Рішення № 77608360, 22.10.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/5729/17

Провадження №2/524/325/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:

головуючого судді – Предоляк О.С.,

при секретарі – Гладкій К.О.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.08.2010 року у розмірі 24999,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного договору б/н від 19.08.2010 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1, остання отримала кредит у розмірі 3030,73 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 27,60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Правилими користування платіжною карткою, та Тарифами ОСОБА_2, складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. ОСОБА_2 належним чином виконав свої зобов'язання щодо надання кредиту, а відповідач не виконував зобов'язання щодо погашення кредиту та сплати відсотків. У зв’язку з зазначеними порушеннями зобов’язань за кредитним договором станом на 19.07.2017 року існує заборгованість у розмірі 24999,45 грн., яка складається із заборгованості по кредиту – 2721,83 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом – 20610,98 грн., а також штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) – 1166,64 грн.

Ухвалою суду від 05.03.2018 року постановлено розгляд справи проводити у загальному позовному провадженні та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 13.09.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не прибув. Надав суду відповідь на відзив. Позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3 надала суду відзив на позовну заяву. Зазаначає, що відповідач не заперечує факт отримання в 2011 році картки в ПАТ КБ «ПриватБанк». Однак, карткою вона не користувалася, грошей за цією карткою не отримувала, для розрахунків не використовувала. Позивачем жодним чином не підтверджено факт отримання кредитних коштів. Також, зазначає, що підписана відповідачем анкета-заява про приєднання до «Умов і Правил надання банківських послуг» не є кредитним договором, оскільки не відповідає вимогам правових норм діючого Цивільного Кодексу України, які регулюють вказані правовідносини.Крім того, відповідач не підписувала Умови і Правила надання банківських послугта ОСОБА_2, з ними не ознайомлена. Просить застосувати строк позовної давності до основної вимоги та вимоги про стягнення штрафних санкцій, як однієї з обставин для відмови в задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не прибула, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, давши аналіз та оцінку наданим доказам встановив наступне.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

ПАТ КБ «Приватбанк» просить в позові стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 19.08.2010 року у розмірі 24999,45 грн.

На підтвердження позовних вимог банком надано: розрахунок заборгованості за договором № б/н від 19.08.2010 року, починаючи з 2013 року, виписку з карткового рахунку, фото клієнта з карткою, довідку про видачу кредитних карт.

Як вбачається з матеріалів справи 19.08.2010 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ КБ «Приватбанк» з заявою про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку. Підписуючи заяву, ОСОБА_1 погодилася з тим, що дана заява, разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становить між нею і банком Договір надання банківських послуг. Згідно заяви, відповідач ознайомилась з Умовами і Правилами, а також Тарифами.

Зазначена обставина спростовує посилання представника відповідача на те, що відповідач не була ознайомлена з Умовами та Правилами надання банківських послуг.

При укладанні Договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України за нормами якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Виходячи з наведеної норми закону, безпідставними є доводи представника відповідача щодо нікчемності кредитного договору, як укладеного з недодержанням письмової форми та за відсутності істотних умов.

Також, суд критично сприймає доводи представника позивача, що ОСОБА_1 не отримувала кредитних коштів та не користувалась карткою, оскільки вони спростовуються випискою з карткового рахунку, з якої вбачається, що відповідач отримувала кошти через банкомат, здійснювала розрахунки через термінали у касах магазинів.

Разом з тим, представником відповідача заявлено про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права та інтересу.

Згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Згідно зі статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу строку давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому поряду через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов’язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу, а строк погашення кредиту в повному обсязі – останнім днем місяця, указаного на картці.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Строк дії картки за договором № б/н від 19.08.2010 року закінчився у 2013 році, останній платіж на виконання умов кредитного договору від 19.08.2010 року, як вбачається з виписки наданої банком, здійснений 20.11.2013 року в розмірі 100,00 грн. поповнення готівкою в терміналі самообслуговування (а.с. 104).

Згідно довідки наданої ОСОБА_2 (а.с. 119), вбачається, що у користуванні відповідача знаходилось п’ять карток (4149437415772571, 4149437712188059, 4149437812390944, 5168742314927637, 5457082802749594), остання з яких має термін дії до останнього дня листопада 2017 року.

Відповідно до п. 2.1.1.2.12 Умов, перевипуск картки на новий строк здійснюється у разі закінчення строку дії попередньої, за умови звернення клієнту до банку, а також за умови виконання ним умов обслуговування картки.

Матеріали справи не містять доказів, що підтверджують звернення відповідача до банку за перевипуском карток. Натомість, представник відповідача зазначає, що ОСОБА_1 отримувала лише одну картку, термін дії якої закінчився в 2013 році.

Надана ПАТ КБ «ПриватБанк» фотокопія клієнта з карткою, не може слугувати належним та достовірним доказом отримання ОСОБА_1 переоформленої картки, оскільки вона не містить дати та не завірена підписом та печаткою. З фотокопії не можна встановити яку саме картку видано та коли саме.

У відповідності до положень ч.1 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог так і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 2 ст. 81 ЦПК України).

ПАТ КБ «Приватбанк» не був позбавлений можливості надати до суду докази на підтвердження своїх позовних вимог.

Також не можна і вважати прериванням строків позовної давності переоформленням позивачу платіжних карток, оскільки автоматичне продовження дії картки не змінює терміну виконання кредитного зобов’язання.

Пролонгація договору передбачає продовження строку дії договору після виконання сторонами його умов і переукладання договору на тих самих умовах, на яких він був укладений,

Після закінчення строку дії карти у 2013 році банк не видавав боржнику грошових коштів і нової платіжної картки, а боржник своїх зобов’язань за договором від 19.08.2010 року не виконав.

Аналогічну правову позицію Верховний Суд України висловив у постанові від 24 вересня 2014 року (№ 6-103цс14).

Враховуючи, що позивач звернувся до суду із вимогами про повернення кредитної заборгованості лише 08.08.2017 року, суд приходить до висновку про сплив у даному випадку позовної давності та у зв’язку і з цим відмовою у задоволенні позову.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 253, 256, 267 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Автозаводський районний суд м.Кременчука.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Суддя: О.С. Предоляк