Рішення № 77605586, 01.11.2018, Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Єдиний унікальний номер №440/569/18

Провадження № 2/440/888/2018

01 листопада 2018 року

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.

при секретарі Гута О.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Буську в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Олеської селищної ради Буського району, третьої особи Відділу у Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на спадкове майно, -

встановив:

ОСОБА_2 звернулася в суд з означеним позовом, покликаючись на те, що після смерті бабці ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина, що складається з середньої земельної частки (паю) загальною площею 3,20 умовних кадастрових га., розташована на території Олеської селищної ради Буського району Львівської області. Бабця заповіла все своє майно синові ОСОБА_4 (батькові позивачки). Останній фактично прийняв спадщину після смерті матері, але не оформив та не зареєстрував право власності на середню земельну частку, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер. Позивач вступила у володіння та розпорядження спадковим майном після смерті батька ОСОБА_4, однак не може оформити прийняття спадщини, оскільки втрачений оригінал Сертифікату на земельну частку, а видача такого спадкоємцям чинним законодавством не передбачена. Крім того, у Сертифікаті на землю допущена помилка в написанні імені бабці, замість ОСОБА_3 зазначено ОСОБА_3. Оскільки не може в нотаріальній конторі оформити прийняття спадщини через вказану помилку, просить суд встановити факт належності бабі вище згаданого сертифікату та визнати за нею право власності на спадкове майно.

ОСОБА_2, до початку судового засідання, подала письмове клопотання про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує, просить його задоволити.

Представник відповідача Олеської селищної ради подав лист з проханням справу слухати у відсутності їх представника, позов визнають, заперечень щодо такого, не мають. Відзив щодо заперечень проти позову, згідно вимог ст. 178 ЦПК України, не подав.

Представник третьої особи Відділу у Буському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в підготовче судове засідання не з'явився, подав лист з проханням справу слухати у відсутності їх представника, заперечення проти позову не мають.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, представника третьої особи, суд у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів, без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно дост.ст.1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Свідоцтвом серії НОМЕР_2, виданим ІНФОРМАЦІЯ_3 Олеською селищною радою Буського району Львівської області, підтверджується факт смерті ОСОБА_3, про що зроблено актовий запис № 3.

Згідно заповіту від 07.05.1993 року, посвідченого секретарем Олеської селищної ради Буського району Львівської області за реєстровим № 88, ОСОБА_3 все своє майно заповіла ОСОБА_4. Останній фактично прийняв спадщину після смерті матері, однак юридично не оформив прийняття такої.

Свідоцтвом серії НОМЕР_3, виданим 16.04.2014 року Олеською селищною радою Буського району Львівської області, підтверджується факт смерті ОСОБА_4, про що зроблено актовий запис № 11.

Судом встановлено що останній заповіту не залишив, у разі відсутності такого спадкування відбувається в порядку черговості по закону. Позивач є донькою померлого та спадкоємцем першої черги спадкування по закону, фактично прийняла спадщину, вступила в управління та розпорядження спадковим майном.

Так, згідно Сертифікату на право приватної власності на землю (середню земельну частку) Серії НОМЕР_4 від 06.03.1997 року, виданого на підставі розпорядження голови Буської райдержадміністрації від 25.10.1996 року ОСОБА_3 належала земельна ділянка із земель НААГ «Теребежівське» площею 4,50 га., розташована на території Олеської селищної ради Буського району Львівської області.

Однак у згаданому сертифікаті допущено помилку в написанні імені бабці позивача, замість ОСОБА_3 зазначено ОСОБА_3.

В силу п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлючих документів особі, прізвище, ім"я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім"ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

З наведеного, суд приходить до висновку, що слід встановити факт належності вище згаданого сертифіката на право на землю ОСОБА_3.

Згідно розпорядження голови Буської районної ради від 06.03.2000 року № 111 «Про затвердження технічної документації «Про внесення змін до проекту роздержавлення та приватизації земель» на ОСОБА_3 розрахована частка 3,20 умовних кадастрових гектарів, з них ріллі 2,00 га., кормових угідь - 1,20 га. Така і входить до складу спадщини.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Ст. 525 ЦК УРСР (1963 року) вказує, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 529 - 532 ЦК УРСР (1963 року) спадкоємцями за законом у рівних частках є діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого, онуки і правнуки померлого, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем (перша черга), а також брати і сестри, дід та бабка померлого (друга черга).

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Позивач фактично прийняла спадщину після смерті бабці, вступила у володіння і розпорядження спадковим майном.

Отже враховуючи наведене вище, спадкоємцем до даного спадкового майна є позивач, інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, ні за заповітом, ні за законом немає.

В силу ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Враховуючи вище викладене, те що позивач не може в іншому порядку оформити право власності на землю в порядку спадкування за законом, відповідач позов визнає, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України, позовна заява про встановлення факту належності документу та визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті бабці підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 200, 247, 258-259, 264, 265, 354 ЦПК України, ст.ст. 1216, 1220, 1268 ЦК України, ст. ст. 524-526, 527, 549 ЦК УРСР, суд -

ухвалив :

позов задоволити.

Встановити факт, що Сертифікат на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії НОМЕР_4 від 06.03.1997 року із земель НААГ «Теребежівське» по Олеській селищній раді, виданий на ім»я ОСОБА_3, належить ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, що проживає в АДРЕСА_1, право власності на земельну частку (пай) із земель НААГ «Теребежівське» площею 3,20 умовних кадастрових га., що розташована на території Олеської селищної ради Буського району Львівської області, в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання, через Буський районний суд Львівської області.

Суддя: Б. М. Журибіда