Рішення № 77608287, 02.11.2018, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/749/18

Провадження № 2-о/499/43/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"02" листопада 2018 р. смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі: головуючого судді Погорєлова І.В., за участю секретаря судового засідання Дібрової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванівка Іванівського району Одеської області в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Петрівська селищна рада Іванівського району Одеської області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулася до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, посилаючись на те, що 24.11.1992 року вона разом з ОСОБА_2 уклала договір дарування, відповідно до якого вона прийняла у дарунок житловий будинок №28 по вул. Перемоги в смт. Петрівка Іванівського району Одеської області, однак при перекладі її прізвища з російської мови відповідно до «радянського» паспорту її прізвище в договорі було зазначено як «Дмітрієва», а при отриманні паспорту громадянина України її прізвище було перекладено як «Дмитрієва»

Внести зміни в досудовому порядку заявниця не має можливості, оскільки такий порядок не передбачений законодавством.

За таких обставин заявниця змушена звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності їй договору дарування від 24.11.1992 року.

У судове засідання заявниця не з’явилася, проте надала до суду заяву про слухання справи у її відсутність, на заявлених вимогах наполягала.

Представник зацікавленої особи у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв та клопотань не надав, про причини неявки не повідомив, тому суд визнає його неявку з неповажних причин та вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши матеріали справи, встановивши зазначені факти та обставини, які дають підстави для задоволення заявлених вимог, вважає, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 24.11.1992 року позивач разом з ОСОБА_2 уклала договір дарування, відповідно до якого вона прийняла у дарунок житловий будинок №28 по вул. Перемоги в смт. Петрівка Іванівського району Одеської області, однак при перекладі її прізвища з російської мови відповідно до «радянського» паспорту її прізвище в договорі було зазначено як «Дмітрієва», а при отриманні паспорту громадянина України її прізвище було перекладено як «Дмитрієва», що підтверджується копією договору та паспорту.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою вул. Перемоги 28 в смт. Петрівка Іванівського району Одеської області належить заявнику ОСОБА_1.

Відповідно до свідоцтва про одруження, яке виконане на російській мові, прізвище заявника значиться як «Дмитриева».

Згідно частини 3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В досудовому порядку виправити зазначену помилку не можливо, оскільки такий порядок не передбачений законодавством.

Згідно п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім’ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або паспорті.

Згідно з п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім’я , по батькові, місце і час народження якої , зазначені в документі, не збігаються з ім’ям , по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документу, в якому допущені помилки у прізвищі, імені по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявнику подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація , яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

У відповідності із ч.2 ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не приймаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст.

У відповідності із п.4 ч.1 ст. 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Отже заявниця в подальшому жодним чином не зможе розпорядитися будинком, у зв’язку з тим, що в правовстановлюючому документі допущено помилку.

Для того щоб використовувати житловий будинок на свій розсуд відповідно, заявниці необхідно у судовому порядку встановити факт належності правовстановлюючого документу, на підставі якого у неї виникло право власності - Договору дарування від 24.11.1992 року.

Факт, про встановлення якого просить заявниця має для неї юридичне значення, оскільки від його встановлення залежить виникнення громадянських прав особи.

За таких обставин суд вважає за необхідне винести рішення, яким встановити юридичний факт, а саме факт належності правовстановлюючого документу, оскільки помилки наявні в договорі дарування від 24.11.1992 року зумовлені розбіжністю в перекладі її прізвища з російської мови.

Керуючись ст.ст. 12, 247, 264, 265, 315 ЦПК України, п.12 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2), заінтересована особа: Петрівської селищної ради Іванівського району Одеської області (код ЄРДПОУ 04378385, 67240, Одеська область Іванівський район смт. Петрівка вул. Центральна 28А), про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити, що договір дарування від 24.11.1992 року укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідно до якого остання набула право власності на житловий будинок за адресою вул. Перемоги 28, смт. Петрівка Іванівського району Одеської області, насправді був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

СуддяОСОБА_4