Рішення № 77606943, 28.04.2011, Корабельний районний суд м. Миколаєва

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 2-281/11 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

28.04.2011 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд міста ОСОБА_1 у складі:

головуючої у справі судді - Циганок В.Г.,

при секретарі судового засідання - Варакута Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства закритого типу „Страхова компанія „Лемма” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків в порядку регресу,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2010 р. представник АТЗТ СК „Лемма” звернувся до суду з позовом про стягннення з відповідачів солідарно суми виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 8105,01 грн.

В обгрунтування свої позовних вимог позивач зазначав, що 06Л 0.2006 року між СК „Лемма” (страховик) та ТОВ „БМ Банк” (страхувальник) було укладено Генеральну угоду по добровільному майновому страхуванню кредитів №3107, відповідно до якої страховими ризиками визнаються: неповернення страхувальнику кредиту або частки кредиту після закінчення обумовленого строку у кредитному договорі, несплата страхувальнику відсотків або частки відсотків за користування кредитом в строки, обумовлені кредитним договором внаслідок невиконання позичальником своїх зобов’язань по кредитному договору.

На виконання умов зазначеної Генеральної угоди між страховиком та страхувальником було укладено Договір страхування №3107/60 від 21.07.2008р., відповідно до якого застрахованим є ризик неповернення кредиту за кредитним договором №8/21/140708 від 14.07.2008р., в якому позичальником виступає ОСОБА_2, розмір кредиту становить 11500 гривень, дата остаточного повернення кредиту 13.07.2009р., а поручителем позивальника виступає ОСОБА_3.

14.07.2008р. між банком, позичальником ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №8/21/140708, відповідно до умов якого ОСОБА_3 виступив поручителем перед банком за позичальника та несе солідарну відповідальність разом з позичальником в разі невиконання ОСОБА_2 свого зобов’язання по кредитному договору.

ОСОБА_2 порушила графік погашення заборгованості, нею не було внесено два чергових платежа за березень та квітень 2009р., через що банком надсилалися листи- попередження про настання строку виконання чергового зобов’язання з вимогами погасити заборгованість за кредитним договором та претензії, проте заборгованість погашена не була.

29.05.2009р. ТОВ „БМ Банк” звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування і повідомив АТЗТ СК „Лемма” про настання страхового випадку у зв’язку із невиконанням ОСОБА_2 своїх зобов’язань по кредитному договору. Заборгованість по кредитному договору складає 8462,95 гривень, з яких заборгованість по тілу кредиту 8199,87 грн., заборгованість по відсотках - 263, 08 грн.

Відповідно до умов договору страхування №3107/60 від 21.07.2008р. АТЗГ СК „Лемма повинна була в строк до 16.06.2009р. виплатити ВАТ „БМ „Банк” страхове відшкодування в розмірі 8105,01грн. ( 8462,95- 357,93 ), з яких - 8462,95 грн. заборгованість по кредитному договору та 357,93 грн. - франшиза. Платіжним дорученням №3531 АТЗТ СК „Лемма” перерахувала ТОВ „БМ Банк” суму в розмірі 8105,01грн., за рахунок цього страхового відшкодування було погашено зобов’язання за кредитним договором, в якому позичальником виступає ОСОБА_2, у зв’язку з чим позивач набув право регресу до ОСОБА_2 Ч відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закона України „Про страхування”. Через те, що в добровільному порядку відповідачі відмовляються відшкодувати збитки, позивач вимушений звернутися до суду.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав згоду на заочний розгляд справи.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися, були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, заяв про слухання справи у їх відсутності або про відкладання справи на адресу суду не надходило. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України на підставі тих доказів, які надані стороною.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.10.2006р. між позивачем (страховиком) та ТОВ „БМ Банк” (страхувальник) було укладено Генеральну угоду по добровільному майновому страхуванню кредитів №3107, відповідно до якої страховими ризиками визнаються: неповернення страхувальнику кредиту або частки кредиту після закінчення обумовленого строку у кредитному договорі, несплата страхувальнику відсотків або частки відсотків за користування кредитом в строки, обумовлені кредитним договором внаслідок невиконання позичальником своїх зобов’язань по кредитному договору.

21.07.2008р. між АТЗТ СК „Лемма” та ТОВ „БМ Банк” було укладено Договір страхування №3107/60, відповідно до якого застрахованим є ризик неповернення кредиту за кредитним договором №8/21/140708 від 14.07.2008р., в якому позичальником виступає ОСОБА_2, розмір кредиту становить 11 500 гривень, дата остаточного повернення кредиту 13.07.2009р.

14.07.2008р. між банком, позичальником ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №8/21/140708, відповідно до умов якого ОСОБА_3 виступив поручителем перед банком за позичальника та несе " солідарну відповідальність разом з позичальником в разі невиконання ОСОБА_2свого зобов’язання по кредитному договору.

Через невиконання відповідачами своїх зобов’язань за кредитним договором, а саме невнесення двох чергових платежів в березні та квітні 2009 року, АТЗТ СК „Лемма” як страховик повинна була виплатити страхувальнику- ТОВ „БМ Банк” відповідно до умов договору страхування №3107/60 від 21.07.2008р. страхове відшкодування в розмірі 8105, 01 гривень, ( 8462,95 - 357,93) з яких 8462,95 грн. - заборгованість по кредитному договору та 357,93 грн,- франшиза.

29.12.2009р. АТЗТ СК „Лемма” платіжним дорученням №3531 перерахувала ТОВ „БМ Банк” суму в розмірі 8105,01 гривень, на що листом №23-2/2439 від 11.01.2010р. останні повідомили, що за рахунок отриманого страхового відшкодування було погашено зобов’язання за кредитним договором №8/21/140708 від 14.07.2008р., в якому позичальником виступає ОСОБА_2, а поручителем ОСОБА_3

Відповідно до ст.27 Закону України "Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду. Зазначене право також передбачене статтями 993, 1191 ЦК України. Таким чином позивач набув право регресу до ОСОБА_2

Оскільки боржник і поручитель відповідно до ч.І ст.554 ЦК України відповідають перед кредитором як солідарні боржники; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки, то на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України сума страхового відшкодування підлягає солідарному стягненню з відповідачів в повному обсязі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати: 81,05 грн. судового збору та 120 грн. витрат ІТЗ.

Керуючись ст.ст.10-11,209,212,214-215, 224-226 ЦПК, ст.ст.993,1191 ЦК України, ст.27 Закону України „Про страхування”, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства закритого типу „Страхова компанія „Лемма” до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків в порядку регресу- задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства закритого типу „Страхова компанія „Лемма” суму страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 8105,01 гривень та судові витрати у сумі 201,05 грн., а всього 8306, 06 грн.(вісім тисяч триста шість гривень 06 копійок), перерахувавши на п/р 26502301003584 в ВАТ „ВТБ Банк” м.Київ, МФО 321767 код 22623173.

Копію заочного рішення направити відповідачам.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який ухвалив рішення за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення. Позивачем рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги до суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя В.Г.Циганок