Рішення № 77606526, 01.11.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/8299/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

01 листопа да 2018 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді Єзерського Р.Б.

при секретарі Ваврин М. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, третя особа – третя Львівська державна нотаріальна контора про зняття арешту з майна, -

в с т а н о в и в :

20 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить ухвалити рішення, яким скасувати арешт на квартиру, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Величковського, 44/29, накладеного на підставі постанови державного виконавця Залізничного районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 від 07.08.2003 року.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 20.07.2016 року помер її чоловік, ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира загальною площею 80,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Величковського, 44/29. Після спливу шестимісячного строку вона звернулась у Третю Львівську державну нотаріальну контору із заявою для прийняття та оформлення спадщини. Однак їй було відмовлено у зв’язку із накладенням арешту на вказану квартиру Залізничним відділом державної виконавчої служби Львівського головного управління юстиції.

Вироком Галицького районного суду м. Львова від 04.02.2002 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_6 20000грн. шкоди. ОСОБА_5 вирок суду виконав за життя, повністю відшкодував завдану шкоду та виплатив потерпілій 20000грн.

Оскільки Залізничний ВДВС ЛМУЮ не зняв арешту з майна, хоча вирок суду виконаний у повному обсязі та підстави для накладення арешту відпали, тому позивач не може у законному порядку скористатися своїм правом для прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_5 та просить скасувати накладений арешт.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, проте від неї надійшла заява, в якій просить розглядати справу у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились, від них надійшла заява, в якій просять розглядати справу у їх відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Представник відповідача - Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений. Відомостей про причину його неявки немає. Суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-285 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу у відсутності відповідачів та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів

Представник третьої особи – завідувач Третьої Львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 у судове засідання не з’явився, проте від нього надійшла заява, в якій просить розглядати справу у його відсутності.

У відповідності до положень ст. 247 ЦПК України у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх учасників процесу, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Галицького районного суду м. Львова від 04.02.2002 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь потерпілої ОСОБА_6 20000грн. шкоди. ОСОБА_5 вирок суду виконав за життя, повністю відшкодував завдану шкоду та виплатив потерпілій 20000грн.

Постановою державного виконавця Залізничного районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 від 07.08.2003 року «Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження» накладено арешт на все майно, що належало ОСОБА_5, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Величковського, 44/29 та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належало ОСОБА_5 (а. с. 9).

Однак у Залізничному ВДВС ГТУЮ у Львівській області матеріали виконавчого провадження на даний час не збереглися, як і постанови про відкриття та закриття виконавчого провадження. Оскільки підстави для арешту відпали, позивач не може у законному порядку скористатися своїм правом на прийняття спадщини.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до ст. ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 цього Кодексу встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред’явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Оскільки померлий ОСОБА_5 за життя виконав вирок Галицького районного суду м. Львова від 04.06.2002 року та повністю відшкодував потерпілій ОСОБА_6 шкоду, суд приходить до висновку про наявність безпідставно накладеного обтяження на майно, що порушує права позивача для прийняття спадщини після смерті її чоловіка.

Виходячи з вищевикладеного, на час звернення із заявою до суду за наявності арешту (обтяжень) накладених на майно, порушується право позивача, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі прийняти спадщину після смерті свого чоловіка, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому право позивача підлягає судовому захисту у заявлений ним спосіб шляхом зняття арешту з майна.

Враховуючи вищенаведене, суд, дослідивши докази по справі, вважає позовні вимоги підставним та такими, що підлягають задоволенню.

В силу дії ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь держави 704,80 грн. судового збору.

Керуючись ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 10 Загальної декларації прав людини, ст. 41 Конституції України, ст. ст.16, 316-317, 321, 391 Цивільного кодексу України, п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», ст. ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, , 280-284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 про зняття арешту з майна - задовольнити повністю.

Зобов’язати Залізничний відділ державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області (ЄДРПОУ – 35009206), місцезнаходження якого: м. Львів, вул. Городоцька, 299 скасувати арешт з квартири, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Величковського, 44/29, накладений на підставі постанови державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_4 від 07.08.2003 року.

Стягнути з Залізничного відділу державної виконавчої служби м. Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області (ЄДРПОУ - 35009206), місцезнаходження якого: м. Львів, вул. Городоцька, 299 на користь держави 704 (сімсот чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп. судового збору.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду безпосередньо шляхом подання в тридцятиденний термін з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя ОСОБА_8