Рішення № 77610590, 01.11.2018, Вараський міський суд Рівненської області (до 25.04.2025 - Кузнецовський міський суд Рівненської області)

Справа № 565/1502/18

Провадження № 2/565/459/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2018 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Малкова В.В.

при секретарі судового засідання Панчук Г.І.

з участю: представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши в залі судових засідань Кузнецовського міського суду у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк” (далі в рішенні-банк) звернулось в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 117914,14 грн. за кредитним договором без номера від 31.01.2013 року (договір складають: анкета-заява відповідача від 31.01.2013 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку із Пам’яткою клієнта, Умови та Правила надання банківських послуг у Приватбанку, Тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна»). У позові зазначає наступне, банк належним чином виконав зобов”язання за кредитним договором. В свою чергу, відповідач не виконує взяті на себе згідно кредитного договору зобов”язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом.

Відповідач подав відзив на позов, згідно якого просить відмовити в задоволенні позову. Відповідач обґрунтовує свої вимоги наступним: поданими позивачем доказами не підтверджується укладення кредитного договору та надання кредиту відповідачу; позивач незаконно в односторонньому порядку без повідомлення відповідача збільшив розмір процентної ставки встановленої кредитним договором; позивач не подав доказів того, з яких підстав та як нараховується комісія за кредитом і що це за поняття.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах (заява відповідача, Умови та Правила надання банківських послуг у Приватбанку, Правила користування платіжною карткою та Тарифи обслуговування кредитних карт) і підпис відповідача на заяві вказує на те, що відповідач погодився із істотними умовами вказаного кредитного договору. Виписка з банківського рахунку підтверджує те, що відповідачу був встановлений кредитний ліміт та те, що відповідач користувався вказаними грошовими коштами використовуючи кредитну карту «Універсальна» та частково сплачував заборгованість за кредитним договором. Позивач обґрунтовує правомірність підвищення процентної ставки тим, що в кредитному договорі була зафіксована змінна процентна ставка, яку банк змінив з урахуванням положень п.1.1.3.2.3 Умови та Правила надання банківських послуг у Приватбанку, повідомивши відповідача про підвищення процентної ставки, шляхом направлення йому відповідних листів 15.08.2014 року та 15.03.2015 року, проте відповідач не подав заяви про розірвання кредитного договору. Нарахування відповідачу комісії за кредитним договором позивач заперечує, вказуючи, що в розрахунку заборгованості в колонці під назвою «сума комісії та пені» фактично зазначена лише пеня, оскільки умовами кредитного договору нарахування комісії не передбачено.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача в судове засідання не з”явився. Згідно доданого до позовної заяви письмового клопотання, представник позивача просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, про причини неявки не повідомляв, заяви про відкладення судового засідання не подав.

Під час судового розгляду представник відповідача просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши у сукупності докази у справі, керуючись законом, суд прийшов до наступного висновку.

Анкета-заява відповідача від 31.01.2013 року разом із Пам’яткою клієнта, «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами обслуговування кредитних карт «Універсальна»» складають договір про надання банківських послуг (кредитний договір), що підтверджується підписом відповідача у анкеті-заяві. Згідно із кредитним договором позичальник отримав кредит та зобов"язався сплачувати відсотки за користування кредитом по ставці 30,00 % на місяць. Також сторонами у Тарифах обслуговування кредитних карт «Універсальна» і умовах надання банківських послуг, що є невід"ємною частиною кредитного договору, визначено умови сплати неустойки (штрафу, пені) у випадку невиконання сторонами умов кредитного договору.

Згідно доданих до позову розрахунків з 31.01.2013 року по 31.05.2018 року заборгованість відповідача перед банком по кредиту та процентам за користування кредитом становить 1970,99 грн. та 110344,05 грн. відповідно, заборгованість по пені та комісії – 5599,1 грн. Всього розмір заборгованості та неустойки (пені, комісії) становить 117914 (сто сімнадцять тисяч дев’ятсот чотирнадцять) гривень 14копійок.

Відповідач заперечує проти позову, вказуючи, що поданими позивачем доказами не підтверджується укладення кредитного договору та надання кредиту відповідачу.

Проте суд погоджується із доводами позивача. Так позивач вказує, що згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Оскільки зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах (заява відповідача, Умови та Правила надання банківських послуг у Приватбанку, Правила користування платіжною карткою та Тарифи обслуговування кредитних карт), суд вважає, що вимоги ч.1 ст.207 ЦК України дотримані. Підпис відповідача на анкеті-заяві від 31.01.2013 року засвідчує те, що відповідач ознайомився і згоден з Умови та Правила надання банківських послуг у Приватбанку та Тарифи обслуговування кредитних карт, а також погодився із істотними умовами кредитного договору, що зафіксований у вказаних документах.

Частиною 1 ст.1054 ЦК встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За своєю юридичною природою кредитний договір є консенсуальним, тобто вступає в силу з моменту досягнення між сторонами згоди щодо всіх істотних умов.

