Рішення № 77606357, 29.10.2018, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1313/16-а

№ провадження 2-а/453/11/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 жовтня 2018 року Сколівський районний суд Львівської області в складі: головуючого – судді Микитина В.Я.,

секретаря судових засідань ОСОБА_1,

без учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 10.10.2016 року звернувся у суд з адміністративним позовом до відповідача – ОСОБА_3 митниці Державної фіскальної служби, в якому просить скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 3588/20917/16 від 21.09.2016 року, котрою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України у виді штрафу у розмірі 8 500, 00 грн., у зв’язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення та закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.

Позов обґрунтовано тим, що 16.01.2013 року позивачем дійсно ввезено через митний пост «Доманове-Мокране» Волинської митниці ДФС на умовах транзиту автомобіль BMW, реєстраційний номер KNS54218, кузов WBACC510X0ES06023. Вивезти вказаний автомобіль у строки, встановлені МК України, позивач не зміг, оскільки автомобіль поламався та потребував капітального ремонту. Разом з тим, 12.09.2014 року позивачем вказаний автомобіль було вивезено у ОСОБА_4 через митний пост «Грушів» ОСОБА_3 митниці ДФС. Крім того, зазначає, що статтею 467 МК України визначено, що якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. Позивач вважає, що оскільки правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України, не є триваючим, то постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення такого порушення від 21.09.2016 року, винесена поза межами строку, встановленого ст. 467 МК України.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Ясінського Ю.Є. від 13.10.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі із визначенням дати судового засідання. Розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Ясінського Ю.Є. від 23.02.2018 року продовжено розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил за правилами загального позовного провадження.

12.06.2018 року від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, в якій позивач посилається на лист ТзОВ «Авто-Дубина» від 06.06.2018 року № 06/06, з якого вбачається, що з 25.01.2013 року по 28.01.2013 року вищевказаний автомобіль знаходився на території авторемонтного підприємства, оскільки був пошкоджений внаслідок аварії. При цьому, звертає увагу на те, що не міг вивезти зазначений автомобіль на евакуаторі чи за допомогою інших засобів за межі митної території України, оскільки у розібраному стані він не визначав індивідуальних ознак речі, а відтак, не охоплювався поняттям «товар», який перебуває під митним контролем. Посилається також на порушення посадовими особами ОСОБА_3 митниці вимог ст. 489 МК України, оскільки, розглянувши справу про порушення митних правил за відсутності позивача, відповідач не з’ясував, чи є підстави для звільнення особи від адміністративної відповідальності.

У письмовому запереченні на позовну заяву відповідач зазначив про безпідставність позову та необґрунтованість викладених у ньому доводів. Зокрема, зазначив що згідно з даними АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України, і за результатами службового розслідування, проведеного ОСОБА_3 митницею ДФС (Акт № 32/76-16 від 11.04.2016 року), встановлено, що транспортний засіб марки BMW, реєстраційний номер KNS54218, кузов WBACC510X0ES06023 станом на 19.08.2016 року фактично за межі митної території України не виїжджав та у інший митний режим, згідно з нормами чинного законодавства – не поміщений. Безпідставним вважає відповідач і твердження позивача, наведені у позовній заяві, про те, що 12.09.2014 року ним було вивезено транспортний засіб у ОСОБА_4 через митний пост «Грушів» ОСОБА_3 митниці ДФС, оскільки за результатами службового розслідування, проведеного ОСОБА_3 митницею ДФС (Акт № 32/76-16 від 11.04.2016 року), встановлено, що фактично за межі митної території України вказаний автомобіль не виїжджав, а державним інспектором Львівської митниці ДФС ОСОБА_5 внесено до АСМО «Інспектор» недостовірні відомості щодо вивезення вказаного автомобіля гр. ОСОБА_2. Посилається відповідач у відзиві також на положення ч. 1 ст. 192 МК України, всупереч яким позивач до ОСОБА_3 митниці із повідомленням про факт аварії або дії непереборної сили не звертався, а відтак, неможливість вивезення автомобіля у зв’язку із його капітальним ремонтом не може вважатися обставиною, час дії якої, згідно із ч. 2 ст. 95 МК України, не включається до строків, зазначених у ч. 1 цієї ж статті. Крім того, наголошує, що доказів перебування автомобіля на ремонті позивачем не було подано ні на момент складення протоколу та винесення оскаржуваної постанови, ні на момент розгляду спору у суді. Звертає відповідач увагу також на триваючий характер правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, у зв’язку з чим вважає, що строк, передбачений ст. 467 МК України, відповідачем не пропущено. Наводить відповідач і інші мотиви, з яких вважає оскаржувану постанову в справі про порушення митних правил № 3588/20917/16 від 21.09.2016 року законною та обґрунтованою, позов – безпідставним, у зв’язку з чим у його задоволенні просить відмовити.

