Постанова № 77606144, 26.10.2018, Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа №449/970/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2018 м.Перемишляни

26.10.2018 року, суддя Перемишлянського районного суду Львівської області – Борняк Роман Орестович розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли із Головного управління ДФС у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, працюючою головним бухгалтером ТзОВ «ЛТД Інвест», проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 163-1 КпАП України, -

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №700 (серія ГУ ЛВ №003245) від 20.08.2018 року, а також витягу з акту про результати планової виїзної перевірки №2002/13-01-14-02/38582272 від 13.08.2018 року, ОСОБА_1 працюючи головним бухгалтером ТзОВ «ЛТД Інвест» в с. Ушковичі Перемишлянського району Львівської області, порушила вимоги ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, що призвело до: заниження податку з прибутку на загальну суму – 382 643 грн.; заниження ПДВ на загальну суму 428 836 грн., внаслідок чого було порушено вимоги п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.135.1ст. 135, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), таким чином вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.

В призначене судове засідання на 10 год., 00 хв., 05.10.2018 року, ОСОБА_1, не з’явилася, однак подала заяву в канцелярію суду про перенесення судового засідання на іншу дату, у зв’язку із вибуттям у відрядження.

В призначене судове засідання на 10 год., 30 хв., 26.10.2018 року, ОСОБА_1, повторно не з’явилася та подала заяву в канцелярію суду про перенесення судового засідання на іншу дату, у зв’язку із вибуттям у відрядження.

Як вбачається із вимог ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених ст. 163-1 КпАП України, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов’язковою, за умови, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до ст. 17 Закону України " Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ", частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, а значить обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обов'язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, приходжу до висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Приймаючи до уваги, що судом вжито всіх можливих заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, причини її неявки до суду визнано неповажними, враховуючи положення ст. 38 КУпАП, відповідно до якої якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у її відсутність, оскільки матеріалів справи достатньо для прийняття рішення по суті.

Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1, які знаходяться в протоколі про адміністративне правопорушення №700 (серія ГУ ЛВ №003245) від 20.08.2018 року, остання не погоджується з матеріалами перевірки.

За змістом закону підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.

Слід зазначити, що вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №700 (серія ГУ ЛВ №003245) від 20.08.2018 року, витягом з акту про результати планової виїзної перевірки №2002/13-01-14-02/38582272 від 13.08.2018 року, а також іншими матеріалами справи.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об’єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП доведеною повністю.

При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 враховую характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 24, 33, 40-1, ч. 1 ст. 163-1, 283, 284, 287-289 КУпАП , -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КпАП Українита обрати їй покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі п’яти (5)неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн. (вісімдесят п’ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу – 352.40 грн.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області через Перемишлянський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Борняк Роман Орестович