадщини, так як договір купівлі-продажу був зареєстрований на Харківській біржі нерухомості.

Згідно довідки Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області від 22.08.2018 після смерті ОСОБА_5, померлого 25.09.2005, згідно перевірених алфавітних книг обліку спадкових справ з дня смерті та по теперішній час до Дергачівської державної нотаріальної контори надійшли заява про відмову від спадщини від 09.02.2006 на користь ОСОБА_1 від дружини спадкодавця ОСОБА_1; заява від 09.02.2006 про прийняття спадщини від дочки спадкодавця ОСОБА_1; заява від 10.07.2018 про те, що спадщину не прийняла, не претендує на спадщину від дочки спадкодавця ОСОБА_3

Свідоцтво про спадщину не видавалось.

Згідно інформаційної довідки зі спадкового реєстру № 53057481 від 22.08.2018 за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, законами України від 2 вересня 1993 року N 3425-XII "Про нотаріат", від 23 червня 2005 року N 2709-IV "Про міжнародне приватне право", іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкоємцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою.

З урахуванням доказів, наданих у справі, позов підлягає задоволенню.

На підставі ст. ст.16, 1216-1218, 1220-1223,1261,1268, 1270 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування», керуючись ст. ст. 13, 76-80, 263-265, 273 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати договір купівлі-продажу № 4-1557 від 15.04.1999 житлового будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт Слатине, вул. Вікторії, 29, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, зареєстрований на Харківській товарній біржі нерухомості - дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ. «А-1», загальною площею 57,5 кв.м., житловою площею 39,20кв.м., прибудову літ. «А1-1», тамбур літ.літ. «а,а2», крильце літ.літ. «а1,а3», сарай літ.літ. «Б,б,В», сарай літ. «Е», погріб літ. «Г», літню кухню літ. «Д», веранду літ.«д», вбиральню літ. «И», гараж літ. «З», огорожу №1-2, що розташовані за адресою: Харківська область, Дергачівський район, смт Слатине, вул. Вікторії, 29, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, померлого 25 вересня 2005 року.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до п.п.15.5 п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІК НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІК НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІК НОМЕР_3,місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_7

ОСОБА_4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_8

Дергачівська державна нотаріальна контора Харківської області : місце знаходження: Харківська область, м. Дергачі, вул. 1-го Травня, 63

Повний текст рішення виготовлено 02.11.2018.

Суддя Л. К. Калмикова