У зв'язку із закінченням п'ятирічного терміну повноважень судді Ясінського Ю.Є., згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Сколівського районного суду Львівської області від 19.10.2018 року справу передано для розгляду судді Микитину В.Я..

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Микитина В.Я. від 19.10.2018 року справу прийнято до розгляду та призначено таку до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 29.10.2018 року, з повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд справи по суті відбувся 29.10.2018 року, без учасників справи.

У судове засідання 29.10.2018 року сторони та їх представники не з'явились, хоча про час та місце засідання суду були належним чином повідомлені. Відповідач причин неявки представника до відома суду не довів. У свою чергу від представника позивача – адвоката ОСОБА_6 на адресу суду 29.10.2018 року поступило клопотання про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача. Зважаючи на вказану заяву, беручи до уваги скорочені строки розгляду адміністративних справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених про час та місце засідання суду сторін та їх представників.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України, не здійснюється.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Кожна особа, як зазначено у ч. 1 ст. 24 МК України, має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ст. 529 МК України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому КАС України. У ч. 6 ст. 530 МК України зазначається, що перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому КАС України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що 19.08.2016 року державним інспектором ВМО № 4 м/п «Грушів» ОСОБА_3 митниці ДФС ОСОБА_7 складено протокол про порушення митних правил № 3588/20917/16 (а. с. 75-77), відповідно до якого встановлено, що у ході перевірки баз даних ЄАІС ДФС України було виявлено, що 16.01.2016 року близько 17 год. 26 хв. через митний пост «Доманове-Мокране» Волинської митниці ДФС каналом, позначеним символом червоного кольору («червоний коридор») громадянин України ОСОБА_2 ввіз на митну територію України транспортний засіб марки «BMW», VIN WBACC510X0ES06023, реєстраційний номер KNS54218 у митному режимі «транзит». Згідно з даними АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України, і за результатами службового розслідування, проведеного ОСОБА_3 митницею ДФС (Акт № 32/76-16 від 11.04.2016 року), встановлено, що зазначений транспортний засіб станом на 19.08.2016 року 12.00 год. фактично за межі митної території України не виїжджав та у інший митний режим, згідно з нормами чинного законодавства, не поміщений. ОСОБА_3 митниці ДФС від 09.08.2016 року № 15563/13-70-20/9/29 (а. с. 84-85) гр. ОСОБА_2 запрошувався до ОСОБА_3 митниці ДФС для надання пояснень щодо невивезення автомобіля та участі у складенні протоколу про порушення митних правил, однак, не з’явився.

Встановлено, що станом на 19.08.2016 року у відповідності до вимог ст. 192 МК України позивач не звертався до митниці ДФС із повідомленням про неможливість вивезення транспортного засобу за митну територію України, відповідних документів, котрі підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених ст. 460 МК України, зазначеною особою подано не було.

Даним протоколом констатовано, що позивач не доставив товар - транспортний засіб марки «BMW», VIN WBACC510X0ES06023, реєстраційний номер KNS54218 до митного органу призначення, чим перевищив встановлений МК України строк доставки транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення терміном більше ніж на 10 діб, і такі його дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 470 МК України.

На підставі вищевказаного протоколу, 21.09.2016 року в.о. заступника начальника ОСОБА_3 митниці ДФС ОСОБА_8 винесено оскаржувану постанову у справі про порушення митних правил № 3588/20917/16 (копія міститься у матеріалах справи), якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500, 00 грн. (а. с. 87-89).

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Правовідносини у справі регулюються Митним кодексом України.

Так, згідно із ч. 1 ст. 90 МК України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або у межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 95 МК України для автомобільного транспорту строк транзитних перевезень становить 10 діб. Частиною другою цієї статті встановлено, що до цього строку не включаються: час дії обставин, зазначених у ст. 192 цього Кодексу; час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Частиною 1 ст. 192 МК України передбачено, що якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний: вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 102 МК України, митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем митного органу призначення. Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 3 ст. 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із наданих суду копій матеріалів справи про порушення митних правил, зокрема із витягу з бази даних АСМО «Інспектор» ДФС України, підтверджується те, що позивач 16.01.2016 року ввіз на митну територію України через митний пост «Дрманове-Мокране» Волинської митниці ДФС автомобіль марки «BMW», VIN WBACC510X0ES06023, реєстраційний номер KNS54218 в митному режимі «транзит», а, відтак, з урахуванням вищенаведених вимог чинного митного законодавства України, зобов'язаний був вивезти такий з митної території України у максимальний строк – до 26.01.2016 року.

Однак, вказані дії позивач не виконав та згідно з даними АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України, і за результатами службового розслідування, проведеного ОСОБА_3 митницею ДФС (Акт № 32/76-16 від 11.04.2016 року), зазначений транспортний засіб з митної території України станом на 19.08.2016 року (тобто на момент складення протоколу про порушення митних правил) не вивозився та в інший митний режим, згідно з нормами чинного законодавства - не поміщений, а тому, на переконання суду, позивач перевищив встановлений ст. 95 МК України строк доставки транспортних засобів більше ніж на десять діб, тобто вчинив порушення митних правил, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України.