З огляду на це кредитний договір між позивачем та відповідачем укладений 31.01.2013 року – з моменту досягнення між сторонами згоди щодо всіх істотних умов, про що свідчить підпис сторін на анкеті-заяві.

На підтвердження видачі відповідачу кредитних коштів та користування ними позивач подав суду виписку з банківського рахунку відповідача за період з 01.01.2013 року до 28.09.2018 року, згідно якої відповідачу був встановлений кредитний ліміт у розмірі 2000 гривень, яким відповідач користувався.

Відповідач заперечуючи позовні вимоги вказує також, що позивач незаконно в односторонньому порядку без повідомлення відповідача збільшив розмір процентної ставки встановленої кредитним договором

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором позивачем нараховувалися проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки: з 31.01.2013 року по 31.08.2014 року 30,00%, з 01.09.2014 року по 31.03.2015 року - 34,80%, з 01.04.2015 року по 31.05.2018 року 43,20%.

Відповідно до п. 1.1.3.2.3 Умов та Правил надання банківських послуг, банк має право проводити зміни тарифів. При цьому банк зобов»язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України, фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ч. 4 ст. 1056-1 ЦК України, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Відповідно до ч. 5 ст. 1056-1 ЦК України, індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати таким вимогам: поточне значення індексу повинно періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс, індекс повинен ґрунтуватися на об'єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів, значення індексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.

Відповідно до ч. 6 ст. 1056-1 ЦК України, у разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.

Таким чином, встановлено, що укладеним між сторонами договором, в тому числі вищезазначеними Умовами та Правилами надання банківських послуг, не передбачено порядок розрахунку змінюваної процентної ставки, який би дозволяв точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору, не передбачено формули визначення змінюваної процентної ставки, а також максимального розміру збільшення процентної ставки.

За таких обставин, суд вважає, що визначена сторонами при укладенні договору процентна ставка 30,00% річних є фіксованою та не може змінюватись протягом дії кредитного договору в односторонньому порядку банком шляхом внесення змін до договору, оскільки без дотриманням вищенаведених вимог ст. 1056-1 ЦК України, така умова договору є нікчемною.

Крім того, на виконання припису ч.1 ст. 81 ЦПК України, позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованого збільшення розміру процентної ставки суду не надано, зокрема не надано позивачем повідомлення відповідача про збільшення розміру процентної ставки.

Відповідно до ч. 2 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов»язання, доказується кредитором.

Тому, враховуючи, що заявлена позивачем заборгованість за процентами в сумі 110344,05 грн. не доведена, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом слід відмовити повністю.

Відповідно до ст.526 ЦК, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК. Згідно із ст.611 ЦК наслідками порушення зобов”язань є, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Оскільки нарахування відповідачу комісії не передбачено умовами кредитного договору, позивач заперечує нарахування відповідачу комісії, вказуючи, що в розрахунку заборгованості в колонці під назвою «сума комісії та пені» фактично зазначена лише пеня, відсутність з цього приводу заперечень відповідача, слід вважати, що пеня та комісія в розмірі 5599,1 грн. є пенею, що нарахована на суму боргу по кредиту.

Про застосування позовної давності щодо вимог про стягнення заборгованості і неустойки відповідач не заявляв.

Отже позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу по кредитному договору в розмірі 1970,99 грн. підлягають задоволенню повністю.

Вимоги позову щодо пені, яка нарахована на суму боргу за період з 31.01.2013 року по 31.05.2018 року в розмірі 5599 гривень 10 копійок, слід зменшити, оскільки розмір нарахованої пені значно перевищує розмір збитків (основного боргу) та враховуючи те, що банк протягом більш як 5 років не звертався з приводу наявної заборгованості, натомість продовжував нараховувати проценти на борг. Як передбачено ч.3 ст.551 ЦК розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, слід присудити з відповідача на користь позивача пеню в розмірі, що дорівнює розміру збитків - 1970,99 грн.

Всього підлягає стягненню з відповідача на користь позивача збитків і пені на суму 3941, 98 грн.

Позивачем понесені по справі судові витрати по сплаті судового збору, що підтверджується платіжним дорученням від 21.06.2018 р.

Вирішуючи питання про судові витрати, згідно із ст.141 ЦПК, суд вважає, що витрати, понесені позивачами у зв”язку із сплатою судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволених вимог - 59 грн. 08 коп. (3,34% від 1768,71 грн.).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 551, 611, 623, 1048, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 81,141, 263-265 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1одатковий номер НОМЕР_1, паспорт серії МЮ №206321, виданий 15.11.2009 року Кузнецовським МВ УМВС України в Рівненській області) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ”Приватбанк” (м.Київ, вул..Грушевського, буд.1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) 3941 (три тисячі дев»ятсот сорок одну) гривню 89копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк ”Приватбанк” понесені по справі судові витрати в розмірі 59 гривень 08 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Кузнецовський міський суд або безпосередньо до апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складений 05 листопада 2018 року

Головуючий