Ухвала суду № 77607664, 09.10.2018, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/8391/18

н\п 2/490/3408/2018

У Х В А Л

Центральний районний суд м. Миколаєва

09 жовтня 2018 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Чулуп О.С. розглянувши заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про признання права власності на 1/2 частину сумісно набутого майна подружжя, -

встановив:

08.10.2018 р. Позивачем подано позов до відповідача про признання права власності на 1/2 частину сумісно набутого майна подружжя.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, а саме на автомобіль марки ВАЗ 2107 державний номер - ВЕ1468СЕ 2001 року випуску.

У відповідності до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому, інститут забезпечення позову, повинен відповідати завданню цивільного судочинства – забезпечувати захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Проте, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що не вжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

При цьому, належним чином обґрунтованих доводів та доказів того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів до ухвалення рішення в цивільній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат – заявником не надано.

Оцінивши наведені обставини для вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку, що заява позивача про вжиття заходів для забезпечення позову, є необґрунтованою та такою що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 149-151 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпеченняі позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про признання права власності на 1/2 частину спільної сумісної власності подружжя - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та у строки передбачені ст. 273 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 352-354 ЦПК України.

Суддя