Посилання позивача на неможливість вивезення вказаного автомобіля у строки, встановлені МК України, оскільки автомобіль поламався та потребував капітального ремонту, суд до уваги не бере, оскільки позивачем не подано будь-яких доказів звернення до відповідача із повідомленням про факт аварії або дії непереборної сили, а відтак, неможливість вивезення автомобіля у зв’язку із його капітальним ремонтом не може вважатися обставиною, час дії якої, згідно із ч. 2 ст. 95 МК України, не включається до строків, зазначених у ч. 1 цієї ж статті. З цих же підстав суд не може взяти до уваги як доказ у даній справі лист ТзОВ «Авто-Дубина» від 06.06.2018 року № 06/06, з якого вбачається, що з 25.01.2013 року по 28.01.2013 року вищевказаний автомобіль знаходився на території авторемонтного підприємства, оскільки був пошкоджений внаслідок аварії.

Доводи позивача про те, що 12.09.2014 року ним вивезено транспортний засіб у ОСОБА_4 через митний пост «Грушів» ОСОБА_3 митниці ДФС, суд вважає такими, що не відповідають дійсним обставинам, оскільки матеріалами справи підтверджується, що фактично за межі митної території України вказаний автомобіль не виїжджав, а державним інспектором Львівської митниці ДФС ОСОБА_5 внесено до АСМО «Інспектор» недостовірні відомості щодо вивезення вказаного автомобіля позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами службового розслідування, проведеного ОСОБА_3 митницею ДФС (Акт № 32/76-16 від 11.04.2016 року, встановлено, що зазначений транспортний засіб станом на 19.08.2016 року 12.00 годин фактично за межі митної території України не виїжджав. Як вбачається з долученої до матеріалів справи копії обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42016140000000066 від 25.04.2016 року (а. с. 125-132), ОСОБА_9 пред’явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 362 КК України, тобто у несанкціонованій зміні інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах чи комп’ютерних мережах, вчинених особою, яка має право доступу до неї. При цьому, як вбачається з обвинувального акта, державному інспектору відділу митного оформлення митного поста «Грушів» ОСОБА_3 митниці ДФС ОСОБА_9 інкримінується внесення та збереження недостовірної інформації про виїзд за межі митної території України ряду автомобілів, серед яких автомобіль марки «BMW 316», VIN WBACC510X0ES06023, реєстраційний номер KNS54218 (країна реєстрації - PL) під керуванням позивача.

Щодо правомірності застосування до позивача адміністративного стягнення за порушення митних правил у частині строку його застосування, то суд зазначає таке.

За змістом ч. 1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

З аналізу зазначеної норми видно, що перелік триваючих правопорушень не є вичерпним, а лише конкретизуючим щодо окремих статей. При цьому, у положеннях МК України не міститься визначення триваючого правопорушення. Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Діяння (бездіяльність) позивача щодо невивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються тривалим невиконанням встановленого МК України обов'язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення закону, а тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.

Отже, невивезення транспортного засобу, що перебуває у режимі транзиту, та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території протягом 10-денного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки у даному випадку особа перебуває у безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку.

Зважаючи на те, що позивачем не виконано обов'язку щодо вивезення транспортного засобу за межі митної території України, - правопорушення є триваючим, а тому доводи позивача про те, що правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України, не може розглядатись як триваюче, - є необґрунтованими.

Оскільки позивач ввіз транспортний засіб на митну територію України у режимі транзиту 16.01.2016 року, то кінцевим терміном його вивезення за межі митної території України є 26.01.2016 року, однак позивачем такий обов'язок виконаний не був.

Як встановлено судом, митним органом таке правопорушення виявлене 19.08.2016 року, що зафіксовано у протоколі про порушення митних правил від 19.08.2016 року № 3588/20917/16.

При цьому, станом на момент виявлення правопорушення, обов'язок позивача щодо вивезення транспортного засобу за межі території України протягом 10-ти діб, встановлений п. 1 ч. 1 ст. 95 МК України, виконаний не був, що також не спростовано самим позивачем.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова в.о. заступника начальника ОСОБА_3 митниці ДФС ОСОБА_8 від 21.09.2016 року у справі про порушення митних правил № 3588/20917/16 винесена у межах піврічного строку з дня виявлення триваючого правопорушення, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, отже підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Зважаючи на те, що згідно з ч. 5 ст. 288 КУпАП України особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати судового збору, судові витрати слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 90, 229, 241-246, 250, 262, 286 КАС України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; зареєстроване місце проживання: 82600, Львівська область, м. Сколе, вул. Симоненка, буд. 9; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_3 митниця Державної фіскальної служби; місцезнаходження юридичної особи: 79053, м. Львів, вул. Костюшка, буд. 1; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39420875.

Суддя В.Я. Микитин