Постанова № 77605337, 05.11.2018, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

05.11.2018 Провадження № 3/337/840/2018

ЄУН № 337/3587/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 листопада 2018 року місто Запоріжжя

Суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Салтан Л.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого ПОТ ЗТР , який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2

за ст. ст.122-2, 124, ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2018 року об 23-06 годині ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Хортицьке шосе біля будинку 30-г в м. Запоріжжі, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку було здійснено шляхом увімкнення спеціального звукового сигналу та увімкнення проблискових маячків синього та червоного кольору. Відстань від початку подання вимоги про зупинку становить з вулиці Рубана, 21 через вул. Курузова до вул. Хортицьке шосе у м. Запоріжжі Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.4 Правил Дорожнього руху .

Крім того, 06 серпня 2018 року об 23-08 годині ОСОБА_1, керував автомобілем НОМЕР_1 по вул. Хортицьке шосе біля будинку 30 - г в м. Запоріжжі, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив наїзд на паркан будинку; внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 12.1,13.1 Правил Дорожнього руху .

Крім того, 06 серпня 2018 року об 23-08 годині ОСОБА_1, керував автомобілем НОМЕР_1 по вул. Хортицьке шосе біля будинку 30 - г в м. Запоріжжі, в стані алкогольного сп’яніння в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР України. Огляд на стан сп’яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки ТЗ за допомогою техприладу «Drager Alkotester № 0073» в присутності двох свідків. Результат тесту № 283 позитивний - 1,80 % проміле. З результатом огляду погодився. Від керування транспортним засобом відсторонений.

У судові засідання 27.08.2018 року, 14.09.2018 року, 09.10.2018 роке. 5.11.2018 року ОСОБА_1 не з’явився, був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

З вказаного вище вбачається, що ОСОБА_1 обізнаний про наявність на розгляді Хортицького районного суду м.Запоріжжя адміністративного матеріалу по протоколу, складеного відносно нього за ст. ст. 122-2, 124 , 130 ч.1 КУпАП, про притягнення його до адміністративної відповідальності, його неявку до суду суд розцінює як ухилення від явки до суду з метою затягування розгляду справи та неможливості прийняти рішення у строк, встановлений ст. 38 КУпАП, а тому вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 з метою дотримання строків розгляду справи, встановлених ст. 38 КУпАП

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звернуто увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності.

Крім того, згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (заява № 22750/02 параграф 42) - відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

Зміст принципу « поза розумним сумнівом» сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», відповідно до якого доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає із зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення. Отже, докази повинні бути настільки переконливими, що сумнівів при розгляді справи не повинно бути, а якщо вони є, то повинні тлумачитись тільки на користь особи, відносно якої вирішується питання щодо притягнення до відповідальності.

У відповідності до ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок складання адміністративних протоколів встановлений Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованими не в автоматичному режимі, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853. Провина ОСОБА_1 повністю підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: матеріалами відео фіксації з місця події, результатом тесту техприладу «Drager Alkotester 0073» № 283, поясненнями свідків ОСОБА_2. ОСОБА_3 , схемою ДТП, рапортами працівників поліції

Під час складання протоколів правопорушнику були роз’яснені права передбачені ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, однак він не оскаржував до суду протокол про адміністративне правопорушення, а також не звертався до суду із скаргою на незаконні дії працівників патрульної поліції, постанову за ч.1 ст.126 КУпАП не оскаржував

Розглянувши матеріали проваджень. Оглянувши запис відео фіксації з місця події, суд вважає, що провина ОСОБА_1 у інкримінованих правопорушеннях підтверджена у повному обсязі.

Дії порушника суд кваліфікує:

- за ст. 124 КУпАП як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів;

- за ст.122-2 КУпАП як невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу ;

- за ч.1 ст.130 КУпАП як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп*яніння .

При призначенні покарання, суд виходить з наступного:

Адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень, проте покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.

Крім того, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати не тільки чи було вчинено адміністративне правопорушення, та чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а й ті факти, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи , яка вчинила адміністративне правопорушення , в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні стягнення, судом враховується характер вчинених правопорушень, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, передбачені ст. ст. 34, 35 КпАП України, так само і вимоги ст. 36 КпАП України, згідно якої при вчинення однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одночасно одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Вивчивши матеріали справи, враховуючи вимоги ст.33, 36 КУпАП , керуючись принципом невідворотності покарання, суд вважає, що для ОСОБА_1 стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення мети, передбаченої ст.23 КУпАП, зокрема виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, а саме у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Крім того, з ОСОБА_1 на підставі ст. 40-1 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір» необхідно стягнути судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.36, ст.122-2, ст. 124, ч.1 ст130 221, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Справу № 3/337/840/2018 відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП та справу №3/337/841/2018 відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП об'єднати в одне провадження, призначити справі №3/337/840/2018; ЄУН 337/3587/18.

Справу № 337/840/2018 відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП та справу №3/337/842/2018 відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-2 КУпАП об'єднати в одне провадження, призначити справі 3/337/840/2018; ЄУН 337/3587/18.

Визнати винуватим ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого ПОТ ЗТР , який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 )у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122-2 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 9 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 153 гривень.

Визнати винуватим ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого ПОТ ЗТР , який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 )у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.

Визнати винуватим ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого ПОТ ЗТР , який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до ст. 36 КпАП України остаточно застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік роки.

У разі несплати на протязі 15 днів з дня отримання копії постанови, на підставі ст. 308 КпАП України, стягнути у примусовому порядку з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого ПОТ ЗТР , який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 )- подвійний розмір штрафу, тобто 20400 гривень (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку (МФО): 899998; Отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300; Код ЕДРПОУ отримувача: 37941997; Номер рахунку отримувача: 31119149008001).

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого ПОТ ЗТР , який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 )- судовий збір за розгляд справи про адміністративне правопорушення в розмірі в розмірі 352,40 грн. (Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку (МФО): 899998; Отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код ЕДРПОУ отримувача: 37993783; Номер рахунку отримувача: 31211256026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Хортицький районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя: Л. Г. Салтан