Ухвала суду № 77609884, 02.11.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 02.11.2018 Справа № 554/7575/17

Провадження № 1-кс/554/10684/2018

УХВАЛА

іменем України

02 листопада 2018 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави Тімошенко Н.В.

за участю секретаря судового засідання – Поливяної О.М.,

за участю прокурора – Коваленка Д.А.,

слідчого – Пилипенко А.В., Павленко –Слив»як Г.В.

підозрюваного – ОСОБА_1, його захисника – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Октябрського районного суду м.Полтави

заяву захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про порушення прав людини на свободу і особисту недоторканість (неправомірність затримання особи), -

клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту стосовно підозрюваного

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох дітей, є засновником та директором ТОВ «САН РАЙЗ», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, -

встановила:

02.11.2018 року до суду надійшла заява в порядку ст.. 206 КПК України захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про порушення прав людини на свободу і особисту недоторканість (неправомірність затримання особи).

Посилаючись на те, що 01.11.2018 року о 10.48 годин на підставі ст.. 208 КПК України затримано ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України.

Вважає затримання незаконним та таким, що не відповідає вимогам ст.. 208 КПК України.

Працівники ГУНП в Полтавській області затримали ОСОБА_1 за місцем проживання останнього, що являється незаконним, він має постійне місце проживання, раніше не судимий, жодним чином від проведення слідчих дій не ухилявся, а крім того, слідчий із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, з метою його приводу для участі в клопотання про застосування запобіжного заходу до суду не звертався.

В цей же день, 02.11.2018 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту стосовно ОСОБА_1.

В обґрунтування клопотання слідчий посилався на те, що слідчим управлінням ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016170000000473 від 30.09.2016, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ «Агрогрупа Деметра» ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ «Батьківщина - Агро» ОСОБА_6 та філії «Дібрівський кінний завод № 62» державного підприємства «Конярство України» ОСОБА_7 шляхом підробки, тобто внесення до офіційних документів завідомо недостовірних відомостей щодо обсягів зібраних врожаїв та отриманих прибутків у 2017 році привласнили державне майно, а саме зерно сої в кількості 145,68 т, чим завдали державі в особі Міністерства аграрної політики та промисловості України матеріальної шкоди (збитків) на суму 1 821 000, що більше ніж у 1138 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто вчинено в особливо великих розмірах. У діях підозрюваного ОСОБА_1, вбачаються ознаки злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Слідчий просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Слідчий вважає, що застосувати щодо ОСОБА_1 більш м’який запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою, неможливо, оскільки існують наступні ризики, які дають підстави вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню:

- під загрозою покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду;

- з метою уникнення кримінальної відповідальності знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- незаконно впливати на свідків та інших учасників даного кримінального провадження;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Заява захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про порушення прав людини на свободу і особисту недоторканість (неправомірність затримання особи) та клопотання про обрання запобіжного заходу об»єднанні в одне провадження для спільного розгляду по суті.

В судовому засіданні захисник та підозрюваний заяву підтримали прохали задовольнити, у задоволенні клопотання слідчого відмовити.

Прокурор та слідчий клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді взяття під варту підтримали та просили його задовольнити, у клопотанні захисника просили відмовити, не вбачаючи підстав для його задоволення.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, заяви, слідчий суддя дійшла наступного висновку.

Слідчий суддя встановив, що слідчим управлінням ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016170000000473 від 30.09.2016, за ознаками кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст. 364,ч.2 ст. 366, ч.5 ст.191 КК України.

30.09.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170000000473 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

20.10.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170000000473 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 366 КК України

29.10.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018170000000512 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

01.11.2018 кримінальні провадження № 12016170000000473 та № 12018170000000512 об’єднані під номером № 12016170000000473 з правовою кваліфікацією за ч.5 ст.191 КК України.

01.11.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України.

01.11.2018 ОСОБА_1 затримано в порядку ст.208 КПК України о 10 год. 48 хв., про що складено відповідний протокол.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог ст.. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

2. Якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обгрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду {находиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи.

3. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.

4. Якщо до доставления такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.

5. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе:

1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;

2) неперевищення граничного строку тримання під вартою;

3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.

6. Якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:

1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;

2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;

3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.

7. Слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обгрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.

8. Слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.

9. Слідчий суддя зобов'язаний вжити необхідних заходів для забезпечення особи, яка позбавлена свободи, захисником і відкласти будь-який розгляд, у якому бере участь така особа, на необхідний для забезпечення особи захисником час, якщо вона бажає залучити захисника або якщо слідчий суддя вирішить, що обставини, встановлені під час кримінального провадження, вимагають участі захисника.

Враховуючи те, що вимогами ст.. 206 КПК України передбачено захист особи, яка перебуває під вартою, а підозрюваний ОСОБА_1 затриманий в порядку ст.. 208 КПК України і доставлений до суду в межах строку затримання, передбаченого ст.. 211 КПК Украйни, тому підстави для задоволення заяви, відсутні.

У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Перевіряючи доводи слідчого про існування ризиків, слідчий суддя прийшла до висновку про їх існування.

Так, на існування цих ризиків вказує те, що підозрюваний є особою, який обізнаний про тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведеності його вини та наданими прокурором матеріалами про наявність певних взаємовідносин між підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні, та перебування їх на час інкримінованих подій у доброзичливих стосунках, що вказує на можливість впливу інших підозрюваних та свідків.

Керуючись вимогами ст. 2 КПК України, які регламентують завдання кримінального судочинства, враховує всі обставини, з якими закон пов’язує можливість застосування такого запобіжного заходу та приходить до висновку про відсутність достатніх стримуючих факторів, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам дієво запобігти існуючим ризикам на даній стадії досудового розслідування.

Слідчий суддя також враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Задовольняючи клопотання слідчого та застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно визначити розмір застави відповідно до ст. 182 КПК України.

ОСОБА_1 підозрюється в скоєні кримінального правопорушення, передбаченого 5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України є особливо тяжким.

Частина 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчинені тяжкого злочину визначається від 80 до 300 розмірів мінімальної заробітної плати. Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчинені тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 182 КПК України відповідно до яких, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З наданих стороною захисту документів, які характеризують особу підозрюваного видно, що підозрюваний одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, має задовільний матеріальний стан.

Вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір заставиповинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, та з урахуванням наданих стороною захисту матеріалів щодо майнового стану підозрюваного, слідчий судд вважає, що у даному випадку необхідно визначити розмір застави, який визначений ч. 5 ст. 182 КПК України, тобто 140 960 (сто сорок дев’ятсот шістдесят) гривень 00 коп.

З огляду вищенаведеного, ураховуючи обґрунтовану підозру у вчиненні підозрюваним особливо тяжкого злочину, передбаченого 5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України, слідчий суддя вважає за необхідне обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначити заставу в розмірі 140 960 (сто сорок дев’ятсот шістдесят) гривень 00 коп.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176-179, 186, 193-194,206-208 КПК України, слідчий судя,-

ухвалила:

у задоволенні заяви захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 про порушення прав людини на свободу і особисту недоторканість (неправомірність затримання особи) – відмовити.

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у виді взяття під варту – задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням в ІТТ ПМУ УМВС України в Полтавській області та Полтавському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області, строком на 60 днів, починаючи з 10 год. 48 хв. 01 листопада 2018 року по 10 год. 48 хв. 01 січня 2019 року.

Зобов’язати старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_3, який вніс клопотання про обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, повідомити родичам заарештованого про взяття під варту.

Призначити заставу в розмірі 140960 (сто сорок дев’ятсот шістдесят) гривень 00 коп., після внесення якої підозрюваний ОСОБА_1 звільняється з-під варти під заставу.

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: р/р 37314008015950 в ДКСУ м. Київ, ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач - ТУ ДСА в Полтавській області, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій службовій особі Полтавського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Полтавського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний ОСОБА_1 зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Уповноважена службова особа Полтавського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області у разі внесення застави при звільненні ОСОБА_1 зобов’язана роз'ясняти його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Термін дії обов'язків, покладених судом на ОСОБА_1, у разі внесення застави визначити по 01 січня 2019 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя Н.В.Тімошенко